Тема 7.4. Розвиток форм бухгалтерського обліку.

Розвиток форм бухгалтерського обліку є тривалий історичний процес, який відбувався у двох напрямках:

- вдосконалення змісту, сутності;

- розвиток зовнішніх аспектів форми обліку.

На протязі багатьох століть розбіжності в техніці обліку визначали форму організації поточних облікових записів, які відомі в теорії й практиці обліку як форми рахівництва. При цьому форма ґрунтується на балансовому узагальненні, на технічних засобах і втіленні основних організаційних засад обліку. З розвитком рахівництва змінювалась сама уява про форму обліку.

До появи карткових систем обліку форма обліку розрізнялася тільки за будовою синтетичних книг і порядку облікових записів в них. Так, аналітичний облік у всіх книжкових формах (старої чи нової італійської, німецької, французької, американської чи інтегральної) вівся майже однаково.

Огляд відомих облікових шкіл дозволяє стверджувати, що італійська облікова думка досить тривалий час розвивалася у юридичному напрямку, французька – в економічному, німецька – у процедурному. Відомий російський історик бухгалтерського обліку проф. Я.Соколов дає ще й характеристику англо-американської школи обліку, розглядаючи у ний психологічно- поведінкові аспекти, пов’язуючи їх з управлінською спрямованістю.

Особливо збагатили форми обліку німці. Зокрема, відомий фахівець з цих питань І.Ф. Шер наполягав на науковому (а по суті формальному) пояснені будови облікових регістрів, протиставляючи його так званому “метафізичному” (італійському, французькому) поясненню.

В ранніх вітчизняних працях з обліку поняттю “форма обліку” не приділялось взагалі уваги і лише в працях проф. А.М. Галагана проглядається перший інтерес. На його думку “сукупність записів, розглянутих з точки зору порядку та способу їх виконання утворює те, що носить назву форми рахівництва” .

Аналіз визначення форми бухгалтерського обліку доводить, що з використанням обчислювальної техніки змінюється ї її зміст. Якщо раніше (у 30-х роках ХХ століття) під формою розуміли сукупність і поєднання різних видів облікових регістрів, послідовностей і способів проведення записів, то з 80-х років ХХ століття форму розуміють як сукупність методів облікових процедур. Одночасно, запис в облікові регістри відходять на другий план, а акценти розставляються на систему формалізації облікової інформації з метою підтримки управлінських рішень.