Тема 9: Міжнародні кредитні відносини.
Міжнародна грошово-кредитна система.
Міжнародна грошово-кредитна система - система заходів Центрального банку та держави в кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних та соціальних цілей.
Основними напрямками кредитної політики є політика кредитної рестрикції ("дорогих грошей") і політика кредитної експансії ("дешевих грошей").
Політика рестрикції проводиться у фазі економічного підйому з тим, щоб зменшити кредитування господарства, зменшити і відтягнути економічний бум і який у подальшому супроводжується спадом.
Політика експансії проводиться у фазі економічного спаду з тим, щоб розширити кредитування і тим самим стимулювати економічне пожвавлення і зростання виробництва.
Основними методами проведення грошово-кредитної політики в обох її напрямках можуть бути: дисконтна політика; операцї на відкритому ринку; зміна норм обов'язкових резервів, котрі повинні тримати комерцйні банки в центральному банку; державне регулювання окремих видів кредитів та кредитування окремих економічних суб'єктів та ін.
Дляуспішного проведення грошово-кредитної політики необхідні дві передумови:
А) високий рівень розвитку ринкових відносин, між всіма економічними суб'єктами;
Б)створення власної розвинутої банківської системи (здебільшого дворівневої)).
Сучасна банківська система нашої країни репрезентована двома рівнями банків.
В якості першого рівня виступає центральний банк (Нацональний банк України) з відповідною мережею установ.
Другий рівень - це комерцйні банки.
До небанківських фінансово-кредитних інститутів належать лізингові, факторингові інвестиційні, страхові. Фінансові компанії пенсійний фонд, ломбард і каси взаємної допомоги.
Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поверненості, терміновості і сплаті процентів.
В якості кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні заклади, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові організації, а також юридичні і фізичні особи.
Джерелами міжнародного кредиту служать: тимчасово вивільнена у процесі кругообігу частина капі тау підприємства у грошовій формі; грошові нагромадження держави і приватного сектора, які мобілізуються банками.
Функціонування міжнародного кредиту базується на таких принципах як: поверненість; терміновість, яка забезпечує повернення кредиту у встановлені кредитною угодою терміни; платність; матеріальна збезпеченість, що проявляється в гарантії його погашення; цільовий характер - визначення конкретних об'єктів позики.
Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.
По-перше, він забезпечує перерозподіл фінансових та матеріальних ресурсів між країнами.
По-друге, посилює процес нагромадження в рамках усього світового господарства та забезпечує диференціаційний рух тимчасово вільних грошових коштів одних країн на фінансування капіталовкладень в інших.
По-третє, прискорює процес реалізації у світовому масштабі, сприяє інтернаціоналізації виробництва процесу розширеного відтворення.
По-четверте, за допомогою міжнародного кредиту досягається економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютною обороту міжнародними кредитними операціями.
Форми міжнародного кредиту, класифікується:
А) по джерелам, розрізняють внутрішні, іноземні і змішане кредитування і фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно пов'язані і обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера.
Б) по призначенню в залежності від того. Яка зовнішньоторгова угода покривається за рахунок запозичених коштів, розрізняють:
- Комерційні кредити, безпосередньо пов'язані з зовнішньою торгівлею і послугами;
- Фінансові кредити, використовуються на різні цілі, включаючи прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, купівля цінних паперів, валютну інтервенцію;
- "проміжні" кредити, призначенні для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів і послуг, наприклад в вигляді виконання підрядних робіт.
В) по видам поділяються на товарні, котрі надаються в основному експортерами своїм покупцям, і валютні котрі видаються банками в грошовій формі. В більшості випадків валютний кредит є одною з умов комерційної угоди по поставці обладнання і використовується для кредитування місцевих затрат для будівництва об'єктів на базі імпортного обладнання.
Г) по валютні позики розрізняють міжнародні кредити, які надаються в валюті країни-позичальника або країни-кредитора, в валюті третьої країни, а також вмлго.
За термінами користування кредити поділяються на коротко, середньо та довготермінові.
Короткотермінові - до 1 року, деколи до 18 місяців; (понад короткотермінові - до 3 місяців, добові, тижневі));
Середньострокові - від 1 року до 5 років;
Довгострокові - більше 5 років.
З позиції забезпечення розрізняють забезпечені та бланкові кредити (контокорент і овердрафт).
За технікою кредитування розрізняють готівкові й акцептні кедити, консорційні кедити, облігаційні позики.
Залежно від того, хто є кредитором, приватні (фірмові, банківські, іноді брокерські); державні (в тому числі урядові, змішані кредити, та кедити міжнародних і регіональних кредитно-фінансових організацій..
Товарний кредит - передбачає реалізацію продукції (робіт, послуг), (передачу права власності) на умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення є більшим за звичайні строки банківських розрахунків або 11 перевищує ЗО календарних днів з дня реалізації.
Комерційний (фірмовий) кредит - передбачає авансування (попередню оплату} продукції (робіт, послуг) з відстроченням дати реалізації (набуття права власності)), якщо таке відстрочення є більшим за звичайні строки поставки або перевищує ЗО календарних днів з дати здійснення авансового платежу.
Фінансовий кредит - передбачає надання коштів у позичку на визначений строк та під визначені проценти з поверненням основної суми заборі заборгованості та нарахованих процентів у грошовій формі, або інших формах забезпечення заборгованості, включаючи матеріальні цінності і нематеріальні активи надані в заставу.
