Тема 8. Етика державного службовця.
8.1. Понятя та суть етики державного службовця.
8.2. Моральні якості державних службовців в системі державно-службових
Відносин.
8.3. Понятя іміджу в системі державної служби.
8.4. Етика ділового спілкування державних службовців.
8.5.Честь державного службовця та її роль в мотивації його поведінки.
8.6.Особиста тектологія (самоменеджмент) як самоорганізація,
Саморегуляція, самовиховання.
При вивченні першого питання слухачі магістратури повинні засвоїти теоретичні (філософські)), правові і практичні сторони етики державного службовця та моральні основи його поведінки. Для цього необхідно більш детально попрацювати над Законами України «Про державну службу»», «Про боротьбу з корупцією»», а також Правила поведінки державного службовця, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року № 783/5004.
Етика державного управління - нормативна основа державно- владної діяльності, що торкається таких основних проблем управління, як справедливий соціальний устрій суспільства і держави, взаємні права та обов'язки керівників і громадян, фундаментальні права людини і громадянина, розумне співвідношення волі, рівності й справедливості.
Основними завданнями етики державного управління є:
1. Розробка і впровадження в сучасну практику державного управління нових методологічних підходів філософської культури на рівні сучасної гуманістичної думки.
2. Обґрунтування мораль них норм та цінностей у системі державного управління.
Етика державного службовця - це система придатних і глибоко усвідомлених норм поведінки, певний порядок дій, правил взаємин і принципів державно-службових відносин, що належать даному суспільству, і є нормами загальнолюдської моралі. Професіоналізм і ефективність роботи державного службовця - це поканик його моральності, вірності своєму професійному обов'язку. Етичні норми існують поза межами поведінки, яку можна оцінити з правової точки зору.
Етична норма поведінки державного службовця - це елементарна форма моральної вимоги, яка є певним взірцем поведінки, що відбиває встановлені потреби людського співжиття й відносин та має обов'язковий характер.
Основними рисами етичних норм є:
Імперативність, тобто обов'язковість, яка має не гіпотетичний, умовний, а категоричний характер; здатність до універсалізації.
Після цього необхідно дослідити етичні проблеми функціонування державної служби, проаналізувати сферу конфліктів, яка може виникати в процесі проходження державної служби.
Завершення вивчення теми рекомендується питанням особистої тектології або самоменеджменту як системи самовиховання, самоуправління, самоорганізації самовдосконалення.
Література
1. Закон України "Про державну службу" від 16.12.93// Голос України. - 1994.-5 січня.
2. Кодекс державного службовця. Затверджений Міністерством юстиції України 7 листопада 2000 року №2 783/5004.
3. Геррет Т.М., Коноскі Р.Дж. Етика бізнесу.-К.,1997.-С.15.
4. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика.-М., 1998.
1. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні-К.: "Видавничий дім", 1999.-242с.-С.53-65.
5. Колтун В. Етичні виміри державної служби. Методологічний аналіз.//Вісник Академії державного управління при Президентові України, 2001. -№ 3 .-С.310 -315.
2. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій.: Навчальний посібник. - К.:ТОВ "увпкексоб", 2000-392с..-С.237-259.
3. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. Посібник.- 2-вид. - К.: Вікар, 2002.-232с.
4. Рудакевичм.І.Етика державного службовця.-К.: НАУПУ, 2005.
6. Шепель В.Н. Имиджеология: секреты личного обояния.-М., 1994.