Тема 6: Характер і особливості міжнародного вивозу капіталу.

План.

1. Суть міжнародного вивозу капіталу, як форми міжнародних відносин.

2. Еволюція форм вивозу капіталу.

3. Міжнародний кредит та його форми.

4. Найбільші фінансові центри світу.

Ключові питання:

Теорії вивозу капіталу. Передумови вивозу капітулу. Фактори, які сприяли вивозу капіталу. Еволюції форм вивозу капіталу. Сучасні форми вивозу капіталу. Прямі і портфельні іноземні інвестиції. Суть та функції міжнародного кредиту. Сучасні міжнародні фінансові центри. Міжнародні фінансові організації (МБРР, МВФ, ЄБРР).

Вивіз капіталу – це переміщення за кордон вартості в грошовій або товарній формах з метою отримання прибутку, або інших економічних та політичних вигод.

Вивіз капіталу – це логічне продовження суті капіталу, його самоствердження, як самозростаючої вартості. Вивчаючи тему “Вивіз капіталу”, можна зробити висновок, що капітал – це фактор, який треба витратити або у щось укласти, щоб отримати прибуток.

Передумови вивозу капіталу:

· інтернаціоналізація господарського життя;

· відносне перенакопичення капіталу у національній економіці та відсутність умов його ефективного використання;

· наявність дешевих ресурсів за рубежем: дешевої сировини, матеріалів, робочої сили;

· неспівпадання попиту та пропозиції на капітал у національній економіці;

· прагнення забезпечити чистоту навколишнього середовища в країнах-експортерах капіталу;

Фактори, які сприяють вивозу капіталу:

Ø МПП (міжнародний поділ праці) міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва;

Ø наявність транснаціональних корпорацій (ТНК, які шляхом вивозу капіталу запроваджують дочірні підприємства та філії);

Ø наявність СП (спільних підприємств);

Ø міжнародні фінансові організації (МБРР, ЄБРР, МВФ) які сприяють і регулюють переливами капіталів і т.д.

Ø економічна поведінка промислово розвинених країн та країн що розвиваються: одні прагнуть вивезти капітал за кордон, інші створюють сприятливий інвестиційний клімат для імпорту капіталу із-за кордону.

2. Форми вивозу капіталу.

Головною метою вивозу капіталу є:

- отримання прибутку підприємством;

- отримання процентів за надання капіталу в грошовій формі;

- встановлення контролю за діяльністю імпортерів капіталу.

Суб’єктами вивозу капіталу є: підприємці, ТНК, держава.

Найпершими формами вивозу капіталу були – підприємницька та позичкова, які зародились ще в середині 19 – на поч. 20 ст.

Вивіз приватного капіталу – це переміщення за кордон матеріальних та грошових цінностей, які належать приватним особам.

Вивіз державного капіталу – це переміщення за кордон матеріальних цінностей та грошей, які належать державі.

Вивіз підприємницького капіталу – це переміщення за кордон довгострокових інвестицій, з допомогою яких створюються за кордоном дочірні підприємства, філії, СП. Підприємці, які вивозять капітал, отримують два види доходів підприємницький доход і процент на вкладений капітал.

Вивіз позичкового капіталу – експорт капіталу, який дають під проценти.

До сучасних форм вивозу капіталу відносяться: прямі і портфельні інвестиції та міжнародний кредит.

Прямі інвестиції – капіталовкладення в підприємства за кордоном з метою отримання підприємницького доходу та контролю над ними з боку інвестора.

Портфельні інвестиції – це вкладання капіталу в іноземні цінні папери (акції) з метою отримання доходу (дивідендів) і встановлення можливого контролю за діяльністю підприємства, у яке вкладено капітал.

Міжнародні кредити – це позики в грошовій або товарній формах, які надаються кредиторами однієї країни позичальнику іншої країни. Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях опосередковуючи перехід його з однієї форми в іншу(грошову у виробничу, виробничу у товарну, а товарну знову у грошову.

3. Суть та форми міжнародного кредиту.

Міжнародний кредит – це відносини, які складаються між кредиторами та позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики разом з процентами. Завдяки міжнародному кредиту відбувається перерозподіл капіталів між країнами у відповідності з потребами і можливостями більш прибуткового застосування.

Суб’єктами міжнародного кредиту є: держава, групи держав, банки, страхові компанії, транснаціональні корпорації, міжнародні фінансові організації, державні установи і т.д.

Функції міжнародного кредиту:  

· перерозподіл фінансових та матеріальних ресурсів між країнами та використання їх з найбільшою ефективністю;

· сприяє нагромадженню фінансових та матеріальних ресурсів з метою раціонального використання їх у майбутньому;

· міжнародний кредит прискорює процес реалізації товарів у всесвітньому масштабі;

· сприяє вирішенню програм структурної перебудови у різних країнах;

· знижує платоспроможність країн і підвищує рівень їх заборгованості кредиторам і т.д.

