Тема 1. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Їх суть та
Найважливішими формами міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля, міграція робочої сили, вивіз капіталу, капіталообмін і міжнародний кредит, міжнародні валютні (розрахункові) відносини, міжнародне науково-технічне співробітництво. Ці форми тісно пов'язані і взаємодіють одна з одною.
МВФКВ - це сукупність відносин у сфері грошей і кредиту, які опосередковують рух товарів, капіталів і послуг між країнами, регіонами, фірмами, банками, установами, фізичними особами.
Головна функція МВФКВ - ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт між окремими країнами і створення сприятливих умов для розвитку міжнародної системи виробництва і поділу праці, поглиблення міжнародної торгівлі та міжнародної інвестиційної діяльності.
Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини є складовою частиною економічних відносин світового господарства. Вони досліджуються і вивчаються як цілісна система і розглядаються одночасно у декількох площинах: а) як валютні відносини; б) як фінансові відносини; в) як кредитні відносини.
Міжнародні валютні відносини - це сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.
Міжнародні кредитні відносини - це сукупність суспільно-економічних відносин, які репрезентують рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, валютних (грошових) ресурсів.
Міжнародні фінансові відносини - це інтернаціоналізація системи суспільно- економічних та грошових відносин з приводу акумулювання, розподілу і перерозподілу інтернаціоналізованих фінансових ресурсів та міжнародних фінансових потоків.
Передумови виникнення, принципи розвитку та необхщність МВФКВ.
Однією з фундаментальних закономірностей розвитку сучасного суспільно- історичного процесу є інтернаціоналізація економічних відносин і формування на цих засадах структурно цілісної системи світового господарства. Основою такої інтеграції виступає зовнішньоекономічна політика кожної окремо взятої країни, орієнтована на побудову збалансування і модернізацію світогосподарських зв'язків, у тому числі системи валютно-фінансових та кредитних відносин.
Зовнішньоекономічна політика направлена на:
A) Виявлення найбільш загальних закономірностей універсального характеру, що відображають генезис і структуру світового господарства, його функціонування як цілісної системи на основі широкої взаємодії різних зовнішніх (екзогенних) та внутрішніх (ендогенних) факторів;
Б) визначення форм прояву цих закономірностей у різних секторах і регіонах, інтернаціональних об'єднання, економічних союзах та окремих країнах світового господарства;
B) Усю сукупність світогосподарських зв'язків, будучи невід'ємною від свого матеріального субстату продуктивних сил, аналізується під кутом зору динамічних якісних сил, що відбуваються у розвитку останніх;
Г) міжнародні господарські зв'язки, котрі розглядаються в аспекті створення адекватного механізму і управління ними на національному та інтернаціональному рівнях.
В умовах інтернаціоналізації господарського життя, що поглинула кордони національних економік, розвивається специфічна сфера економічних відносин, в якій проявляються нові особливості і тенденції, що визначають її місце і роль, у просторі світогосподарських зв'язків.
До таких принципів та тенденцій можна віднести:
1) Посилення міжнародних функцій національних валют (оскільки останні вливаються і беруть участь у міжнародних фінансових потоках);
2) Масштаб участі будь-якої валюти в міжнародному платіжному обороті визначаються комплексом факторів (історичного, економічного, міжнародно- правового), в тому числі і національною політикою;
3) Відсутня єдина грошова одиниця у валютній сфері - світові гроші;
4) В умовах вільної конвертованості валют і преливу капіталів і кредитів між країнами, кордони між внутрішнім грошовим обігом і міжнародним валютно- кредитними (платіжним) оборотом стають прозорими;
5) Тенденцій, до злиття національних і міжнародного валютно-кредитного ринку прокладає собі шлях в умовах притаманної специфіки і особливостей нац іон ал ь них грошов о-креди тн их рин ків.
Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини поправу можна вважати специфічною сферою у якій є низка "унікальностей". По-перше, це об'єктивно існуючі відносини, які самі по собі "... Не належать ні до категорії матеріальних утворень речей, ні до категорії їх унікальності", а розвиваються за своїми особливостями, лише їм притаманними законами й закономірностями. По-друге, міжнародні валютно-фінансові відносини "тісно взаємодіють з продуктивними силами, змінюються під їх впливом не тільки у формах прояву, айу самій сутності". По-третє, це є цілком повноцінні з елементами самостійності і специфіки відносини.
Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини характеризуються низкою факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру. До таких факторів перш за все відносяться: розвиток продуктивних сил, які переросли в національно-державні рамки і стали інтернаціональними; міжнародний поділ праці; діалектичний розвиток виробничих відносин; розвиток банківської мережі; інтернаціоналізація підприємницьких структур та ін.
Система економічних інтересів та економічна ефективність МВФКВ.
Як і будь-яка господарська діяльність, діяльність у сфері зовнішньоекономічних зв'язків повинна бути ефективною, тобто давати відповідну користь. Постає питання: якими критеріями можна визначити ступінь доцільності й динаміку розвитку зовнішньоекономічної діяльності в цілому і міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин. Послідовність товарно-грошових перетворень експортно-імпортних операцій можна зобразити схемою взаємозв'язків показників економічної ефективності (ефекту) зовнішньої торгівлі.
Однією з початкових стадій зовнішньоекономічної діяльності можна розглядати виробництво продукції для експорту, а заключною - використання імпортного товару взамін його вітчизняного аналогу.
Зе - сукупні затрати на виробництво експортної продукції; Це - повні витрати у національній валюті;
Ве - чиста валютна виручка від експорту товарів;
Ві - повні валюті затрати на імпорт продукції;
Ці - вартість реалізації імпортної продукції внутрішнім замовникам;
Зі - економія від імпорту.
ЗЕД на основі вказаних 6 вихідних показників визначається:
На макрорівні: співставленням затрат на виробництво експортної продукції транспортних і зовнішньоторгових видатків з вартісною оцінкою імпортних товарів, яка відображає економію затрату зв'язку з відмовою від вітчизняного виробництва товарів, які
Є аналогічними тим, що імпортуються, і ефект від використання імпортних товарів: Е = Зі - Зе - економічний ефект від зовнішньої торгівлі;(1) Хзт = Зі/Зе - економічна ефективність від зовнішньої торгівлі;(2) на рівні виробників експортної продукції - спі вставленням затрат на її виробництво з внутрішньою (відпускною) ціною у валюті поставки зовнішньоторгової організації що враховує надбавки за експортне виконання та інші види доплат:
Хев = Це/Зе - ефективність експортного виробництва;(3) на рівні споживача (замовника) імпортних товарів - спі вставленням внутрішньої вартості в цінах здачі їх зовнішньоторгової організації з вартісною оцінкою (затратами) вітчизняного виробництва аналогічної продукції з урахуванням ефекту від використання зарубіжних товарів:
Хеі = Зі/Ці - ефективність використання імпортних товарі в; (4) на рівні зовнішньоторгових організашій-експортерів - спі вставленням платеж в виробникам продукції за відпускними цінами поставки товарів (з врахуванням встановлених надбавок, транспортних і накладних видатків) з виплатною виручкою (за офіційним курсом Нацбанку) за цінами на кордоні (в порту):
Хе = Ве/Це - бюджетна ефективність експорту(5) на рівні зовнішньоторгових організацій-імпортерів - співставленням валютних платежів (за офіційним курсом Нацбанку) за імпорт товарів (з урахуванням транспортних і накладних видатків) з внутрішньою вартістю їх в цінах реалізації замовнику за мінусом транспортних, накладних і інших видатків:
Хі = ціві - бюджетна ефективність імпорту;(6) на рівні Мінфіну - співставленням внутрішньої вартості (здаточних цін) імпортних товарів і відпускних цін експортної продукції з урахуванням сальдо зовнішньоторгового обороту:
Х = Це/Ці - бюджетна ефективність.(7)