Тема 15. Інноваційні форми і методи проведення уроків в умовах ПТО

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· дидактична ділова гра на уроках виробничого навчання

· основні моделі навчальних ігор

· основні етапи навчальної гри

· приклади реалізації ділової гри в умовах ПТО

Основні терміни теми: ділова гра, дидактичні ігри, ігри-вправи, сюжетно-рольові, імітаційні, операційні ігри, ігри-змагання

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Дидактична ділова гра на уроках виробничого навчання

Ділова гра — це у певному змісті репетиція виробничої чи суспільної діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію в обличчях, що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, встати на їхнє місце, зрозуміти, що ними рухає в той чи інший момент реальної події.

Основні моделі навчальних ігор

Усі ділові ігри, за цілями, що стоять перед ними, можна розбити на три категорії: дослідницькі, виробничі і навчальні. У трудовій підготовці учнів ПТО більше всього застосовуються навчальні ігри, іноді – виробничі. Розглянемо навчальні ділові ігри. Їх проводять з метою підготовки і тренування учнів, розвитку в них умінь і навичок, закріплення знань, вироблення установки, активізації творчого мислення і т.п.

Навчальні ділові ігри розділяють за призначенням, за формою взаємодії учасників, за динамікою модельованих ситуацій, за способами обробки і передачі інформації, за швидкістю ігрового часу, за типом комунікації, за кінцевим результатом гри. У цьому плані в трудовій підготовці учнів знайшли широке застосування ігри, що моделюють окремі аспекти професійної діяльності чи виробничі ситуації. Це можуть бути дидактичні ігри, ігри-вправи, сюжетно-рольові, імітаційні, операційні ігри, ігри-змагання. Усі вони дозволяють вирішувати не тільки освітні, але виховні, розвиваючі та профорієнтаційні завдання.

У ході ігор-вправ відпрацьовуються навички прийняття оперативних рішень, а також взаємодії окремих ланок системи. Наприклад, відпрацьовування форм і методів взаємного опитування, програвання моделей, проведення практичних уроків різних типів з учнями. Удосконалюються також професійні уміння і навички на тренажерах і у виробничих умовах.

Ігри-вправи можуть бути спрямовані на подолання модельованих ситуацій «розриву» (наприклад, технологічного процесу). При цьому найважливішою умовою гри є динамізм ситуацій, тобто можливісний їхній характер стосовно до умов реального виробництва, що передбачає багатоваріантність можливих рішень у досягненні мети.

Рольові ігри – це ігри з одним чи декількома партнерами. Основним призначенням рольових ігор є:

· надання можливості їхнім учасникам діяти в рамках запропонованих ролей — члена бригади, бригадира, майстра цеху й інших відповідальних на виробництві облич;

· дати можливість учням активно брати участь в обговоренні соціально важливих проблем, що відбуваються в трудових колективах підприємств, в аналізі рис особистості робітника-колективіста.

Практикується дискусійна форма проведення гри з докладним розбором сформованої ситуації, дій гравців і рішень, що виносяться. Ця форма дозволяла в процесі гри відстоювати правильну позицію, відкрито бороти з помилками, приходити до обґрунтованої колективної думки.

Рольові ігри можуть моделювати процеси керівництва бригадою, ланкою, класом, роботу посад і комісій. Метод розігрування ролей передбачає: створення проблемних ситуацій; визначення функцій кожного учасника гри з урахуванням його інтересів і схильностей; підготовку інструктивних матеріалів для кожної ролі; визначення послідовності етапів гри (згідно дійсності); розробку способів відображення можливісного характеру реальної діяльності, імітацію впливу зовнішніх факторів; забезпечення взаємодії гравців шляхом дискусій і спільного виконання трудових завдань; уведення коригувальних умов; оцінку результатів обговорення і підведення підсумків експертною комісією. Застосовуваний метод аналізу виробничих чи внутріколективних інцидентів, крім розвитку в навичок, що учаться, у прийнятті рішень, допомагає майбутнім молодим робітникам раціонально використовувати інформацію в умовах, близьких до його практичної значимості.

Імітаційні ігри. На заняттях імітується діяльність якої-небудь організації, установи, його підрозділів. Імітуватися можуть події, конкретна діяльність людей (ділові наради, обговорення плану й ін.) і обстановка, умови, у яких відбувається  подія чи здійснюється діяльність (кабінет начальника цеху, вчительська і т.д.).

Операційні ігри допомагають відпрацьовувати виконання конкретних специфічних операцій по різних професіях.

