Тема 6. Зміст освіти в ПТНЗ

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· державний стандарт професійно-технічної освіти як основа формування її змісту

· вимоги, пропоновані до змісту освіти в профтехучилищах

· принципи формування змісту освіти в ПТНЗ

· зміст освіти в ПТНЗ і коротка характеристика його основних елементів

Основні терміни теми: державний стандарт професійно-технічної освіти, професійна освіта; зміст освіти; кваліфікаційна характеристика; показник інтелектуалоємності професійної підготовки; показник загальноосвітньої бази професійної підготовки; спеціальна технологія; загальнотехнічна підготовка; виробниче навчання; практичні уміння; професійний навик; принципи змісту освіти

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Державний стандарт професійно-технічної освіти як основа формування її змісту

Поняття стандарту (від англійського standart) означає норму, зразок, мірило. Основне призначення стандартів складається в такій організації регулювання відносин і діяльності людей, яка направлена на виробництво продукції з певними властивостями і якістю, що задовольняє потреби суспільства.

Державний освітній стандарт професійно-технічної освіти являє собою комплекс нормативних, організаційних і методичних документів, що визначають зміст і структуру професійних освітніх програм і створюють основу для забезпечення потрібної якості підготовки спеціалістів середньої ланки.

В найбільш загальному вигляді функція ДОС ПТО – захист інтересів всіх суб’єктів освітнього процесу. Для суспільства – це признаний рівень освіти, що гарантує особистості професійну адаптацію до змін соціально-економічних умов трудової діяльності. Для особистості – це еталон, по якому можна робити висновок про об’єм і якість наданих їй освітніх послуг. Для навчального закладу – мінімальна нормативна основа розробки професійних освітніх програм. Для міжнародного співтовариства – це норма, яка дозволяє порівняти освітні системи окремих країн і розв’язувати питання визнання документів про освіту.

З урахуванням положень Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.0-93. Основні положення) в Україні встановлюються такі компоненти державних стандартів професійно-технічної освіти:

- державна компонента – визначає структури переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ПТНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, та переліку кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а також вимоги до кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного їх освітнього рівня освіти;

- галузева компонента – базується на державній компоненті державних стандартів і являє собою систему нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямками підготовки та спеціальностями, що наведені у “Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ПТНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями”. Крім того галузева компонента включає терміни та визначення, які вживаються у сфері освіти;

- компонента професійно-технічного навчального закладу.

Вимоги, які висуваються до змісту освіти в профтехучилищах.

1. Об’єднання в профтехучилищах загальної, політехнічної і професійної освіти – необхідних компонентів всебічної освіти особистості.

2. Підвищення теоретичного рівня змісту освіти на основі більш повного відображення в навчальних програмах сучасних досягнень науки техніки, технології і культури.

3. Забезпечення оптимального співвідношення загальноосвітньої і професійної підготовки на основі їхньої єдності і наступності.

4. Наявність професійної спрямованості загальноосвітніх предметів і здійснення комплексних міжпредметних зв’язків.

5. Здійснення взаємозв’язку і взаємозумовленості навчального, виховного і виробничого процесів.

6. Відображення в змісті освіти перспектив наступного росту виробничої кваліфікації робітника - випускника ПТУ.

7. Забезпечення морального, фізичного і естетичного виховання учнів.

8. Використання в навчальному процесі ефективних форм і методів навчання, шляхів і засобів розвитку технічного мислення, технічній самостійності і творчій активності учнів.

Принципи формування змісту освіти в ПТУ.

Загальні:

- гуманізації;

- науковості;

- систематичності;

- доступності

Специфічні:

- єдності і взаємозв'язку загального, політехнічного і професійного навчання;

- професійної мобільності;

- стабільності і динамічності;

- комплексних міжпредметних зв’язків;

- інтеграції і диференціації.

Зміст освіти в ПТНЗ і коротка характеристика його основних елементів.

Професійна освіта в середніх профтехучилищах являє собою процес і результат цілеспрямованої спільної діяльності інженерно-педагогічних колективів ПТУ й учнів по формуванню в учнів системи теоретичних знань, практичних і інтелектуальних умінь, а також професійних навичок, що забезпечують необхідний рівень їхньої кваліфікації з певної професії.

Зміст освіти – це точно визначена сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, а також правил і норм поведінки, якими повинні опанувати учні в процесі навчання в закладі освіти даного типу.

Це коло містить у собі найважливіші наукові факти і поняття, закони і теорії, світоглядні ідеї, етичні і естетичні норми й ідеали. Особливе місце займають матеріали про способи вивчення учнями зазначених відомостей, розвитку їхніх творчих здібностей і наукового мислення, а також здібностей до саморозвитку.

