1.22. Ревізійні версії як засіб пізнання істини в ревізії.

Ревізійна версія - це самостійний, спеціальний прийом вивчення операцій, що застосовується ревізором для пізнання та обгрунтування об'єктивної істини. Вона полягає в побудові і перевірці ревізором (при чіткому дотриманні наданих йому прав) припущень про форми зв'язку окремих аспектів досліджуваної операції. Правильне та цілеспрямоване використання мислення у формі ревізійних версій сприяє швидкому, повному та об'єктивному вивченню операцій. Процес мислення у формі версій є способом пізнання об'єктивно існуючих в операції зв'язків, засобом відображення фактичних обставин, що відносяться до минулого. Ревізійна версія є засобом пізнання об'єктивної істини, дає можливість попередньо оцінити наявні у розпорядженні ревізора матеріали і тим самим передбачає подальше спрямування ревізійного дослідження. Ревізору ніколи практично не відомий факт порушення на об'єкті, що перевіряється. Він, оглядаючи документи, облікові регістри, вивчаючи операції шляхом застосування спеціальних знань, натрапляє на події, що викликають у нього сумнів. Це і є припущення (версія) про те, що тут має місце порушення, невідповідність. Склавши на підставі огляду документу, чи вивчення змісту операції першу пробну версію, ревізор формулює наступні, послідовна перевірка яких підтверджує або заперечує (відкидає) початкову. Таким чином, перевірка будь-якої сумнівної, з точки зору ревізора, операції -це і є припущення, тобто перша ревізорська версія про будь-яке порушення, яка вимагає ретельного формулювання, обгрунтування та можливості перевірки. Головне завдання ревізора - вміти скласти початкову версію. Не має спеціальних "ревізійних способів" побудови версій при дослідженні змісту операцій. Умовиводи ревізора будуються не на підставі спеціально розробленої методики, а на підставі діалектичного мислення, включаючи правила формальної логіки. Науковість версії полягає в тому, щоб вона не залишилася назавжди припущенням, а була доведена або відхилена самим ревізором. Формулювання об'єктивних ревізійних версій передбачає наявність певних умов. Версії можуть виникати на підставі загальних уявлень ревізора про документи та операції, що вивчаються, пІроведених раніше ревізій, вивчення досвіду інших ревізорів, а також на підставі роздумів та здорового глузду. Процес побудови версії передбачає вміння ревізора логічно передбачати та здогадуватися, оскільки перехід від невідомого до відомого відбувається за допомогою інтуїції.

Версія виводить ревізора за межі наявних у нього знань про операцію, що перевіряється, формулює об'єкт пошуку для вивчення зв'язків. Будь-яка версія стимулює ревізійний процес - процес мислеиня і пошуку. Версії є підставою для конструювання плану, вибору способів та прийомів перевірки. Рекомендується завжди планувати розгляд версій, чітко визначати в плані питання, які підлягають вивченню, а потім вибирати найефективніші способи їх перевірки. Перевірити версію - означає перевірити всі її можливі логічні наслідки. Коли наслідки знайшли документальне підтвердження, версія вважається перевіреною та доведеною. Непідтвердження одного із наслідків перевірки версії може бути зумовлене такими причинами: • початкове припущення ревізора помилкове, тобто не відповідає реальній дійсності;• наслідки із версії виведені неправильно; • помилково інтерпретовані дані, допущені логічні помилки при конструюванні версії. Зіткнувшись з таким фактом, ревізор повинен перевірити змістовність істини, тобто відповідність своїх думок реальній дійсності, а також перевірити формальну правильність сформульованої версії, тобто її вірогідність та логічну несуперечність. Передбачення, які містяться у версії, носять ймовірний характер. Але сама їх ймовірність повинна бути реальною, тобто повинна існувати можливість обгрунтування ймовірності висунутого припущення. Якщо припущення в ході вивчення операції підтверджується, то відбувається перетворення ймовірного знання на достовірне.