2.7 Прийоми осаджування.

Щоб розчин був чистий, вибирають певний порядок додавання розчинів (осаджувача і досліджуваної речовини). Основний принцип полягає в тому, що для одержання осаду без сторонніх катіонів осадження треба проводити так, щоб більша частина осаду утворилася в присутності надлишку осаджуваного катіона. Щоб позбутися домішок сторонніх аніонів, осадження ведуть у присутності надлишку осаджуваних аніонів.

Наприклад, при визначенні іонів SO42- у вигляді барій сульфату при повільному добавлянні розчину барій хлориду більша частина осаду утворюється в присутності надлишку сульфат-аніонів. Частинки осаду мають негативний заряд і майже не адсорбують сторонніх аніонів. Сторонні катіони, які при цьому адсорбуються, заміщаються катіонами барію під час добавляння нової порції осаджувача. Це зумовлене тим, що іони SO42-, які заряджають частинки осаду негативно, більше притягують іони барію, ніж інші катіони. Щоб при осаджуванні іонів барію не допустити забруднення осаду сторонніми катіонами, порядок добавляння розчинів вибирають такий: розчин сульфату доливають до розчину солі барію.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85  Наверх ↑