Тема 5. Облік відходів
Ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів виконується згідно з наступними нормативними документами:
- ЗУ “Про охорону навколишнього середовища” від 26.06.1991 р., ст. 44;
- ЗУ “Про відходи” від 5.03.1998 р., ст. 27;
- ЗУ “Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” від 14.09.2000 р.;
- ЗУ “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30.06.1995 р.;
- Постановою КМУ “Про затвердження порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” від 31.08.1998 р.
З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об’єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначається номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Порядок ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Постановою КМУ “Про затвердження порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” від 31.08.1998 р.
Ведення реєстру місць видалення відходів виконується згідно з наступними нормативними документами:
- ЗУ “Про охорону навколишнього середовища” від 26.06.1991 р., ст. 44;
- ЗУ “Про відходи” від 5.03.1998 р., ст. 28;
- ЗУ “Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” від 14.09.2000 р.;
- ЗУ “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30.06.1995 р.;
- Постановою КМУ “Про затвердження порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів” від 1.11.1999 р.;
- Постановою КМУ “Про затвердження порядку ведення реєстру місць видалення відходів” від 3.08.1998 р.
З метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей ведеться реєстр місць видалення відходів.
Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Порядок ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається КМУ.
Вимоги до підприємств щодо поводження з небезпечними відходами регламентуються наступними нормативними документами:
- ЗУ “Про охорону навколишнього середовища” від 26.06.1991 р., ст. 44;
- ЗУ “Про відходи” від 5.03.1998 р., ст. 28;
- ЗУ “Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” від 14.09.2000 р.;
- ЗУ “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30.06.1995 р.;
- ЗУ “Про приєднання України до Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням” від 1.06.1999 р.;
- Постановою КМУ “Про затвердження положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією” від 13.07.2000 р.;
- Постановою КМУ “Про затвердження порядку і правил обов’язкового страхування відповідальності об’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів” від 1.06.2002 р.
Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров’я людини поділяються на класи і підлягають обліку. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів.
Суб’єкт утворення таких відходів зобов’язаний:
- забезпечити запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, а у разі виникнення забруднення – ліквідувати його наслідки;
- вжити заходів, направлених на запобігання аваріям;
- повідомити про аварію, що сталася;
- забезпечити експлуатацію зазначених об’єктів і перевезення небезпечних відходів з додержанням вимог природоохоронного законодавства;
- мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;
- ідентифікувати об’єкти поводження з небезпечними відходами відповідно до ЗУ “Про об’єкти підвищеної небезпеки”;
- мати план локалізації та ліквідації аварій на об’єкті;
- мати декларацію безпеки;
- надавати інформацію про такі об’єкти відповідно до ЗУ “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.
До поводження з небезпечними відходами допускаються особи, які мають професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом на право роботи з небезпечними речовинами, та не мають медичних протипоказань. Допуск до роботи забезпечується відповідною посадовою особою підприємства.
Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і здійснюється за умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення, відповідно до закону.
Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видів діяльності, не пов’язаної з поводженням з небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.
Підприємства, на території яких зберігаються небезпечні відходи, відносяться відповідно до закону до об’єктів підвищеної небезпеки.
Відповідальність підприємства, у власності якого є хоча б один об’єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об’єктах життю, здоров’ю, майну фізичних або юридичних осіб, підлягає обов’язковому страхуванню відповідно до Закону.