Тема 10. Світова економічна інтеграція.

План  

1. Суть та етапи розвитку світової економічної інтеграції.

2. Рівні міжнародної економічної інтеграції.

3. Європейська економічна інтеграція “Європейський союз”.

4. Інтеграційні процеси в країнах Північної та Південної Америки.

Ключові питання.

Суть інтернаціоналізації господарського життя – як основа економічної інтеграції. Етапи розвитку економічної інтеграції, рівні економічної інтеграції, головні фактори, які сприяють сучасній економічній інтеграції, регіональна економічна інтеграція, європейський союз, НАФТА та ін.

1. Суть та етапи розвитку інтеграційних процесів.

Міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення та взаємопереплетення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, та робочої сили через національні кордони. Інтеграція веде до утворення цілісної економічної системи. Основою міжнародної економічної інтеграції є глобалізація та інтернаціоналізація господарського життя. Глобалізація означає тісну взаємодію і взаємопереплетення економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, соціально-культурних та інших зв’язків між суб’єктами економічної діяльності всіх країн світу, формування єдиної (глобальної) для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин. Поняття глобалізація тісно пов’язане з інтернаціоналізацією господарського життя.

Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції (МЕІ):

- преференційні торговельні зони – території країн світової співдружності, де застосовують пільгове оподаткування, митне регулювання і кредитування;

- зони вільної торгівлі (ЗВТ) – інтеграційне об’єднання, яке передбачає зняття внутрішніх митних обмежень;

- митний союз – інтеграційне об’єднання, яке включає функції зони вільної торгівлі (ЗВТ) і не передбачає спільних митних тарифів для третіх країн;

- спільний ринок – інтеграційне об’єднання, яке включає функції попередніх і передбачає вільні переливи товарів, капіталів і робочої сили (Європейський Союз(ЄС), НАФТА – США, Канада, Мексика);

- економічний союз – інтеграційне об’єднання, яке включає всі функції попередніх станів і передбачає повну інтеграцію всіх сфер життя(Європейський Союз (ЄС)).

2. Рівні міжнародної економічної інтеграції.

1. Взаємодія на рівні підприємств, фірм (мікрорівень) на цьому рівні відбувається:

Ø поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва;

Ø розвиток спільних підприємств;

Ø науково-виробнича кооперація;

Ø міжнародні економічні організації;

Ø створюються дочірні підприємства транснаціональні корпорації (ТНК).

2. Взаємодія на рівні держав:

Ø степінь відкритості економіки для інтеграційних процесів;

Ø вільні економічні зони (для вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили);

Ø створенная умов для входження в певні інтеграційні угрупування.

3. Європейська економічна інтеграція “Європейський союз”.

Перший етап формування Європейського Союзу пов’язаний зі створенням, за Паризьким договором (8 квітня 1951р.) Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Увійшли в це об’єднання: Франція, ФРН, Бельгія, Люксембург, Італія, Нідерланди.

Мета створення ЄОВС – сприяти економічному зближенню країн шляхом створення єдиного ринку вугілля та сталі. В 1953 р. скасовано митні обмеження в торгівлі залізом і брухтом, а пізніше – сталі.

Другий етап пов’язаний з Римським договором (25 березня 1957 р.) про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Євроатома.

Мета ЄЕС (спільного ринку) – забезпечення постійного збалансованого розвитку економік країн учасниць та підвищення рівня життя населення шляхом забезпечення свободи переміщення капіталів, товарів та робочої сили.

Третій етап пов’язаний з об’єднанням в 1967 році трьох співтовариств (ЄОВС, ЄВРАТОМ, ЄЕС) до шести країн у 1973 році приєднались – Великобританія, Ірландія, у 1981р. – Греція, в 1986р. Іспанія, Португалія.

Поступове злиття національних економік досягалось з допомогою:

Ø формування спільного ринку на основі укладеного у 1968р. митного союзу і запровадження спільної сільськогосподарської політики;

Ø створення європейської валютної системи (ЄВС) у березні 1979 р., яка ґрунтувалась на ЄКЮ.

Четвертий етап пов’язаний з Марксистською конференцією (договором), підписаним 12 квітня 1992р.

Сьогодні до складу ЄС входять 15 країн: Ірландія, Греція, Данія, Нідерланди, Італія, Швеція, Португалія, Великобританія, Люксембург, Франція, Бельгія, Іспанія, Австралія, Фінляндія, ФРН.

У регіональному інтеграційному управлінні створені: - єдиний внутрішній ринок ЄС. Європейський валютний союз з єдиною валютою – євро та створеним єдиного Центрального Банку.

4. Інтеграційні процеси в країнах Північної та Південної Америки.  

Наступним прикладом міжнародної інтеграції є Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА). Був підписаний договір між США, Канадою, і Мексикою про Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі який вступив в силу 1 січня 1994 року.

НАФТА відкриває шлях до створення єдиного континентального ринку для вільного переміщення товарів, капіталу та робочої сили.

В країнах Південної Америки активізувались інтеграційні процеси. Спільним ринком країн Південного конусу став МЕРКОСУР (Mercado Comun del Sur), створений в 1991 році Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. МЕРКОСУР – приклад реальної регіональної інтеграції. Договором МЕРКОСУР передбачалось скасування всіх видів митних зборів і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами.