8.Методи фактичної аудиторської перевірки.

Особливе місце в методі аудиту займають  його спеціальні прийоми. Передусім це прийоми фактичного контролю(перевірка кількісного та якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу, та інших способів перевірки фактичного стану активів), які використовуються під час вивчення фактичного стану об’єктів обліку. До них відносяться: - інвентаризація – полягає в тому, що перевірка наявності та стану об’єктів виконується шляхом огляду, зважування, підрахунку, вимірювання; при цьому аудитор, як правила, самостійно інвентаризацію не проводить, а лише спостерігає за її проведенням; - контрольний вимір – використовується аудитором для встановлення фактичних обсягів виробництва, робіт і послуг; - контрольний запуск – використовується для обґрунтування оптимальної технології виробництва, норм витрат сировини і матеріалів, повноти виходу готової продукції; - лабораторний аналіз – застосовується для встановлення якісних характеристик сировини і матеріалів, готової продукції.

Крім розглянутих прийомів аудитори можуть використовувати під час проведення аудиту і такі прийоми, як: - експеримент – використовується аудитором для перевірки результатів процесів, які плануються або вже виконані; проводиться за чітко встановленими умовами, які дозволяють слідкувати за ходом запланованого процесу або спостерігати його повторення в заданих умовах; - експертиза – використовується під час дослідження спеціальних, пов’язаних з аудитом, якщо серед аудиторів немає відповідних спеціалістів або за виявленими аудитором правопорушеннями відкрито карну справу.

Результати такого контролю є надійним засобом підтвердження облікової інформації, але ця перевірка пов’язана з великими витратами коштів, тому виконується в крайніх випадках. Аудитори частіше використовують прийоми документального контролю.