Тема 1. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Їх суть та

Необхідність.

МВФКВ, як складова МЕВ. Передумови виникнення, принципи розвитку та необхщність МВФКВ. Система економічних інтересів та економічна ефективність

МВФКВ.

МВФКВ, як складова МЕВ.

Найважливішими формами міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля, міграція робочої сили, вивіз капіталу, капіталообмін і міжнародний кредит, міжнародні валютні (розрахункові) відносини, міжнародне науково-технічне співробітництво. Ці форми тісно пов'язані і взаємодіють одна з одною.

МВФКВ - це сукупність відносин у сфері грошей і кредиту, які опосередковують рух товарів, капіталів і послуг між країнами, регіонами, фірмами, банками, установами, фізичними особами.

Головна функція МВФКВ - ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт між окремими країнами і створення сприятливих умов для розвитку міжнародної системи виробництва і поділу праці, поглиблення міжнародної торгівлі та міжнародної інвестиційної діяльності.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини є складовою частиною економічних відносин світового господарства. Вони досліджуються і вивчаються як цілісна система і розглядаються одночасно у декількох площинах: а) як валютні відносини; б) як фінансові відносини; в) як кредитні відносини.

Міжнародні валютні відносини - це сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

Міжнародні кредитні відносини - це сукупність суспільно-економічних відносин, які репрезентують рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, валютних (грошових) ресурсів.

Міжнародні фінансові відносини - це інтернаціоналізація системи суспільно- економічних та грошових відносин з приводу акумулювання, розподілу і перерозподілу інтернаціоналізованих фінансових ресурсів та міжнародних фінансових потоків.

Передумови виникнення, принципи розвитку та необхщність МВФКВ.

Однією з фундаментальних закономірностей розвитку сучасного суспільно- історичного процесу є інтернаціоналізація економічних відносин і формування на цих засадах структурно цілісної системи світового господарства. Основою такої інтеграції виступає зовнішньоекономічна політика кожної окремо взятої країни, орієнтована на побудову збалансування і модернізацію світогосподарських зв'язків, у тому числі системи валютно-фінансових та кредитних відносин.

Зовнішньоекономічна політика направлена на:

A)                        Виявлення найбільш загальних закономірностей універсального характеру, що відображають генезис і структуру світового господарства, його функціонування як цілісної системи на основі широкої взаємодії різних зовнішніх (екзогенних) та внутрішніх (ендогенних) факторів;

Б) визначення форм прояву цих закономірностей у різних секторах і регіонах, інтернаціональних об'єднання, економічних союзах та окремих країнах світового господарства;

B)                             Усю сукупність світогосподарських зв'язків, будучи невід'ємною від свого матеріального субстату продуктивних сил, аналізується під кутом зору динамічних якісних сил, що відбуваються у розвитку останніх;

Г) міжнародні господарські зв'язки, котрі розглядаються в аспекті створення адекватного механізму і управління ними на національному та інтернаціональному рівнях.

В умовах інтернаціоналізації господарського життя, що поглинула кордони національних економік, розвивається специфічна сфера економічних відносин, в якій проявляються нові особливості і тенденції, що визначають її місце і роль, у просторі світогосподарських зв'язків.

До таких принципів та тенденцій можна віднести:

1)                           Посилення міжнародних функцій національних валют (оскільки останні вливаються і беруть участь у міжнародних фінансових потоках);

2)                          Масштаб участі будь-якої валюти в міжнародному платіжному обороті визначаються комплексом факторів (історичного, економічного, міжнародно- правового), в тому числі і національною політикою;

3)                        Відсутня єдина грошова одиниця у валютній сфері - світові гроші;

4)                        В умовах вільної конвертованості валют і преливу капіталів і кредитів між країнами, кордони між внутрішнім грошовим обігом і міжнародним валютно- кредитними (платіжним) оборотом стають прозорими;

