93.Методика формування аудиторських доказів за окремими напрямками аудиторської перевірки (капітал, запаси, зобов'язання та інші).

Згідно МСА 500 «Аудиторські докази» під  аудиторськими  доказами  слід  розуміти  інформацію,  яка підтверджує правильність відображення в обліку даних,  чи  даних,  отриманих під час фактичної перевірки  стану  контролює  мого  об’єкту,  яку  відбирає аудитор в  процесі  контрольних  дій  для  видачі  замовнику  висновок  про достовірність  і  правильність  відображення  в  бухгалтерському  обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського стану.

Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності активів, які перевіряються зокрема капіталу, запасів, зобов’язань тощо. 

Для  отримання  аудиторських  доказів,  які  підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку  використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних  з відповідними даними бухгалтерського  обліку  встановлюється стан  перевіряємого  об'єкта.  Таким  чином  аудитор  отримує  докази  щодо  реальності перевіряємих активів.

Після  перевірки  фактичної  наявності аудитор  розпочинає документальну перевірку. Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому  фіксується  кожна  господарська  операція.  Перевірка  реквізитів  і записів  та  достовірності  документів  здійснюється  з  метою  виявлення фальшивих документів,  тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи  і резолюції, заміна текстів  та  цифр.

В процесі аудиту  аудитор  може  отримати  докази  також  від  банків, обслуговуючих  клієнта. Незалежні  банківські  звіти  дозволяють аудитору отримати дані, які відображають наявність та розмір  зобов'язань  і активів, встановити правильність поводження з  ними,  а  також  використання інших даних, які мають відношення пряме до аудиту.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту грошових коштів є: «Положення про ведення кас.опер.у нац..вал.Укр.», прибуткові і видаткові касові ордери, журн.реєстр.приб.і вид. кас.ордерів, квитанції на внесок готівки до банку, розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату ЗП, матеріальної допомоги, відпусктих, стипендій, трудові угоди, акти інвентаризації готівки в касі, договори про матеріальну відповідальність, касова книга, звіти касира, виписки банків, облікові регістри аналітичного і синт.обл. про рух грош.коштів, матеріали внутрішнього аудиту, висновки експертиз, Баланс, Звіт про рух грошових коштів.

До основних джерел отримання інформації та формування аудиторських доказів при проведенні аудиту запасів є: Наказ про облікову політику, первинні документи (доручення, прибутковий ордер, акт про прийняття матеріалів, лімітно-забірна картка, накладна-вимога на відпуск матеріалів, відомість розкрою матеріалів, картка обліку матеріалів, тов.-трансп.накладна, відомість обліку залишків матеріалів, інструкція з інвентаризації, регістри анал.і синт.обл., звітність.

Джерелами формування аудиторських доказів при проведенні аудиту зобов’язань і дебіторської заборгованості: Наказ про обл..пол.п-ва, реєстраційні документи платників податків, обов’язк.внесків із соц..страх. та ін. обов’язков. платежів, установчі документи, реєстри  акціонерів, протоколи загальних зборів акціонерів, кредитні договори з банками, векселі, облігації, договори на цільове фінансування та цільове надходження коштів, регістри анал.і синт.обл, договори оренди, договори з підрядчиками, договори постачання, звітність, Головна книга, П(С)БО 11 «зобов’язання», П(С)БО 10 «Дебіт.заборг.»

