Модуль ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ Тема 5. Правовий статус державного службовця.
5.1. Поняття державного службовця. Характеристика державно-службових відносин.
5.2. Поняття правового статусу, кар'єри, посади державного службовця.
5.3. Класифікація посад державних службовців.
5.4. Права та обов'язки державних службовців. Регламентування посадових обов'язків.
5.5. Обмеження державних службовців, пов'язані із перебуванням на державній службі.
5.6. Стимулювання діяльності державних службовців
5.7. Відповідальність державних службовців .
5.8. Механізм проведення службового розслідування.
Опрацювання теми слід розпочати із визначення змісту терміну "державного службовця" з державно-правової, адміністративно-правової, кримінально - правової точок зору. Далі необхідно перейти на розгляд понять: правового статусу, який передбачає вивчення прав, свобод, обов'язків, обмежень, заохочень, заходів відповідальності, що встановлюються законодавством і гарантуються державою; ділової кар'єри, посади державного службовця, особливу увагу при цьому слід приділити ознакам посадової особи та організаційно-розпорядчим, консультативно- дорадчим функціям посадових осіб, які виділяють їх з поміж інших державних службовців.
Далі необхідно вивчити основні види державних посад та посад державних службовців, передбачених законодавчою практикою.
Посади державних службовців є складовими системи державних посад, які чітко розмежовують посадових осіб. Державна посада - це посада в органах державної влади, що утворюється відповідно до Конституції України, з певним колом обов'язків щодо виконання та забезпечення завдань і функцій держави, віднесених до повноважень даного органу, грошове утримання на якій здійснюється за рахунок державного бюджету. Основними критеріями класифікації державних посад є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Політичні посади, які не відносяться до посад державних службовців; патрнатні посади, які є посадами державних службовців; адміністративні посади, які є посадами державних службовців; посади технічного та обслуговуючого рівня, які не відносять до посад державних службовців, за винятком секретарів-референтів голів центральних та регіональних органів виконавчої влади.
До політичних посад відносять посади Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їхніх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суд України, Голови та арбітрів Вищого арбітражного суд України, Генерального прокурора України та його заступників, голови Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Національного банку, Антимонопольного Комітету, Фонд державного майна, Державного комітету з телебачення та радіомовлення, Комісії з цінних паперів та фондового ринку, голови обласної державної адміністрації. Функціями осіб, які займають політичні посади є: розробка урядової політики; розв'язання стратегічних проблем економічного і соціального розвитку суспільства та відповідної сфери управління.
Ці посади не відносять до категорій посад державних службовців, передбачених Законом України «Про державну службу».
До адміністративних належать інші посади керівників, заступників керівників та спеціалістів, крім політичних і патронатних посад. Вони в установленому порядку віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Особи, які їх займають, повинні зберігати інституційну пам'ять, організаційний досвід, забезпечувати стабільну роботу органів державної влади відповідно до законодавства. Зміна керівників, структури та підпорядкування органів державної влади не може бути підставою дя звільнення з посад державних службовців, які займають адміністративні посади в органах державної влади.
До патронатних відносять посади радників, консультанті, помічників, прес-секретарів та інші посади, передбачені штатним розписом дя організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності членів Кабінету Міністрів України, керівників органів державної влади. На посади патронатної служби відповідні керівники мають право самостійно добирати та приймати осіб поза конкурсом. Разом з тим посади патронатної служби в установленому порядку мають належати до відповідних категорій посад державних службовців. У разі необхідності на посади патронатної служби керівник може призначати на умовах контракту осіб, які не набувають статусу державних службовці.
Зміна керівників є підставою дя звільнення державного службовця патрнатної служби з посади, яку він займає.
З урахуванням практичного виконання завдань і функцій держави, у державному апараті та органах місцевого самоврядвання в науковій літературі виділяють п'ятирівневу класифікацію державних посад..
1. Політико-державний рівень:
(Президент України, Прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри, Голова Верховної Ради України та його заступники, народні депутати, голови Конституційного, Верховного та Вищого господарського судів, міністри, голови Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Національного банку, Антимонопольного Комітету, Фонду державного майна, Державного комітету з телебачення та радіомовлення, Комісії з цінних паперів та фондового ринку, Генеральний прокурор).
2. Координаційно-забезпечуючий рівень: керівники апаратів та структурних підрозділів Адміністрації Президента України та Кабінету міністрів України, Верховної Ради, Конституційного, Верховного та Вищого арбітражного судів, патронатних служб та їх працівників.
3. Адміністративно-державний рівень: заступники міністрів і керівники інших центральних органів виконавчої влади та їх працівники.
4. Адміністративно-територіальний рівень: голови обласних та районних державних адміністрацій, територіальних структур центральних органів виконавчої влади та їх працівники.
5. Адміністративно-пред став ниць кий рівень: посади у виконавчих структурах органів місцевого самоврядвання.
