Тема 4. ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ

 

ü Необхідність складання та зміст загального плану робіт

ü Порядок складання програми аудиту

 

4.1. Необхідність складання та зміст загального плану робіт

 

Невід’ємною складовою процесу аудиту є планування. Аудитор приступає до планування процесу аудиту одразу після укладання договору на проведення аудиту. Завдяки плануванню аудитор одержує достатню кількість свідчень стосовно бізнесу клієнта, правильно виконує замовлення, визначає розмір винагороди, уникає непорозумінь з клієнтом, дозволяє впевнитись в тому, що буде приділена належна увага напрямам аудиту, сприяє правильному використанню асистентів залучених до перевірки.

Під плануванням аудиту розуміють розробку аудитором конкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є визначення аудитором найважливіших напря­мів перевірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вив­чити усі фактори, які сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.

Необхідність і порядок планування регламентується МСА 300 “Планування” та МСА 310 “Знання бізнесу”.

План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив перевірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.

У зв’язку з цим процес планування поділяється на три великих етапи:

– на першому проводиться вивчення діяльності підприємства, що перевіряється, і на підставі цього визначається основний напрям майбутньої перевірки;

– на другому розробляється стратегія перевірки і складається детальний опис всіх майбутніх робіт. Перші два етапи стосуються складання загального плану робіт;

– на третьому складається програма перевірки.

Під час вивчення діяльності підприємства звертається увага на суть бізнесу клієнта, організацію обліку і систему внутрішнього контролю (СВК). Аудитор повинен знати організаційну форму, розмір і вид діяльності підприємства. Зазначені питання детально висвітлені в МСА 310 “Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”. Знання про діяльність підприємства дозволяють визначити і зафіксувати факти, явища, операції, які суттєво вплинули на реальність та достовірність фінансової звітності. Аудитор з’ясовує наступні питання:

- організаційно-правова форма підприємства;

- власники підприємства;

- структура капіталу (в тому числі будь-які нещодавні або заплановані зміни);

- структура управління суб’єкта господарювання;

- цілі, філософія, стратегічні плани управлінського персоналу;

- придбання компаній, їх злиття або припинення окремих видів господарської діяльності (заплановані або ті, що нещодавно відбулися);

- джерела та методи фінансування (поточні, первинні);

- рада директорів, її склад, ділова репутація і професійний дос­від окремих осіб, незалежність від управлінського персоналу й контроль за його діяльністю, періодичність засідань, наявність ревізійної комісії та обсяг її діяльності, зміни у складі професійних консультантів (наприклад, юристів);

- управлінський персонал: досвід і репутація, плинність кадрів, основний фінансовий персонал і його статус в організації,укомплектованість підрозділу бухгалтерії кадрами, плани стимулювання або премію-вання як елемент винагороди (наприклад, залежно від прибутку), використання прогнозів і бюджетів, вплив на управлінський персонал (наприклад, надмірна кількість управлінського персоналу, домінування од­нієї особи, підтримка курсу акцій, необґрунтовані терміни оголошення результатів), управлінські інформаційні системи, відділ внутрішнього аудиту (наявність, якість роботи), ставлення до середовища внутрішнього контролю;

– діяльність суб’єкта (продукція, ринки, постачальники, витра­ти, виробнича діяльність);

- характер господарської діяльності (наприклад, виробництво, оптова торгівля, фінансові послуги, імпорт/експорт);

- місце розташування виробничих приміщень, складів, офісів;

- працівники (наприклад, за місцем перебування, забезпечення потреб у працівниках, рівні заробітної плати, профспілкові угоди, пенсійні зобов’язання, державне регулювання);

- продукція або послуги і ринки (наприклад, основні замовники й контракти, умови оплати, норма прибутку, частка ринку, конкуренти, експорт, цінова політика, репутація продукції, гарантії, порт-фель замовлень, тенденції, маркетингова стратегія і завдання, вироб-ничі процеси);

- важливі постачальники товарів та послуг (довгострокові конт­ракти, стабільність постачання, умови оплати, імпорт, способи постачання, наприклад, постачання на умовах “точно в строк”);

- товарно-матеріальні запаси (наприклад, місце розташування);

- ліцензії, патенти;

- важливі статті витрат;

- дослідження й розробки;

- активи, зобов’язання та операції в іноземній валюті – за грошовими одиницями, хеджування.

Аудитор отримує інформацію про клієнта з його внутрішніх джерел:

- річних звітів клієнта перед акціонерами;

- інформації про збори акціонерів, засідань ради директорів;

- внутрішніх звітів керівництва;

- робочих паперів попереднього аудиту;

- звітів персоналу фірми;

- даних поточного фінансового і управлінського обліку.

В останньому випадку звертається увага на стан організації обліку і СВК, у зв’язку з чим аудитор повинен ознайомитися з обраною методологією обліку, змінами, які внесені в облікову політику, складеними нетиповими господарськими операціями, різними методами перевіряється ефективність дії СВК у замовника.

