Тема 16.  Методи контролю знань, умінь, навичок учнів ПТНЗ та їх кваліфікаційна атестація

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· чинне законодавство про професійну освіту як основа організації контролю в ПТНЗ і вузах

· переваги і недоліки традиційних методів контролю знань, умінь і навичок

· педагогічне тестування як метод об’єктивної діагностики якості професійної освіти

Основні терміни теми: освітня характеристика; кваліфікаційна характеристика; тест; педагогічний контроль; функції педагогічного контролю; педагогічне тестування; дидактичний тест; тест нагадування; тест доповнення; альтернативний тест; вибірковий тест; тест порівняння, тест ранжирування

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Чинне законодавство про професійної освіти як основа організації контролю в ПТНЗ і вузах.

Контроль знань, умінь і навичок з погляду теорії управління розглядається як функція управління, що забезпечує зворотний зв’язок (ЗЗ) в управлінні професійним розвитком особистості. Як відомо, без наявності ЗЗ процес управління взагалі не можливе: процес неконтрольований вважається процесом некерованим. Таким чином, контроль у професійній освіті грає дуже важливу, ключову роль, забезпечує саму можливість і дієвість управління професійним розвитком особистості.

Законодавча база контролю знань, умінь і навичок учнів ПТНЗ.

Ст. 32 «Державні стандарти професійно-технічної освіти» визначає державний стандарт ПТО як сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації випускника професійно-технічного навчального закладу, основних обов’язкових засобів навчання й освітнього рівня випускника.

Державні стандарти професійно-технічної освіти включають:

• кваліфікаційні характеристики;

• типові навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників;

• типові навчальні програми навчальних предметів, передбачених навчальними планами, і виробничого навчання;

• перелік основних обов’язкових засобів навчання;

• систему контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів і критерії їхньої кваліфікаційної атестації.

Ст. 26 «Контроль знань, умінь і навичок учнів, слухачів, їхня кваліфікаційна атестація» говорить, що професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники здійснюють поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь і навичок учнів, слухачів, їхню кваліфікаційну атестацію.

Поточний контроль передбачає:

• поурочне опитування учнів, слухачів;

• контрольні і перевірочні роботи;

• тематичне тестування;

• інші форми контролю, що не суперечать етичним і методико-педагогічним нормам.

Проміжний контроль передбачає:

• семестрові заліки;

• семестрові іспити;

• річні підсумкові заліки;

• річні підсумкові іспити;

• кваліфікаційний іспит;

• індивідуальні завдання учнем, слухачам,

Вихідний контроль передбачає:

• кваліфікаційну спробну роботу;

• державний кваліфікаційний іспит чи захист дипломної роботи, проекту.

Більш детально процедуру організації контролю в ПТНЗ визначає «Положення про організацію учбово-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах», затверджене наказом міністра освіти України №181 від 18 травня 1998 року.

Законодавча база контролю знань, умінь і навичок, студентів вищих закладів освіти.

Пункт 2 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом № 161 Міністерством освіти України від 2 червня 1993 року говорить:

«Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах базується на Законі України «Про освіту», державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.

Державний стандарт освіти ‑ це сукупність норм, що визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня випускника вищого навчального закладу.

Складові державного стандарту освіти:

• освітня (кваліфікаційна) характеристика;

• нормативна частина змісту освіти;

• тести.

Освітня характеристика ‑ це основні вимоги до якостей і знань особистості, що досягла певного освітнього рівня.

Кваліфікаційна характеристика ‑ це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, що необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.

Тест ‑ це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня людини вимогам освітніх (кваліфікаційних) характеристик».

При цьому «Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти», затверджений наказом Міністерства освіти України № 285 від 31 липня 1998 року так визначає педагогічний контроль у системі вищої школи.

Педагогічний контроль є невід’ємною частиною процесу освіти і професійної підготовки фахівців і повинен знаходитися в органічному зв’язку з іншими елементами педагогічної системи. Він не заміняє собою дидактичних засобів навчання, а повинен допомогти виявити переваги і недоліки цього процесу, а також є взаємозалежною і взаємообумовленою діяльністю навчаючого і суб’єкта навчання.

Це можливо тільки за умови створення науково обґрунтованої системи перевірки результатів якості освіти і професійної підготовки, а також означає виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь і навичок.