Залежно від організаційно-правового рівня органу, який приймає на роботу державного службовця, посади державних службовців поділяють на сім категорії!, кожна із яких займає певне місце в структурі державного органу. Кожнії! Із категорії! Посад може бути присвоєно один із трьох рангів згідно зі статтею 26 Закону України «Про державну службу»» (табл. 1)
Таблиця 1
|
Класифікація посад державних службовців за категоріями та ____ рангами
|
|
1 |
2 |
|
Друга категорія 3,4,5 ранги ( 0,4% від числа державних службовців України) |
Посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріаті посттних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабіету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр- міністра України, заступників міністрі, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, перших заступників голі обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади. |
|
Третя категорія 5, 6, 7 ранги (2,1% від числа державних службовців України) |
Посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалісті, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрі України, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, голів районних державних адмтістрацій, начальників управлінь, самостійних віддіів у складі мшістерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші приріняні до них посада. |
|
Четверта категорія 7, 8, 9 ранги (17, 5% від числа державних службовців України) |
Посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлі^ самостійних віддіів (півіділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників голів районних державних адміністрації, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмшістрацій та інші прирівняні до них посади. |
|
П'ята категорія 9, 10, 11 ранги |
Посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, |
|
(38,7% від числа державних службовців України) |
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спеціалістів апарату цих адміністрації та інші прирівняні до них посади. |
|
Шоста категорія 11, 12,13 ранги (38,7% від числа державних службовців України) |
Посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади. |
|
Сьома категорія 13, 14, 15 ранги (37,2% від числа державних службовців України) |
Посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і віддіів та інші прирівняні до них посади. |
Слухачам необхідно звернути увагу на сучасні вимоги, що ставляться до державних службовці, та суті державно-службових відносин: державно- правових, службово-трудових, відносин довіри, служби та відданості. При вивченні службово-трудових відносин слухачі звертають увагу на два елементи: трудовий договір та акт призначення на посад. Після цього необхідно з'ясувати основні права та обов'язки державних службовців і засвоїти методи їх регламентування за допомогою посадової інструкції, контрактів, положень про структурний підрозділ, спеціальних інструкцій та правил поведінки, планів та графіків виконання робіт, разових термінових завдань керівника. Права державних службовці рекомендється розглядати у вигляді чотирьох груп; права, які забезпечують усвідомлення державним службовцем його правового статусу та його правовий захист; права, пов'язані із виконанням державним службовцем своїх обов'язків; права , пов'язані із активізацією державним службовцем власної посадової діяльності; спеціальні права та обов'язки. Обов'язки державних службовців слід розглядати згідно Кодексу державного службовця, зареєстрованого Міністерством юстиції 7 листопада 2000 року та статтею 10 закону України "Про державну службу", особливу увагу при цьому слід звернути на таких обов'язках державного службовця: дотримання Конституції України та нормативно-правових актів; забезпечення ефективної рботи в рамках своєї компетенції; виконання покладених обов'язків; дотримання прав людини; збереження службової таємниці; постійне вдосконалення професійної кваліфікації; постійне виконання своїх обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.
Далі потрібно перейти до обмежень, які пов'язані із перебуванням на державній служб і зводяться до заборони: брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України; використовувати службове становище в
Корисних цілях; проявляти бюрократизм, відомчість і мстивість; займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, або бути повіреним у справах третіх осіб у справах державного органу, а також використовувати роботу на правах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої, медичної практики); приймати подарунки чи послуги у зв'язку із своєю службовою діяльністю.
Опрацювання теми завершують стимулюванням діяльності державних службовців, яке включає: пільги; загальні та спеціальні міри заохочення; міри відповідальності (кримінальну, дисциплінарну, адміністративну, матеріальну). При вивченні відповідальності державних службовців необхіно особливу увагу звернути на положеннях Кримінального кодексу, Закону України " Про боротьбу з корупцією" та Порядку проведення службового розслідування.
1. Конституція України, Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.96.-К.: Преса України, 1997.-80с.
2. Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 року № 356/95-ВР.//Відомості Верховної Ради.-1995.-№ 34.-ст..266.
1. Закон України "Про державну службу" від 16.12.93// Голос України. - 1994.-5 січня.
2. Постанова кмувід 13 червня 2000 року № 950 про "Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців".
3. Кримінальний кодекс України, прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України ві 5 квітня 2001 року.
4. Про деякі приписи законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних і громадських організацій. Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 29 грудня 2000 року № 018/795.
5. Порядок проведення службового розслідування. Постанова КМУ від 4 березня 1995 року№ 160.
6. Правила поведінки державного службовця. Затверджено наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 58.
7. Державна служба в Україні // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 2002.-№ 1.-352с.-С.5-297.
8. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (Випуск 76). Затверджений Наказ Головного управління державної служби України від 1 вересня 1999 року № 65.
9. Збірник нормативні актів щодо врегулювання питань проходження державної служби в Україні -Харків "Одисей", 1999.-352с.