5)                           Тенденцій, до злиття національних і міжнародного валютно-кредитного ринку прокладає собі шлях в умовах притаманної специфіки і особливостей нац іон ал ь них грошов о-креди тн их рин ків.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини поправу можна вважати специфічною сферою у якій є низка "унікальностей". По-перше, це об'єктивно існуючі відносини, які самі по собі "... Не належать ні до категорії матеріальних утворень речей, ні до категорії їх унікальності", а розвиваються за своїми особливостями, лише їм притаманними законами й закономірностями. По-друге, міжнародні валютно-фінансові відносини "тісно взаємодіють з продуктивними силами, змінюються під їх впливом не тільки у формах прояву, айу самій сутності". По-третє, це є цілком повноцінні з елементами самостійності і специфіки відносини.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини характеризуються низкою факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру. До таких факторів перш за все відносяться: розвиток продуктивних сил, які переросли в національно-державні рамки і стали інтернаціональними; міжнародний поділ праці; діалектичний розвиток виробничих відносин; розвиток банківської мережі; інтернаціоналізація підприємницьких структур та ін.

Система економічних інтересів та економічна ефективність МВФКВ.

Як і будь-яка господарська діяльність, діяльність у сфері зовнішньоекономічних зв'язків повинна бути ефективною, тобто давати відповідну користь. Постає питання: якими критеріями можна визначити ступінь доцільності й динаміку розвитку зовнішньоекономічної діяльності в цілому і міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин. Послідовність товарно-грошових перетворень експортно-імпортних операцій можна зобразити схемою взаємозв'язків показників економічної ефективності (ефекту) зовнішньої торгівлі.

Однією з початкових стадій зовнішньоекономічної діяльності можна розглядати виробництво продукції для експорту, а заключною - використання імпортного товару взамін його вітчизняного аналогу.

Зе - сукупні затрати на виробництво експортної продукції; Це - повні витрати у національній валюті;

Ве - чиста валютна виручка від експорту товарів;

Ві - повні валюті затрати на імпорт продукції;

Ці - вартість реалізації імпортної продукції внутрішнім замовникам;

Зі - економія від імпорту.

ЗЕД на основі вказаних 6 вихідних показників визначається:

На макрорівні: співставленням затрат на виробництво експортної продукції транспортних і зовнішньоторгових видатків з вартісною оцінкою імпортних товарів, яка відображає економію затрату зв'язку з відмовою від вітчизняного виробництва товарів, які

Є аналогічними тим, що імпортуються, і ефект від використання імпортних товарів: Е = Зі - Зе - економічний ефект від зовнішньої торгівлі;(1) Хзт = Зі/Зе - економічна ефективність від зовнішньої торгівлі;(2) на рівні виробників експортної продукції - спі вставленням затрат на її виробництво з внутрішньою (відпускною) ціною у валюті поставки зовнішньоторгової організації що враховує надбавки за експортне виконання та інші види доплат:

Хев = Це/Зе - ефективність експортного виробництва;(3) на рівні споживача (замовника) імпортних товарів - спі вставленням внутрішньої вартості в цінах здачі їх зовнішньоторгової організації з вартісною оцінкою (затратами) вітчизняного виробництва аналогічної продукції з урахуванням ефекту від використання зарубіжних товарів:

Хеі = Зі/Ці - ефективність використання імпортних товарі в; (4) на рівні зовнішньоторгових організашій-експортерів - спі вставленням платеж в виробникам продукції за відпускними цінами поставки товарів (з врахуванням встановлених надбавок, транспортних і накладних видатків) з виплатною виручкою (за офіційним курсом Нацбанку) за цінами на кордоні (в порту):

Хе = Ве/Це - бюджетна ефективність експорту(5) на рівні зовнішньоторгових організацій-імпортерів - співставленням валютних платежів (за офіційним курсом Нацбанку) за імпорт товарів (з урахуванням транспортних і накладних видатків) з внутрішньою вартістю їх в цінах реалізації замовнику за мінусом транспортних, накладних і інших видатків:

Хі = ціві - бюджетна ефективність імпорту;(6) на рівні Мінфіну - співставленням внутрішньої вартості (здаточних цін) імпортних товарів і відпускних цін експортної продукції з урахуванням сальдо зовнішньоторгового обороту:

Х = Це/Ці - бюджетна ефективність.(7)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  Наверх ↑