Тема 23. Організація виховної роботи з учнями “групи ризику”

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· поняття “групи ризику” і критерії добору в неї учнів

· основні виховні завдання в роботі з підлітками “групи ризику”

· стисла характеристика типів акцентуації характеру учнів ПТНЗ найбільш підвладних алкогольній та наркотичній залежності

· методика проведення індивідуальної виховної роботи з підлітками “групи ризику” в ПТНЗ

Основні терміни теми: “група ризику”,

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Поняття “групи ризику” і критерії добору в неї учнів.

Термін “група ризику” у медицині застосовується для позначення осіб, схильних до тієї чи іншої хвороби і які потребують у зв’язку з цим проведення спеціальних медичних профілактичних заходів.

Термін “група ризику” у педагогіці і психології вводиться для позначення осіб групи підлітків, у яких симптоматика, що відповідає категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, не виявлена, однак виховній роботі з ними варто приділити особливу увагу, щоб не допустити розвитку захворювання. В основі - гіпотеза про єдиний механізм формування: залежності від алкоголю, токсичних речовин, наркотиків.

Цілі роботи з “групою ризику”:

• найближча - на допустити виникнення залежності від шкідливих для організму речовин у ранньому юнацькому віці;

• далека ‑ створити систему захистів від виникнення такої залежності в більш зрілому віці.

Задача добору в “групу ризику” – не допустити навіть одиничного вживання наркотиків.

Саме звертання педагогічних працівників до поняття “група ризику” свідчить про гуманістичний підхід, заснованому на уважному ставленні до учня.

Основна робота педагога при доборі в «групу ризику» складається у вивченні індивідуальних особливостей підлітків, що виявляють особисту нестійкість до розвитку алкоголізму, токсикоманій, наркоманії. Добір здійснюється по психологічних підставах, тому повинен проводитися педагогом разом із психологом у рамках створюваної в профтехучилище психологічної служби.

Можливість формування пагубних звичок і пристрастей у підлітків пов’язана з недорозвиненням чи порушеннями в моральній, емоційно-вольовій, пізнавальній сфері.

Найбільшої небезпеки розвитку алкоголізму і наркоманії піддаються люди з особливим типом особистості, що:

• не мають скільки-небудь чіткої структури мотиваційної сфери;

• не виробили свого відношення до навколишнього;

• прийшли у світ, не знаючи, що в ньому робити.

У зв’язку з цим, особливу увагу потрібно звернути на підлітків, яких відрізняє (критерії добору в “групу ризику”):

1) відсутність стійких інтересів і життєвих установок;

2)  відсутність бажання трудитися і задовольнятися трудовою діяльністю;

3) невміння культурне відпочивати і відсутність потреби в культурному відпочинку;

4) відсутність інтересу до громадського життя, суспільній роботі;

5) нестійкість власної думки, схильність чужому впливу, сугестивність тощо;

6) некритичне відношення до недоліків власної особистості, відсутність прагнення до самовдосконалення.

До числа найважливіших факторів ризику відносяться:

• недоліки сімейного виховання: наявність негативних прикладів з життя батьків, невизначеність правил поведінки, відсутність позитивних емоцій у сім’ї (відсутність похвали, поваги);

• рання асоціальна поведінка;

• раннє прилучення до одурманюючого речовинам;

• такі риси особистості, як: агресивність, нервозність, імпульсивність, негативізм;

• погана успішність;

• недостатня включеність у суспільні справи;

• наявність друзів, що прибігають до одурманюючих речовин;

• байдужість сім’ї і навчальної групи до учня.

Основні виховні завдання в роботі з підлітками “групи ризику”.

Основними в роботі викладача і майстра в/н з підлітками «групи ризику» повинні бути установки на формування:

1) високої самооцінки в кожного учня “групи ризику”;

2) почуття власної гідності;

3) збагачення і “просвітління” емоційно-вольової сфери.

Цільовою настановою роботи з “групою ризику” є підвищення особистісної зрілості підлітків.

Основними виховними завданнями роботи з «групою ризику» є:

• порушення інтересу до власної особистості;

• навчання адекватному баченню себе і навколишнього світу;

• формування інтересу до життя в реальному діалектичному світі;

• формування прагнення дозволяти життєві протиріччя, а не іти від них;

• створення відносини до свого здоров’я як суспільної цінності;

• розвиток потреби в розкритті своїх потенційних можливостей;

• культивування прагнення по самовдосконаленню, у т.ч. і до здатності до організації часу.

Стисла характеристика типів акцентуації характеру учнів ПТНЗ

найбільш підвладних алкогольній та наркотичній залежності

Вважають, що найбільшому ризику пристрасті до алкоголю й інших дурманних речовин піддаються представники наступних типів акцентуації характеру (педагога цікавить поведінковий аспект, а не механізм психіки).

4. Гіпертимний тип:

• гарний, піднятий настрій;

• ініціативні, енергійні, відхідливі;

• легко встановлюють контакт із людьми;

• не губляться в складних ситуаціях;

• є лідерами серед однолітків;

• не переносять строгого дисциплінарного режиму.

