Тема 6. Видатки бюджету на утримання соціальної сфери.

Планування і фінансування видатків на освіту

 

 Склад видатків на освіту та джерела фінансування.

 Оперативно-сітьові показники по загальноосвітніх школах.

 Визначення фонду зарплати вчителів.

 Планування зарплати адміністративно-господарського та учбово-допоміжного персоналу.

 

Фінансування соціальної сфери за рахунок державного бюджету містить витрати на народну освіту, підготовку кадрів, культуру, мистецтво, засоби масової інформації, охорону здоров’я, молодіжні програми, фізичну культуру і спорт.

 

6.1. Склад видатків на освіту та джерела фінансування

 

Видатки на освіту у відповідності з бюджетною класифікацією відображаються у розділі “ОСВІТА” і включають наступні групи установ:

– дитячі дошкільні установи;

– загальноосвітні школи (ЗОШ);

– коледжі, ліцеї, гімназії;

– спецшколи;

– школи-інтернати загального типу;

– школи- інтернати з особливим режимом;

– заклади з позашкільною роботою (музичні школи, художні школи);

– професійно-технічні училища (ПТУ);

– вищі навчальні заклади 1-2 рівня акредитації;

– вищі навчальні заклади 3-4 рівня акредитації;

– інші.

Видатки на освітні заклади діляться на наступні:

1) поточні видатки:

–  оплата праці працівникам бюджетних установ;

–  нарахування на заробітну плату;

–  придбання предметів постачання і матеріалів, видатки на відрядження;

–  оплата послуг з утримання бюджетних установ;

–  оплата комунальних послуг і енергоносіїв;

2) капітальні витрати:

– придбання основного капіталу;

– створення державних резервів і запасів;

– придбання землі;

– капітальні трансферти.

Джерела фінансування:

– кошти державного та місцевих бюджетів;

– кошти юридичних та фізичних осіб;

– додаткові кошти;

– кошти, одержані за підготовку кадрів;

– плата за надання додаткових освітніх послуг;

– кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

– доходи, одержані від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

– кошти, одержані від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

– кредити і позики банків;

– добровільні внески.

 

 

6.2. Оперативно-сітьові показники по загальноосвітніх школах

 

Оперативно-сітьові показники по ЗОШ:

– середньорічний контингент учнів;

– середньорічна кількість класів;

– кількість педагогічних ставок.

В зв’язку з тим, що бюджетний рік не збігається з навчальним роком, всі показники розраховуються як середньорічні. При цьому укомплектування класів з 1 по 9 класи приймається по 40 учнів, а з 10 по 11 – по 35 учнів. Розрахунок середньорічної кількості учнів здійснюється за формулами:

 

– для сільської місцевості: ;

– для міської місцевості: ,

 

де  – середньорічна кількість учнів;

 – кількість учнів на 1 січня;

 – кількість учнів на 1 вересня.

Посадові оклади вчителям визначаються на підставі тарифних списків, де вказується:

– прізвище, ім’я, по батькові;

– посада;

– освіта;

– найменування документа про освіту та час видачі;

– класи, які веде вчитель;

– предмети, які викладає;

– місячна ставка з врахуванням надбавок та кількості уроків в тиждень.

Освіта вчителям встановлюється на підставі дипломів, свідоцтв, посвідчень, які свідчать про закінчення певного навчального закладу. Вчителям та іншим працівникам освіти в педагогічний стаж зараховується керівна, методична, педагогічна роботи в школах, а також в органах, які здійснюють керівництво учбовими закладами.

Заробітна плата педагогічним працівникам визначається виходячи з наступного:

– затвердженого учбового плану;

– встановленого учбового навантаження;

– затверджених ставок зарплати відповідно до кваліфікації;

– норми додаткової оплати.

Ставки зарплати педагогічним працівникам встановлюються в залежності від освіти, яка поділяється на вищу та середньо-спеціальну.

Граничне навантаження на вчителів для 1-4 класів – 20 год, 5-11 класів – 18 год в тиждень. Зміна розмірів ставок заробітної плати вчителям здійснюється при зміні розміру мінімальної зарплати, при здобутті освіти, при отриманні відповідної категорії.

Ставка заробітної плати і посадові оклади збільшуються в наступних випадках:

– вчителям, які мають звання народного чи заслуженого вчителя;

– вчителям-методистам;

– старшому вчителю;

– вихователю-методисту.

