Тема 22. Трудове виховання учнів в процесі професійного навчання

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· трудове виховання як засіб формування позитивного ставлення до праці

· умови від яких залежить ефективність трудового виховання

· методичні заходи, які впливають на ефективність трудового виховання

· правове виховання

· екологічне виховання

· економічне виховання

· особливості формування професійних інтересів в процесі навчання

Основні терміни теми: виховання, правове виховання, екологічне виховання, економічне виховання, професійні інтереси

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Трудове виховання як засіб формування позитивного ставлення до праці

"Праця створила саму людину" - ці відомі слова Ф. Енгельса показують значення праці в житті людини. Усе, що має людина, усе, що ставить її над твариною, - усе це наслідки праці людини. У зв'язку з цим праця повинна зустрічати з боку людини лише повагу. Ставлення людини до праці залежить насамперед від виховання, від того, які приклади дають дитині її батьки, вихователі, учителі, з якими людьми зустрічається вона на своєму життєвому шляху.

Сучасне виробництво характеризується тим, що тут відбувається досить диференційований поділ праці між окремими спеціалістами. Кількість професій і спеціальностей, які існують у різних галузях народного господарства, вимірюється тисячами. Усі професії потрібні, усі вони почесні, проте популярність їх серед молоді далеко не однакова. На першому місці стоять професії, які підлітки ще з дитинства пов’язують з романтикою подвигу. Це професії космонавта, лікаря, фізика, геолога та ін. При цьому вони, як правило, не мають справжнього уявлення про зміст професій, про їхні буденні сторони. Водночас частина молоді ставиться зневажливо до масових виробничих професій. Таке становище пояснюється до певної міри неправильним або недостатнім трудовим вихованням з боку батьків, школи, тим, що досить часто наша преса, радіо, телебачення та інші засоби широкої інформації недооцінюють значення трудового виховання.

Важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищення ролі робітничих професій, повинно займати трудове виховання. Воно відбувається безперервно: в сім'ї, у процесі навчання, під час перегляду кінофільму та ін., бо все життя насичене працею і на кожному кроці учням доводиться спостерігати ставлення людини до праці.

Найбільшого ефекту можна досягти тоді, коли трудове виховання проводиться за продуманим планом, в якому враховано індивідуальні особливості дитини. Найкращі умови для цього створюються в сім'ї і в процесі навчання, бо тут можна забезпечити систематичний планомірний вплив на дітей. Навчання повинно бути виховуючим. Для трудового виховання найкращі умови створюються в процесі виробничого навчання. Трудове виховання проводиться тут у процесі безпосереднього залучення учнів до суспільно корисної, а на заключному етапі – до продуктивної праці. У процесі трудового навчання учні спілкуються з робітниками і колгоспниками, допомагають їм виконувати державні завдання.

Центральним завданням трудового виховання є виховання позитивного ставлення до праці, яке забезпечується певними рисами характеру, що піддаються формуванню в процесі навчання, зокрема в процесі трудового навчання. До таких рис характеру належать почуття колективізму, відповідальності за доручену справу, критичної самооцінки, свідомої дисципліни та ін. Ці та деякі інші риси характеру потрібні учням так само, як фахові знання і вміння.

Виробничий та технологічний процеси зв'язують між собою сотні і тисячі учасників виробництва. І хоч якою малою не була б участь кожного з них у загальному обсязі роботи, проте від неї залежить успіх усього колективу. У таких умовах почуття колективізму повинно стати невід'ємною якістю кожного, хто бере участь у суспільному виробництві.

Сучасна промисловість характеризується високими вимогами до точності продукції, швидкими темпами обробки. Усе це ставить підвищені вимоги до самоконтролю, уміння критично проаналізувати результати своєї роботи. Саме тому на підприємствах поширений рух за звання "майстер - золоті руки", найбільш кваліфікованим робітникам надається право ставити своє особисте клеймо, тобто їхня продукція звільняється від перевірки відділом технічного контролю.

Такі заходи заохочують робітників до самооцінки своєї виробничої діяльності. Сприяти цьому повинно і трудове виховання.

