41. Особливості та порядок набуття прав ІВ на товарний знак та фірмове найменування.

Товарний знак – умовне символічне позначення, що слугує для індивідуалізації товарів та ідентифікації джерел їх походження (виробників).

Право на товарний знак виникає лише у разі здійснення державної реєстрації.

Для цього необхідно подати заявку до Українського інституту промислової власності та отримати Свідоцтво України на знак для товарів і послуг, що є офіційним охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим органом – Державною службою інтелектуальної власності.

Реєстрація товарного знака регулюються спеціальним ЗУ «Про охорону прав на знак для товарів і послуг».

Підстави для відмови в реєстрації товарного знака: товарний знак не повинен:

- Бути тотожним або схожим з іншим поданим на реєстрацію або зареєстрованим товарним знаком;

- Бути тотожним або схожим із загальновідомим товарним знаком;

- Зображувати або імітувати державні символи; офіційні назви держав, нагород; тощо;

 - Не мати розрізняльної здатності;

- Бути позначенням, яке є родовим поняттям для даної сфери діяльності та інше.

Товарні знаки реєструються за класами товарних знаків,визначеними Міжнародним класифікатором товарів і послуг (МКТП). Всього 45 класів:
 - З 1- 34 клас - це всі сфери діяльності, які займаються виробництвом продукції (товарів). - З 35-45 клас - це всі сфери діяльності, які займаються наданням послуг.

Реєстрація товарного знака та послідовність етапів:

1). заявник повинен:

1.1. мати товарний знак в електронному вигляді; 
1.2. визначитися хто буде власником товарного знаку (фіз.особа, або юр.осіб, або група осіб); 
1.3. перелік товарів та послуг, за якими буде охоронятися товарний знак; 
2) патентний повірений визначає охороноздатність і класи товарного знака; 
3) при бажанні Заявника подається запит пошуку на визначення вже зареєстрованого до нього тотожного або схожого товарного знаку;
3 *) аналіз патентного повіреного відносно наданого звіту пошуку товарного знака; 
4) складання заявки на реєстрацію товарного знаку; 
5) подача заявки на реєстрацію товарного знаку; 
6) оплата держмита за реєстрацію товарного знаку; 
7) формальна та кваліфікаційна експертиза товарного знака; 
8) отримання свідоцтва на товарний знак.

 Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику право використовувати знак, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак, виключне право розпоряджатися правом на знак в порядку.

В Україні строк дії торговельні марки дорівнює 10 рокам (за міжнародними стандартами, цей строк може бути не менше 7 років), а сам процес реєстрації займає:

Звичайна реєстрація торгового знаку: 12-18 місяців;

Прискорена процедура: 8-9 місяців;

Швидка реєстрація: 2,5-3 місяці.

Фірмове найменування — це найменування юридичної особи, суб'єкта господарювання, яке дає змогу ідентифікувати (персоніфікувати, індивідуалізувати) конкретне підприємство в цивільному обігу. Таким чином, на відміну від товарного знака, фірмове найменування є комерційним ім'ям підприємця, нерозривно пов'язаним з його діловою репутацією.

Право на фірмове найменування є безстроковим, а початком його фактичного використання вважається дата реєстрації. Водночас індивідуальні підприємці (не юридичні особи) та некомерційні організації не мають права на фірмові найменування, оскільки індиві­дуалізація останніх у господарському обігу здійснюється шляхом присвоєння офіційної назви (наприклад, держав­на податкова інспекція, державна служба зайнятості тощо).

Право на фірмове найменування належить до майнових прав і не може бути відокремлене від підприємства. Водночас воно може бути припинене в результаті зміни форми власності або організаційно-правової форми підприємства, місця його знаходження тощо.

Види фірмових найменувань:повне і неповне(скорочене).???

Важливо зазначити, що предметом реєстрації є повне фірмове найменування, яке включає такі вказівки:

організаційно-правову форму підприємства (акціо­нерне товариство, товариство з обмеженою відповідаль­ністю тощо );

форму власності підприємства (державне, приватне тощо );

сферу діяльності підприємства (виробниче, наукове, торговельне );

власників підприємства;

відмінну, оригінальну назву підприємства.

На практиці споживачі, як правило, зустрічаються з останньою частиною повного фірмового найменування.

Правова охорона комерційного найменування

1.Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. 
2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. 
3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. 
4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. 

ГКУ:

«Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта госп-ня, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу».

«У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки».