УЗАГАЛЬНЕННЯ

Метод калькулювання являє собою сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об'єктами та прийомами визначення собівартості калькуляційних одиниць.

Групування витрат на виробництво за об'єктами калькуляційного обліку – замовленнями, переділами, продуктами відображає суттєву частину методу калькулювання, його економічну характеристику.

Прийоми визначення собівартості калькуляційних одиниць – розподілу витрат, виключення витрат тощо – відіграють допоміжну роль у системі калькулювання.

В економічній літературі наводиться багато різних методів калькулювання, але найчастіше зустрічаються 4 методи: позамовний, попередільний, попроцесний (простий) та нормативний.

Об'єктом калькулювання при позамовному методі є замовлення, на якому збираються витрати на протязі виконання даного замовлення. Собівартість робіт визначається методом сумування усіх витрат з моменту відкриття замовлення до його завершення. Калькуляція складається після закінчення виконання замовлення.

Суть попередільного методу полягає у тому, що собівартість продукції калькулюється на кожному переділі окремо, по мірі обробки деталей. Витрати узагальнюються в розрізі статей номенклатури по фазах, стадіях, переділах. Аналітичний облік витрат на виробництво організується по виробах, при цьому прямі витрати (на матеріали, зарплату основну та додаткову з відрахуваннями на соціальні заходи виробничих робітників тощо) відносяться на конкретні види виробів, а накладні витрати збираються протягом місяця окремо та розподіляються між виробами пропорційно вибраній базі в кінці місяця.

Попроцесний метод використовується в тих виробництвах, де технологічний процес не є складним, наприклад, в підсобних та допоміжних виробництвах, в добувних галузях, на електростанціях тощо, а також у галузях з масовим типом виробництва.

Особливістю даного методу є те, що витрати на виробництво узагальнюються в цілому по процесу. Собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) розраховується шляхом ділення узагальнених таким чином витрат на загальний обсяг продукції (робіт, послуг).

Фактична собівартість одиниці продукції за нормативним методом розраховується наступним чином:

Сф = Сн ± З ± В,

де: Сф – фактична собівартість,

 Сн – нормативна собівартість,

 З – зміни норм,

 В - відхилення від норм.

Відхилення від норм узагальнюються в розрізі причин та винних осіб і слугують для аналізу і прийняття рішень з боку апарату управління. Інформація провідхилення повинна надходити щодня або на протязі короткого проміжку часу. Чим швидша реакція на відхилення, тим менше зусиль необхідно для усунення їх негативного впливу на формування собівартості продукції, тому нормативний метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції розглядається як метод управління собівартістю за відхиленнями.

Способи калькулювання доповнюють методи калькулювання і являють собою технічні прийоми розрахунку собівартості продукції за допомогою певних процедур. Послідовність та порядок розрахунків у калькуляції залежить від технології створення продукції, можливостей локалізації витрат за калькуляційними об'єктами, наявності супутніх і побічних видів продукції та інших обставин.

Застосовуються наступні способи калькулювання: нагромадження (сумування) витрат, розподілу витрат, прямого розрахунку, виключення витрат, нормативний.

Література для самоосвіти: 1,4,5,6,7,10,11,12,16.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття методу калькулювання собівартості продукції.

2. Що є важливою частиною методу калькулювання собівартості продукції?

3. Які методи калькулювання собівартості продукції ви знаєте?

4. Від чого залежить метод калькулювання собівартості продукції?

5. Сутність позамовного методу обліку витрат та калькулювання собівартості продукції.

6. Що є об’єктом калькулювання при позамовному методі калькулювання?

7. На яких підприємствах використовується позамовний метод обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції

8. Як визначається собівартість робіт при позамовному методі калькулювання собвартості продукції?

9. Що є недоліком позамовного методу обліку витрат та калькулювання собівартості продукції?

10. Суть попередільного методу обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

11. На яких підприємствах застосовується попередільний метод обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції?

12. Послідовність визначення собівартості продукції при попередільному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції?

13. Об’єкти обліку витрат при попередільному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

14. Недоліки попередільного методу обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

15. Суть попроцесного методу обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

16. Два варіанти попроцесного методу обліку витрат та калькулювання собівартості продукції.

17. На яких підприємствах застосовується попроцесний метод обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції?

18. Послідовність визначення собівартості продукції при попроцесному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції?

19. Об’єкти обліку витрат при попроцесному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

20. Недоліки попроцесного методу обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

21. Суть нормативного методу обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

22. Послідовність визначення собівартості продукції при нормативному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції?

23. Об’єкти обліку витрат при нормативному методі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції.

24. Переваги нормативного методу обліку витрат та калькулювання совартості продукції.

25. Як узагальнюються відхилення від норм при нормативному методі обліку витрат та калькулювання совартості продукції.

26. Суть способу калькулювання.

27. Назвіть відомі способи калькулювання собівартості продукції.

28. Суть способу нагромадження (сумування) витрат.

29. Суть способу розподілу витрат.

30. На яких підприємствах поширений спосіб розподілу витрат?

31. Суть способу прямого розрахунку.

32. Суть способу виключення витрат.

33. Коли застосовують спосіб виключення витрат?

34. Суть нормативного способу калькулювання собівартості продукції.

35. Коли застосовують нормативний спосіб калькулювання собівартості продукції?