5/19Контроль розрахунків з постачальниками і підрядчиками.

При перевірці розрахунків з постачальниками треба керу­ватися законодавчими та нормативними актами України, зокре­ма Законами “Про підприємництво”, “Про банкрутство”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: П(С)БО 10 “Дебіторсь­ка заборгованість”, П(С)БО 11 “Зобов'язання”, П(С)БО 16 “Ви­трати”. Основні напрями і послідовність перевірки: 1)Ознайомлення зі станом розрахунків з постачальниками за записами в книзі головних рахунків та облікових регістрах (стан обліку, розміри оборотів і сальдо та їхня динаміка, тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, правильність переносу сальдо на одну й ту саму дату). 2)Контроль наявності та правильності оформлення договорів (угод) з постачальниками виробничих запасів та послуг, відповід­ ності їх чинному законодавству, забезпечення юридичної чіткості й повноти визначення прав і обов'язків сторін, порядку розраху­нків, відповідальності. 3)Перевірка дотримання на підприємстві порядку санкціонування замовлень на поставки, обгрунтованості та доцільності пе­рерахувань сум авансів, дотримання правил транспортування та приймання цінностей, що надійшли від постачальників, за їхньою кількістю та якістю, дієвості вхідного контролю, правильності та своєчасності оформлення документів про претензії до поста­чальників, дієвості юридичної служби в разі виникнення збитків та втрат. 4) Контроль реальності та правильності відображення розра­хунків у журналі 3, відомості 3.3, Книзі головних рахунків та правильності відображення заборгованості за субрахунками 631, 632, 371 у балансі. Це досягається за допомогою цілого ряду конт­рольних дій. 5)Контроль достовірності та доцільності придбання конк­ретних видів запасів.Особливо уважно треба перевіряти записи з оприбуткування невідфактурованих поставок. Ревізор старанно перевіряє всі випадки виправлень в обліку на підставі довідок бухгалтерії. Важливим є питання перевірки своєчасності відображення в обліку оприбуткування цінностей і сум заборгованості перед пос­тачальниками. Для цього треба порівняти дати в регістрах обліку і дати первинних документів, які засвідчують завершення опера­цій з надходження матеріалів чи надання послуг. Особливо важ­ливо зробити це щодо операцій, які відбулися та відображенні 6) Правомірність виникнення боргу. Для перевірки заборгованості застосовується метод зустріч­ної перевірки, коли ревізор особисто або шляхом листування з постачальником збирає інформацію безпосередньо в постача­льника, а потім зіставляє її з даними обліку підприємства, яке перевіряється. 7)     Контроль реальності заборгованості (причин і строків ви­никнення заборгованості) у випадках прострочення термінів по­
зовної давності (три роки), наявності спірної та безнадійної до
погашення заборгованості. Для аналізу даних про заборгованість у цілому доцільно склас­ти аналітичну таблицю, у якій інформація подається в розрізі за­боргованості:

8)       Контроль правомірності, своєчасності та правильності спи­сання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості відповідно до порядку, визначеного Законом України “Про опо­даткування прибутку підприємства” від 22 червня 1997 р. (зі змі­нами і доповненнями) та П(С)БО 10 і 11. 9) Контроль і оцінка роботи бухгалтерії ревізованого під­приємства з організації розрахунково-фінансової роботи (опера­тивний контроль розрахунків, своєчасне листування з постачаль­никами, своєчасне виявлення, оформлення та подання претензій), контроль своєчасності та повноти отримання від постачальників матеріальних цінностей та документів, контроль своєчасності та повноти оприбуткування матеріалів, ужиття заходів щодо зни­ження заборгованості, дотримання процедур зберігання та повер­нення товарів, які прибули випадково або в розмірах, більших від замовленого обсягу.