Основні етапи навчальної гри

Процедура ділової гри складається з п’яти етапів: організаційно-підготовчого, вивчення ситуації, проведення гри, попереднього аналізу й оцінки.

На організаційно-підготовчому етапі обґрунтовуються актуальність і цілі ділової гри; поділяється на ігрові групи клас; розподіляються ролі; ігровим групам видаються пакети з інструкціями; оголошується регламент і умови гри; командам і глядачам представляються члени журі. До початку гри учасники займають свої місця, позначені табличками і підписами.

Етап вивчення ситуації. З цього етапу починається відлік часу, витраченого ігровими групами на рішення проблемної чи задачі завдання. Ігрові команди приступають до вивчення «ділової» ситуації, документів, інших інструктивних матеріалів. При необхідності учні звертаються до ведучого чи експертам за консультацією. Попередні контакти між учасниками гри допускаються.

Хід гри: 1. Ігрові команди проводять обговорення ситуації усередині групи, пропонують варіанти рішень проблеми. Кожен учасник гри, прагнучи до досягнення колективної мети, відстоює свої позиції, відповідно до запропонованій йому ролі, Хід обговорення стенографується. Основною задачею кожної команди є вироблення правильного колективного рішення за встановлені терміни,

2. Рішення прийняте. Представник ігрової групи доводить його до відомості навколишніх. Основними вимогами до доповіді є: обґрунтованість прийнятого рішення, лаконічність, стислість, послідовність у викладі окремих положень,

3. Представник ігрової групи відповідає на питання членів журі, глядачів, представників інших команд.

Етап попереднього аналізу починається з виступу експертів, що роблять розбір гри. Далі здійснюється обмін думками і захист командами своїх рішень і висновків, заперечування тих чи інших зауважень опонентів.

Етап оцінки. Процедура оцінки реалізується в такий спосіб. Експерти повинні глибоко вникнути в суть ділової гри, оцінити ступінь досягнення поставлених цілей, указати причини чи невиконання нерозуміння окремих задач і виставити остаточні оцінки учасникам гри в балах. Голова журі констатує досягнуті результати, відзначає помилки, формулює остаточний підсумок заняття.

Оцінка виконавців ролей дається експертами по наступним показникам:

а) логічна обґрунтованість прийнятих рішень;

б) уміння швидке орієнтуватися в ситуації;

в) емоційна виразність ролі;

г) оперативність прийняття рішень.

По закінченні гри організатор коротко підбиває підсумок гри, дає коментарі з приводу досягнутих результатів, вручає призи команді-переможниці і кращим виконавцям ролей.

Приклади реалізації ділової гри в умовах ПТО

Теоретична рольова гра-диспут

Наведемо приклад теоретичної рольової гри-диспуту на тему «Монтаж або демонтаж певної конструкції (машини, будівлі тощо)».

Обладнання для гри: 1) натуральна наочність конструкції (машина, будівля та ін.), що має демонтуватись, або деталі, матеріали, з яких треба змонтувати конструкцію; 2) схематична наочність (таблиці-плакати із зображенням структури даного об'єкта або технічне креслення його).

Ролі, які виконуватимуть учні групи:

1) обліковці, що враховують якість відповіді за заданими критеріями: правильність вибору рішення і обгрунтованість його (4 учні);

2) судді, що виводять оцінку за матеріалами обліковців (4 учні);

3) арбітром спочатку у складних і суперечливих випадках є педагог (майстер), а пізніше, коли для учнів гра стане звичною, – два найкомпетентніших учні. Чому саме парна кількість? Адже у випадку, коли судді і арбітри не зможуть дійти згоди, педагог допоможе виявити, хто правий;

4) решта учнів – спостерігачі і безпосередні учасники гри. Найкраще їх поділити на дві підгрупи (наприклад, за рядами). Тоді гра буде проводитись у вигляді естафети.

По черзі виходять учні підгруп. Розглянемо Їх дії на конкретнішому прикладі теми «Розбирання коробки пе­редач автомобіля...».

Учень повідомляє зміст першої операції: відокремлення коробки від двигуна (показує їх у натурі і на схемі). Потім – порядок і прийоми виконання кожної дії, пока­зуючи їх в натурі і на плакаті.

Учні конкуруючої групи можуть ставити будь-які запитання з практики або теоретичного обгрунтування виконаних дій. Забороняються запитання типу «Чому у нього помилка?..» (адже ще невідомо, чи помилка це), їх можна ставити лише у формі: «Чому ти зробив так?» Якщо учневі важко відповісти або аргументувати своє рішення, йому допомагають товариші з його підгрупи. Після нього виходить учень протилежної групи і повідомляє зміст і порядок другої операції. І, так до кінця розбору.

