24.Контроль якості  роботи персоналу  аудиторської фірми.

Аудиторський фірмі слід запроваджувати політику і процедури контролю якості, що забезпечують проведення всіх аудиторських перевірок відповідно до МСА.

Характер, час, політика та процедури контролю якості аудиторської фірми залежать від багатьох чинників (наприклад, обсяг і характер її практики, її географічна розосередженість, організаційна структура і співвідношення доходів і витрат). Відповідно, політика і процедури, прийняті окремими аудиторськими фірмами будуть різними, які і обсяг їхньої документації.

Цілі політики контролю якості роботи персоналу аудиторської фірми як правило містять:

Ø  Професійні вимоги (персонал повинен дотримуватись принципів незалежності, порядності, об’єктивності, конфіденційності та професійної поведінки)

Ø  Навички і компетентність (фірма повинна мати персонал, що досяг і зберігає професійні стандарти та професійну компетентність, необхідні для виконання ним своїх обов’язків з належною ретельністю)

Ø  Доручення роботи (аудиторську роботу доручають персоналові, який має відповідну технічну підготовку і досвід, необхідний за цих обставин)

Ø  Делегування (треба в достатній мірі направляти роботу, здійснювати нагляд і контролю над роботою на всіх рівнях)

Ø  Консультування (завжди, коли це необхідно, треба консультуватися на фірмі зі спеціалістами, які мають відповідний досвід)

Ø  Прийняття та збереження клієнтів (треба оцінювати потенційних клієнтів і постійно переглядати оцінку наявних клієнтів)

Ø  Моніторинг (постійно проводити моніторинг адекватності й ефективності політики і процедур контролю якості)

25.Професійна етика аудиторів та їх відповідальність.

Міжнародною федерацією бухгалтерів в липні 1996 р. було прийнято Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ).

Текст Кодексу складається із вступу і трьох частин, які стосуються професійної поведінки бухгалтерів і аудиторів різних рівнів. Частина А стосується етики всіх професійних бухгалтерів і аудиторів Частина В стосується етики всіх аудиторів Частина С стосується етики всіх найманих професійних бухгалтерів і аудиторів. У вступній частині наведено визначення термінів, які використовуються в Кодексі, обґрунтовано коротко необхідність прийняття і додержання фундаментальних принципів професійної поведінки (діяльності) бухгалтерів — аудиторів, наведено визначення цих принципів, а також порядок застосування Кодексу на національному рівні. Кодексом визначено, що професія бухгалтера-аудитора має характерні риси: 1) володіння відповідними інтелектуальними навичками, набутими шляхом освіти і підвищення кваліфікації, 2) схильність представників професії ідеї об’єктивності та загального кодексу цінностей і поведінки, прийнятому відповідним адміністративним .органом; 3) усвідомлення свого обов’язку перед суспільством в цілому в обмін на обмеження, які стосуються відповідної атестації (обмеження вступу до цієї професії, т. т. до галузі діяльності). Основні вимоги суспільства до аудиторів: 1) достовірність (в суспільстві існує потреба в достовірній інформації і надійних інформаційних системах); 2) професіоналізм (в суспільстві існує потреба в фахівцях, які можуть бути ідентифікованими різними користувачами, а саме інвесторами, кредиторами, замовниками та іншими зацікавленими особами, як спеціалісти з обліку і аудиту); 3) якість послуг (суспільству необхідна впевненість в тому, що послуги, які виконує аудитор, відповідають найвищим стандартом якості); 4) довіра (користувачі аудиторських послуг повинні бути впевненими в існуванні професійної етики аудиторів, як основи довіри до результатів аудиторської праці).

Фундаментальні принципи, яких повинні додержуватись аудитори: 1) Порядність. 2) Об’єктивність. 3) Професійна компетентність і належна старанність. 4) Конфіденційність. 5) Професійна поведінка.  6) Технічні стандарти.

Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства.
26.Інформаційні технології в управлінні аудит фірмою.

