103.Фази та етапи процесу аудиту ефективності та їх суть.

Аудит ефективності - це форма контролю, яка є сукупністю дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Метою аудиту ефективності є оцінка повноти досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів

1 –й етап  -  планування  аудиту  з  метою  збору інформації  про  правове  забезпечення  фін-госпдіяльності суб'єкта госп-ня,  систему  управління,  зокрема організацію  внутрішнього  контролю,  та  досягнення  суб'єктом господарювання визначених цілей  і  завдань  або  набуття  кращого досвіду  діяльності інших суб'єктів господарювання - вивчаються та аналізуються:  - нормативно-правові акти,  установчі,  розпорядчі  та  інші документи суб'єкта господарювання; -  розпорядчі документи   органу   управління   суб'єкта господарювання; - фінансова і статистична звітність суб'єкта господарювання  та у  разі  потреби  інших  суб'єктів  господарювання,  однотипних за певними характеристиками їх діяльності; - матеріали попередніх контрольних заходів.

 Інформацію можна одержувати як на письмовий  запит  посадової особи  органу  державної  контрольно-ревізійної служби,  так і від суб'єкта господарювання за місцем його знаходження.

 За результатами  опрацювання  інформації  складається  план аудиту,  який  затверджує   керівник   органу   державної контрольно-ревізійної служби.

2-й етап  -  підготовка  програми  проведення аудиту з урахуванням його плану:

 - уточнюється інформація,  зібрана  на  першому  етапі,  та конкретизуються і аналізуються недоліки і проблеми,  які  вплинули або  можуть  негативно  вплинути  на  рівень  управління

фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання;

 -  готується програма  проведення  аудиту,  що  затверджується керівником  органу  державної  контрольно-ревізійної  служби.  У програмі   зазначається   перелік   ризикових   операцій фіно-госп  діяльності  суб'єкта господарювання,  які передбачається  перевірити,  методи  перевірки  та  процедура  їх застосування, а також відповідальні особи та графік проведення.

3-й етап  -  перевірка  ризикових  операцій фінансово-господарської  діяльності  суб'єкта  господарювання  - підтверджується або спростовується інформація стосовно недоліків і проблем в управлінні такою діяльністю. У ході перевірки аналізуються:  дані фінансових та бізнес-планів, бухгалтерських (первинних і зведених)  документів,  статистичної  та  фінансової  звітності, договорів,  розпорядчих  та  інших  документів  суб'єкта господарювання,  пов'язаних  з  плануванням  і  провадженням фінансово-господарської  діяльності,  веденням  бухгалтерського обліку,  складенням  фінансової  звітності  та  організацією внутрішнього контролю;  фактична наявність та стан активів.

4 –й етап  -  звітування про результати аудиту  -  готуються  висновки  за  результатами  оцінки  рівня управління   фінансово-господарською   діяльністю   суб'єкта  господарювання  виходячи  з  істотності  їх  впливу  на фінансово-господарську діяльність за такими загальними розділами:

 1) зовнішній  -  незалежний  від  суб'єкта  господарювання характер,  зокрема  стосовно  достатності  нормативно-правового забезпечення  його  діяльності,  рівня  її  регламентації  органом управління суб'єкта;

2) внутрішній - прийняття рішень або бездіяльність  посадових осіб  суб'єкта господарювання, передусім щодо організації системи внутрішнього контролю.

За результатами  аудиту  складається  звіт,  який  повинен включати висновки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності  фінансово-господарської  діяльності   суб'єкта господарювання  та обґрунтовані рекомендації щодо її удосконалення (далі - аудиторський звіт).
104.Підготовка до проведення аудиту ефективності

Аудит  ефективності  проводиться  органами  державної контрольно-ревізійної  служби  за  планами,  які  складаються  та затверджуються у визначеному законодавством порядку. Перед початком аудиту  керівнику  суб'єкта  господарювання надсилається  не пізніше ніж за десять календарних днів відповідне повідомлення із зазначенням строку  аудиту  та  відповідальних  за його проведення посадових осіб. Збирання  необхідних  даних  може  проводитися  як  за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу,  так і за письмовим зверненням  до  нього  органів  державної  контрольно-ревізійної служби.

 Для збирання даних за місцезнаходженням  учасника  бюджетного процесу  посадовій  особі  органу  державної контрольно-ревізійної служби  видається  посвідчення  встановленого  зразка,  підписане керівником відповідного підрозділу державної контрольно-ревізійної служби  або  його  заступником  та  скріплене  печаткою  цього підрозділу.

Посадова  особа  органу  державної  контрольно-ревізійної служби зобов'язана пред'явити  керівнику  суб'єкта  господарювання направлення на проведення аудиту,  скріплене печаткою відповідного органу, та розписатися в журналі реєстрації перевірок (у разі його наявності).

Тривалість  аудиту  не  може  перевищувати  90 календарних днів.

Посадова особа  органу державної контрольно-ревізійної служби зобов'язана  пред'явити  керівнику  учасника  бюджетного  процесу посвідчення  на  право  проведення  аудиту ефективності та на його прохання розписатися в журналі  відвідування  учасника  бюджетного процесу.

До  проведення  аудиту  ефективності  можуть  залучатися в установленому порядку працівники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Висновки  щодо  ефективності  виконання  бюджетних програм робляться за результативними показниками,  визначеними в  паспорті бюджетної програми. У разі  недостатності  або  відсутності  чітко  визначених результативних  показників органом державної контрольно-ревізійної служби разом з  головним  розпорядником  бюджетних  коштів  та/або відповідальним виконавцем бюджетної програми визначаються найбільш важливі  звітні  дані  про  надані  послуги,  виконані  роботи, реалізовані  продукти  або  фінансові  результати,  які  можуть характеризувати стан реалізації цілей бюджетної програми. На  основі  зібраних  даних  висуваються  гіпотези (припущення) щодо причин виникнення проблем, недосконалості певних позицій  у  виконанні  бюджетних  програм,  які  в  подальшому підтверджуються  чи  спростовуються  під  час  проведення  аудиту ефективності.

На підставі підтверджених гіпотез  (припущень)  робляться висновки  щодо  причин  недосягнення  запланованих  (максимальних) цілей.  Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо  шляхів (форм,  засобів)  підвищення  ефективності  використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Результати роботи відображаються в  аудиторському  звіті, який складається у порядку та за формою,  визначеними ГоловКРУ.  У звіті відображаються недосконалість  певних  позицій  у  виконанні бюджетних  програм,  їх  вплив  на  реалізацію  запланованих (максимальних) цілей та обґрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів)  підвищення  ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Аудиторський  звіт  передається  головному  розпоряднику бюджетних  коштів  та/або  відповідальному  виконавцю  бюджетної програми,  а також у разі  потреби  Мінфіну  для  ознайомлення  та надання зауважень і пропозицій. Інформація щодо  врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту. Аудиторський звіт надсилається  Верховній  Раді  України, Адміністрації  Президента  України,  Кабінету  Міністрів  України, Мінфіну,  відповідним органам державної  влади,  які  причетні  до виконання  бюджетних  програм,  головному  розпоряднику  бюджетних коштів,  а  також  заінтересованим  науковцям,  закладам  освіти, підприємствам, установам та організаціям.