У ролі ведучого гри («Механіка») спочатку виступає сам майстер, а пізніше, в міру підготовки, ним може бути кращий учень (однак під наглядом майстра).

Арбітри стежать за виконанням правил гри і порядком виконання певних дій. Обліковці записують правиль­ність чи помилковість (або відсутність) відповідей. Судді оцінюють всю діяльність учня, який відповідає, і окремо враховують відповіді товаришів з підгрупи, які йому до­помагали (все це підсумовується й оцінюється наприкінці уроку).

На завершення гри підводиться підсумок і визначається командна першість підгруп.

Практична ділова гра-змагання

Ділова гра на наочній основі з практичного відпрацювання виробничих навичок відрізняється від попередньої тим, що критеріями сформованості навичок є якість, швидкість і «згорнута в підсвідомість» обгрунтованість виконання їх.

Тому змінюється і структура гри, і ролі, і сам хід її. Крім того, можливе повне виконання всіх дій одним уч­нем, а отже, багаторазове повторення їх протягом гри (тому що елемент свідомого або й творчого підходу згор­тається у підсвідомість).

Розгляньмо приклад такої практичної ділової гри-змагання на наочній основі. Вона може проводитись на певній конструкції чи машині (як попередня гра) або на тренажері (скажімо, пуск автомотора).

Обладнання для гри:

1) натуральне – сама конструкція або тренажер (бажано два або більше);

2) схематична наочність – креслення або плакат (якщо необхідна аргументація учнем обраного ним рішення);

3) хронометри або годинники з секундоміром.

Ролі, що виконують учні групи:

1) хронометристи (за кількістю натуральних об'єктів) ;

2) обліковці якості виконання (за кількістю примірників об'єкта);

3) судді (2-4 учні);

4) ведучий – механік, (або інший приймальник роботи);

5) решта учнів — спостерігачі і безпосередні виконавці – розподіляються на підгрупи відповідно до кількості примірників наочних об'єктів.

Учні по черзі підходять до наочного об'єкта і виконують роботу. Коли є претензії до якості або часу вико­нання певних дій, суддя ставить додаткове запитання на теоретичне обгрунтування їх (його хронометристи не зараховують до загального часу роботи), для чого можна використовувати схематичну наочність. Наприкінці заняття визначається особиста і командна першість.

Можна ввести елемент творчого підходу до виконання роботи. Таким може бути введення певної несправності, штучної поломки (скажімо, гайка, яку неможливо відкрутити без прогрівання, або з іншою різьбою; зіпсована деталь тощо).

Рольова гра

Третій, узагальнюючий, варіант гри — це рольова гра, що поєднує теоретичну і практичну сторони формування умінь і навичок. Умовно її мету можна визначити як формування інтелектуально-виробничих умінь і навичок. У ході гри відпрацьовуються уміння, інтенсифікуються інтелектуальні навички, а також здійснюється перене­сення набутих знань, умінь і навичок в нові умови.

Важливе значення такої гри в тому, що вона орієнтує на перехід від вищих підсистем до нижчих у їх взаємодії і взаємозалежності. Приклад такої гри – рольова гра типу ПРИОР («Прийняття оперативного рішення»), що проводиться з учнями 3-х курсів ПТУ будівельного профілю із спеціальностей штукатур, плиточник-лицювальник, муляр, бетонник і тесляр, а також у будівельних технікумах, де готують майстрів виробничого навчання для ПТУ.

Виробнича ситуація, що імітується в процесі гри, – виробнича нарада – створюється на прикладі одного з будівельних майданчиків і має на меті підготовку робітників відповідних бригад до виконання завдання.

Взагалі, виробнича нарада є однією з найефективніших форм колегіального розв'язання складних виробничих завдань. Вона дає змогу кваліфіковано і різнобічно оцінити ситуацію, що склалася. В ході наради своєчасно приймаються узгоджені рішення, спрямовані на усунення організаційно-технічних неполадок, а також здійснюються контроль за виконанням прийнятих рішень і корекція дій у разі потреби. На нараді розглядаються питання, пов'язані з виконанням виробничих завдань на різних об'єктах. Завершенням результатів роботи на виробничій нараді є інструктаж майстрів і підготовка кожної бригади до безпосереднього виконання прийнятого рішення. Цим питанням присвячена пропонована рольова гра, в якій беруть участь усі ЗО учнів групи.

