15. Эк. погляди физиократии
(Ф). Ф - франц. економісти 2 підлог. 18ст, від гр.»физис» - природа і «кратос» - влада. Поява ф обумовлена соціально - эк. усл. Фр. того часу: мануфакт.капіталізм + мерхнув. Збереження феод. отн. у селі гальмувало эк. разв. Ф розробили основу реформиров. з\х. Одна з причин швидкої загибелі школи - невозм. осущ. реф. в усл. абсолютної монархії. Були близькі з фил.енциклопедистами. Використовували методи точних наук і вважали закони развит. суспільства об'єктив. Бороли з мерхнув. Увели поняття «продуктивного» і «непродуктивного» праці. Перший у з\х створює прибавочний «чистий продукт», всі інші види праці - вважали марними. В отл. від мерхнув., рассм. капітал в упредметненій формі. Відтворення й оборот Франсуа Кене виклав у»Эк. таблиці», що Маркс назвав геніальної.
16. Эк. навчання Адама Смита (АС, 18в) Выдающ. англ. эк. мануф.
періоду. У працях його і його посл. Давида Рикардо (див. 18) кл. ПЭК. досягла найвищого разв. Першоджерело богатст. праця; дія об'єктивних законів спрямовано на благо людства; в умовах »природного порядку», тобто своб. конкур., керує “невидима рука», тобто об'єктивні закони. Керуючись эгоист. інтересами, людина оптимизирует свої зусилля, а це перетворюється у вигоду для всього суспільства. Показав, що гроші - товар, кот. відокремився від маси інших у результаті розвитку обміну, але доход суспільства - це товари, а не гроші.
17. Теорія вартості АС. Як і його совр., користається терміном (Ц) »цінність», а не «вартість». Ц у нього ім. 2 знач: споживча і мінова. Визначення Ц як суми доходів свидетельст. про те, що АС заклав осн. теорії факторів виробництва, що у 19ст. стала пануючої. Осн. цінності товарів сост. праця, упредметнена в них. Розділяє ціну на: рын., ту, по кіт., продається, і природну, у кот. входять доходи, соответств. 3 факторам виробництва (праця+кап.+земля): зарплата робітника, прибуток і рента. Хазяїни кожного з цих 3 факторів образ. відповідно класи: найманих робітників, предприн. і власників землі. Це основні класи про - ва, їхні доходи первинні. Остальныне групи одержують вторинні доходи в результ. перерозподілу. Рента отл. від інших ціноутворюючих факторів: прибутку і зарплати. Вона не обумовлюється, як праця і кап., внеском з боку власника землі. Уся сфера немат. произ - ва ( діяльність чиновників, армії і т.д.) в АС непродуктивний. Капітал – гл. движ. сила эк. прогр. Під кап. АС розуміє запас продукції, кот. приносить прибуток, чи за допомогою кот. праця созд. нові блага. Поділяє кап. на основний і оборотний. Ще Петти включ. людський досвід, здібності в осн. кап. Оборотний кап. сост. із грошей, запасів продовольства, сировини, а також готової продукції на складах і в маг. Основний капітал формується і поповнюється за рахунок оборотного. Уперше про особистий інтерес як движ. силі прогресу. Англ. історик эк. думки Блауг писав, що АС немає рівних по точності проникнення в суть эк. процесу
18. Эк. навчання Давида Рикардо (ДР, 18 - 19 Англ). Главн. праця «Осн ПЭК. і оподатковування». Ідеолог пром. бурж. Не тільки розробляв эк. програми бурж. разв., але активно участв. у політ. боротьбі бурж. із землевласниками. Розвив ідеї АС про особистий інтерес як гл. движ. силу обществ. розвитку (при усл. повної своб. і рівних можливостей). Разраб. теорію вартості. Як і АС, отожд. капітал із засобами произв. Основний пробл. ПЭК. назвав розподіл. Созд. теор. грошей, особливо актуальну в зв'язку з прекр. у 1797 Англ. банком обміну банкнот на золото. Прибуток на кап. визначив розмірами кап. (а не тільки до - вом вкладеної праці, як до нього). Рівновеликі кап. дають однакову приб. незав. від того, яке кіл - у праці вони задіють. З разв. про - ва норма приб. має тенденцію падати. Їй протидіє розвиток произв. сил. Показав відмінності між внеш. і внутр. торгівлею. Податкова здатність країни пропорц. не валовому, а чистому доходу. Заперечував можливість надвиробництва і криз.
19. Разв. ПЭК. у 1 половині 19у (Томас Малтус, Сениор, Милль). Кл. школа ПЭК, заснована АС і ДР, зробила на них великий вплив завдяки своїй універсальності. У центрі уваги економістів нової хвилі усе ще вопр. эк. розвитку, росту масштабів виробництва. Вони усе ще вважали капітал продуктом., і що гос. не повиннео вмеш. у рын. отн.
Їхні нові ідеї: розглянута немат. сфера, де результат не має тов. вираження, стосовно до цього розширена трактування вартості. Зрозуміли роль суб'єктивного фактора, напр., властивості товару задовольняти потреби. Саме в рамках цих теорій початок багатофакторного системного аналізу -неокласичний напрямок.
