Тема 10. Бюджетний процес (бюджетне планування)

 

 Задачі, принципи і методи бюджетного планування.

 Основи побудови Державного бюджету України.

 Бюджетні резерви та їх призначення.

 Порядок складання проекту державного і місцевих бюджетів.

 

10.1. Задачі, принципи і методи бюджетного планування

 

Бюджетне планування носить нормативний і директивний характер. В Бюджетному кодексі України дано його визначення.

Бюджетне планування – це регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюдже­тів, що складають бюджетну систему України.

Таким чином, бюджетне планування складається з наступних стадій: складання і розгляду проекту бюджету;затвердження і вико­нання бюджету.

Задачі бюджетного планування:

– забезпечення необхідними фінансовими ресурсами програм економічного і соціального розвитку;

– виявлення резервів і джерел додаткового капіталу у фізич­них і юридичних осіб для виконання задач, передбачених бюджетом;

– визначення доходів з окремих джерел надходжень із загального обсягу доходів бюджету;

– визначення видатків бюджету за видами затрат, цільовим призначенням і загальним обсягом видатків;

– розподіл доходів і видатків бюджетної системи між окремими ланками бюджетної системи;

– утворення державних, матеріальних і бюджетних резервів;

– здійснення контролю за фінансовою і господарською діяльністю підприємств і установ.

При цьому складання і виконання бюджету – це функція виконавчої влади, а розгляд і затвердження – це функція законодавчої влади.

Принципи бюджетного планування:

1) взаємозв’язок бюджетного планування з програмою економічного і соціального розвитку;

2) центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

3) демократичність;

4) директивність і цільовий характер призначень;

5) єдність планів;

6) збалансованість доходів і видатків в кожній ланці бюджет­ної системи.

Методи бюджетного планування:

1) балансовий (актив = пасив; доходи = видатки);

2) наукової обґрунтованості – передбачає економічне обґрун­тування всіх показників і планів, які повинні відображатись в бюджеті;

3) предметно-цільове планування та витрачання бюджетних коштів на конкретні цілі;

4) нормативний – показники бюджету розраховуються на підставі норм і нормативів.

 

10.2. Основи побудови Державного бюджету України

 

Державний бюджет будується на підставі наступних прин­ципів:

– повноти, тобто, бюджет включає всі доходи, які надходять в розпорядження державних органів всіх рівнів і видатки, які покриваються за рахунок цих доходів;

– єдності – бюджет планується або пов’язується з програмою економічного і соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

– реальності доходів і видатків бюджетів – реальності пере­вірених показників з виробництва, реалізації, прибутку, а також єдиних кошторисів доходів і видатків бюджетних установ;

– бюджетного періоду – періоду, протягом якого діє бюджет (з 1-го січня по 31-ше грудня, збігається з календарним періодом). В Бюджетному кодексі України визначено випадки, коли бюджетний період може бути скороченим.

 

10.3. Бюджетні резерви та їх призначення

 

Бюджетні резерви – це заздалегідь відокремлена частина бюджетних коштів, яка призначена для фінансування різних неперед­бачених видатків держави. Бюджетні резерви витрачаються в тих випадках, коли доходна частина бюджету виконана не в повному обсязі. Бюджетні резерви використовуються для відшкодування збит­ків завданих стихійними лихами, при зміні тарифів і ставок зарплати, при зміні цільових допомог.

Бюджетні резерви утворюються у всіх ланках бюджетної системи.

Основні форми бюджетних резервів:

– резервний фонд Кабінету Міністрів України, який утворю­ється в обсязі 1 % від обсягів видатків. Кошти цього фонду вико­ристовуються за рішенням Кабінету Міністрів України;

– перевищення доходів над видатками;

– оборотна касова готівка;

– фонд непередбачених видатків місцевих органів влади.

Розмір бюджетних резервів визначає Кабінет Міністрів Украї­ни при затвердженні відповідного бюджету. Використання даних коштів здійснюється на підставі урядових постанов.

 

10.4. Порядок складання проекту державного

та місцевих бюджетів

 

Перед складанням державного бюджету Верховна Рада прий­має бюджетну резолюцію, яка визначає основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Бюджетна резолюція повинна бути прийнята не пізніше 1-го червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради.

З доповіддю про основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем’єр-міністр України або Міністр фінансів. Проект основних напрямів бюджетної політики на наступний рік повинен містити пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

– граничного розміру дефіциту (профіциту) бюджету у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП);

– частки прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподі­ляється через зведений бюджет України;

– граничного обсягу державного боргу та його структури;

– питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету і коефіцієнтів вирівнювання для місцевих бюджетів;

– питомої ваги капітальних вкладень у видатках державного бюджету та пріоритетних напрямів їх використання;

– взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюдже­тами в наступному періоді;

– змін до законодавства, прийняття яких є необхідними для реалізації бюджетної політики держави;

– переліку основних розпорядників коштів державного бюджету;

– захищеності статті видатків бюджету (зарплата працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продовольчим харчуванням, трансферти місцевих бюджетів, трансферти населення, пов’язані з соціальним захистом і соціальним забезпеченням).

Принципи формування місцевих бюджетів:

– обґрунтування необхідного поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди;

– видаткові повноваження, які мають бути відображені в бюджетній резолюції.

Формування видаткової частини здійснюється на основі фінансових нормативів. Фінансовий норматив бюджетної забезпече­ності – це гарантований державою, в межах наявних бюджетних ресурсів, рівень фінансового забезпечення, повноважень Ради Мініст­рів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовують для визначення обсягу місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів. Ці фінансові нормативи диференціюються по областях, районах.

Після прийняття бюджетної резолюції Кабінет Міністрів України організовує складання проекту державного бюджету. Для цього доводить до представницьких і виконавчих органів такі показники:

– проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів;

– розміри дотацій і субвенцій з Державного бюджету України;

– перелік видатків, які передбачають передачу з державного бюджету обласним бюджетам, а також містам Києву і Севастополю;

– макроекономічні показники: ВВП, Національний дохід, зведений баланс фінансових ресурсів держави, баланс доходів і видатків населення, платіжний баланс, валютний план. Дані показники розробляються до 1-го червня і складаються Міністерством економіки.

Проект державного бюджету розробляє Міністр фінансів, який до 15-го серпня повинен подати складений державний бюджет у зведений бюджет на розгляд Кабінету Міністрів. Розглянутий Кабіне­том Міністрів проект державного бюджету подається на розгляд Президенту, який повинен подати до Верховної Ради проект бюджету з відпрацьованими додатками:

– макроекономічними показниками економічного та соціаль­ного розвитку України,

– зведеним балансом фінансових ресурсів України,

– обсягом централізованих державних капіталовкладень з розрахунками та обґрунтуваннями,

– загальними показниками зведеного бюджету.

Порядок складання місцевих бюджетів усіх рівнів входить в компетенцію Ради Міністрів АРК, державних адміністрацій і виконав­чих комітетів.