Тема 2.2 Суть та структура світового господарства (продовження)
План лекції.
1. Світове господарство як економічна категорія і суперечності його розвитку.
2. Етапи розвитку світового господарства.
3. Критерії світового господарства.
4. Відкритість економіки - характерна особливість сучасного світового господарства.
Ключові питання:
Суть світового господарства, різні підходи щодо визначення. Структура світового господарства. Міжнародний поділ праці - економічна основа сучасного світового господарства. Економічна інтеграція – головна рушійна сила об'єднання країн у цілісну систему світового господарства. Етапи розвитку світового господарства. Головні критерії для виділення систем та підсистем у сучасному світового господарства.
Відкритість економіки – головний критерій степені участі держави у міжнародному поділі праці та економічній інтеграції.
1. Світове господарство – це сукупність національних господарств або національних економік, пов'язаних між собою факторами виробництва та міжнародним поділом праці У різних авторів є різні підходи до визначення суті поняття світового господарства:
а) світове господарство – система міжнародних економічних відносин по спеціалізації і кооперуванню виробництва.
б) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин.
в) світове господарство представляє собою єдність двох підсистем: національних господарств та міжнародних економічних відносин, які об'єднують господарства різних країн світу у цілісну систему.
Необхідність світогосподарських зв'язків зумовлена:
Ø підтриманням мирного співіснування країн з різними економічними;
Ø розгортанням НТП у світовому масштабі;
Ø міжнародним поділом праці: спеціалізацією та кооперуванням виробництва;
Ø світовою економічною інтеграцією.
Структура світового господарства:
- міжнародна виробничо-інвестиційна сфера;
- міжнародні науково-технічні відносини;
- світовий ринок та світова торгівля;
- міжнародний рух капіталів;
- міжнародні валютні відносини;
- міжнародна міграція робочої сили;
- міжнародна транспортна система та зв'язок;
- міжнародна інформаційна система.
2. Етапи розвитку світового господарства.
Сучасне світове господарство зародилося в кінці 19 на початку 20 ст. Характерні особливості його становлення та розвитку:
- міжнародний рух товарів доповнився рухом
капіталу
підприємницького та позичкового:
- закінчився економічний та територіальний поділ світу;
- сформувалася колоніальна система;
- країни поділились на багату Північ (метрополії) та бідний Південь (колонії);
- з'явилась єдина соціалістична країна-Радянський Союз;
У 29 – 33 рр. для світового господарства характерна світова економічна криза та депресія.
Збільшується роль національних ринків. Міжнародні монополії переростають у (ТНК) транснаціональні корпорації.
Після другої світової війни на політичній карті світу з’явились країни соціалістичної системи. Відбувається економічне змагання двох систем – капіталістичної і соціалістичної.
У 60-ті рр. XX ст. розпалася колоніальна система. На політичній карті світу з’явились країни, що розвиваються. У 70-ті рр., в 00Н прийнятий Новий економічний порядок, згідно з яким кожна індустріальна країна повинна була надавати економічну допомогу країнам, що розвиваються у розмірі 1% щорічно від ВПП створеного за рік.
Сучасний етап розвитку світового господарства розпочався з 1989 р. з розпаду СРСР.
На карті світу з'явились країни з перехідними економіками, що трансформуються в ринкову економіку. Їх поділяють на 2 групи:
до першої групи відносяться всі бувші постсоціалістичні країни, а до другої – всі колишні республіки СРСР.
Головні ознаки сучасного етапу розвитку світового господарства:
- різнобічність розвитку економік країн;
- подальший розвиток інтеграційних процесів;
- усунення соціалістичної системи як системи в цілому.
- поглиблення міжнародного поділу праці;
- модернізація та трансформація економік капіталістичних країн.
На сучасному етапі сформувались наступні групи країн:
- країни з розвинутою ринковою економікою (США, Німеччина, Японія…, країни великої сімки);
- нові індустріальні країни;
- країни, що розвиваються;
- країни, що орієнтуються на соціалізм (Куба, Китай, Північна Корея, В'єтнам);
- країни з перехідними економіками.
3. Критерії для виділення економічних систем та підсистем у світовому господарстві.
Для виділення економічних систем та підсистем у світовому господарстві застосовують наступні критерії:
- рівень економічного розвитку;
- рівень соціального розвитку;
- рівень індустріалізації народного господарства;
- тип економічного розвитку;
- рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;
- відкритість економіки.
Рівень економічного розвитку
визначається за показниками:
- ВВП (валовий внутрішній продукт);
- ВНП (валовий національний продукт);
- стабільність національної грошової одиниці;
- тип економічного зростання і т.п.
Рівень соціального розвитку визначається за такими показниками:
- ВНП на душу населення;
- НД на душу населення;
- рівень індустріалізації народного господарства і т.п.
Сучасний рівень індустріалізації народного господарства характеризується широким впровадженням у нього інформаційних систем, комп'ютерної техніки. Рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків характеризується:
- ступінню участі країни у міжнародному поділі праці;
- участю країни у світовому ринку та світовій торгівлі;
- участю країни у міжнародних науково-технічних відносинах;
- участю країни у міжнародних фінансово-інвестиційних відносинах;
- участю країни у міжнародних валютних відносинах;
- ступінню відкритості економіки.
4. Відкритість економіки-показник участі держави у міжнародному поділі праці, це таке господарство, у якому підсилюються зовнішньоекономічні зв'язки, а зовнішньоторговельний оборот стимулює економічний ріст. Вважають, зовнішньоторговельний оборот буде стимулювати економічний ріст, коли його питома вага становитиме 21-25 % від ВПП.
Критерієм відкритості економіки є коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту по відношенню до ВПП.
Експортна квота:
Ек=Е/ВВП* 100%
Імпортна квота:
Ік=І/ВВП*100%
Зовнішньоторговельна квота:
ЗТк=3т0/ВВП*100%
3т0 – зовнішньоторговельний оборот – це сума вартостей експорту та імпорту.
Про відкритість економіки свідчить наявність вільних економічних зон. В ЕЗ – це спеціально створені обмежені території з мінімальним оподаткуванням та пільговим митним регулюванням. запроваджують їх країни з метою вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили.
Основні категорії:
Світове господарство, економічні критерії світового господарства, ВВП (валовий внутрішній продукт), ВНП (валовий національний продукт), НД (національний доход); відкритість економіки, експортна квота, імпортна квота, зовнішньо торгівельна квота.
Література:
1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. М.1996.
2. Киреев А. Международная экономика. Учебное пособие Ч – 1. М.1997.
3.Международные экономические отношения. (Под редакцией В.Е.Рыбалкина) Третье издание. М.1999.
4.Международные экономические отношения. (Под редакцией Сутырина С.Ф.) Санкт-Петербург. 1996.
5. Спиридонов И.А. Мировая экономика. Учебное пособие. – М. 1998.
6. Рокоча В.В., Міжнародна економіка. – К.2000.