Надзвичайно велике значення для розвитку суспільного виробництва має свідома виробнича дисципліна. Порушення виробничої дисципліни призводить, як правило, до зниження якості продукції, зменшення її кількості, а в ряді випадків - до травмування. Вимоги трудової дисципліни пов'язані з властивостями оброблюваних матеріалів, особливостями устаткування, режимом роботи тощо. Отже, вимоги трудової дисципліни завжди глибоко обгрунтовані і учасники виробництва повинні це усвідомлювати.

Нині кожний учасник виробництва повинен відчувати свою відповідальність. Це має позначатися на його ставленні до суспільної власності, виявлятися в бережливому ставленні до устаткування, у прагненні заощадити оброблювані матеріали, електроенергію та ін. Якщо таке ставлення характеризує не окремих учасників виробництва, а є типовим, воно набуває великої сили, стає значним джерелом підвищення продуктивності праці.

Невід'ємною рисою сучасного підприємства є висока культура праці. Вона починається з зовнішнього вигляду учасників виробництва і закінчується високими естетичними вимогами до інструменту, обладнання, продукції. Культура праці включає вміння виконувати трудові завдання без зайвих, непродуктивних витрат часу. Цього досягають в результаті правильної організації робочого місця, застосування заготовок оптимальної форми, раціональної організації постачання робочого місця та інших заходів.

Отже, виховання позитивного ставлення до праці повинно базуватися на формуванні певних рис характеру, які визначаються вимогами сучасного виробництва.

Умови, від яких залежить ефективність трудового виховання

Вище вже було сказано, що запланована праця дає найбільший виховний ефект. При цьому враховують умови, які значно впливають на процес трудового виховання. До них належать посильність праці, усвідомлення її важливості, творчий характер, суспільна корисна спрямованість і колективність.

Коли мова йде про посильність праці, треба мати на увазі посильність її у фізичному і розумовому аспектах. Якщо виходити з завдань трудового виховання, то доводиться враховувати, що завдання як надто складні, так і надто прості однаково негативно позначаються на трудовому вихованні. Непосильні завдання породжують невір'я в свої сили, завдання занадто прості - самовпевненість. Тільки завдання, які заховують фізичні і розумові можливості учнів, стимулюють їх до застосування набутих знань і вмінь, до творчих пошуків, спонукають до подолання труднощів, сприяють гартуванню волі.

Виховний ефект праці залежить значною мірою від того, наскільки свідомо вона виконується. Учні повинні усвідомлювати свої трудові завдання за змістом і метою.

Поряд із свідомістю велике значення для трудового виховання має творчий характер праці. Підбираючи завдання відповідної складності, вчитель праці залучає учнів до вдосконалення конструкції виробу, технологічного процесу обробки, організації праці. При цьому їм доводиться вносити пропозиції, спираючись на свій досвід, і застосовувати свої знання і вміння в нових умовах. Цей процес супроводиться критичним аналізом існуючих умов виробництва, пошуками нових можливостей для їхнього вдосконалення. Таким чином, залучення до творчої роботи сприяє вихованню в учнів ініціативи, без якої не можна досягти будь-яких успіхів у виробництві, бо ініціативність є однією з рис характеру, які найбільше потрібні для ефективної участі в сучасному виробництві.

У процесі трудового навчання учням доводиться виконувати різні види робіт: виконання навчальних вправ, виготовлення навчальних і суспільне корисних виробів. Виховний ефект робіт різного характеру неоднаковий. Досвідом роботи шкіл, а також спеціальними дослідженнями доведено, що найбільше виховне значення має суспільне корисна, продуктивна праця. Розуміючи, що їхня праця буде корисною, учні намагаються виконати роботу якнайкраще, не шкодуючи сил і часу. Навчальні вправи вони (особливо учні молодших класів) виконують дуже неохоче. Діти не мають ще дальньої перспективи і з задоволенням беруться лише за таку роботу, яка швидко завершується матеріальними наслідками. До роботи на замовлення дитячих садків і ясел, шкільних кабінетів учні беруться з великою охотою. Ще більшою популярністю користуються роботи на замовлення промислових і сільськогосподарських підприємств, а також роботи, які виконуються безпосередньо на підприємствах. Застосовуючи різні виховні прийоми, тут можна добитися глибокого розуміння учнями ролі матеріального виробництва в житті нашого суспільства.

