Тема 12: Міжнародні фінансово-кредитні інститути.
Функціонування МВФ. Група Світового банку. Універсальні та регіональні
Функціонування МВФ.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) був створений на Бреттон-Вудській валютно-фінансовій конференції у 1944 році, у якій брали участь 44 держави.
МВФ - кооперативна організація, яка прагне підтримувати належну систему міждержавних платежів і розрахунків.
Цілі МВФ. Правила даної установи, викладені в Статях Угоди МВФ, становлять кодекс поведінки. Цей кодекс простий - він зобов'язує усіх країн-членів дозволяти вільно і без обмежень обмінювати свої валюти на іноземні: інформувати МВФ про плановані зміни в їхній фінансовій ті монетарній політиці, які можуть впливати на економіку інших держа-членів та, наскільки це можливо, модифікувати цю політику, спираючись на поради МВФ, так, аби врахувати інтереси усіх членів організації. Щоб допомогти країнам дотримуватися кодексу поведінки, МВФ розпоряджається спільним грошовим фондом, з якого держави-члени можуть брати запозичення, коли вони опиняються у скрутному становищі. Основним завданням МВФ не є надання позик, а стеження за монетарною та курсовою політикою країн-членів та нагляд за дотриманням кодексу поведінки. Фонд отримує регулярні звіти про економічну політику й плани країн-членів, які він обговорює, коментує, та про які повідомляє усім державам-членам, так, щоб інші країни-члени могли відреагувати, маючи повну інформацію про факти та чітке розуміння того, як їхня власна внутрішня політика може вплинути на економіку інших країн.
Розміри й структура МВФ. МВФ є невеликою організацією (близько 2300 співробітників) і не має філій та дочірніх установ. Більшість його співробітників працює у штаб-квартирі у Вашингтоні, хоча три невеликих офіси розташовані в Парижі, Женеві та у Нью-Йорку при ООН.
Джерела фінансування МВФ. МВФ не є ані банком, ані посередницькою установою між інвесторами та отримувачами коштів. Однак він розпоряджається значними ресурсами, які нині оцінюються в понад 215 млрд. Дол. США. Ці ресурси надходять з підписки за квотами або членських внесків, які сплачують МВФ 182 країни- члени. Кожна країна-член вносить до цього загального пула ресурсів певну суму коштів, пропорційну до її економічного потенціалу (багатші країни платять більше, а бідніші -менше). МВФ схожий швидше на кредитний союз, члени якого мають доступ до спільного пула ресурсів (сукупної суми їхніх індивідуальних внесків), створений для надання їм допомоги в разі потреби. Хоча за спеціальних і дуже обмежених умов МВФ позичає від офіційних організацій (однак не на приватних ринках), в основному при фінансуванні своїх операцій він спирається на свої квоти. Відповідність цих ресурсів переглядається що п'ять років.
Отримувачі фінансування. На фінансову допомогу від МВФ мають право усі країни-члени - як багаті, так і бідні. Членство в МВФ дає кожній країні, яка відчуває дефіцит іноземної валюти - що перешкоджає їй виконувати зазначені зобов'язання - на тимчасовий доступ до загальних валютних ресурсів МВФ задля вирішення даної проблеми, яка стосується найчастіше проблем платіжного балансу. Відсоткові ставки позик МВФ дещо нижчі від ринкових.
Операції МВФ:
1. МВФ спонукає своїх членів до забезпечення обміну без обмежень своїх національних валют на валюти інших країн-членів. Станом на травень 1996 року 116 країн-членів погодились на повну конвертованість своїх національних валют.
2. Замість здійснення моніторингу країн-членів щодо дотримання ними зобов'язань в системі фіксованого обмінного курсу, МВФ наглядає за економічними заходами, які впливають на платіжний баланс цих країн у нині легалізованому режимі плаваючого обмінного курсу. Нагляд забезпечує можливості раннього попередження про будь-яку проблему, пов'язану з валютним курсом або платіжним балансом. МВФ у цьому випадку відіграє головним чином консультативну роль.