Стосовно професійної підготовки варто помітити, що крім загальної підготовки ефективність професійної діяльності буде залежати і від професійної освіченості, тобто професійної вихованості і професійної навченості.

Педагогічний контроль у вузі виконує чотири основних функції:

• діагностичну;

• навчальну;

• організаційну;

• виховну.

Діагностична функція педагогічного контролю націлена на визначення рівня знань, умінь і навичок з метою одержання науково обґрунтованої інформації для удосконалення процесу підготовки фахівців.

Навчальна функція педагогічного контролю реалізується як при традиційних формах і методах контролю, так і при широкому використанні програмованого навчання і контролю.

Організаційна функція педагогічного контролю виявляється в залежності від прийняття рішень про проведення тих чи інших педагогічних і адміністративних заходів. Тут найважливішим організуючим моментом стає така діяльність викладача, що буде спрямована на розробку і використання засобів і форм навчання, здатних підвищити інтерес і творчу самостійність суб’єктів навчання в освоєнні знань, умінь і навичок.

Виховна функція педагогічного контролю реалізується тільки за умови належної організації. Тільки в цьому випадку в суб’єктів навчання формується уявлення про знання як про самоцінність, а не тільки як про один зі способів досягнення тих чи інших прагматичних цілей.

Переваги і недоліки традиційних методів контролю знань студентів.

Оцінка якості засвоєних знань, умінь і навичок у професійній освіті виробляється відповідно до визначених критеріїв, основними з який є:

· об’єктивність, тобто незалежність результатів оцінювання від суб’єктивних впливів особистості того, хто проводить виміри;

· надійність, що розуміється як стійкість до впливу випадкових факторів і відтворюваність результатів з часом;

· валідність, що трактується як відповідність змісту методу виміру застосовуваному інструментарію, процедурі, цілям і задачам виміру;

· точність, тобто діапазон, у межах якого знаходиться помилка виміру;

· репрезентативність ‑ можливість забезпечити всебічну перевірку засвоєння навчального матеріалу;

· однозначність розуміння і зрозумілість запропонованих контрольних завдань.

Недоліками традиційних емпіричних методів контролю, до яких відносяться усне опитування і письмова контрольна робота, є:

1) суб’єктивність оцінок;

2) невідтворюваність результатів;

3) невеликий об’єм змісту навчального матеріалу, що перевіряється, у порівнянні з загальним обсягом усієї навчальної дисципліни;

4) різна складність завдань (зокрема в екзаменаційних білетах), що покликані однозначно оцінити підготовленість випробуваних, які мають рівний статус;

5) різна кількість і обсяг пропонованих випробуваним у виді додаткових питань завдань;

6) високий ступінь психічної напруги випробуваного при особистому спілкуванні з екзаменатором;

7) низька можливість, що диференціює, традиційної чотирьохбальної шкали оцінок.

Педагогічне тестування як метод об’єктивної діагностики якості професійної освіти.

Діагностика якості професійного навчання виконує дві основні функції:

· забезпечити поточний педагогічний контроль у ході учбово-виробничого процесу;

· проконтролювати результат професійного навчання.

Іншими словами діагностика: якості професійного навчання покликана вирішити подвійне завдання:

1) здійснювати контроль процесу професійного навчання;

2) здійснити контроль результату професійного навчання.

У діагностиці якості професійного навчання (особливо в умовах ПТНЗ) можна виділити:

• діагностику якості теоретичного навчання;

• діагностику якості виробничого навчання.

Діагностика якості теоретичного навчання здійснюється за допомогою таких показників:

1. Повнота знань.

2. Системність знань.

3. Міцність знань.

4. Узагальненість знань.:

5. Дієвість знань.

Діагностика якості виробничого навчання виробляється на основі наступних показників:

1. Володіння прийомами і способами учбово-виробничих робіт, включаючи як процес, так і результат праці.

2. Якість виконання учбово-виробничих робіт (дотримання технічних і технологічних вимог до якості учбово-виробничих робіт).

3. Продуктивність праці (виконання встановлених норм часу і вироблення).

4. Дотримання правил і норм безпеки праці, виробничої санітарії і гігієни, екологічних вимог.

5. Організація праці і робочого місця.