Милль - батько (Джеймс) - філософ, позитивіст, з його ім'ям зв'язано багато культурних і науч. починань. Батько Джона Стюарта Милля. Усупереч Мальтусу, вважав, що спочатку працівник і капиталист. виступають як співвласники майбутнього товару. Прибуток використовується для відтворення упредметненого, а зарплата - живої праці. Землевласник протистоїть іншим класам, оскільки має частина в розподілі продукту, не маючи отн. до його створення; Паразитує на суспільстві і не зацікавлений у прогресі землеробства, тому що це знизить ціну на з\х прод. Запропонував конфискационный рівень гос. податків, що привело б до фактичної націоналізації землі. В грошей в обороті має значення для стабилььности эк. розвитку. Передбачав небезпеку інфляції, кот. з однієї сраны провокує інфляцію в інші.
Мальтус анонімно видав памфлет «Нарис про закон народонаселення в зв'язку з майбутнім удосконаленням о-ва»: за кот. його досих пір критикують: у перебуває в рівновазі, коли кол. благ соотв. кол. населення. При відхиленні нач. дійств сили, кот. востановят рівновага. Закон: населення росте в геом. прогресії, засобу виробництва - в арифм. прогресії. Гос. повинно втручатися в рост. народонас., інакше неминучі війни за дополнителььные території і блага, епідемії, безробіття, бідність. Відкрив циклічність эк. разв. і механізм запобігання криз. Відкрив співвідношення між фондом нагромадження й інвестиційним кап.: якщо споживання в масштабах країни перевищує виробництво, те кап. у масштабах країни падає (його приходиться інвестувати, щоб уд. потр.) і її багатство руйнується через недостатню здатність робити; якщо произв. прев. попит, зникає стимул робити це механізм саморегулювання економіки (геніально). Сформулював закон падіння зарплати до прожит. мінімуму через перенаселення: рівень зайнятості в усл. спаду не можна регулювати за допомогою зарплати. Відкрив закон зменшення родючості: кожен наступний внесок у землеробство в умовах, коли вимушено исползуются менш родючі ґрунти, буде менш продуктивний, чим попередній. Дав визначення а бсолютной ренти: та, що є навіть при найгірших ґрунтах і є похідної власності на землю. Його теорія розподілу поставила землевладелцев в оппозициюко всім іншим класам, не ~~57321 таких виняткових условийдля присвоєння частини не створеної ними продукції. На 100 років раніш Кейнса откр. закон ефективного попиту. »Якби мальтус, а не Рикардо, був основою ПЭК. 19 ст,- писав Кейнс,- наскільки мудріше і богаче був би світ зараз».
Сениор. Обр. увага на роль монополізації. »Хто утримується від споживання свого кап. для себе з розрахунком вкладе його заради майбутнього, той і є капіталіст». Користався матем. апаратом.
Джон Стюарт Милль - син. Його книга »Принципи ПЭК»(1848) протягом 2 – й. половини 19ст. була осн. підручником для эк-ов. У 11 років коректував гранки знаменитої книги батька, у 13 полемізує з відомими эк-ами, у 16 -перші статті по теорії вартості. Філософ, ліберал, парламентарій. Вважав, що в комунізму проблеми більш легені, чим у кап. Запропонував еволюцію капіталізму в соц. - орієнтовану економіку. 4 теореми Милля:
1 - тимчасово неінвестований кап. стримує розвиток, а додатково вовлеченный створює раб. місця та інше благо;
2 - заощадження превращ у кап. у процесі споживання;
3 - відкладене майбутнє споживання відбудеться на розширеній основі толко завдяки продуктивному споживанню;
4 - капітал це засобу, витрачені на організацію і потдержку продуктивної праці.
Визначив зміст категорії ціни не як синонім вартості (як раніш), а як ціна використання+ціна обміну. А обмінна ціна речі, її цінність - це її властивість удовлет потр. і бути рідкісної. Розділяв погляди мальтуса на пробл. народонаселення і його висновки, що з ростом народонас. зарплата падає. Прибуток кап. - трактує, як Сениор: нагорода за стримування від споживання. Заперечував, що закони обміну, действ. у границях однієї країни - действ. і в междунар торг. не можна утв., що перевищення експорту над імпортом краще: важливо, наскільки вони сприяють економії витрати праці і кап. Створив теорію междунар. торг. більш прогр., чим ДР, тому що заснував її на аналізі конкр. ситуацій. Опр. границі вмеш. гос. у эк. Говорив що прогресивне (динамічне) цивілізоване в отлич. високі технології, рост. общ. продукту, обсягів произв., народонаселення, влада над природою, знання законів прир. і о-ва, ступінь захищеності особистості і власності. Найману працю перемінять акціонери, кот. самі будуть призначати й увольн. менеджерів, а основа прогр.- ріст. інвестиційний кап. (дуже сучасно звучить). Розділяв погляди свого батька, що абс. рента повинна належати гос., по суті, земля повинна бути націоналізована.