3. МВФ надає коротко- та серед ньострокову фінансову допомогу країнам-членам, які мають тимчасові труднощі з платіжним балансом. Ця фінансова допомога здебільшого включає надання МВФ конвертованої валюти для поповнення вичерпаних валютних резервів країни-члена, однак лише за умови, що уряд даної країни вживатиме заходів, спрямованих на коригування економічної політики, яка призвела до виникнення проблеми з платіжним балансом.
Світовий банк є багатосторонньою неурядовою кредитно-фінансовою установою.
Він створений на Бреттон-Вудській валютно-фінансовій конференції у липні 1944 року. Світовий банк є організацією розвитку.
Цілі Світового банку. Сприяти економічному та соціальному прогресові країн, що розвиваються, допомагаючи підвищити продуктивність так, аби їх населення змогло жити краще й більш повноцінно.
Розміри і структура Світового банку. Світовий банк складається з двох основних організацій - Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і Міжнародної асоціації розвитку (МАР). Крім того, з Банком пов'язані (хоча юридично й фінансово незалежні від нього) Міжнародна фінансова корпорація (МФК), яка мобілізує фінансування приватних підприємств у країнах, що розвиваються; Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) та Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ). Група Світового банку, кількість співробітників якої становить понад 10тис. Чол., майже втричі перевищує МВФ; вона має понад 40 офісів по всьому світі, хоча 95% персоналу працює у штаб-квартирі Банку у Вашингтоні, округ Колумбія.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) Міжнародний банк реконструкції і розвитку, заснований 1944 року, є головною кредитною організацією Групи Світового банку, яка надає позики країнам, що розвиваються, з відносно високими прибутками надушу населення.
Позики МБРР призначені для субсидування проектів розвитку в таких галузях, як освіта, охорона здоров'я та інфраструктура. Ці позики використовуються також з метою допомогти уряду тієї чи іншої країни удосконалити методи організації своєї економіки.
• Процентні ставки на позики МБРР: 6,18% станом на 1 липня 1998 року. Ставка змінюється кожні 6 місяців.
• Строк виплати позики: від 15 до 20 років з пільговим строком приблизно до 5 рои в.
• Джерело фінансування: більшу частину своїх коштів МБРР добуває на міжнародних фінансових ринках. Він продає облігації та інші цінні папери пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам і фізичним особам в країнах усього світу.
• Право власності: Власниками МБРР є 181 країна-член цього банку. Кожна з цих країн має право голосу в цій інституції. Право голосу базується на долі акцій країни-члена Баанку, а доля акцій зумовлюється її економічним потенціалом.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР)
Міжнародну асоціацію розвитку було засновано 1960 року з метою надання допомоги на пільгових умовах найбіднішим країнам, що розвиваються, таким, що не в змозі одержати позик від МБРР. Позики МАР або "кредити", як їх ще називають, надаються головним чином країнам з річним прибутком на душу населення приблизно 925 доларів США або менше.
• Кредити МАР безпроцентні, але надання їх вимагає невеликої плати за обслуговування.
• Строк виплати кредитів: 35 або 40 років з десятирічним пільговим терміном.
• Джерела фінансування: Ресурси МАР складаються із внесків, що надходять від урядів країн, прибутків МБРР і виплат по раніше одержаних кредитах МАР.
• Скад Асоціації: до складу МАР вхрдить 160 країн-членів Асоціації. Перш ніж вступити до МАР, країна повинна стати членом МБРР.
Міжснародна фінансова корпораці(МФК)
Міжнародну фінансову корпорацію створено 1956 року з метою сприяти зміцненню приватного сектора в країнах, що розвиваються. МФК надає позики безпосередньо приватному сектору, тим часом як МБРР та МАР позичають кошти урядам. МФК допомагає приватному сектору, надаючи довгострокові позики, здійснюючи безпосереднє інвестування, забезпечуючи гарантії, "допоміжне фінансування" на випадок ризиків, а також використовуючи такі засоби "квазі-фінансування", як субординаційні позики, пільгові акції та прибуткові векселі.
