Тема 8. Видатки бюджету на оборону та управління

 

 Видатки на державне управління та судову владу.

 Видатки на національну оборону, правоохоронну діяль­ність і забезпечення безпеки держави.

 

8.1. Видатки на державне управління та судову владу

 

До системи органів державної влади в Україні входять: зако­нодавча, виконавча та судова влада. Видатки на державне управління включають витрати:

– на функціонування законодавчої влади (апаратів Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, забезпе­чення діяльності народних депутатів, Рахункової палати Верховної Ради України);

– на функціонування виконавчої влади (апаратів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та її місцевих органів, міністерств та інших центральних органів виконав­чої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого само­врядування);

– на утримання Президента України та його апарату;

– на утримання фінансових та фіскальних органів (державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, держав­ної митної служби, державного казначейства та інших);

– на загальне планування та статистичні служби;

– інші видатки на загальнодержавне управління (виготов­лення національної валюти, бланків цінних паперів, орденів, медалей, монет, паспортизація населення, видатки на запровадження нового податкового і бюджетного законодавства тощо).

До складу видатків на судову владу належать видатки на утримання: Конституційного та Верховного суду України, обласних, районних (міських) судів, Вищого арбітражного суду, арбітражних та військових судів.

На утримання органів влади й управління спрямовуються кошти бюджетів всіх рівнів. З Державного бюджету України фінан­суються видатки на функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади, утримання Президента України та його апарату, фінансових і фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби. З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим (АРК) утримуються органи влади Автономної Республіки Крим. З обласних, районних і місцевих бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Планування видатків на утримання органів державної влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошто­рисів. Індивідуальні кошториси – єдині кошториси доходів і видатків складаються в розрізі окремих бюджетних організацій та установ. Разом з єдиним кошторисом доходів і видатків (ЕКДВ) затверджується і штатний розклад, в якому вказується кількість штатних одиниць в розрізі підрозділів, посадові оклади і місячний фонд оплати праці на кожну посаду. На рівні міністерств складаються зведені кошториси, які включають доходи та видатки індивідуальних кошторисів під­порядкованих установ.

У доходній частині єдиного кошторису доходів та видатків органів державної влади зазначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що надаються на їх утримання, а також надходження з інших джерел, одержання яких передбачено відповідними норматив­но-правовими актами. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат з розподілом їх за категоріями видатків еконо­мічної класифікації:

–  оплата праці адміністративно-управлінського персоналу;

–  нарахування на заробітну плату;

–  придбання предметів та матеріалів для управлінсько-адміністративних цілей;

–  видатки на відрядження;

–  оплата комунальних, транспортних та інших послуг;

–  придбання обладнання та предметів довгострокового користування;

–  капітальне будівництво;

–  капітальний ремонт та інше.

 

8.2. Видатки на національну оборону, правоохоронну

діяльність і забезпечення безпеки держави

 

Видатки на оборону та безпеку держави, як і видатки на управління, зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співтоваристві. Особливістю видатків на національну оборону і безпеку є те, що вони не пов’язані з проведенням агресії, війн, з участю у міжнародних конфліктах тощо. Головне завдання, яке стоїть перед Збройними силами України, це захист державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

Абсолютні обсяги видатків на оборону і безпеку держави визначаються багатьма чинниками, серед яких:

–  міжнародне становище та пріоритети зовнішньої державної політики;

–  участь у військових угрупуваннях;

–  рівень розвитку економіки і фінансові можливості держави з фінансування оборони;

–  територія країни, довжина та характер кордонів;

–  обсяги грошового утримання та пенсійного забезпечення військовослужбовців;

–  рівень цін на сучасну військову техніку, вартість та обсяги поставок для армії і флоту;

–  витрати на культурно-побутові потреби військовослужбовців.

Видатки на оборону та безпеку держави мають непродуктив­ний характер, оскільки вони не сприяють приросту ВВП, розвитку продуктивних сил, і тому важливим питанням є обґрунтування абсо­лютних обсягів вказаних видатків.

Склад видатків на національну оборону згідно з функціо­нальною класифікацією видатків бюджету наступний:

– утримання Збройних сил України;

– закупівля озброєння та військової техніки;

– капітальне будівництво і придбання обладнання для Міністерства оборони, будівництво житла для військовослужбовців;

– науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

– інші видатки в галузі оборони (участь в міжнародних заходах з підтримки миру, утримання Головної військової інспекції та науково-координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених в запас, фінансування заходів з ліквідації стратегічних озброєнь, підготовка призовників);

– мобілізаційна підготовка галузей народного господарства.

До складу видатків на правоохоронну діяльність та забез­печення безпеки держави долучаються видатки на утримання:

– органів внутрішніх справ;

– внутрішніх військ МВС України;

– прокуратури;

– кримінально-виправної системи;

– прикордонних військ;

– Служби безпеки України;

– пожежної охорони;

– Головного управління урядового зв’язку;

– інших правоохоронних органів (управління державної охо­рони, спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів, адрес­но-довідкових бюро, розвідувальних органів, національного бюро розслідувань).

Верховна Рада України відповідно до повноважень, наданих їй Конституцією, затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ.

Фінансування видатків Міністерства оборони України, Служ­би безпеки та правоохоронних органів здійснюється Державним казна­чейством України. Для цього розпорядникам бюджетних коштів у органі Державного казначейства відкриваються особові та реєстраційні рахунки.

Кошти на здійснення видатків Міністерства оборони України, Служби безпеки та правоохоронних органів перераховуються Голов­ним управлінням державного казначейства на рахунки обласних управлінь державного казначейства. Розподіл коштів на обласному рівні здійснює розпорядник другого ступеня.

Фінансування органів і установ, які забезпечують національну оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави, провадиться на підставі кошторисів доходів і видатків. Зведені кошториси розглядаються у Міністерстві фінансів України та включаються до проекту Державного бюджету України. Крім бюджетних, у вказаних установах можуть бути позабюджетні кошти (спеціальні та депозитні кошти, суми за дорученнями та інші), але обсяг їх незначний. Отже, фінансові ресурси Збройних сил, правоохоронних та інших органів утворюються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а витрачаються за цільовим призначенням на оперативно-службову діяльність; бойову підготовку; оплату поставок озброєння, військової техніки, палива, продовольства, речового майна, необхідного для проведення бойової підготовки воїнів; виплату основних і додаткових видів грошового утримання військовослужбовців; забезпечення госпо­дарсько-побутових потреб військ, правоохоронних органів та органів безпеки держави; утримання військових навчальних закладів, військових академій, госпіталів, санаторіїв, лікувальних закладів; капітальне будівництво, ремонт озброєнь та військової техніки.

Згідно з економічною класифікацією у єдиному кошторисі доходів і видатків вирізняють поточні та капітальні видатки. До поточних видатків належать видатки на поточне утримання.

Капітальні видатки включають: придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво та капітальний ремонт.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на національну оборону, правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.