Тема 3. ДОГОВІР НА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

 

ü Порядок укладання договору на проведення аудиту

ü Зміст і форма аудиторського договору

 

3.1. Порядок укладання договору на проведення аудиту

 

На відміну від зарубіжних країн в Україні не аудитор, а замовник обирає аудиторську фірму. Існує два види співпраці міжзамовником і виконавцем. Перший – це постійні зв’язки аудитора і підприємст-ва; другий – аудитор і замовник співпрацюють вперше. У будь-якому випадку аудитор повинен мати інформацію про замовника. Джерела, з яких аудитор отримує інформацію залежно від виду співпраці, наведені на рис. 3.1.

Незважаючи на те, який вид аудиту (обов’язковий чи добровіль­ний) проводиться, перш за все повинен укладатись договір на його проведення.

Укладанню договору передує певна робота, а саме – обмін лис­тами. На адресу аудиторської фірми або аудитора замовник направляє лист-пропозицію, в якому зазначається масштаб, предмет аудиту.

 

Рис. 3.1 – Джерела інформації залежно

від виду співпраці аудитора і замовника

 

Аудитор при потребі може вимагати від замовника проведення попереднього ознайомлення з бізнесом, а отже особливостями обліку та формування даних в звітності, після чого аудитор готує лист-зобов’язання. Він повинен складатись досить ретельно, оскільки має неабияке значення для аудитора. Цим листом аудитор розмежовує відповідальність між замовником і виконавцем. У ньому аудитор акцентує увагу на тому, що відповідальність за фінансову звітність покладена на керівника, а за висловлення думки за наданою фінансовою звітністю відповідає аудитор.

Лист-зобов’язання може бути різним і зміст його залежить від запиту клієнта. Разом з тим він повинен містити:

- мету аудиторської перевірки фінансових звітів;

- відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

- обсяг аудиторської перевірки, в тому числі посилання на чин­не законодавство, положення та норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;

- форму будь-яких звітів і висновків чи інший спосіб повідом­лення результатів завдання;

- той факт, що у зв’язку з тестовим характером аудиторської перевірки та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими будь-якій системі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

- вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки.

Аудитор може також указати в листі на:

– заходи, пов’язані з плануванням аудиторської перевірки;

– можливу необхідність отримання від управлінського персоналу письмових підтверджень, які стосуються пояснень, зроблених у зв’язку з аудиторською перевіркою;

– прохання про підтвердження замовником умов перевірки шля­хом підтвердження отримання ним листа-зобов’язання;

– опис будь-яких інших листів, звітів чи висновків, які аудитор планує видати замовнику;

– порядок обчислення суми гонорару та форму розрахунків.

За потреби можна:

– укласти домовленість про залучення інших аудиторів та екс­пертів з деяких аспектів аудиторської перевірки;

– укласти домовленість про залучення внутрішніх аудиторів, а також інших працівників замовника;

– координувати роботу з попереднім аудитором (якщо аудитор працює із замовником уперше);

– обмежити відповідальність аудитора там, де це можливо;

– послатися на будь-які подальші угоди між аудитором та замовником.

Замовник обґрунтовує мету, масштаб та завдання перевірки фінансової звітності       Проводиться з метою встановленнямети, масштабу та завдань перевірки звітності       Мета, масштаб аудиту, форма звіту, відповідальність за звітність і висловлення думки     Договір на проведення аудиту       Укладання договору     Лист-зобов’язання     Попереднє обстеження у замовника     Отримання листа-пропозиції

 

До договору додаються по одному примірнику листи

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2 – Послідовність укладання договору на проведення аудиту

 

Договір на проведення аудиту – це офіційний документ, який засвідчує досягнення домовленості між двома сторонами: замовником і виконавцем. У практиці аудиту можливе складання двох видів договорів:

- генеральної угоди;

- відокремлених одна від одної угод на проведення аудиту.