Принципи банківського міжнародного кредиту:

Ø терміновість – кредити надаються на певний термін;

Ø зворотність – повернення процентів грошей власнику;

Ø платність – плата за користування кредитом;

Ø забезпеченість – гарантії одержувача кредиту;

Ø цільовий характер міжнародного кредиту.

Форми міжнародного кредиту:

1. По цільовому призначенню:

а) зв’язаний міжнародний кредит – це міжнародний кредит, який має строго цільове призначення, закріплюється у кредитному договорі, контрактах або угоді.

Цей кредит поділяється на:  

· комерційний кредит – надається на закупівлю товарів та послуг;

· інвестиційний кредит – надається на будівництво конкретних господарських об’єктів.

б) фінансовий міжнародний кредит – капітал, який не має строго цільового призначення і використовується на любі цілі.

в) емісія цінних паперів – різновид міжнародного кредиту, коли банки виступають посередниками між кредиторами і зйомниками.

2. За формами надання:  

а) товарний – кредит, який надається товарами, машинами та обладнаннями.

б) валютний – кредит, який надається у валюті країни кредитора, або країни позичальника.

3.За об’єктами надання:  

а) приватний міжнародний кредит – кредит, який надається приватними фірмами і банками;

б) урядовий міжнародний кредит – кредит, який надається урядовими кредитними установами;

в) змішаний міжнародний кредит – кредит, який складається з приватних і державних засобів;

г) кредит міжнародних установ – кредит, надається міжнародними фінансовими організаціями ( МВФ – Міжнародний валютний фонд; МБРР – міжнародний банк реконструкції і розвитку; ЄБРР – Європейський банк реконструкції і розвитку МАР – міжнародна асоціація розвитку).

4. За характером забезпечення:  

а) забезпечений – капітал, який надається під товарно-матеріальні цінності і комерційні документи;

б) бланковий - капітал, який надається без гарантій застави і комерційних документів.

5. За термінами надання:

а) короткостроковий кредит – кредит, який надається терміном до одного року;

б) середньостроковий кредит – кредит, який надається терміном на 3-5 р.

в) довгостроковий кредит – кредит, який надається терміном на 5-7р.

- Різновидністю міжнародного кредиту є емісія цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікати) та їх реалізація на міжнародних ринках капіталів.

- Міжнародний ринок капіталів – це сукупність попиту та пропозицій на позичковий капітал позичальників і кредиторів.

Головна мета МРК – акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.

Посередниками між кредиторами позичальниками виступають банки, ТНК (транснаціональні компанії), ТНБ (транснаціональні банки), фондові біржі, тобто інвестори, які вкладають свій капітал у цінні папери.

4.Найбільші фінансові центри світу.

Головні передумови формування міжнародних фінансових центрів:

· політична та економічна стабільність в країні;

· вигідне географічне положення;

· активна участь країни у міжнародних економічних відносинах;

· високий рівень розвитку країни;

· стабільна грошова одиниця та розвинутий національний ринок капіталів.

Головні фінансові центри світу:

Нью-Йорк – діє найбільша фінансова біржа. Головна функція цього центру – реалізація цінних паперів.

Лондон – займає перше місце по об’єму валютних, депозитних та кредитних операцій.

Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Люксембург – фінансові центри, які спеціалізуються на короткострокових та середньострокових кредитних операціях.

 У Південо-Азіатському регіоні Токіо, Сінгапур, Гон-Конг (Сян-Ган), Бахрейн – нові фінансові центри, які спеціалізуються на кредитних і депозитних операціях. До фінансових центрів відносять офшорні зони – це фірми або фінансові центри, які спеціалізуються на створені офшорних компаній і діють в регіоні, де переважають пільгове оподаткування і митне регулювання. Розміщені офшорні компанії у Панамі, на Кіпрі, Антильських, Кайманових та Нідерландських островах

Основні категорії:

капітал, вивіз капіталу, підприємницький капітал, позичковий капітал, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, міжнародний кредит, зв’язаний міжнародний кредит, фінансовий кредит, товарний кредит, валютний кредит, забезпечений кредит, бланковий кредит, короткостроковий кредит, середньостроковий кредит, довгостроковий кредит.

Література:

1.Авдокушин Е.Ф. Міжнародні економічні відносини. М : 1996.

2.Киреев А. Международная экономика. Часть первая. М.: 1997., часть вторая. М.:2000.

3.Международные экономические отношения./ Под ред. Сужырина С.Ф. Изд. Санкт-Пет., 1996.

4.Международные экономические отношения./ Под ред. Рыбалкина. Третье издание. М.-1999.

5.Овчинников Г.П. Международная экономика. Учебное пособие. Санкт-Пет. 1999.