Нарешті, спиняючись на основних умовах, від яких залежить ефективність трудового виховання, слід підкреслити колективний характер праці. Установлення трудових взаємин між учнями відкриває додаткові можливості для трудового виховання. Створюються такі умови, коли ніхто не може залишатися байдужим до ледарів, бо результати роботи кожного позначаються на наслідках роботи колективу в цілому. Сильніші учні починають допомагати слабкішим, а відповідальність останніх набагато зростає. Учні переконуються в тому, що від організації колективу, його єдності значною мірою залежить успіх у роботі, починають поважати колектив, розуміти його реальну силу. Колективні рішення стають поступово обов'язковими і виконуються неухильно всіма членами колективу. Це виховує в учнів свідому дисципліну, повагу до товаришів.

Методичні заходи, що впливають на ефективність трудового виховання

Виробниче навчання створює об'єктивні умови для трудового виховання. Щоб краще використати ці умови, треба проводити певну методичну роботу. Аналіз досвіду роботи вчителів дає змогу визначити основні заходи, які впливають на ефективність трудового виховання. Це планування і нормування праці, відзначення результату праці (зокрема, матеріальне стимулювання), застосування різних форм організації праці учнів.

Планування праці з точки зору трудового виховання має дві основні мети:

1) своєчасне забезпечення навчального процесу всіма інструментами і матеріалами, бо без цього неможливо виховання культури праці;

2) практичне ознайомлення учнів з елементами організації праці і її значенням для сучасного виробництва.

Ефективність трудового виховання (внаслідок планування) зростає, коли до процесу планування залучаються учні.

Коли до учнів доведено план роботи, відповідальність їх зростає. Звичайно, треба, щоб план враховував можливості учнів.

Планування базується на нормуванні праці. Наукового обгрунтування процесу нормування ще немає, проте безпосередній досвід роботи шкіл свідчить про те, що введення норм часу на трудові завдання підвищує дисципліну учнів, значно скорочує непродуктивні витрати часу.

Нормування праці сприяє виробничому змаганню, застосування якого в процесі виробничого навчання має надзвичайно велике виховне значення. По-перше, учні ознайомлюються з однією з основних форм прояву творчого ентузіазму, по-друге, вони самі залучаються до цього.

У практиці роботи є різні види виробничого змагання: за високу культуру на робочому місці, за високу якість роботи, за ощадливе використання оброблюваних матеріалів та ін. Виробничі зобов'язання можуть бути індивідуальними і колективними. Підсумки змагань доцільно широко висвітлювати, щоб кращі учні стали відомими всьому колективу, щоб можна було запозичити досвід.

Правове виховання

Виховання правосвідомості молоді – майбутніх робітників потребує продуманої, цілеспрямованої роботи педагогів з формування в учнів системи правових знань і, отже, правових ідей, що мають гуманістичну, світоглядну і практичну цінність, першорядне значення у вихованні правових переконань.

Цю роботу майстер здійснює в процесі навчальної діяльності на уроках виробничого навчання, а також під. час виробничої практики і позаурочної роботи. При цьому важливі правові положення й законодавчі норми необхідно подавати учням, враховуючи специфіку їхньої професії, формуючи таким чином професійну правосвідомість майбутніх робітників.

Зокрема, під час проведення уроків виробничого навчання доцільно поглиблено висвітлювати законодавчі норми, які регулюють питання майбутньої виробничої діяльності учнів відповідно до профілю професійно-технічного навчального закладу, наприклад питання, що пов'язані з охороною і безпекою праці в навчальних майстернях; законодавчі норми цивільного права, а саме: найважливіші види конкретних зобов’язань, що випливають з договорів (договірні зобов’язання: купівлі-продажу; поставки продукції, різних товарів; перевезення пасажирів, вантажу і багажу; договору-підряду; договору-підряду на капітальне будівництво; договору побутового замовлення); законодавчі норми трудового права з питань трудової (навчальної) дисципліни, сумлінного виконання своїх трудових обов'язків.