Вчителям здійснюється доплата за виконання наступних обов’язків:

– класне керівництво;

– перевірку зошитів і письмових робіт;

– завідування учбовими кабінетами;

– обслуговування класів з електронно-обчислювальною техні­кою (ЕОМ);

– завідування учбово-дослідними ділянками.

Місячна заробітна плата педагогічним працівникам визнача­ється шляхом множення ставки заробітної плати на її фактичне навантаження в тиждень і діленням на встановлену норму годин в тиждень. Встановлена таким чином зарплата з тарифікації випла­чується щомісячно, незалежно від числа тижнів і числа місяців у році.

 

6.3. Визначення фонду зарплати вчителів

 

Для розрахунку річного фонду зарплати вчителям необхідно знати наступні показники:

– загальну кількість ставок на всі класи;

– число ставок на перший клас;

– середньомісячну ставку вчителя;

– місячний фонд зарплати по кожній групі класу.

Для визначення фонду зарплати на рік місячний фонд множимо на відповідну кількість місяців: по сільській місцевості – 8 і 4, а для міських – 8,5 та 3,5.

 

6.4. Планування зарплати адміністративно-господарського

та учбово-допоміжного персоналу

 

Фонд зарплати учбово-допоміжному та адміністративно-господарському персоналу визначається із типових штатів і посадових окладів.

Чисельність цього персоналу на початок року визначається з врахуванням фактичної наявності і можливого доукомплектування в межах типових штатів. Середня ставка зарплати цього персоналу в місяць визначається за кожною групою посад, на підставі наступних документів:

1) по персоналу, ставки зарплати якого встановлюються в залежності від обсягу роботи і освіти, згідно тарифікаційних списків;

2) по персоналу, посадові оклади якого встановлюються в твердих ставках, згідно штатних розкладів і посадових окладів.

Поточні трансфертні виплати – це поточні платежі юридичним особам в грошовій формі, які передбачені для підвищення їх доходу. Ці платежі можуть бути окремою добавкою окремій сім’ї, виплатою пенсій та допомог, стипендій, оплатою безкоштовно нада­них квартир та комунальних послуг, одноразовою грошовою допомо­гою громадянам, які постраждали від стихійного лиха або компен­суванням деяких видів видатків (оплата проїзду, комунальні послуги).

В кошторисах можуть бути передбачені капітальні видатки: придбання капіталу, витрати на нові товари, строк служби яких більше одного року, рухомі та нерухомі основні фонди, устаткування.

Склад індивідуального кошторису по ЗОШ

При складанні єдиного кошторису ЗОШ є особливості. Школи, які знаходяться в сільській місцевості, фінансуються з двох бюджетів: сільського і районного.

З районного бюджету фінансуються затрати на заробітну плату і нарахування на заробітну плату. Всі інші видатки – фінан­сування з сільського чи селищного бюджету. По сільських школах складається два кошториси в районному відділі освіти – кошторис на заробітну плату; в сільській чи селищній раді – кошторис на всі інші витрати.

В кошторисах сільських шкіл передбачаються також видатки на оплату комунальних послуг для вчителів. Школи, які знаходяться в містах фінансуються з одного бюджету і складають один кошторис на всі видатки.

Нарахування на заробітну плату: видатки на дану категорію затрат визначаються в розмірі 37,5 % від загальної суми заробітної плати працівників бюджетних установ, в тому числі збір на обов’яз­кове державне пенсійне страхування – 32 %, збір на обов’язкове соціальне страхування – 2,5 %, на випадок безробіття – 2,5 %, фонд соціального страхування від нещасних випадків – 0,2 %.

Придбані предмети і матеріали: закуповуються матеріали, канцелярське обладнання, предмети для поточного господарчого об­ладнання, продуктів харчування, медикаментів тощо.

Видатки на відрядження: оплата проїзду, добових, квартир­них, підйомних, добові при переміщенні працівників, відрядження на курси і в навчальні заклади, на сесії, ради, конференції.

Оплата послуг бюджетного утримання бюджетних уста­нов: плата за оренду приміщення і обладнання, транспортних і полі­графічних послуг зв’язку, поточний ремонт будівельних споруд, приміщень, обладнання, інвентаря, які знаходяться на балансі установ. Ці витрати плануються в розмірі 2 % від їх балансової вартості.

