2.4 Кількість речовини.

Кількість речовини, узятої для аналізу (тобто величина наважки), повинна забезпечити достатню точність зважування проби і гравіметричної форми осаду на аналітичних терезах. Тому наважка не повинна бути малою. Водночас вона не повинна бути занадто великою, оскільки з нею незручно працювати при звичайних розмірах посуду (стаканів, лійок, фільтрів тощо). Крім цього, при роботі з великими наважками доводиться витрачати багато часу на розчинення, нагрівання, фільтрування, промивання, висушування і прожарювання.

Величину наважки можна визначити обчисленням відносної помилки, зумовленої розчинністю осаду. Відносна помилка збільшується при зменшенні маси осаду. Допустима границя розчинності дорівнює 1∙10-6 моль/л. Для того, щоб відносна помилка аналізу не перевищувала 0,01%, маса осаду (або наважки) повинна бути не меншою за 1∙10-6∙100 / 0,01 = 0,01 екв.

Отже, при аналізі певних сполук для визначення основного компонента рекомендується брати 0,01 екв. Речовини для кристалічних осадів і 0,005 екв. Речовини для аморфних осадів. Еквівалентна маса більшості речовин звичайно дорівнює 20 – 100 г. Отже, величина наважки залежно від величини еквівалентної маси досліджуваної речовини повинна становити 0,1 – 1 г.

При аналізі матеріалів, в яких компоненти перебувають у різних співвідношеннях (сплави, руди, силікати, гірські породи і т.п.), наважку беруть від 0,2 до 1 г.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85  Наверх ↑