У найбільш загальному вигляді зміст освіти в ПТНЗ визначається кваліфікаційною характеристикою випускника, що містить перелік вимог до робітників певної кваліфікації в рамках професії, по якій здійснюється підготовка. Усі вимоги розділені на дві великі групи, одна з яких визначає, що робітник повинен знати, а друга – що він повинен уміти. Конкретизовані в навчальному плані і програмах, вони забезпечуються шляхом викладання теоретичних і практичних дисциплін, що розділені на два цикли: загальноосвітній і професійно-технічний, що відбито на схемі «Зміст освіти в ПТНЗ». З наведеної схеми зрозуміло, що професійна підготовка як процес є єдністю чотирьох сторін:

• спеціальної технологічної підготовки;

• загальнотехнічної підготовки;

• виробничого навчання;

• виробничої практики.

Їхній зміст утворює професійно-технічний цикл.

Як правило, основною характеристикою, по якій можна оцінити рівень професійної підготовки в ПТНЗ, є відношення часу, що відводиться на теоретичне навчання, до часу, що відводиться на навчання виробниче (практичне):

ДО = Ттеор / Тпр

Ттеор ‑ час, що відводиться на теоретичне навчання (години);

Тпр ‑ час, що відводиться на практичне навчання (години).

Оскільки даний показник не має найменування, то, для зручності, пропонується назвати його показником інтелектуалоємності професійної підготовки.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) оптимальним є значення ДО=1, хоча в ПТНЗ США, наприклад, ДО = 0,5.

Рекомендується, також, ввести показник загальноосвітньої бази професійної підготовки, що враховує співвідношення кількості навчальних годин, що відводяться на вивчення загальноосвітнього і професійно-технічного циклів:

S = Тзоц / ТПТЦ

ТЗОЦ ‑ час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу (година);

ТПТЦ ‑ час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу (година).

Спеціальна технологія розглядає наукові основи сучасної техніки, технології й організації виробництва. Вона передбачає вивчення учнями:

• загальних відомостей про дану галузь виробництва і перспективи її розвитку;

• подає основні відомості про будову; принципи дії і найбільш ефективні способи використання сучасної техніки, про комплексну механізацію й автоматизацію виробництва;

• розглядає науково-технічні обґрунтування сучасних технологічних процесів і найбільш доцільних методів і прийомів виконання виробничих операцій на рівні новітньої техніки і технології і досягнень новаторів виробництва;

• подає необхідні відомості по науковій організації праці, робочого місця, техніки безпеки, промислової санітарії і гігієни праці.

Як правило, для більшості професій спеціальна технологічна підготовка забезпечується шляхом викладання власне спецтехнології. Однак є ряд професій, де вона реалізується вивченням декількох дисциплін. Так, наприклад, для професії «монтажник радіоелектронної апаратури і приладів» це ‑ «Спеціальна технологія» і «Радіоелектроніка»; для професій, пов’язаних з налагодженням устаткування, це ‑ «Спеціальна технологія» і «Автоматизація на основі електронної обчислювальної техніки»; для професії «регулювальник радіоелектронної апаратури і приладів» це ‑ «Спеціальна технологія» і «Електро- і радіовимірювання»; для слюсарів по ремонту й обслуговуванню холодильного устаткування це – «Спеціальна технологія» і «Основи холодильної справи»; для наладчиків автоматичних ліній верстатів це –  «Устаткування і методи обробки» і «Налагодження»; для рибоводів це –  «Основи рибогосподарської меліорації і будівництва гідротехнічних споруджень рибоводних ставків», «Рибництво», «Механізація рибогосподарських меліоративних робіт» і т.д.

Загальнотехнічна підготовка дає систему знань і умінь по науково-технічних, найбільш загальних технологічних і соціально-економічних напрямках розвитку продуктивних сил, властивих як усім, так і окремо взятій галузі суспільного виробництва. У процесі вивчення загальнотехнічних предметів учні здобувають комплекс науково-технічних, загальновиробничих і галузевих знань. У нинішніх ПТУ загальнотехнічними предметами в більшості випадків є: «Матеріалознавство», «Електротехніка», «Технічне креслення», «Допуски і технічні виміри» і деякі інші.

Виробниче навчання – це планомірно організований процес спільної діяльності майстра виробничого навчання й учнів, спрямований на оволодіння учнями на основі отриманих теоретичних знань, практичними уміннями і професійними навичками, що відповідають сучасному рівню розвитку техніки і технологій промислового виробництва, на виховання в учнів професійно важливих і соціально значимих якостей особистості в процесі їхньої практично-трудової діяльності.