Оплата комунальних послуг і енергоносіїв: витрати на тепло­постачання, водопостачання, електроенергії; витрати на природний газ, оплата за вугілля, дрова і газ.

Субсидії і трансфертні виплати – це поточні виплати фізич­ним особам в грошовій формі, які передбачаються для збільшення їх доходів. Ці платежі можуть бути окремою добавкою до бюджетів окремих сімей чи особам для компенсації певних видів видатків, а саме:

– харчування;

– комунальних послуг;

– оплати проїзду;

– виплати пенсій та допомоги;

– виплати стипендій;

– оплати безкоштовно наданих квартир та комунальних послуг;

– одноразової грошової допомоги громадянам, які постраж­дали від стихійного лиха.

Капітальні видатки – придбання основного капіталу: примі­щень; землі; витрат на нові або існуючі товари тривалого викорис­тання, строк служби яких більше одного року; нерухомі та рухомі основні фонди.

Школи-інтернати відкриваються при наявності не менше 280 вихованців, при цьому планується укомплектованість класів: з 1 по 8 класи – до 30 чоловік; з 9 по 11 класи – до 25 чоловік.

Джерела фінансування:

–  кошти Державного бюджету;

–  кошти, що отримані за надання додаткових освітніх послуг;

–  прибутки від реалізації продуктів навчально-виробничих майстерень;

–  доходи, які отримані від здачі в оренду приміщень, споруд і обладнання;

–  дотації органів державної влади;

–  кредити банків;

–  добровільні пожертвування;

–  кошти банків за утримання дітей в школах-інтернатах.

Вихідна база для планування видатків є кількість вихованців, класів та педагогічних ставок.

Заробітна плата в школах-інтернатах планується аналогічно як і в ЗОШ, але, крім вчителів, в школах-інтернатах додатково передба­чається штат вихователів із розрахунку 2 ставки на кожну групу для  1 – 9 класів, а для 10 – 11 класів – 1 ставка.

Розрахунок заробітної плати для адміністративно-господарсь­кого персоналу встановлюється за типовими штатами в залежності від кількості груп вихованців в школі-інтернаті.

Нарахування на заробітну плату та решта поточних затрат планується аналогічно як в ЗОШ, крім харчування. Для визначення затрат на харчування необхідно знати вартість харчування на одного вихованця в день і кількість діто-днів.

Середня наповненість груп в дитячих дошкільних установах передбачена в кількості 25 чоловік. Видатки на утримання дитячих садків залежать від середньорічного числа дітей, кількості груп, кількості годин перебування дітей в дошкільній установі. Видатки на заробітну плату плануються відповідно до затверджених типових штатів і ставок заробітної плати.

Число штатних одиниць залежить від кількості груп, трива­лості перебування дитини в дитячому садку. Ставки заробітної плати встановлюються в залежності від освіти, стажу педагогічної роботи та рівня кваліфікації. Ставки заробітної плати вихователям встановлю­ються за 6 годин роботи педагога в день. Ставки заробітної плати завідуючим дитячих садків встановлюються в залежності від числа дітей в садку і тривалості його роботи.

Затрати на харчування плануються аналогічним в школах-інтернатах. Крім бюджетних ресурсів, додатковим джерелом фінансу­вання є плата батьків за утримання дітей. В дитячих садках перед­бачені доплати вихователям за перевантаження, тобто у випадку пере­більшення планової кількості дітей в групах.

При плануванні видатків на утримання вищих навчальних закладів в кошторис вводять кількість факультетів (інститутів), кафедр і установ при вищих навчальних закладах (філіали кафедр, вищих нав­чальних закладів), підготовчих відділень, науково-дослідних секторів.

Для розрахунку бюджетних асигнувань необхідно визначити середньорічний контингент студентів з врахуванням випуску і прийо­му, оскільки всі затрати ведуться на середньорічну кількість студентів.

Середньорічна кількість студентів () розраховується окремо за очною, заочною та вечірньою формами навчання. Роз­рахунок ведеться на середньорічну кількість студентів, яка обчислю­ється за формулою:

 

1/2 випуску + 2/3 прийому,

 

де  – кількість студентів на початок року.