Раціонально складати відокремлені договори, оскільки в них чітко розмежовується відповідальність за аудит та послуги. Основним документом, який регулює договірні відносини між виконавцем і за-мовником, є МСА 210 “Умови домовленості про аудиторську перевірку”, згідно якого визначається зміст і форма аудиторського договору.

Послідовність укладання договору на проведення аудиту наведена на рис. 3.2.

 

3.2. Зміст і форма аудиторського договору

 

Зміст і форма аудиторського договору визначаються згідно МСА 210 “Умови домовленості про аудиторську перевірку”.

Договір на проведення аудиту складається з цілого ряду відокремлених розділів, в яких передбачається предмет, масштаб аудиту, тривалість робіт, форма їх оплати, обов’язки і відповідальність сторін та особливі умови. Договір готує аудиторська фірма або аудитор і передає його на розгляд замовнику, який має право вносити корективи, після чого договір підписується у двосторонньому порядку.

Договір на проведення аудиту розпочинається з преамбули, в якій зазначається назва договору, його номер, дата і місце складання, повна назва замовника і виконавця, посади, прізвища, ім’я, по батькові осіб, які підписали договір з обох сторін.

Після преамбули в розділі “Предмет договору” дається характеристика мети і масштабу аудиту.

Наступним елементом договору є зобов’язання сторін. Зо-бов’язання – це перелік і характеристика дій, які приймає на себе кож-на із сторін. Вони включають наступні положення щодо замовника:

– доступ до будь-якої інформації, яка стосується аудиту;

– відмова від будь-яких дій, тиску на думку аудитора;

– зобов’язання з приймання та оплати аудиту або послуги.

У свою чергу аудитор зобов’язується дотримуватись:

– принципів аудиту;

– зобов’язань з якості проведення аудиту або надання послуг;

– зобов’язань зі складання і передачі замовнику інформації за результатами аудиту.

Термін виконання робіт передбачає тривалість виконання робо­ти, дати початку і закінчення, а також термін передачі результатів аудиту замовнику.

Порядок здавання та приймання робіт передбачає обсяг і склад документів, які будуть передані замовнику за результатами аудиту. У цьому ж розділі обговорюються умови відмови від підписання до прий­мання виконаних аудитором робіт.

Важливим для аудитора є наступний розділ, в якому обговорюється вартість роботи та порядок її оплати. В Україні немає єдиного підходу до визначення (розрахунку) розміру оплати . Він залежить від кваліфікації аудиторів, терміну та кількості осіб, залучених до перевір­ки. Крім цього в практиці аудиту використовують змінну ставку, згідно якої розраховується вартість робіт залежно від обсягу активів, чистого доходу, прибутку або від прогнозного отриманого результату.

Наступний розділ – “Відповідальність сторін”, в ньому йдеться про наступне:

– замовник відповідає за достовірність наданої інформації;

– на замовника покладається відповідальність за виявлені порушення в документах та помилки, обман і пропуски у фінансовій звітності;

– замовник відповідає за покладені на себе зобов’язання з приймання та оплати виконаної роботи.

Аудитор несе відповідальність за:

– якість проведеного аудиту,

– порушення конфіденційності інформації.

Важливим моментом в договорі є зазначення особливих умов, за яких може продовжуватися термін робіт, відбуватися відмова від подальшого виконання робіт, розглядатися спірні питання за результатами аудиту.

Реквізити сторін передбачають зазначення юридичної адреси та платіжних реквізитів кожної сторони.

 

Контрольні питання

 

1. Послідовність складання листа-пропозиції.

2. Послідовність складання листа-зобов’язання.

3. Порядок складання договору на проведення аудиту.

4. Чим обґрунтовується необхідність проведення попереднього обстеження у замовника?

5. Яке значення листа-зобов’язання в аудиторській практиці?

 

Опрацювати МСА 210 “Умови домовленості про аудиторську перевірку”.