Інтегральним показником, для оцінювання якості професійного навчання є такий показник як уміння застосовувати професійні знання в учбово-виробничій діяльності.

Однак, у практиці діагностики якості професійного навчання його використання викликає труднощі, пов’язані з тим, що викладач ПТНЗ не може використовувати даний показник у навчальному процесі в силу відсутності у своєму розпорядженні необхідної навчально-матеріальної бази, а майстер в/н, як правило, не ставить мети перевіряти дане уміння, і, якщо і перевіряє його, то тільки побічно, спеціально не фіксуючи на цьому увагу.

Практика передових ПТНЗ свідчить, що діагностика якості професійного навчання являє собою органічне поєднання різноманітних традиційних форм і методів контролю з одного боку, і застосування тестових завдань, тобто тестування ‑ з іншого.

Вище були розглянуті недоліки традиційних методів контролю.

Вільним від перерахованих недоліків є контроль засвоєння змісту навчального матеріалу за допомогою педагогічного тестування.

Педагогічне тестування ‑ це метод виміру результатів навчання учнів, інструментом у який є дидактичний тест, а методом оцінювання ‑ шкалірування.

Під тестуванням також розуміють процедуру виміру, тобто власне застосування тесту до конкретних учнів.

Структуру об’єктивного методу педагогічних вимірів, тобто тестування можна представити в такий спосіб:

Дидактичний тест ‑ це система пов’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, що дозволяє здійснювати кваліметричні процедури виміру й оцінки результатів навчання ‑ знань, умінь і навичок випробуваних.

Дидактичні тести виконують наступні функції:

1) діагностичну ‑ визначення знань, умінь і навичок учнів у межах усього навчального предмета чи його якогось розділу;

2) диференціюючу ‑ поділ учнів на групи на підставі знання ними навчального предмета;

3) прогностичну ‑ дозволяє з’ясувати наявність тих знань, умінь і навичок, що необхідні для засвоєння наступного навчального матеріалу;

4) порівняльну ‑ вираження результатів тестів у цифрах подає точну інформацію про результати навчальної роботи в різних учнівських колективах;

5) зворотного зв’язку ‑ подає інформацію про засвоєння навчального матеріалу як самим учнем, так і викладачам;

6) аналітичну ‑ після проведення тестування аналізуються завдання і відповіді на них;

7) зрівнююча ‑ дозволяє зрівнювати вимоги, що висуваються до учнів і організації навчального процесу, і з’ясувати посильність досліджуваного матеріалу.

В залежності від застосовуваних у тесті завдань (питань) розрізняють наступні види дидактичних тестів, складання яких здійснюється відповідно до певних правил:

1. Тест нагадування, при якому учні повинні як відповідь на питання привести який-небудь факт.

Наприклад: «Яка питома вага міді?», «У якому році була прийнята Конституція України?».

Правила складання:

1) завдання формулюється у виді прямого запитання;

2) воно повинне бути простим;

3) передбачена відповідь повинна бути короткою (число, кілька слів, формула і т.д.);

4) відповідь повинна бути однозначною (тобто на питання може бути дана тільки одна правильна відповідь).

2. Тест доповнення (тест із пробілами). У пропозиції залишають місце, відзначене крапками, куди учень повинен вибрати з запропонованих варіантів (вписати) слово чи число.

Наприклад: «На ділянці електричного ланцюга при незмінному опорі R зі зростанням напруги U сила струму . . . . .».

Правила складання:

1) питання повинні бути чіткими і ясними;

2) пробіл (пробіли) не повинні спотворювати зміст пропозиції;

3) пропущене слово повинне бути істотним, ключовим;

4) можлива тільки однозначна відповідь.

3. Альтернативний тест, у якому учень повинен вирішити, є вірним чи невірним яке-небудь твердження.

Наприклад: «Волга впадає в Каспійське море». (Відповіді: «так» і «ні»).

Правила складання:

1) не можна користуватися словами, що підказують правильну відповідь (наприклад: усі, деякі і т.д.);

2) правильні і неправильні пропозиції треба давати врозкид, щоб у їхньому порядку не було закономірності;

3) пропозиція повинна бути явно правильною чи неправильною;

4) думка, втілена в пропозиції, повинна бути точно сформульована.