При плануванні затрат враховується відсів студентів. При плануванні заробітної плати професорсько-викладацького складу включають:

– заробітну плату штатного професорсько-викладацького складу;

– заробітну плату викладачів, які залучені на педагогічну роботу на умовах погодинної оплати.

В фонд оплати праці включають заробітну плату адміністра­тивно-технічного персоналу та учбово-допоміжного персоналу. Фонд оплати праці професорсько-викладацького складу визначається вихо­дячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати.

Кількість посад професорсько-викладацького складу визнача­ється за розрахованими коефіцієнтами, виходячи із встановленого числа студентів і аспірантів на одного викладача. Причому ця кількість буде різною за очною, заочною і вечірньою формами навчання.

Заробітна плата диференційована в залежності від посади, яку займає викладач, його вченого ступеня і звання. Заробітна плата викладачів, які не знаходяться в штаті вищого навчального закладу (ВНЗ), виплачується з погодинного фонду заробітної плати, який планується у відсотках до річного фонду оплати праці штатного професорсько-викладацького складу. Конкретний розмір погодинної оплати праці залежить від вченого звання і ступеня, кількості відпрацьованих годин.

 

 

Фонд оплати праці керівників, адміністративно-господарсь­кого та учбово-допоміжного персоналу визначається в індивіду­альному порядку, залежно від обсягу і специфіки роботи конкретного навчального закладу згідно встановлених типових штатів та посадових окладів. Кошторис ВНЗ передбачає стипендіальний фонд, який залежить від кількості студентів, що знаходяться на бюджетній формі навчання, їх успішності.

У ВНЗ в межах 10 % від стипендіального фонду затверджу­ється фонд соціальної допомоги студентів, який витрачається на наступне:

– преміювання студентів;

– надбавки до стипендій;

– матеріальну і соціальну допомогу;

– пільгове харчування;

– оплату путівок;

– компенсації по найму житла.

Джерела фінансування:

–  асигнування з Державного бюджету;

–  кошти юридичних та фізичних осіб за навчання по замовленню;

–  кошти за виконання господарських робіт;

–  кошти студентів за здачу і перездачу екзаменів;

–  кошти за надання послуг абітурієнтам при вступі до ВНЗ.

Для визначення видатків на учбові заклади I-II рівня акреди­тації розраховується середньорічний контингент студентів.

Витрати по заробітній платі включають: заробітну плату педа­гогічного персоналу, учбово-допоміжного, адміністративно-госпо­дарського персоналу.

Основою для планування фонду оплати праці є:

– число груп;

– кількість оплачених годин на одну групу;

– середня вартість педагогічної години.

Ставки заробітної плати педагогічного персоналу встановлю­ється в середньому за три години викладацької роботи в день чи  720 годин в рік. Ставки заробітної плати викладачам залежать від освіти і фактичного навантаження в тиждень.

Інші види заробітної плати педагогічного персоналу – це доплати за виконання обов’язків класного керівника, за завідування учбовими лабораторіями чи кабінетами, за керівництво предметними комісіями, оплата за керівництво виробничою практикою.

Річний фонд оплати праці учбово-допоміжного персоналу визначається на підставі штатного розкладу і схеми посадових окладів. Інші затрати плануються як в загальноосвітніх школах, так і в вузах.

Бюджетне фінансування закладів культури і мистецтва, склад видатків

Згідно бюджетної класифікації, до закладів культури і мис­тецтва відносяться:

– мистецтво (творчі спілки, театри, філармонії, музичні колективи);

– культура (бібліотеки, музеї, виставки, заповідники, палаци, будинки культури);

– кінематографія;

– архівна справа.

Фінансування здійснюється за рахунок державних і місцевих бюджетів, крім театрів, філармоній, кінематографії, діяльність яких здійснюється за принципами господарського розрахунку, тобто мають власні кошти і затрати покривають, в основному, за свій рахунок.

Особливістю тут є те, що за рахунок власних коштів вони не можуть повністю покрити свої затрати, тому частина витрат покри­вається за рахунок бюджетних коштів (бюджетних дотацій).

Установи культури і мистецтва, що повністю фінансуються з бюджету, складають єдиний кошторис доходів і видатків. Планування здійснюється за статтями затрат в такому самому порядку, як і в інших бюджетних установах.

