Меркантилізм в Англії (Вільям Стаффорд, Томас Мін).
В Англії мерк. розвився сильніше через її досягнення в моренплавании. 200 років був офиц. політикою гос.
Cтаффорд у 1581»Стиснутий виклад скарг наших соотечеств» - у формі бесіди між лицарем, ферм., ремесл., купцем і докт. богослов'я. - доводить шкідливість вивозу монети за гр., тому що від цього рост. цен. і ухудш. полож. народу. Вивіз сировини приводить до ввозу його в обр. виді.
Томаса Міна вважають авт. теор. торг. балансу. Був купцем і одним з директ. Ост. - Индской компанії. Гроші в обороті сравн. з посіяним зерном. Спроби удержати зол. і сер. стримують купців: своб. торг. дасть. більше. Низькі ціни облегч. конкур. на внеш. ринку. Багатство не тільки гроші, але і зем., дарунки природи.
11. Франц. меркант.: Монкретьен. З - за религ. звад і воєн економіка. Фр. відстала в разв. на 100 років (від Англії), мерк. там зробив ударене на стим. торг. У 17 в. кор. Генріх4 запрет. выв. сировини (вовни, шовку) і ввіз тканин. Насадив мануфактури, прийняв участ. у колонізації Канади.
Монкретьен у 1615 увів политэк. термін захисник «третього стану» (перші 2 - духівництво й аристокр.) - безрідних багатих, найважливішою частиною кот. вважав торговців. Первост. знач. додавав природним багатствам. Виходячи з англ. досвіду, разраб. эконом. міри для ожиивл. народного хоз. Вважав, що золото саме по собі не робить країну багатої: »не статок зол. сірий., жемчугаалмазов робить гос. багатий., а наявність предметів, необх. для життя: у кого їх більше, у того більше статок». Піклувався про положення селян.
12. Ист. усл. виник. і общ. хар. Классич. политэк. (надалі ПЭК). Рекомендації мерк. уже не могли реш. пробл. розвитку кап. отнош. в епоху пром. капіталізму. Крім того гос. рег. заважало бурж. Бурж. ревіння. у 17в. в Англ. початку епоху політ. і пром. революцій в Евр. Активізація науч. думки в природознавстві і математику способств. її актив. і в економіці. Виникла классич ПЭК. Вона почалася коли иссл. переходить від процесу обращен. до проц. виробництва і досліджуються внутр. зав. бурж. отн. у произв. Таким обр. з размышл. про те, як краще упр. хоз. країни, эк. превр. у наук. про закон. эк. життя, тобто повноцінну науку. Від системи регламентних правил до эк. волі.
13. Возн. кл. ПЭК. в Англ. Вільям Петти, 17 ст. Називав ПЕК «політ. арифметика» чи «полита анатомія»: медик по обр., рассм. эк. країни як живий орг., »политий тіло». Його наз. і батьком эк. статистики. в отл. від мерхнув., кот. не пішли далі описат. методу, П заклав осн. абстракт. методу. В отл. від мерхнув., вважає багатство сумою движ+недвиж имущ. Багатство нації гл. обр созд. прибутком від внеш. торг. Виробництво - осн. Петти осн. трудову теорію вартості. Автор крилатого вираження: »Праця - батько багатства, земля - його мати». Зарплату розуміє як ціну праці. Висновок, що робітник напівгод. не всю создан. їм коштуємо., а лише прожитий миним, привів П к поняттю «доданого продукту». Ціну землі зв'язує з прибутковістю ділянки. Разв. ідею зворотної проп. залежності між величиною ден. маси і проц. ставкою. Нац. доход созд. і в сфері мат. произв., і в сфері послуг (мерк. заперечували пследнее). Вводить в осн. капітал кваліфікацію працівників. Ідеї П по опред. нац. доходу і його розрахунок лягли в осн. разв. у 30 - 40 роки 20ст. системи національних рахунків.
14. Возн кл. ПЭК. в Фр. Пьер де Буагильбер(П де Б). Умови: селяни розорялися в 17 - 18 в. з - за воєн і розкоші двору.З утратою військової могутності позиції у внеш. торг. помітно послабилися. П де Б (17 - 18в), в отл. від мерхнув., джерелом багатства счит. не оборот, а произв., у частн, з\х. Природу отождествл із провидінням, тобто з Богом, а дія эк. законів приравн. до об'єктивних законів природи. Джерело багатства - праця. Вважає, що наруш. рівноваги в рын. эк. задушить усі в гос. Гроші порушують природну рівновагу. Маркс наз. П де Б, як і Пет, основат. труд. теор. стоим. вигоди.