Вступ

Проголошення 24 серпня 1991 р. Незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві й державі. Змінилась організація державної влади - відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу й судову, виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема, інститути Президента України, конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін.

Почалося становлення сучасного українського парламентаризму, цілісної системи органів виконавчої влади, правосуддя.

У суспільстві почала складатися реальна багатопартійність, демократична виборча система, місцеве самоврядування тощо.

Поряд із змінами в організації держави й суспільства і завдяки їм відбуваються зміни у правовій системі України. У системі права України почала формуватися його провідна галузь - конституційне право України.

Важливим етапом в українському державотворенні й законотворчості у розвитку українського суспільства й держави стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України. Конституція проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю й утвердила реальне народовладдя.

Конституція України стала основою нової системи права України і, насамперед, такої галузі як конституційне право України.

Конституційне право - це провідна базова галузь права України, норми якої закріплюють і регулюють основи конституційного ладу України, статус людини й громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади й місцевого самоврядування.

У літературі давно дискутується питання: якій назві - "конституційне" чи "державне" право - надати перевагу?

Ця дискусія виникла на початку XVIII ст. Між захисниками державного права як вираження необмеженої монархічної влади держави і прибічниками конституційного права як демократичного обмеження державного свавілля з допомогою конституції.

У багатьох країнах набув поширення термін "конституційне право". Це стосується насамперед країн, де склалась англо-саксонська система права.

Для романо-германської правової системи характерне вживання терміна "державне право".

Ряд учених-конституціоналістів уважає, що термін "конституційне право" ширший за змістом, ніж термін "державне право". Це пояснюється тим, що конституція не обмежується встановленням основ суспільного устрою й політики країни, а поширює свій вплив і на "недержавні" сфери - власність, сім'ю тощо.

Разом із тим і поняття "державне право" як таке, що включає адміністративне, фінансове, бюджетне, податкове та й саме конституційне право, може розглядатись у ширшому розумінні, ніж термін "конституційне право".

На нашу думку доцільніше використовувати термін "конституційне право", так як основним джерелом цієї галузі права є саме конституція - основний закон держави.

Вивчення студентами-юристами конституційного права України сприяє оволодінню іншими навчальними дисциплінами, та й професійному формуванню в цілому. Разом із тим вивчення цієї навчальної дисципліни сприяє вихованню правосвідомості й правової культури, поваги до Конституції, законів, до держави.