Спиртні напої вживають в компаніях, будучи їх “душею”. Віддають перевагу неглибокій, ейфоричній стадії сп’яніння, добре переносять алкоголь, внаслідок чого стають на шлях частих і регулярних випивок. Можуть виявляти цікавість до інших дурманних речовин. В однолітків нерідко мають авторитет, тому педагогу дуже важливо знайти до них підхід і спробувати перевести їхню енергію в “здорове русло”.

2. Нестійкий тип:

• погоня за легкими розвагами;

• охоче піддаються чужому впливу і йдуть за тим, хто може надати розваги;

• відсутні стійкі прихильності;

• відсутні яскраво виражені інтереси.

Педагогу потрібно особливу увагу звертати на правильну організацію їхнього часу, постійно їхній контролювати. Втручання дорослих вони сприймають без особливої агресії.

3. Епілептоїдний тип: схильні накопичувати негативні «емоційні заряди», що можуть раптово прорватися у вигляді несподіваних афектних реакцій. Привід для гніву може бути малий і незначний, але завжди сполучений з хоча б незначним обмеженням інтересів. Після перших сп’янінь виникає потреба “пити до відключення”. Вину віддають перевагу горілці, а сигаретам – цигарки з міцним тютюном. Менш схильні до вживання неалкогольних токсикоманічних речовин.

З ними потрібно проводити аналіз вчинків, зроблених ними в стані сп’яніння. Важливо переконати їх у тім, що в стані сп’яніння вони можуть зробити кримінально-карні діяння. Правдивий прогноз наслідків діє на них “отверезююче”.

4. Істероїдний тип: головна риса – безмежний егоцентризм, ненаситна спрага постійної уваги до своєї особи. Всі інші якості живляться цією рисою. Алкоголізація носить частіше демонстративний характер, що тому сформувався алкоголізм у них зустрічається рідко. Випивають небагато, віддають перевагу легким ступеням сп’яніння, не проти похвалятися величезною кількістю випитого, здатністю пити, не п’яніючи, чи вишуканим вибором алкогольних напоїв.

У роботі з ними особливу увагу необхідно приділяти виробленню адекватних форм самоствердження.

Методика проведення індивідуальної виховної роботи

з підлітками “групи ризику” в ПТНЗ

Методика роботи інженера-педагога з “групою ризику” включає наступні етапи:

1. Після різнобічного вивчення учнів закріпленої групи на підставі приведених критеріїв зробити добір.

2. Для кожного підлітка “групи ризику” скласти перелік факторів ризику.

3. При участі психолога визначити психотип кожного учня «групи ризику» (наприклад, по адаптованій тестовій методиці Х.Шмишека (Смишека).

4. За даними етапів 2,3 і на підставі задач виховної роботи з «групою ризику» розробити разом з фахівцями (можливо: психологом, наркологом, невропатологом, психіатром), майстром в/н чи класним керівником індивідуальну програму роботи з кожним учнем “групи ризику”:

а) блокування факторів ризику і негативних рис;

б) планування рішення завдань роботи з “групою ризику”.

5. Спланувати загальногрупові заходи щодо роз’яснення і профілактиці пагубних звичок:

• класні години

• бесіди з наркологами, працівниками правоохоронних органів

• рад по профілактиці правопорушень

• загальноучилищних штабів по профілактиці правопорушень

• роботу в гуртожитку училища

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Термін “група ризику” у педагогіці і психології вводиться для позначення осіб групи підлітків, у яких симптоматика, що відповідає категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, не виявлена, однак виховній роботі з ними варто приділити особливу увагу, щоб не допустити розвитку захворювання.

Метою роботи з “групою ризику” є недопущення виникнення залежності від шкідливих для організму речовин у ранньому юнацькому віці та створення системи захистів від виникнення такої залежності в більш зрілому віці.

Найбільшому ризику пристрасті до алкоголю й інших дурманних речовин піддаються представники наступних типів акцентуації характеру: гіпертимний, нестійкий, епілептоїдний, істероїдний.

Література для самоосвіти

1. Організація в профтехучилищах індивідуальної виховної роботи з учнями “групи ризику”. – Л., 1989. – 18 с.

2. Михайловская И.Б., Вершинина Г.В. Трудные ступени: профилактика антиобщественного поведения. – М.: Просвещение, 1990. – 143 с.

3. Преодоление алкоголизма у подростков и юношей: психолого-физиологический аспект / Под ред. Д.В. Колесова. – М.: Педагогика, 1987. – 112 с.

4. Анасимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи. – М., 1988.

5. Бородкин Ю.С. Геркова Г.И. Алкоголизм: причины, следствие, профилактика. – Л., 1987.

6. Леви В.Н. Искусство быть собой. – М., 1977.

7. Педагогика здоровья. – М.: Педагогика, 1990.

8. Программы предупреждения вредных привычек у школьников США. / Вопросы психологии. – 1989. ‑ № 1, С. 148-155.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке “група ризику”?

2. Які цілі роботи з “групою ризику”?

3. Назвіть критерії добору в “групу ризику”.

4. Які є фактори ризику?

5. Назвіть основними виховними завданнями роботи з «групою ризику».

6. Дайте стислу характеристику типів акцентуації характеру учнів ПТНЗ найбільш підвладних алкогольній та наркотичній залежності.

7. Які етапи включає робота інженера-педагога з учнями “групи ризику”?