Основні форми міжнародних науково-технічних зв’язків
Основними формами
науково-технічного співробітництва є:
координація наукових і технічних досліджень:
спільне проведення досліджень;
кооперація робіт в області
наукових і технічних досліджень.
Поряд із застосуванням цих основних
форм науково-технічне співробітництво здійснюється також через проведення наукових і технічних
досліджень за замовленням, надання технічної допомоги і послуг
науково-технічного характеру, навчання і стажування фахівців.
Доцільні
форми співробітництва визначаються в кожнім конкретному
випадку, виходячи з цілей і змісту робіт. По можливості перевагу віддають
кооперації, що забезпечує більш прискорене в порівнянні з іншими
формами співробітництва впровадження й освоєння результатів виконаних у
ході спільних робіт досліджень і проектів. Для посилення достоїнств
і ослаблення недоліків окремих форм співробітництва часто
використовуються їхні різні сполучення.
Для юридичного оформлення відносин, що виникають при здійсненні
науково-технічного співробітництва, складають:
міжнародні угоди, предметом яких може бути
співробітництво в проведенні наукових і технічних досліджень по обраних
проблемах, створення тимчасового колективу, спільної лабораторії,
міжнародної науково-технічної організації;
цивільно-правові договори або контракти між організаціями різних
країн, предметом яких може бути проведення наукових і технічних
досліджень на основі кооперації або за замовленням, створення
тимчасових колективів або лабораторій, ліцензійні договори.
Міжнародні комерційні науково-технічні зв'язки
У більшості країн нова
технологія захищається одним або декількома
правовими інструментами:
1. Патент - свідчення, видаване компетентним
урядовим органом винахідникові і його монопольне право, що засвідчує, на
використання цього винаходу. Термін дії патенту 15-20 років і
тільки на території тієї країни, де він виданий.
2. Ліцензія - дозвіл, видаваний власником
технології (ліцензіаром), захищеної або незахищеної патентом,
зацікавленій стороні (ліцезіату) на використання цієї технології протягом
визначеного часу і за визначену плату.
3. Копірайт (право відтворення) - ексклюзивне право автора
літературного, аудіо- або відео-твору на показ і відтворення своєї роботи.
4. Товарна марка - символ визначеної організації, що
використовується для індивідуалізації виробника товару і який не
може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.
Форми міжнародної передачі технології
Основними формами передачі технології є:
1. Патентні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцеві патенту.
2. Ліцензійні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію.
3. «Ноу-хау» - надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають зведення технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує визначені переваги (звичайно комерційно коштовні, але не запатентовані винаходи).
4. Інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і устаткування.
5. Франчайзінг - надання прав на використання торговельної марки або фірмової назви, а також надання послуг по технічній допомозі, підвищенню кваліфікації робочої сили, організації торгівлі і керуванню.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 Наверх ↑