Банки надають також акцепторські кредити, стверджуючи тим самим свою згоду платити по векселю, що виставлений експортером на імпортера.
Поєднання акцептанта тратти експортера банком третьої країни і своєчасного переказу суми векселя імпортером банку - акцептанту називається акцепторно- рамбурсним кредитом.
Кредитування зовнішньої торгівлі пов'язане також з лізинговими і факторинговими операціями, форфетуванням.
Орендна (лізингова) операція - передбачає передачу права користування матеріальними цінностями орендатору на платній основі та на визначений строк.
Орендні (лізингові) операції здійснюються у вигляді оперативної і фінансової оренди (лізингу), та ін.
Оперативний лізинг (оренда) передбачає передачу орендарю права користування матеріальними цінностями, які належать орендодавцю, на строк, не більший за строк їх повної амортизації з обов'язковим поверненням таких матеріальних цінностей орендодавцю. При цьому право власності на орендовані цінності залишається в орендодавця протягом всього строку оренди.
Фінансовий лізинг - передбачає придбання орендодавцем матеріальних цінностей за замовленням орендаря з наступною подальшою передачею орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк не менший за строк їх повної амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на такі матеріальні цінності орендарю.
Факторингові операції - це купівля спеціалізованою фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера і їх інкасація.
Основний принцип факторинг полягає в тому, що фактор-фірма купляє у своїх клієнтів їх вимоги до їх клієнтів, на протязі 2-3 днів оплачує їм від 70% до 90% вимог у вигляді авансу, решту 10-30 % клієнт отримує після того, як до нього (поступив) надійшов рахунок від клієнта. Стягнення банком 10-30 % від суми боргу є способом стимулювання клієнта до належного виконання зобов'язань по постачанню. За факторингові операції банк стягує з клієнта плату, яка складається з комісії за послуги по обслуговуванню боргу (1-2%) від загальної суми куплених банком рахунків; позичкового відсотка, нарахованого на виданий клієнту аванс. Переваги такої форми послуг поля полягають у збільшенні ліквідності, а достатньо високий рівень ліквідності є передумовою для швидкою росту підприємництва.
Форфейтинг - це купівля на повний строк по раніше домовлених умовах векселів, інших боргових і платіжних документів.
За умовами форфейтингу продавець переуступає свої вимоги до покупця кредитній установі. Продавцю виплачується зразу вся сума векселів за мінусом процентів, а боржник (покупець товарів)- погашає свої зобов'язання регулярними, як правило, піврічними внесками.
Валютно-фінансові і платіжні умови міжіародного кредиту.
Важоїиве значення мають і умови міжнародного кредиту: валюта кедиту і валюта платежу, сума, термін, умови використання і погашення, вартість, вид забезпечення, методи страхування ризики.
Валютою міжнародного кредиту є національні грошові одиниці, Євровалюти (з кінця 50-х років), міжнародні лічильні гротові одиниці.
Сума (ліміт) кредиту - частина позичковою капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальнику.
Термін міжнародного кредиту залежить від ряду факторів:
А) цільового призначення кредиту;
Б) співвідношення попиту і пропозиції аналогічних кредитів;
В) розміру контракту;
Г) національного законодавства;
Д) традиційної практики кредитування;
Є) міждержавних угод.
Для визначення ефективності кредиту розрізняють повний і середній терміни.
Повний термін кредиту вираховується від моменту використання кредиту за його кінцевого погашення. Він включає: період використання наданого кредиту, пільговий або граційний період - період погашення, коли здійснюється виплата основною боргу і процентів.
Середній термін кредиту показує, в розрахунку на який період в середньому надається вся сума кредиту, він включає в себе повністю пільговий період, половину періоду використання і період погашення.
При нерівномірному використанні кредиту та його погашенні, розрахунок такий: Т = ПЗ1+ ПЗ2+...+ піп/Іш^, Де, ПЗ - погашена заборгованість на певну дату; і™.8 - сума кредиту (ліміт).
По умовах погашення розрізняють кредити:
А) з рівномірним погашенням рівними долями протягом узгодженого терміну;
Б) з нерівномірним погашенням в залежності від зафіксованого в угоді принципу і графіка;
В) з одноразовим погашенням всієї суми відразу;
Г) ануїтетні (рівні річні внески основної суми позики і процентів).
Розрізняють договірні і приховані елементи вартості кредиту.
Договірні поділяються на: основні (суми, які боржник безпосередньо виплачує кредитору, проценти, виграти на оформлення застави комісії)), додаткові (суми, які виплачуються позичальником третім особам, наприклад, за гарантією).
Понад основні проценти банк знімає спеціальну і одноразову комісію: комісія за переговори; комісія за управління; комісія за участь; агентська комісія; комісія за зобов'язання надати кедит.
Процентні ставки по міжнародних кредитах базуються на процентних ставках країн провідних кредиторів (США, Японії Німеччини).
До прихованих елементів вартості кредиту відносять інші витрати, пов'язані з одержанням і використанням кредиту і не згадані в угоді.
Важливою характеристикою міжнародною кредиту є його -забезпечення. Забезпечення може бути фінансово-товарне і юридичне.
До альтернативних видів кредиту відносяться:
А)відкриття цільових нагромаджувальних рахунків;
Б)застава активів;
В)переуступка прав по контрактах і т.д.
При визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор перш за все звертає увагу на кредитоспроможність позичальника. Тому однією з умов міжнародного кредиту є захист від кредитних, валютних та інших ризиків.