ТЕМА: «ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА»
1. Дискреційна фіскальна політика.
2. Автоматична фіскальна політика.
3. Фіскальна політика і державний бюджет.
4. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування.
5. Державний борг і його економічні наслідки.
1. Дискреційна фіскальна політика
Фіскальна (бюджетно-податкова) політика – це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних закупівель із метою цілеспрямованого впливу на її соціально – економічний розвиток.
Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою:
– боротьба з інфляцією;
– стабілізація економіки;
– забезпечення економічного зростання.
Держава регулює сукупний попит і реальний ВВП за допомогою державних витрат, трансферних платежів та оподаткування.
Основою фіскальної політики є державний бюджет, який потрібен для досягнення економічної стабільності.
Державний бюджет – це найефективніший інструмент державного впливу на економічне зростання, рівень зайнятості та динаміку цін.
Фіскальна політика виконує наступні функції:
a) впливає на стан господарської кон`юктури;
b) перерозподіляє національний дохід;
c) нагромаджує ресурси для фінансування загальнодержавних програм.
Загальна фіскальна політика ділиться на два типи:
– дискреційна;
– недискреційна (автоматична).
Дискреційна фіскальна політика – це політика, коли уряд свідомо маніпулює податками та державними закупівлями з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію.
Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти:
– державні закупівлі;
– чисті податки.
Збільшуючи або зменшуючи державні закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП.
Змінюючи чисті податки (зміна податкових ставок і трансферів) держава впливає на реальний ВВП опосередковано, через споживання, як складову частину сукупного попиту.
В реальній практиці цільовий приріст ВВП визначається урядом наперед, а необхідне збільшення державних закупівель є пошуковою величиною.
+ Δ ДЗ = 
, де:
Δ ВВП – приріст ВВП;
Мв – мультиплікатор витрат;
+ Δ ДЗ – приріст державних закупівель.
Якщо збільшення ВВП визначається урядом наперед, то на цій основі можна обчислити необхідне зниження чистих податків:
–
ΔЧП = 
, де:
+Δ ВВП – приріст ВВП;
ГСС – гранична схильність до споживання;
Мв – мультиплікатор витрат;
-ΔЧП – зниження чистих податків.
Для визначення мультиплікатора податків повернемося до формули величини зниження чистих податків і поділимо обидві її частини на Δ ЧП:
Ліва частина наведеного рівняння є мультиплікатором податків, а права спрощується до виразу ГСС х Мв. Звідси випливає формула мультиплікатора податків:
Мп = ГСС х Мв , де:
ГСС – гранична схильність до споживання;
Мв – мультиплікатор витрат.
Якщо у наведеній вище
формулі замість ГСС підставити 1 – ГСЗ, а замість Мв – 
,
то Мп = Мв – 1 .
+Δ ВВП = – Δ ЧП х Мп .
Оскільки мультиплікатор податків завжди нижчий від мультиплікатора витрат, то це означає, що кожна одиниця приросту державних закупівель викликає більший приріст ВВП, ніж кожна одиниця зниження чистих податків. З розрахунку на однаковий приріст ВВП, збільшення державних закупівель для державного бюджету є менш збитковим варіантом фіскальної політики, ніж зниження чистих податків.
2.Автоматична фіскальна політика
Автоматична фіскальна політика – це така політика, яка, впроваджуючи в економіку певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в автоматичному режимі без державного втручання.
Практика свідчить, що чисті податки можуть змінюватися автоматично, без спеціальних державних рішень. Це пояснюється тим, що переважна більшість податків залежить від доходу і тому змінюється пропорційно до зміни ВВП, навіть при стабільних податкових ставках і рівнях трансферів.
Податки, які залежать від доходу:
– податок на прибуток підприємств;
– прибутковий податок з громадян;
– податок на додану вартість;
– сукупний збір;
– відрахування в різні фонди (фонд зайнятості, соціального страхування, пенсійний фонд)
Якщо ВВП змінюється, то за таких податків податкові вилучення здійснюються автоматично.