Навчаючи учнів професії, ознайомлюючи їх з відповідною виробничою технологією, треба звернути їхню увагу на ті небажані наслідки, що можуть виникнути у процесі виробничої діяльності і негативно вплинути на систему «природа – суспільство». Ось чому доцільно роз'яснювати учням саме ті основні положення і норми державного природоохоронного законодавства, знання яких стануть їм у пригоді у майбутній виробничій діяльності. Слід ознайомити майбутніх робітників із законодавчими положеннями, що. регулюють природоохоронну діяльність і ефективно впроваджуються у практику, зокрема на прикладі підприємства-замовника. Учні повинні також знати і про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи.

У процесі виробничої практики майстер виробничого навчання знайомить учнів з нормативними актами, що регламентують правові питання, пов’язані з процесом виробництва, господарської діяльності підприємства (на прикладі базового промислового або сільськогосподарського підприємства). Ці питання регулюються господарським правом, нормативними актами, які визначають правове становище підприємства і його підрозділів, права та обов'язки директора, начальника цеху, майстра, а також законодавчими нормами, що визначають правові основи діяльності сільськогосподарських підприємств і об’єднань.

Доцільно роз’яснити учням, як нові принципи державної господарської політики (госпрозрахунку, самофінансування) знайшли втілення безпосередньо в діяльності підприємств галузі.

Під час виробничої практики необхідно знайомити учнів з нормами трудового законодавства, що передбачають:

- порядок проходження виробничої практики учнями професійних училищ, їхні трудові права і обов’язки;

- правомірність поведінки майбутніх робітників, сумлінне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, доручених виробничих завдань, а також необхідність додержання трудової (виробничої) дисципліни, відповідальність за її порушення; матеріальну відповідальність у разі заподіяння шкоди підприємству;

- моральне і матеріальне стимулювання якісної праці учнів на виробництві; охорону праці на робочому місці (обов’язковим є інструктаж майстра виробничого навчання щодо правил техніки безпеки).

До цієї роботи важливо залучати юристів або представників адміністрації підприємства.

У процесі виробничої практики доцільно також ознайомити учнів з конкретними аспектами організації природоохоронної діяльності на підприємствах залежно від характеру впливу тієї чи іншої. господарської галузі на навколишнє середовище, із станом використання природних ресурсів в умовах виробництва. Доцільно звернути увагу учнів на те, як на підприємстві дотримуються природоохоронного законодавства, ознайомити їх з роботою очисних споруд.

У системі позаурочних занять важливо активізувати як пізнавальну, так і суспільне корисну діяльність учнів шляхом їх залучення до таких форм правовиховної роботи, як участь у бесідах з практичною спрямованістю, з використанням конкретних правових ситуацій, участь у конференціях, диспутах, правоохоронних об'єднаннях.

Екологічне виховання

Екологічна освіта майбутніх робітників грунтується на єдності навчальної і позанавчальної діяльності з предметів професійно-технічного і загальноосвітнього циклів. Удосконалення системи природоохоронної освіти повинне базуватися на ефективному впровадженні в кожному училищі комплексного плану неперервної підготовки в галузі охорони навколишнього середовища на весь період навчання. Розробка такої програми з кожної спеціальності, впровадження її в навчально-виховний процес сприятимуть реалізації провідних принципів екологічної освіти: неперервності, міждисциплінарності і професійної спрямованості, а також чіткішому визначенню екологічно важливих елементів програмного матеріалу в кожній навчальній дисципліні.

Законом «Про освіту» (ст. 28) передбачено, поряд з засвоєнням учнями визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину і суспільство, також екологічне виховання.

За діючими навчальними планами середніх ПТУ на вивчення питань охорони природи відводиться 2-4 години. Звичайно, цього часу недостатньо для того, щоб сформувати в учнів знання і вміння з екології різних видів виробництва. Однак з окремої професії чи групи професій дати мінімум відомостей, які створюють необхідну базу для виховання в учнів відповідального ставлення до навколишнього середовища в процесі виробничої практики.

В екологічному вихованні учнів профтехучилищ важливо забезпечити наступність урочної і позаурочної роботи. Першочерговими завданнями є формування і розвиток інтересу учнів до проблем і явищ екологічного характеру. Ця мета досягається проведенням різноманітних заходів – конференцій, бесід, вечорів, екскурсій.