Видатки бюджету на охорону здоров’я, фізкультуру і спорт

Основними видами установ охорони здоров’я є централізовані міські і районні лікарні, фельдшерсько-акушерські заклади, дільничні лікарні, амбулаторії, поліклініки та інші спеціалізовані лікарні.

Джерелам їх фінансування є кошти: державних і місцевих бюджетів, від виконання зверхнормованих послуг за договорами з об’єктами різних форм власності, від платних послуг населенню, добровільні пожертвування.

Кожний рік в бюджетній резолюції визначаються нормативи бюджетних витрат на фінансування охорони здоров’я на одного жителя з обласного, міського і районного бюджетів.

Основні сітьові показники, які використовуються при форму­ванні витрат на охорону здоров’я – це середньорічна кількість ліжок, оборот ліжка, потреба у ліжковому фонді.

Середньорічна кількість ліжок визначається за формулою:

 

 

де  – середньорічна кількість ліжок;

 – число ліжок на початок року;

 – запланований приріст ліжок;

 – час функціонування кількості додатково введених ліжок.

Таким самим чином планується середньорічна кількість мед­персоналу.

Оборот ліжка – ділення числа днів, їх використання в році на середню тривалість періоду лікування хворого.

Число посад в установах медперсоналу визначається у відпо­відності з штатними нормативами, які затверджуються Міністерством охорони здоров’я України.

Штати адміністративно-господарського персоналу визнача­ються у відповідності з типовими штатами, які затверджуються для кожного типу установ. Число медпрацівників планується з враху­ванням норм навантаження.

За штатними нормативами медперсоналу лікарень посада лікарів встановлюється із розрахунку: одна посада на відповідну кількість ліжок за профілем (терапевт, психіатр). Крім того, до розрахункового числа додається посада заввідділенням. Середня кількість середнього і молодшого персоналу визначається з врахуванням цілодобового обслуговування хворих.

Число штатних посад розраховується на дві дати – на початок і на кінець року. Щоб розрахувати річний фонд оплати праці медичного та іншого персоналу, необхідно помножити на 12 місяців середньорічну кількість посад по кожній групі на середню ставку заробітної плати за тарифікацією або за штатним розкладом.

Під час контролю за використанням бюджетних коштів за попередній рік, а також при розробці бюджету на майбутній період проводиться аналіз видатків на освіту, охорону здоров’я, культуру.

При формуванні місцевих бюджетів та розробці пропозицій щодо його доходів та видатків проводиться аналіз видатків на освіту, охорону здоров’я, культуру, які займають найбільшу питому вагу в складі видатків місцевого бюджету за наступними показниками:

1)  чисельністю працівників, в тому числі в розрахунку на одного жителя або споживача бюджетної послуги, у порівнянні з іншими містами (районами);

2)  навчальним навантаженням вчителів, введенням додатко­вих посад та штатних одиниць, фактично зайнятих посад, питомою вагою обслуговуючого персоналу;

3)  рівнем наповнювання в класах в порівнянні з іншими містами (районами);

4)  контингентом учнів і вихованців для розрахунків видатків;

5)  кількістю груп у дитячих дошкільних закладах, відвіду­вання дітьми дошкільних закладів;

6)  порівняльним аналізом норм та лімітів споживання;

7)  більш ефективним аналізом ніж просто застосування норм для формування бюджету;

8)  лімітом водопостачання і тепла, використання електро­енергії, інших енергоносіїв, вивозу твердих побутових відходів, розробка порівняльного аналізу даних по закладах, установах і організаціях;

9)  типовими штатами, нормами харчування;

10) нормами видатків на представницькі заходи;

11) чинним порядком придбання і утримання мобільних теле­фонів та легкового транспорту;

12) кошторисом видатків щодо пріоритетності соціальних виплат, наявністю розрахунків та обслуговувань (врахування підви­щення заробітної плати, повноти врахування);

13) дотриманням чинного законодавства з питань оплати праці;

14) надходженням коштів від оренди приміщень, платних послуг, спеціальних коштів, коштів за дорученнями (правильністю нарахування оренди та відшкодування комунальних послуг);

15) здійсненням видатків на утримання санаторіїв, будинків відпочинку;

16) станом дебіторської та кредиторської заборгованостей, дотриманням бюджетної дисципліни в бюджетних установах (наприк­лад, для вияснення, чи є випадки регулярної оплати за рахунками підрядникам за надані послуги при наявності дебіторської заборго­ваності).