Аудитор може одержувати відомості про галузь і суб’єкт господарювання з багатьох джерел, якими можуть бути:

- попередній досвід роботи з цим суб’єктом господарювання в його галузі;

- спілкування з працівниками суб’єкта господарювання (на-приклад, директорами і провідними спеціалістами);

- спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів;

- спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими кон­сультантами, які надавали послуги цьому суб’єкту господарювання або в цій галузі;

- спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому суб’єкті господарювання (наприклад, галузевими економістами представниками регулювальних органів галузі, замовниками, постачаль­никами, конкурентами);

- публікації, що стосуються галузі (наприклад, офіційна ста-тистика;оглядові матеріали, статті, професійні журнали; звіти, підготов­лені банками й дилерами, що мають справу з операціями з цінними паперами; фінансові газети);

- законодавство та нормативні акти, які суттєво впливають на діяльність суб’єкта господарювання;

- відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб’єкта господарювання;

- документи, підготовлені суб’єктом господарювання (наприк­лад, протоколи засідань, матеріали, що розсилалися акціонерам або подавалися органам регулювання, рекламні матеріали, фінансові звіти за попередні роки, бюджети, внутрішні звіти управлінського персоналу, проміжні фінансові звіти, інструкції з політики управління, інструк­ції щодо систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, план рахунків, посадові інструкції, плани маркетингу та продажів).

Після вивчення перелічених питань аудитор приступає до складання загального плану роботи. Загальний план роботи – це послідовний перелік дій у процесі виконання аудиту звітності. У ньому аудитор послідовно зазначає:

- термін проведення роботи;

- дату надання інформації замовнику за результатами аудиту;

- графік проведення аудиту;

- склад аудиторської групи та підпорядкованість її членів;

- час на проведення інструктажу аудиторів стосовно перевірки;

- час, необхідний для перевірки якості виконаної роботи молодих аудиторів старшими фахівцями.

У процесі роботи аудитор має право вносити корективи у загальний план, але кожна зміна повинна докладно документуватися.

 

4.2. Порядок складання програми аудиту

 

Для виконання загального плану робіт аудитор готує програму, в якій розробляє завдання, заходи, процедури контролю стосовно кожного об’єкта і виду робіт.

Програма аудиту повинна бути детальною (табл. 4.1). У преам­булі програми аудиту зазначається тривалість, об’єкт та дата перевірки. Зміст програми аудиту залежить від розміру і специфічних особливостей діяльності підприємства, умов договору і обраних методів перевірки. У програмі аудиту деталізується кожен конкретний об’єкт. Її підписує керівник аудиторської фірми або аудитор.

Програма деталізується залежно від мети перевірки. У ході перевірки обліку на підприємстві виділяються окремі об’єкти обліку:

Таблиця 4.1 – Етапи, зміст і об’єкти програми аудиту

Етап програми	Зміст перевірки	Об’єкт перевірки
1	Перевірка діяльностіпідприємства (основнівідомості про підприєм-ство, правові основи діяльності підприємства)	Установчі документи, ринки збуту.Розраховується платоспроможність та конкурентна здатність підпри-ємства. Перевіряється фінансова звітність з метою визначення показ-ників діяльності підприємства: ви-значення його місця в галузі та в конкурентному середовищі
2	Перевірка і оцінка ста­нубухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та якості звітності підприємства	Наявність установчих документів. Реальність балансових даних простатутний капітал. Перевірка доку­ментального підтвердження внесе­них змін у статутний капітал. Вибір-кова перевірка бухгалтерських за-писів, розрахунків, грошових кош-тів, матеріалів інвентаризації та переоцінки майна
3	Рекомендації з усунення виявлених недоліків	Складання рекомендованого листа,Акта приймання виконаної роботи.Попереджання замовника прона-слідки неврахування виявлених поми-лок, обману, шахрайства. Попере-дження керівництва стосовно дотри­мання строків подання висновку аудитора в випадку обов’язкового його проведення

 

необоротні активи, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти, власний капітал, зобов’язання, витрати та доходи, фінансові результати.

У розрізі об’єктів перевірки передбачається певне коло питань, на які слід з’ясувати і перевірити, наприклад, стосовно основних засобів:

- правильність оцінки основних засобів;

- аналіз причин вибуття основних засобів;

- правильність нарахування амортизації;

- правильність проведення переоцінки основних засобів;

- правильність врахування витрат на ремонт основних засобів;

- правильність відображення в обліку вартості основних засобів, переданих або прийнятих в фінансову оренду.

- правильність відображення в обліку руху основних засобів;

Програма, складена в розрізі кожного об’єкта і заздалегідь затверджена директором, доводиться до аудиторів або асистентів. Ступінь її виконання досить ретельно перевіряється.

 

Контрольні питання

 

1. Порядок складання загального плану роботи.

2. Як скласти програму перевірки звітності?

3. У чому полягає суть і зміст планування?

4. Сформулюйте мету та етапи планування.

 

Опрацювати МСА 300 та 310.