Економічне виховання

В умовах кардинальної економічної реформи, перебудови господарського механізму робітники повинні мати необхідні економічні знання, розуміти економічні закономірності розвитку суспільства. Економічне виховання учнів сприяє формуванню в них необхідного рівня економічної культури. Це єдність економічних знань, економічного мислення, переконань, умінь, навичок та активної трудової діяльності щодо їх реалізації на практиці. Основу економічної культури, економічного виховання майбутніх робітників становлять економічні знання, але вони повинні бути усвідомлені, перетворені у переконання та використані в економічній діяльності.

Як відомо, кваліфікаційні характеристики професій робітників, спеціалістів містять вимоги до теоретичних та практичних знань, умінь, навичок не тільки з питань виробництва, техніки, технології, а й з економічних питань. Підготовка молодих робітників у профтехучилищах вимагає забезпечення єдності професійного й економічного навчання, пошуку оптимальних шляхів реалізації цього взаємозв'язку під час як теоретичного, так і виробничого навчання.

Економічне виховання учнів профтехучилищ – це складний багатогранний процес, який передбачає: економічне виховання в ході вивчення теоретичних дисциплін, економічне виховання в процесі виробничого навчання та виробничої практики, економічне виховання в позанавчальній роботі та в сім'ї.

Оволодіваючи професією, учні беруть участь у виробничій праці, роблять особистий внесок у виконання виробничого плану училища та базового підприємства. Використовуючи теоретичні економічні знання учнів у процесі виробничого навчання, майстер формує в них економічне мислення, ініціативність, підприємливість, діловитість, тобто ті риси, які необхідні сучасним робітникам. Незалежно від профілю профтехучилища, учні знайомляться з основними напрямами економічної державної політики України, з матеріалами щодо планування, економіки та організації різних галузей господарства, конкретними економічними поняттями.

Відповідно до змісту та етапів виробничої праці економічна діяльність учнів охоплює:

- планування роботи, яку слід виконати, вибір технології, розрахунок необхідних матеріалів, вибір інструментів, обладнання та режиму роботи; контроль за технологічним процесом, дотримання вимог техніки безпеки, технологічної дисципліни;

- пошук резервів зниження матеріальних та трудових затрат на виготовлення продукції;

- обґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці; техніко-економічний аналіз недоліків у роботі;

- обґрунтування виробничого завдання, особистого рахунку економії та бережливості, підвищення продуктивності своєї праці;

- проведення хронометражу робочого часу, фотографії робочого дня.

У сучасних умовах виховання учнівської молоді в дусі економії та бережливості набуває виняткового значення. Вивчення в профтехучилищах дисциплін економічного циклу (для груп із завершеною повною середньою освітою впроваджено курс «Основи ринкової економіки» в обсязі не менше 30 год, у групах на базі повної середньої освіти – не менше 60 год), виробниче навчання організуються в єдності з вихованням в учнів саме цих рис. На уроках з економіки учні засвоюють, що рівень використання матеріальних ресурсів виражається через показник матеріалоємкості продукції – співвідношення маси матеріальних витрат (сировини, матеріалів, палива, енергії та інших видів ресурсів) і виготовленої продукції. Розрахунки ведуться як у грошовому, так і в натуральному виразі.

Особливості формування професійних інтересів в процесі навчання

Професійні інтереси учнів формуються в діяльності, пов'язаній з майбутньою професією. Професійний інтерес – це спрямованість особистості на успішне оволодіння обраною професією в результаті усвідомлення її суспільної і особистої значущості й емоційної привабливості. Він виявляється в намірі глибше пізнати свою професію, в сумлінному ставленні до оволодіння професійними уміннями і навичками, в психологічній і практичній готовності працювати за обраним фахом. Виходячи з прин­ципу поєднання навчання з продуктивною працею, формування професійних інтересів у майбутніх робітників розглядається як включення їх в активну навчальну і виробничу діяльність відповідно до обраної професії.

Професійний інтерес може успішно формуватися на основі розвитку пізнавального інтересу, чому повинні сприяти форми і методи професійного навчання. При цьому пізнавальні і професійні інтереси перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Вони виступають як прагнення особистості займатися саме тією навчально-виробничою діяльністю, яка приносить задоволення.