У зв’язку з широким застосуванням обчислювальної техніки, комп’ютерних інформаційних мереж та систем у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постало завдання пристосування технології своєї роботи або навіть значної її зміни з використанням спеціальних методів і комп’ютерних програм при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, які застосовують автоматизовані фінансово-облікові системи. У світовій практиці аудиту питанням застосування інформаційних технологій приділяють значну увагу, зокрема, професійні організації. Про це свідчить, наприклад, постійне оновлення (з інтервалом в 1-2 роки) фактично всіх Міжнародних стандартів аудиту, що видаються Міжнародною федерацією бухгалтерів, в яких найбільших змін зазнають саме стандарт і положення про Міжнародну аудиторську практику, що стосуються комп’ютеризації аудиту.

Як у літературі західних авторів, так і в російських джерелах термінологія щодо комп’ютеризації аудиту та аудиту інформаційних систем не є сталою, а підходи до визначення методик значно відрізняються . У наведених визначеннях чітко простежуються три таких аспекти: 1) використання комп’ютерів для організації роботи аудиторської фірми; 2) перевірка та оцінка комп’ютерних інформаційних систем; 3) використання комп’ютерів і програм як специфічних інструментів для проведення аудиту. Загалом програмне забезпечення аудиту базується на комп’ютерних програмах (пакетах програм, утилітах), які можуть використовуватись як обліковий інструмент для обробки даних, сортування, створення і виведення файлів.

Аудит за допомогою комп’ютерних систем використовується для різноманітних процедур перевірки: тестування результатів обробки інформації в системі обліку клієнта; аналітичного огляду процедур для виявлення нестандартних випадків; доступу до файлів даних і бібліотек; тестування на відповідність нормативних засобів і систем управління, бухгалтерського обліку і контролю. Основні вимоги до аудиторських програмних продуктів: 1.   Програма  повинна  бути  забезпечена розвинутими засобами контролю операцій. Причому контроль операцій повинен здійснюватись не в момент оформлення документу чи проводки, як це прийнято в чисто бухгалтерських програмах, а окремо, коли в цьому виникає необхідність. 2.   Розробка повинна легко  перенастроюватися. Аудиторам доводиться працювати з різними замовниками, в яких різні облікові політики, прийняті форми звітності і документів, навіть плани рахунків. З цього випливає принцип підвищеної гнучкості системи. 3.   Ергономічність системи. Під цим  поняттям  розуміють наявність засобів для зручного введення великих об’ємів інформації для оперативного і простого формування звітів. Іншими словами, програма повинна бути розрахована не на програміста, не на оператора, а на аудитора, сфера знань якого не в комп’ютерній сфері. До того ж це користувач, який, працюючи з великим обсягом документів, цінує кожну хвилину. 4.   Зв’язок  на  рівні  вихідної  інформації  з  іншими  бухгалтерськими системами. Додаткові засоби імпорту і експорту даних, представлених в різних форматах. 5.   Простота засвоєння програми, її  швидкодія,  професіональна оперативна підтримка зі сторони розробника.

При проведенні аудиту з використанням комп’ютерних систем велику увагу потрібно приділяти аудиторському ризику. Основними факторами, які формують ризик аудитора, на нашу думку,є: децентралізація комп’ютерної мережі, географічна відділеність комп’ютерних терміналів, недостатній рівень знань бухгалтерського персоналу в області інформаційних технологій, відсутність внутрішнього контролю за функціонуванням середовища комп’ютерної обробки даних тощо.

Шляхами зниження рівня аудиторського ризику в системі електронної обробки даних є: застосування ліцензійних систем автоматизації обліку та аудиту; використання сучасного програмного забезпечення; застосування єдиного середовища комп’ютерної обробки даних в межах економічного суб’єкта, включаючи філії, підрозділи, представництва, дочірні підприємства тощо; функціонування спеціальної системи контролю програмного забезпечення; кваліфіковане визначення інформаційної політики керівництвом економічного суб’єкта; наявність довгострокового плану та стратегії розвитку системи комп’ютерної обробки даних економічного суб’єкта.