6.11. Способи та методи перевірки обґрунтованості складу нематеріальних активів і правомірності їхнього оприбуткування в обліку

Основними нормативними актами, якими керується ревізор під час здійснення ревізії НА, є: П(С)БО 8 “НА” та Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Контроль обґрунтованості складу НА їхньої оцінки в обліку, як об’єктів здійснюється методом нормативно-правової перевірки дотримання вимог П(С)БО 8 відносно критеріїв визнання, класифікації та методики оцінки об’єктів.

Здійснюючи перевірку, ревізор повинен знати, що до НА належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми і можуть бути ідентифіковані окремо від підприємства та утримуватися для використання протягом періоду більше 1 року чи одного операційного циклу, якщо він більше одного року, для виробничої діяльності чи здачі в оренду іншим фізичним чи юридичним особам, якщо існує ймовірність одержання економічних вигод та вартість об’єкта може бути достовірно визначена. Крім цього, під час перевірки достовірності визначення вартості придбаного НА треба враховувати, що оцінка вартості об’єкта залежить від джерела його надходження (придбання за плату або безкоштовно, унаслідок обміну одного об’єкта на інший чи як внесок засновниками в статутний капітал, одержані в результаті об’єднання підприємств або розроблені на самому підприємстві).

Неправомірність оприбуткування окремих об’єктів НА може бути визначена методом візуальної перевірки наявності належно оформлених первинних документів, технічної документації та аналізу їхніх реквізитів і змісту, перевірки правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарських операцій у журналі № 4 за звітний місяць. Водночас ревізор повинен з’ясувати, чи правильно здійснено переоцінку НА, відносно яких існує активний ринок як у бік дооцінки, так і уцінки.