Виробниче навчання своєю головною метою ставить практичне навчання професійній продуктивній праці, тобто доцільної діяльності по створенню необхідних для життя людей матеріальних цінностей. Воно здійснюється в учбово-виробничих майстернях ПТУ і (тому що не усі ПТУ можуть похвалитися їхньою належною оснащеністю, а іноді і наявністю) безпосередньо на підприємствах.

Практичні уміння – це готовність людини виконувати трудові дії свідомо, підбираючи і правильно застосовуючи доцільні в даних умовах способи їхнього здійснення, і домагаючись завдяки цьому високих якісних результатів праці.

Професійний навик ‑ це утворена на основі практичного уміння в результаті вправ здатність автоматично (неусвідомлено) виконувати трудові дії, завдяки яким працівник добивається високих кількісних результатів праці при незмінно високій якості.

З погляду психологічного змісту розрізняють навики:

• рухові;

• розумові;

• сенсорні;

Під руховими навиками розуміють здатність робітника правильно виконувати трудові рухи, забезпечуючи їхню точність, швидкість, силу, координованість при мінімальних фізичних витратах.

Під розумовими навиками розуміють елементи розумової діяльності, що стандартизуються і застосовуються як би без спеціального обмірковування в процесі професійно-трудової діяльності робітника.

До сенсорних навиків відносять здатність робітника по отриманих за допомогою органів чуттів даним судити про параметри протікання технологічних процесів і асортимент матеріалів.

У більшості випадків ці навички використовуються при організації і контролі виробничого процесу.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Зміст освіти – це точно визначена сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, а також правил і норм поведінки, якими повинні опанувати учні в процесі навчання в закладі освіти даного типу.

Зміст професійної освіти формуються на основі державного стандарту професійно технічної освіти, який являє собою комплекс нормативних, організаційних і методичних документів, що визначають зміст і структуру професійних освітніх програм і створюють основу для забезпечення потрібної якості підготовки спеціалістів середньої ланки.

Зміст освіти грунтується на принципах гуманізації, науковості, систематичності, доступності, єдності і взаємозв'язку загального, політехнічного і професійного навчання, професійної мобільності, стабільності і динамічності, комплексних міжпредметних зв’язків, інтеграції і диференціації.

Професійна підготовка як процес є єдністю чотирьох сторін: спеціальної технологічної підготовки, загальнотехнічної підготовки, виробничого навчання,  виробничої практики.

Основними характеристиками, по яких можна оцінити рівень професійної підготовки в ПТНЗ, є показники інтелектуалоємності та загальноосвітньої бази професійної підготовки.

Література для самоосвіти

1. Основы профессиональной педагогики: Профпедагогика / Под ред. С.Л. Батышева и С.А. Шапоринского. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1977. – С. 51-79.

2. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах: Метод, пособие. – М.: Высш. шк., 1991. – С. 85-125.

3. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. – 2-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1991. – 224 с.

4. Лында А.С., Жильцов П.А., Щербов Н.П. Педагогика: Учебное пособие для индустр.-пед. техникумов профтехобразования. – М.: Высш. шк., 1970. – С.213-237.

5. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика. Учебное пособие для инж-пед. Институтов и индустр-пед. Техникумов. – Екатеринбург: Изд-во “Деловая книга”, 1996. – 344 с.

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. –М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

7. Давыдов В.П., Рахимов О.Х. Теория и методические основы моделирования процесса профессиональной подготовки специалиста // Инновации в образовании, 2002. - №2, с. 63-83.

8. Долотов Е.А., Калиниченко А.И. Основы организации современного процесса в ВУЗе. –М, 1992

9. Коротков Э.Н. Технология проблемно-деятельностного обучения в ВУЗе. – М, 1990

10. Штейнберг В.Э., Семенов С.Н. Технология логико-эвристического проектирования професионального образования на функционально-модульной основе. – М, 1993.

11. Ильин Т.Л. Теоретические основы проективного образования

12. Професиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по пед. специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация “Професиональное образование”, 1997. – 512с.

13. Стандарты професионально-технического образования Украины // В.В. Томашенко, А.Д. Симах, Н.Г. Ничкало и др. – К.: Наук. світ, 2000. – 60 с.

14. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. –К.: ІЗМН, 1998. –118 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке державний стандарт освіти?

2. Які компоненти включає державний стандарт професійно-технічної освіти?

3. Перерахуйте вимоги, які висуваються до змісту освіти в профтехучилищах.

4. Назвіть принципи формування освіти в ПТУ.

5. Дайте визначення змісту освіти.

6. Що показує показник інтелектуалоємності професійної підготовки?

7. Що враховує показник загальноосвітньої бази професійної підготовки?

8. Назвіть елементи професійної підготовки в ПТНЗ і дайте їх коротку характеристику.