4. Вибірковий тест. Випробуваний повинен з декількох відповідей вибрати правильну, відзначивши її яким-небудь способом.

Правила складання:

1) число варіантів відповіді повинне бути не менше чотирьох;

2) правильні відповіді повинні знаходитися на будь-якім місці, а не тільки на першому чи останньому;

3) правильна відповідь не повинна бути набагато достовірніше інших, а неправильні варіанти занадто абсурдні;

4) усі варіанти повинні бути в одній і тій же граматичній формі.

5. Тест звірення (тест відповідності). Випробуваний повинен знайти пов’язані між собою дані, що знаходяться в двох, зв’язані між собою по змісту, стовпцях.

Правила складання:

1) в другому стовпчику повинно бути даних на два чи три більше, ніж у першому;

2) один стовпець повинен складатися з пропозицій, а інший зі слів;

3) у тесті повинно бути від 5 до 15 завдань;

4) дані, що зіставляються і знаходяться в різних стовпцях, повинні бути розташовані в межах однієї сторінки.

6. Тест ранжирування. Випробуваним пропонується яка-небудь кількість явищ, величин чи інших найменувань, яку необхідно розташувати в порядку їхнього зростання чи убування, зменшення чи збільшення, тобто розташувати за рангом.

Наприклад: «Розташуєте в порядку зростання дроби: 3/4 2/3 5/6 1/2».

Правило складання: у тесті не рекомендується використовувати більш 7 членів.

У педагогічній практиці і дослідженнях доцільно користуватися комбінованим тестом, що містить завдання (питання) різних типів.

Поряд з перерахованими вище перевагами тестування має ряд недоліків:

• складання тестових завдань вимагає визначеної кваліфікації і під силу далеко не кожному педагогу;

• окремі відповіді можуть містити елементи підказки;

• тестування дозволяє досить надійно перевірити знання, а рівень сформованості умінь, професійного мислення майбутнього фахівця за допомогою педагогічних тестів можна перевірити тільки опосередковано.

Органічним доповненням до тестів, що копіюють їхні недоліки, є письмові контрольні роботи й інші традиційні форми і методи контролю.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах базується на Законі України «Про освіту», державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти. Державні стандарти ПТО включають в себе систему контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів і критерії їхньої кваліфікаційної атестації.

Контроль у професійні освіті забезпечує можливість і дієвість управління професійним розвитком особистості.

В системі ПТО здійснюється поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь і навичок учнів, слухачів, їхня кваліфікаційна атестація.

Педагогічний контроль у вузі виконує діагностичну, навчальну, організаційну і виховну функції.

Оцінка якості засвоєних знань, умінь і навичок у професійній освіті виробляється відповідно до певних критеріїв: об’єктивність, надійність, валідність, точність, репрезентивність та зрозумілість.

Перспективним методом діагностики якості професійної освіти є педагогічне тестування, яке здійснює діагностичну, диференціюючу, прогностичну, порівняльну, аналітичну, зрівнюючу функції та функцію зворотного зв’язку.

В залежності від застосовуваних у тесті завдань розрізняють наступні види дидактичних тестів: тест нагадування, тест доповнення, альтернативний тест, вибірковий тест, тест відповідності, тест ранжирування та комбінований тест.

Література для самоосвіти

1. Горбачевская М.В. Разработка примерных конкретных норм оценки знаний, умений, навыков учащихся профессионально-технических училищ: Метод. рекомендации. – М.: ВНМЦ, 1989. – 110 с.

2. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. – с.46-50.

3. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ: Метод. пособие. – М.: Высшая школа, 1987. – 272 с.

4. Опытные критерии знаний, умений и навыков учащихся средних профессионально-технических училищ: Метод. указания. – М.: ВНМцентр, 1985. – 58 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які державні документи регламентують контроль якості знань, умінь і навичок учнів професійно-технічних та вищих навчальних закладів?

2. Що таке державний стандарт освіти?

3. Розкрийте суть педагогічного контролю.

4. Які функції виконує педагогічний контроль?

5. Назвіть переваги і недоліки традиційних методів контролю знань студентів.

6. Які функції та завдання діагностики професійного навчання?

7. Дайте визначення поняттям педагогічне тестування та дидактичний тест.

8. Які функції виконує дидактичний тест?

9. Назвіть види дидактичних тестів.