Чутливість податків до ВВП залежить від системи оподаткування. При прогресивній системі рівень податкових ставок зростає в залежності від зростання доходу. Тому, при зростанні ВВП податки збільшуються швидше ніж дохід. При пропорційній системі рівень податкових ставок стабільний для всіх рівнів доходу. Тому, податки змінюються прямо пропорційно доходу.
При автоматичній фіскальній політиці бюджетний дефіцит та профіцит виникає автоматично в наслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки.
Автоматичний стабілізатор – це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики (прогресивна податкова політика і трансферні платежі – страхування по безробіттю). Зміна цих стабілізаторів внаслідок циклічних коливань скупного доходу призводить до збільшення податкових надходжень у періоди зростання ВВП і до їхнього зменшення у фазі економічного спаду.
У фазі циклічного піднесення дохід зростає, податкові відрахування автоматично зростають, податковий мультиплікатор зменшується, трансферні платежі з бюджету автоматично знижуються. Це зменшує сукупний попит – розширення економіки та інфляція стримуються.
У фазі циклічного спаду сукупний дохід знижується – податкові надходження скорочуються, податковий мультиплікатор збільшується, а трансферти приватному сектору зростають. Наслідок – збільшення бюджетного дефіциту.
Таким чином, зміни в податках і державних витратах хоча й мають стабілізуючий вплив, але повністю усунути економічну нестабільність не можуть.
Чисті податки, які автоматично (без державних рішень) змінюються зі зміною ВВП (як податкової бази) називаються автоматичними чистими податками.
Не зважаючи на те, що автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію без спеціальних державних рішень, їх ефективність в кінцевому рахунку теж залежить від держави. Але роль держави полягає в тому, що вона впроваджує в систему певну систему податків і трансферних платежів. Зміни в цій системі призводять до зміни в ефективність чистих податків.
Отже, автоматична фіскальна політика – це така політика, яка впроваджуючи в економіку певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в автоматичному режимі (без державного втручання)
ГКП = 
, де:
ГКП –граничний коефіцієнт податків.
Чисті податки в періоді t можна визначити за допомогою такої формули:
ЧП t = ЧП t –1 + зміна ВВП в періоді t х ГКП , де:
ЧП t чисті податки в періоді t;
ЧП t - 1 чисті податки в періоді t –1;
Зміна ВВП в періоді t;
Мвс = 
, де:
Мвс – складний мультиплікатор витрат в умовах закритої економіки;
ГСС – гранична схильність до споживання;
ГКП – граничний коефіцієнт податків.
Мпс = 
, де:
Мпс – складний мультиплікатор податків;
ГСС – гранична схильність до споживання;
ГКП – граничний коефіцієнт податків.
При зміні державних закупівель, податкових ставок або рівня трансфертів можна обчислити приріст ВВП із застосуванням складних мультиплікаторів: Δ ВВП = Δ ДЗ х Мвс, Δ ВВП = Δ ЧП х Мпс.
Підсумкова зміна ВВП за рахунок збільшення державних закупівель та чистих податків:
Δ ВВП = +Δ ДЗ х Мвс – Δ ЧП х Мпс , де:
Δ ВВП – приріст ВВП;
+Δ ДЗ – приріст державних закупівель;
Мвс – мультиплікатор витрат складний;
Δ ЧП – приріст чистих податків;
Мпс – мультиплікатор податків складний.
3.Фіскальна політика і державний бюджет
Державний бюджет – це фінансовий план утворення й використання грошових фондів держави протягом року, кошторис урядових доходів і витрат (структура витрат та доходів держави, затверджених законом)
Державні витрати: державні зікупівлі і трансфертні платежі.
Державні доходи: податки, державні займи і надходження з позабюджетних (цільових) фондів.
Доходи бюджету формуються насамперед за рахунок податків (понад 90% центрального та 70% місцевих бюджетів).
Податки за економічним змістом - це фінансові відносини між державою та платниками податків із метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, потрібних державі для виконання своїх функцій.
Прямі податки вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів.
Непрямі податки входять у ціну товару.
Принципи оподаткування:
– загальність податків і їх пропорційність доходу,
– визначеність, простота і зручність, ефективність стягнення податків.
Витрати державного бюджету:
– на соціальні цілі - розвиток освіти, охорони здоров’я, виплати безробітним, пенсіонерам та ін.;
– економічні цілі;
– військові цілі;
– на обслуговування державного боргу;
– утримання державного апарату влади, посольств, консульств, сплату внесків до міжнародних організацій та ін.
Залежність між обсягом податкових надходжень у бюджет і податковою ставкою показує крива американського економіста Артура Лаффера.
Основна ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від 0 до 100% податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної максимальної величини (ПН2), а потім зменшуються знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне зниження дозволить збільшити виробництво за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень.
4. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування
Якщо доходи і витрати є однаковими, то державний бюджет є збалансованим. Якщо доходи перевищують витрати, то має місце надлишок або профіцит бюджету. Якщо, навпаки, витрати більші за доходи, то виникає дефіцит бюджету. Дефіцит державного бюджету вимірюється відношенням суми дефіциту до ВВП, виражене у відсотках.
Бюджетне сальдо – показник, який характеризує стан державного бюджету і визначається як різниця між чистими податками та державними закупівлями:
БС = ЧП – ДЗ.
Фактичне бюджетне сальдо (БСф) - це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:
БСф = (ВВПфакт. х СКП) – ДЗ, де:
ВВПфакт. – фактичний ВВП;
СКП – середній коефіцієнт податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП;
ДЗ – державні закупівлі.
ВВПфакт. х СКП = ЧП , де:
ЧП – чисті податки.
Потенційне бюджетне сальдо (БСп) – це величина, яка забезпечується в умовах повної зайнятості. БСп = (ВВПп х СКП) – ДЗ , де: ВВПп – потенційний ВВП.
Циклічне бюджетне сальдо (БСц) –це величина, що показує вплив економічних коливань на стан державного бюджету й визначається як різниця між фактичним і потенційним бюджетним сальдо:
БСц = БСф – БСп.
Концепції збалансування державного бюджету:
- на щорічній основі (державні витрати повинні вирівнюватися з
доходами в межах кожного року);
- на циклічній основі – бюджет повинен балансуватися не
щорічно, а в межах економічного циклу;
- концепція функціональних фінансів, згідно з якою метою
держави є не збалансованість державного бюджету, а стабілізація економіки.
Джерела фінансування дефіциту державного бюджету:
– внутрішні позики;
– зовнішні позики;
– грошово-кредитна емісія.
Перші два джерела фінансування бюджетного дефіциту не інфляційні, але створюють державний борг (внутрішній і зовнішній), повернення якого викличе в майбутньому необхідність підвищення податків або скорочення державних видатків.
Грошово-кредитна емісія не створює державного боргу, але є інфляційною й тому породжує інфляційний податок у поточному періоді.
5. Державний борг і його економічні наслідки
Державний борг - сума позик, отриманих державою за мінусом повернених позик. Він може бути внутрішнім та зовнішнім.
Внутрішній державний борг – це заборгованість держави своїм власним громадянам, які тримають внутрішні державні облігації.
Зовнішній борг – заборгованість держави організаціям та громадянам інших країн, міжнародним фінансовим інституціям.
Економічні наслідки державного боргу:
1) скорочується споживання і заощадження домашніх господарств;
2) зменшуються інвестиції фірм, що обмежує подальше зростання економіки;
3) збільшуються податки для обслуговування державного боргу, що виступає антистимулом економічної активності;
4) здійснюється перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій. (При збільшенні державного боргу процентні платежі як складова частина бюджетних витрат збільшуються. Отже, державний борг збільшує
ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Визначити сутність, цілі і види фіскальної політики.
2. Чим відрізняються методи дискреційної і автоматичної фіскальної політики?
3. Структура державного бюджету. За рахунок чого формуються доходи бюджету?
4. Які податки формують державний бюджет, а які місцеві бюджети в Україні?
5. Які напрямки витрат державного бюджету?
6. Що показує крива Лаффера?
7. Що таке дефіцит і профіцит державного бюджету? Які джерела фінансування державного бюджету?
8. Показники державного бюджету України.
9. Державний борг, його види і економічні наслідки.
10. Що таке «дефолт»?
11. Проаналізувати державний борг України за 2009-2012 роки.
12. Визначити державний борг України за 2009-2012 роки по відношенню до ВВП.