Предмет курсу "Історія економ навчань"
Ист. эк. навчань - це ист. эк. поглядів, об'єднаних у системи.(були концепції, кот. у навчання не об'єдналися, ТОМУ ИСТ. ЭК.НАВЧАНЬ - ПОНЯТТЯ БІЛЬШ ВУЗЬКЕ, чим ист. эк. м ы с л і , але некот.учені, напр, англ. БЛАУГ, вважають усі ці поняття тотожними). Основа ист. эк. навчань – ист. політекономії. Перші спроби сист. эк. знання. - в ін. Греції і Середньовіччя.Однак вони не склалися в наукові системи. Эк. знання стали самост. галуззю в 16-18 ст., в епоху меркантилізму. М. був не стільки науковим навчанням, скільки практичною політикою. М. цікавився визначенням суті багатства, заохоченням експорту.
Початок науки поклав Адам Смит. далі з'явилися критики Смиита. У частн. його уч. Сисмонди. Потім виник утопічний соціалізм. Наприкінці 19 у форм. неокласичне напр, з ним зв'язана поява мікроекономіки. У 30-х рр. 20-го - кейнсианство, з ним зв'язана поява макроекономіки.
2. Методи аналізу історії эк. учений. а)историч., він же хронологич.б) логич.в) об'єднаний з аналізом соц-эк. умов, у кот. форм. эк. погляди.г) заснований на аналізі эволюци і концепцій д) метод мотиваційний чи класовий (Маркс). Совр. автори предл. розділити на 3 етапи: дорыночный, нерегульованого ринку і эк. уче-ния рег. (соц-ориентированного) ринку. Не кот. намагаються отр. роль ідеології в эк. теорії. Ноб. лаучеат Моріс Аллі вважає, що эк. - не наст. наука, тому що її вихідний матеріал зв'язаний з інтересами й ідеологією.
3.Задача курсу ист. эк. учений. Розуміння і розвиток совр. эк. теорій. Викладання ист. эк. думки почалося наприкінці 19 в. Перше фундамент. иссл. - Шумпетер,1954. Потрібно вивчати ист. щоб розуміти. наприклад, чому розвиті країни у своєї эк. політиці перейшли від кейнсианских рецептів кнеоклассическим теоріям.
4.Эк думка древнього Сходу(Єгипет, Месопотамія,Індія, Кит)
У произв. древ. авт. відбиті эк. питання, кот. регламентували хоз. діяльність. Це документи, в основному, нормативного характеру. Эк. знанню там (утім, як і будь-якому іншому) властиві догматизм, апріорність, навіть символізм. З $ тисячоріччя до н.е. почалися: статистика, облік і аналіз хоз. деят.,менеджмент=керування (окремим хоз. і державою).
Д р е в н и й Е г и п е д : дійшли до нас добутку гос. чиновників: організація+керування гос. господарством, про відносини власності, рабовласництво, товарно-грошові відносини. Були зем. кадастри враховувалася худоба, проводилися переписи населення.
М е с о п о т а м и я: в отл. від Єгипту, швидко розвиваються приватна собств. і тов.-ден. відносини, підсилюється соц. розшарування суспільства. Закони "Кодекс Хаммурапи" 18 в. до н.е. : оренда, найм, лихварство. Захищає власність, зокрема, пануючи, храму, госслужащих і воїнів.
Д р е в н я я И н д и я: трактати буддійські і брахманистские. Буддизм проповідує відмовлення від власності для досягнення нірвани як «вершини» щастя і порятунку. Рабство - перешкода нірвані, боргова кабала - страшне горе. Родоначальник людей - Ману. У "Законах Ману" эк. розглядається як сфера діяльності касти вайшья. Ідеалом був эк. незалежний хазяїн. "Артхашастра" - трактат про гос.упр. і гос. доходи (складаються з податків, штрафів, з доходів від торгівлі, кот. віддаються царю за те, що він охороняє країну).
Д р. К и т а й: У 4-3 ст. до н.е. виникли філософські і
политий. навчання, у рамках кот. розвивалася і эк. думка. Ведуче напр. к о н ф у ц и а н с т в про: вічний і незмінний порядок ієрархія відносин. Правитель повинний скорочувати свої витрати і піклуватися про людей: Зменшити податки, розділити гос. багатство по справедливості щоб правителя не скинули. Повне підпорядкування централізованої влади. Конф. вважали, що землеробство - основне заняття, тому підтримка ремесел і торгівлі шкідлива для гос. Д а о с и з м - сучасник конфуціанства ("дао" - закон) - закон мається на увазі як природний рух усього сущих.Усі соц. зло - наслідок порушення цього закону. Кит. эк. думка виражена в трактаті неизв. авторів "Гу-ань-цзи":"Ринок - це те, з чого довідаються про порядок і безладдя в гос". Трактат рекомендує створити гос. фонди, у кот. правитель повинний накопичувати половину врожаю для стабілізації цін на хліб. Рекомендовано нормовану емісію грошей. Негативне відношення кпротекционизму ремеслам: вважається, що осн. джерело благ - з\х.