Вихідними положеннями при формуванні професійних інтересів майбутніх робітників у процесі виробничого навчання є: розуміння продуктивної праці як фактора всебічного розвитку їх особистості, динамічний зв'язок між рівнем розвитку сучасної техніки і рівнем культурно-технічної підготовки, постійне зростання ролі розумової праці в їхній майбутній виробничій діяльності, викликане новим технічним оснащенням, розвитком техніки і технології виробництва.

Процес становлення професійних інтересів на уроках спеціальних і загальнотехнічних предметів і дисциплін природничо-математичного циклу грунтується на тому, що науково-технічний прогрес зумовлює ряд специфічних вимог до знань і умінь робітників. Це поєднання широти знань з досить глибокою спеціалізацією, мобільність знань і умінь, здатність пристосовуватись до умов діяльності, що безперервно змінюються під впливом нової техніки і технології.

Формування професійних інтересів не є чимось мимовільним, стихійним, це процес, спрямований майстром та викладачем. Трудова діяльність учнів у майстерні не може дати будь-яких гарантій щодо розвитку в них професійного інтересу. Формування професійного інтересу не йде слідом за навчанням як щось само собою зрозуміле, а вимагає систематичних спеціальних зусиль.

Для формування в учнів професійних інтересів немає потреби на першому році навчання довго затримувати їхню увагу на відпрацюванні окремих операцій, коли вони засвоєні і можуть бути закріплені в комплексних роботах при виготовленні відносно складних і важливих виробів. Час найефективнішого переходу від операційних до комплексних робіт може визначати сам майстер виробничого навчання. Перша самостійна робота викликає в учнів різні почуття: від побоювання і страху до гордості за свою працю.

Крім глибокого розуміння значення суспільної праці в формуванні інтересу важливе усвідомлення корисності навчання і праці для учнів. Воно виявляється, по-перше, в розумінні необхідності оволодіння професійними умін­нями і навичками, в зростанні кваліфікації, по-друге, в матеріальній зацікавленості. Ці три фактори – суспільний зміст, особисту корисність і матеріальну винагороду – в умовах профтехучилищ доцільно поєднувати.

Засобом розвитку професійного інтересу є радість від позитивних результатів у навчанні і праці. Для цього потрібно, щоб майстер завжди, де це можливо, чітко і ясно показував успіхи в оволодінні професією як в цілому групи, бригади, ланки, так і окремих учнів, порівнював їх попередню і сьогоднішню роботу, підкреслював позитивні зміни, аналізував недоліки і причини, що їх породили. Прагнення своєчасно похвалити учня, підбадьорити при перших невдачах і при цьому бути справедливим і вимогливим під час прийому робіт створює позитивне ставлення не тільки до майстра, а й до справи – завершеної чи тієї, яку треба виконати. Все це потребує формування в учнів стійкого професійного інтересу. І навпаки, різкість і несправедливість знижують їхній інтерес до завдань, що виконуються, викликають відразу до навчання, професії і навіть до майстра виробничого навчання і училища в цілому. В результаті учні втрачають інтерес до процесу навчання і праці.

У частини учнів профтехучилищ недостатньо розвинена трудова самостійність. Тому при переході на виробництво в них виникає почуття незадоволення, остраху, а це може призвести до зривів, браку і розчарувань у професії.

Формуванню професійних інтересів учнів сприяє також участь у кооперативних об'єднаннях, створених в профтехучилищах.

Розвиток професійної сміливості, кмітливості проходить успішніше, коли в процесі навчання і праці перед учнями ставляться такі виробничі завдання, розв'язати які відомим способом не вдається, і залишається шлях пошуку. Пошук можливий, коли є основа загальних і спеціальних технічних знань, тобто досить добре вироблені професійні уміння і навички, особливо в технологічному процесі, сприятливі для розвитку в учнів кмітливості у виявленні неполадок в оснащенні, тощо.

