41. Особливості та порядок набуття прав ІВ на товарний знак та фірмове найменування.
Товарний знак – умовне символічне позначення, що слугує для індивідуалізації товарів та ідентифікації джерел їх походження (виробників).
Право на товарний знак виникає лише у разі здійснення державної реєстрації.
Для цього необхідно подати заявку до Українського інституту промислової власності та отримати Свідоцтво України на знак для товарів і послуг, що є офіційним охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим органом – Державною службою інтелектуальної власності.
Реєстрація товарного знака регулюються спеціальним ЗУ «Про охорону прав на знак для товарів і послуг».
Підстави для відмови в реєстрації товарного знака: товарний знак не повинен:
- Бути тотожним або схожим з іншим поданим на реєстрацію або зареєстрованим товарним знаком;
- Бути тотожним або схожим із загальновідомим товарним знаком;
- Зображувати або імітувати державні символи; офіційні назви держав, нагород; тощо;
- Не мати розрізняльної здатності;
- Бути позначенням, яке є родовим поняттям для даної сфери діяльності та інше.
Товарні
знаки реєструються за класами товарних знаків,визначеними Міжнародним класифікатором товарів і послуг (МКТП). Всього 45
класів:
- З 1- 34 клас - це всі сфери діяльності, які займаються виробництвом
продукції (товарів). - З 35-45 клас - це всі сфери діяльності, які займаються
наданням послуг.
Реєстрація товарного знака та послідовність етапів:
1). заявник повинен:
1.1. мати
товарний знак в електронному вигляді;
1.2. визначитися хто буде власником товарного знаку (фіз.особа, або юр.осіб,
або група осіб);
1.3. перелік товарів та послуг, за якими буде охоронятися товарний знак;
2) патентний повірений визначає охороноздатність і класи товарного знака;
3) при бажанні Заявника подається запит пошуку на визначення вже зареєстрованого
до нього тотожного або схожого товарного знаку;
3 *) аналіз патентного повіреного відносно наданого звіту пошуку товарного
знака;
4) складання заявки на реєстрацію товарного знаку;
5) подача заявки на реєстрацію товарного знаку;
6) оплата держмита за реєстрацію товарного знаку;
7) формальна та кваліфікаційна експертиза товарного знака;
8) отримання свідоцтва на товарний знак.
Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику право використовувати знак, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак, виключне право розпоряджатися правом на знак в порядку.
В Україні строк дії торговельні марки дорівнює 10 рокам (за міжнародними стандартами, цей строк може бути не менше 7 років), а сам процес реєстрації займає:
Звичайна реєстрація торгового знаку: 12-18 місяців;
Прискорена процедура: 8-9 місяців;
Швидка реєстрація: 2,5-3 місяці.
Фірмове найменування — це найменування юридичної особи, суб'єкта господарювання, яке дає змогу ідентифікувати (персоніфікувати, індивідуалізувати) конкретне підприємство в цивільному обігу. Таким чином, на відміну від товарного знака, фірмове найменування є комерційним ім'ям підприємця, нерозривно пов'язаним з його діловою репутацією.
Право на фірмове найменування є безстроковим, а початком його фактичного використання вважається дата реєстрації. Водночас індивідуальні підприємці (не юридичні особи) та некомерційні організації не мають права на фірмові найменування, оскільки індивідуалізація останніх у господарському обігу здійснюється шляхом присвоєння офіційної назви (наприклад, державна податкова інспекція, державна служба зайнятості тощо).
Право на фірмове найменування належить до майнових прав і не може бути відокремлене від підприємства. Водночас воно може бути припинене в результаті зміни форми власності або організаційно-правової форми підприємства, місця його знаходження тощо.
Види фірмових найменувань:повне і неповне(скорочене).???
Важливо зазначити, що предметом реєстрації є повне фірмове найменування, яке включає такі вказівки:
організаційно-правову форму підприємства (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю тощо );
форму власності підприємства (державне, приватне тощо );
сферу діяльності підприємства (виробниче, наукове, торговельне );
власників підприємства;
відмінну, оригінальну назву підприємства.
На практиці споживачі, як правило, зустрічаються з останньою частиною повного фірмового найменування.
Правова охорона комерційного найменування
1.Правова
охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити
одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її
діяльності.
2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з
моменту першого використання цього найменування та охороняється без
обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того,
є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок
ведення яких встановлюється законом.
4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в
оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та
послуг, які ними надаються.
ГКУ:
«Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта госп-ня, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу».
«У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки».
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 Наверх ↑