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту необоротних активів є: Наказ про обл.політ., перв.док. з обл.. наявності, руху та використання ОЗ, немат.актвивів та ін.необ.матер. активів, ін. необ.активів (акт прийм-перед.ОЗ, акт здачі відрем, реконструйованих та модернізованих об’єктів, акт списання автотранспортних засобів, інвентарна картка, опис інвент.карток, інвент. список ОЗ, відомість обл. нематеріальних активів і нарахування амортизації, облікові регістри, документи попередніх ауд.перевірок, фінансова та податкова звітність, інструкція з інвентаризації, Головна книга.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту витрат є: П(С)БО 16 «Витрати», Наказ про обл. пол., внутрішні нормативні документи з обл. витрат, первинні документи (накладні, вимоги, лім-заб.картки, акти, інвентаризаційні документи, наряди, рапорти, калькуляції, розрахункові відомості, інструкція з інвентаризації, обл.рег.аналіт. і синтет. обл.витрат (Журнали та відомості рах.класів 2,8 і 9), фінансова звітність, Головна книга.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту доходів є: бух.баланс, звіт про фін.рез., звіт про власний капітал, примітки до річної фін.звітності, кошториси, плани, бюджети, договори на поставку продукції, обл.регістри з відвантаж.та реалізації продукції, Журнал 6, акт прийм-перед.виконаних робіт та наданих послуг, вимоги-накладні, рах-фактури, тов.-трансп.накладні, виписки банку, платіжні вимоги, бух.довідки, калькуляційні відомості, відомості за рах. ВД та витрат; акти переоцінки, акти прийм-перед., акти ліквідації, акти оприбуткув.матер.цінностей, договори страхування, дані попередніх перевірок тощо. Виявлені за допомогою фактичного та документального контролю докази аудитор систематизує отриману інформацію в робочих документах, які в майбутньому використовує при складані аудиторського висновку по результатам аудиторської перевірки.
94.Проблеми розвитку аудиту в Україні та розширення попиту на аудиторські послуги.

Достовірну інформацію для організації аудиторської перевірки  може забезпечити тільки висока якість організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Висока якість фінансової звітності залежить в першу чергу, від високої якості прийнятих законоположень, впроваджених стандартів бухгалтерського обліку і організації ефективного, постійно діючого, незалежного контролю за якістю фінансової звітності.

Аудиторська діяльність в Україні організована і регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність". Статтею 14 зазначеного Закону установ­лено, що "Затвердження норм і стандартів аудиту е виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями." У той же.час Законом України "Про аудиторську діяльність" не були урегульовані такі питання: 1)  на кого покладаються функції зовнішнього контролю за дотриманням аудиторами затверджених стандартів аудиту і Кодексу етики професійних бухгалтерів? 2) який порядок формування відповідної служби та фінансового забезпечення здійснення незалежного контролю за якістю аудиту та аудиторських послуг?

До проблемних питань аудиту слід віднести:-  недостатню кількість мето-дичних розробок з аудиторського контролю;   -брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; -недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг;-     відсутність типових форм документів з аудиту;-    відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Ще однією з таких проблем є  проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що в аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності. Це пов’язано з професіоналізмом аудитора і юридичним захистом його діяльності.

Стурбованість також викликає якість роботи більшості українських аудиторських фірм. Це питання піднімається не лише користувачами аудиторських послуг і державними органами, але й самими аудиторами, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищенні престижу аудиторської професії.

Існує серйозна проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме в частині методики її визначення. У Законі України "Про аудиторську діяльність" (стаття 20) передбачено аудиторські послуги у вигляді консультацій, які можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).   

Аудитори чи аудиторські фірми надають консультаційні послуги щодо організації і відновлення бухгалтерського обліку, складання декларацій про доходи, складання фінансової звітності, проведення аналізу господарської діяльності, оцінювання активів і пасивів, консультацій з питань податкового законодавства, з маркетингу і права тощо.

У процесі консультування аудитори повинні дотримуватися принципів професіоналізму, компетентності, об'єктивності в роботі, конфіденційності, правил етики тощо.

Проблемними залишаються питання підбору сертифікованих аудиторів з належним стажем практики в аудиті та достатнім рівнем фахової під­готовки з питань роботи за Міжнародними стан­дартами аудиту. Залишаються невирішеними питання фінансового забезпечення незалежного кон­тролю якості аудиторських послуг та методологічного забезпечення процесу проведення незалежного контролю якості аудиторських послуг.