Тема 1. Сутність, роль і особливості міжнародної логістики

 

Міжнародна логістика – це особлива частина теоретичних і практичних знань, ділових навичок, дій професіональних спеціалістів, орієнтованих на організацію, технологію та техніку ініціювання, уп­равління та контролю взаємопов’язаних потоків, обслуговуючих між­народний обмін матеріальними цінностями, інтелектуальними продук­тами, інноваціями та послугами в часі та просторі.

Міжнародна логістика є функціональною сферою логістики, спрямованою на оптимізацію товаропотоків, які виходять за межі на­ціональних економічних систем.

Завдання міжнародної логістики: оптимізація руху матеріаль­них, фінансових та інформаційних потоків, що виходять за межі націо­нальних економічних систем; забезпечення ефективного формування і функціонування міжнародних логістичних систем, асоціацій чи союзів; підвищення якості логістичного сервісу, в тому числі і транспортно-експедиційного обслуговування; підвищення конкурентоспроможності продукції національних виробників на міжнародному ринку за рахунок зниження логістичних витрат.

Особливості міжнародної логістики: значно більші обсяги замовлень; різноманіття міжнародних ринків; брак досвіду роботи окре­мих підприємств на міжнародних ринках; поява нових логістичних по­середників (митні брокери, фрахтові агенти); утруднення прямих кому­нікацій між підприємствами та споживачами продукції; незвичні умови роботи підприємств; збільшення функціонального циклу, спричинене більш повільним зв’язком, особливостями фінансування, особливими вимогами до упаковки, тривалими строками транспортування та вико­нання митних процедур; багатомовне супроводження товарів і доку­ментів, врахування відмінностей у вимогах до експлуатаційних харак­теристик товарів, більших запасів; складність та різноманіття міжна­родної транспортної документації; зростання ролі союзів вантажопере­візників та постачальників логістичних послуг; складність організації інформаційного обміну.

Підходи фірм до міжнародної логістичної діяльності ва­ріюють від вузьконаціональної спрямованості (розглядають міжна­родну діяльність тільки як експортно-імпортні операції та опікуються тим, щоб їх логістичні рішення були оптимальними для операцій в конкретній країні, а не для глобальної діяльності) до орієнтації на створення “підприємства без громадянства” (націлені на надання спо­живачам унікальних, ефективних за витратами послуг на всіх світових ринках). Під впливом глобалізації економіки все більше фірм пере­ходить на позиції “підприємства без громадянства”.

Моделі управління логістичними операціями в глобальному масштабі:

1) продаж готової продукції здійснюється по всьому світу, але забезпечення матеріально-технічного постачання та виробництва в одному центрі (в основному у своїй країні);

2) організація виробництва в одному центрі (найчастіше у своїй країні), але постачання сировини, напівфабрикатів та комплектуючих здійснюється з багатьох країн;

3) організація основного виробництва в одному центрі (най­частіше в своїй країні) з подальшим комплектуванням та допродажним обслуговуванням в інших країнах або регіонах;

4) реєстрація та робота в якості національної компанії із заку­півлею значної частки основних матеріалів на місцевих ринках;

5) створення мережі незалежних компаній, які постачаються з місцевих ринків та збувають на них готову продукцію. 

Концепція логістичної системи зовнішньоекономічних опе­рацій (ЗЕО) пов’язана з проблемами забезпечення матеріальними ре­сурсами, постачанням товарів, а основна логістична функція передба­чає оптимізацію витрат і підвищення ефективності зовнішньоекономіч­ної операції.

Матеріальний потік у зовнішньоекономічній операції може бути представлений у вигляді руху: товару (імпорт, експорт); даваль­ницької сировини (вивіз, ввезення); устаткування (інвестиції, лізинг, оренда).

Логістика зовнішньоекономічної операції розглядається у двох площинах: управлінській та технологічній. Процес організації управ­ління виконанням контрактних (договірних) умов ЗЕО, просуванням фінансових потоків, товару і сировини, забезпеченням збуту товару на митній території України відносять до управлінського(організаційного) напряму. Технології митного оформлення, транспортних перевезень, складських послуг, інформаційного забезпечення та оптимізації витрат на забезпечення ефективного функціонування цих ділянок зовнішньо­економічної діяльності – до технологічного (техногенного) напряму.

Логістична система ЗЕО може бути представлена у вигляді сукупності окремих логістичних систем: контрактна закупівельна ло­гістика; транспортна; фінансових потоків; запасів; виробнича; цінова; маркетингова; розподільна та логістика інформації