4. Сутність, види та характерні риси знань. Відмінності знань від інформації.

Знання — результат пізнавальної діяльності людини, об'єктивізований знаковими засобами мови. Ґрунтуються на опрацьованій за допомогою інтелекту інформації. Інтелект – здатність генерувати та накопичувати знання.

Махлуп: практичні (професійні знання); інтелектуальні (задовольняють інтелектуальні потреби і є ознакою широкої освіти, культури); буденні і"розважальні" (задовольняють дрібну допитливість); духовні (знання, спрямовані на пізнання Бога, пошук шляхів спасіння душі); непотрібні (знання, набуті випадково, лишаються поза сферою інтересів).

Потрібно розрізняти:

1)      кодифіковані знання, які можна виокремити, систематизувати, зафіксувати, скопіювати, передати, забезпечити їм правову охорону;

2)      некодифіковані знання, які не можна повністю зафіксувати, важко виокремити, захистити і проконтролювати їх використання.

Деякі дослідники розрізняють формалізовані (записані на певному носієві: папері, відео-, аудіо-, електронному) і неформалізовані (ті, що зберігаються у людській пам'яті) знання. Відповідно до концепції М. Поланьї є явні (точно визначені, збережені, експліновані логіко-вербальними формами) і неявні (такі, що повністю не вербалізуються, не вилучаються та чітко не ідентифікуються) знання. За концептуальним рівнем виокремлюють: 1)        знання щодо мети (світогляд, цілі, система понять); 2)         систематичні знання (знання систем, схем, методів); 3) практичні знання, пов'язані з умінням приймати рішення); 4) автоматичні знання (застосовуються без залучення логічних міркувань). За рівнем системності розрізняють: 1)      інтуїтивні знання (асоціації, судження, гіпотези); 2)       понятійні знання (тезауруси, фрейми, семантичні мережі); 3) систематизовані знання (правила, теореми, закони). Функціональна структура: теоретичні, емпіричні, парадигмальні, інструментальні. Сучасна література: процедурні (як діяти); декларативні (без практичних рекомендацій); епізодичні (на основі подібності ситуацій); метафізичні (усвідомлення способів пошуку і переробки інформації); організаційні (забезпечують кадровий потенціал).

Ознаки: 1) не споживаються у виробничому процесі і можуть використовуватись у необмеженій кількості виробничих циклів; 2) не є рідкісними, оскільки споживання приводить до їх нарощування, самозростання; 3) процес передачі заснований на суб'єктних взаємодіях і не можливий без спільних зусиль виробника і споживача; 4) цінність - суб'єктивна, зумовлюється необхідністю та важливістю знань для споживача; 5) вибірковість; 6) створення - індивідуальним процесом; 7) не придатні традиційні вартісні оцінки; 8) просторова необмеженість, багатоманітність форм, взаємопереплетення та взаємовплив.

Інформація                                    Знання