• Процентні ставки на фінансування та позики МФК: ринкові норми процентів різняться залежно від країни і здійснюваних проектів. Термін виплати позик: від 3 до 13 років з пільговим строком до 8 років.
• Джерело фінансування: близько 80% позичається на міжнародних фінансових ринках шляхом випуску державних облігацій або приватного розміщення цінних паперів, 20% позичається у МБРР.
• Власниками МФК є 174 країни-члени корпорації.
Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ)
БАГІ було створено 1988 року з метою допомоги країнам, що розвиваються, залучати іноземні інвестиції. БАГІ надає інвесторам гарантії інвестицій на випадок "не комерційного ризику", як наприклад, експропріація або війна.
Агентство також надає урядам консультації щодо поліпшення інвестиційного клімату, необхідного для залучення іноземних капіталів.
Можливості для надання гарантій: БАГІ може застрахувати до 90 відсотків інвестованих коштів, на граничну суму до 50 мільйонів доларів США на один проект. Членство: 145 країн.
Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС)
Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфлікт засновано 1966 року для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для забезпечення примирення й врегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІК також надає консультації, проводить дослідницьку роботу і здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій. Членство: 128 країн.
Універсальні та регіональні банківські інститути.
Банк міжнародних розрахунків (БМР). БМР - найстаріша з міжнародних фінансових організацій - була створена у 1930р. Окрім більшості країн Західної та Північної Європи, а також шести країн Східної Європи (Угорщина, Польща, Болгарія, Румунія, Чехія, Словенія, Югославія)), до нього входять СІІІА, Канада, Австралія та Південна Африка. Штаб-квартира банку міститься в Базелі. Незалежність БМР гарантується його капіталом, який становить 1500 млн. Золотих франків (золотий франк еквівалентний 0,290г чистого золота чи 1,94 долара за курсом 108 дол. За унцію золота, зафіксованим в річному звіті Банку в червні 1989р.)
БМР передусім є центром співробітництва центральних банків. Його адміністративна рада складається з голів п'яти центральних банків держав-засновників (Німеччина, Бельгія, Франція, Великобританія, Італія), з п'яти інших адміністраторів того ж підданства та з керівників центральних банків Швейцарії Швеції і Нідерландів.
БМР покликаний обслуговувати центраьні банки. Він приймає як депозити частину їх ліквідних активів, надає їм кредити в раі необхідності, розміщує на ринку кошти, які перебувають у його розпорядженні. Щоб виплачувати відсотки на ці вклади, БМР розмішує їх на ринкових умовах в центральних банках інших країн, міжнародних організаціях чи у банків-кореспондентів.
Європейський банк реконструкції та розвитку. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) міжнародна організація, створена на основі Угоди від 29 травня 1990р. Засновниками ЄБРР є 40 держав - всі європейські крани (крім Албанії)), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ьраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея, а також ЄЕС і Європейський інвестиційний банк. Його членами можуть бути, крім європейських кран, всі члени МВФ. На 1 січня 1994р. Акціонерами ЄБРР були 57 країн. Штаб-квартира ЄБРР міститься в Лондоні.
Статус, привілеї та імунітети ЄБРР та пов'язаних з ним у Великобританії осіб визначені в Угоді про штаб-квартиру між урядом Великобританії та Північної Ірландії і ЄБРР, підписаній після початку операцій ЄБРР 15 квітня 1991р.
Головне завдання ЄБРР - сприяти переходу європейських постсоціалістичних країн до відкритої, орієнтованої на ринок економіки, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи.
Основними об'єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями.
Головна мета банку полягає в заохоченні інвестицій в регіоні.