Ще в період виробничого навчання учнів слід готувати до реальних труднощів професійної діяльності, забезпечуючи наступний зв'язок між умовами праці в навчальних майстернях і на виробництві. При організації праці на виробництві необхідно враховувати вплив цього фактора. Відсутність такої наступності підвищує фізичну напруженість і стомлюваність, що часто призводить до розчарування в роботі і, як наслідок, до зміни професії. Особливо це стосується дівчат, які змінюють, наприклад, будівельні або верстатні професії на так звані «жіночі» — продавця, обліковця, контролера тощо.

Широкі можливості в цьому плані має виробнича практика, яку проходять учні II—III курсів, та виробниче навчання, організоване безпосередньо на виробництві.

Особливу роль у формуванні професійного інтересу майбутнього робітника відіграє особистість майстра. Йому належить провідна роль у передачі учням знань, прищепленні їм професійних навичок і умінь, у стимулюванні творчої активності в процесі виробничої діяльності. Величезне значення його майстерності, організованості, освіченості, ерудованості, культури, чуйного ставлення до підопічних, особливо до тих, у яких не все гаразд у роботі. Чітко спланована і цілеспрямована робота майстра, його особистий приклад позитивно впливають на професійне становлення майбутніх робітників.

Культура праці — одна з важливих умов формування професійного інтересу, стимулювання розвитку творчої ініціативи, підвищення продуктивності праці. Виховання культури праці розпочинається з підтримки чистоти і зразкового порядку в навчальній майстерні. Правильно організоване робоче місце є запорукою хорошої роботи. Привчити учнів тримати в порядку робоче місце, раціонально розташовувати і дбайливо поводитись з інструментом – завдання майстра виробничого навчання.

Від добре організованого робочого місця, зручно сконструйованого крісла в тракторі, автомобілі чи на крані, на потоковій лінії залежать самопочуття робітника, продуктивність його праці і, безумовно, задоволення від виробничого процесу в цілому.

Важливою умовою зміцнення в учнів професійного інтересу є такий рівень організації навчально-виробничого процесу, який забезпечує якісне оволодіння сучасною технікою і технологією, адже інтерес до техніки – один з основних мотивів здобуття професії.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищення ролі робітничих професій, повинно займати трудове виховання.

Центральним завданням трудового виховання є виховання позитивного ставлення до праці, яке забезпечується певними рисами характеру, що піддаються формуванню в процесі навчання. До таких рис характеру належать почуття колективізму, відповідальності за доручену справу, критичної самооцінки, свідомої дисципліни та ін.

В процесі трудового виховання необхідно враховувати певні умови – посильність праці, усвідомлення її важливості, творчий характер, суспільна корисна спрямованість і колективність.

Правове виховання передбачає формування в учнів системи правових знань і, отже, правових ідей, що мають гуманістичну, світоглядну і практичну цінність, першорядне значення у вихованні правових переконань.

Завданням екологічного виховання є формування і розвиток інтересу учнів до проблем і явищ екологічного характеру.

Економічне виховання – систематичний, цілеспрямований процес засвоєння учнями економічних знань, розуміння економічних закономірностей розвитку суспільства і формування в них на цій основі економічного мислення.

Література для самоосвіти

1. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. – 512 с.

2. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч. метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1994. – С. 19-126.

3. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студентов пед. ин-тов / Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др. / Под ред. Л.И. Рувинского. – М.: Просвещение, 1989. – С.316-333.

4. Деева Н.К. Профтехучилище в современных условиях: Метод. пособие. ‑ М.: Высш. школа, 1991. –175 с.

5. Лында А.С., Жильцов П.А:, Щербов Н.П. Педагогика: Учебное пособие для индустр.-пед. техникумов профтехобразования. – М.: Высш. шк., 1973. – 392 с.

6. Новиков А. Профтехшкола: стратегия развития. – М.: Ровесник, 1991. – 68 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яке головне завдання трудового виховання?

2. Від яких умов залежить ефективність трудового виховання?

3. Які методичні заходи впливають на ефективність трудового виховання?

4. Розкрийте сутність правового виховання учнів ПТНЗ.

5. В чому особливість екологічного виховання?

6. Що таке економічне виховання?

7. Розкрийте сутність поняття “професійний інтерес”.

8. Охарактеризуйте основні шляхи формування професійного інтересу.

9. Який зв’язок між професійними та пізнавальними інтересами?