Ролі розподілені так:

ведучий і арбітр – спочатку це викладач, а потім, коли гра стане звичною, може бути колективний арбітраж (2-4 учні, які добре знають навчальний матеріал і мають належну практичну підготовку);

суддя – 2 або більше найкомпетентніших учнів;

начальник дільниці (2-4 учні по черзі або у взаємодоповненні виконують цю роль);

майстри чотирьох бригад (цю роль по черзі виконують 4-12 учнів);

члени чотирьох бригад (від 3 до 6 учнів у кожній).

Пояснимо функції лише трьох ролей (бо ролі начальника дільниці і майстра бригади загальновідомі).

Арбітр контролює режим гри, консультує (тобто виконує роль інформатора), а як ведучий – організовує обговорення прийнятих рішень, підводить підсумки гри.

Суддя оцінює якість виконання завдань учасниками гри.

Члени чотирьох бригад крім підготовки робочого місця і усвідомлення своєї ролі у реалізації прийнятого на виробничій нараді рішення виконують також функцію робітничого контролю за правильністю вибору варіанта рішення і забезпечення при цьому виробничих норм, прав та інтересів робітників бригади.

Вихідні дані повідомляє начальник дільниці. Дільниця у цей день будує: п'ятиповерховий гуртожиток технікуму; триповерховий навчальний корпус технікуму; одноповерховий виробничий цех; чотириповерховий адміністративний корпус заводу.

На дільниці три спеціалізовані бригади (штукатури, плиточники-лицювальники, муляри); одна комплексна бригада (теслярі-бетонники). Матеріали підвозять автомашини із комплектувальної бази БМУ. Розташування об'єктів таке:

технікум —————  база БМУ —————— завод.

7 км   4 км

Виробнича нарада проводиться 20 липня. До кінця робіт залишилось 11 днів, з них — 8 робочих. Усі бригади працюють в одну зміну.

Бригада № 1 (штукатури). Штукатурить зовнішні стіни приміщення технікуму. До кінця місяця треба ви­конати обсяг робіт – 1990 м² при плановому виробленні 12 м² протягом зміни одним робітником; вид штукатурки – поліпшений. Кількість членів бригади – 20 чол.

Штукатурний розчин завозять на об'єкт автомобілем-самоскидом ГАЗ-93-Б з бази БМУ. Кількість рейсів — 4. Розчин переробляється і подається до робочих місць за допомогою штукатурної станції на самому об'єкті (з виробітком 2 м/год). фактичний виробіток на 1 робітника за зміну — 10,9 м².

Бригада № 2 (плиточники-лицювальники). Облицьовує фасад адміністративного корпусу. До кінця місяця слід облицювати 720 м² стін фасаду при плановому виробітку на одного робітника за зміну 6 м², кількість членів бригади – 15 чол. Плитку завозять бортовим автомобілем ГАЗ-52 з бази управління виробничо-технологічної комплектації будівельного тресту, до якого входить БМУ, що розташована на відстані 60 км від заводу, який будується. Розчин для облицювання заготовляється на об'єкті безпосередньо. Автомобіль робить один рейс за зміну. Фактичний виробіток — 5 м² за зміну на одну людину.

Бригада № 3 (теслярі-бетонники). Створює монолітний залізобетонний фундамент під колони виробничого цеху. До кінця місяця бригаді слід зробити 192 м² такого фундаменту при плановому виробітку на одного робітника за зміну 2 м³. Усього в бригаді 12 чол.

Бетонну суміш підвозить автосамоскид ГАЗ-53-Б з бетонорозчинного вузла бази БМУ. Кількість рейсів – 14. Щити опалубки, арматурні сітки і каркаси є на об'єкті в необхідній кількості. До місця укладання бетон подають стріловим краном у цебрах (баддях) об'ємом 1 м³. За зміну один робітник виробляє 1,63 м³.

Бригада № 4 (муляри). Кладе цегляні стіни навчального корпусу технікуму. До кінця роботи треба виконати 266 м³ цегляної кладки – при плановому виробітку за зміну 1,85 м³ на одного робітника. У бригаді— 18 чол.

Цеглу завозить бортовий автомобіль ЗІЛ-13 з бази БМУ. Авторейсів – 9 за зміну. Троє робітників бригади розвантажують і складають у піддони цеглу для подавання її стріловим краном на робочі місця. Розчин для кладки завозить автомобіль-самоскид ГАЗ-93-Б з бази БМУ, роблячи 7 рейсів за зміну. Фактичний виробіток на одного робітника за зміну – 1,54 м³.

Завдання учасникам гри.

І. Майстру: ознайомтеся з вихідними даними, визначте виробіток бригади за зміну відповідно до плану; визначте потребу бригади за зміну в матеріалах (виходячи з бригадного виробітку за зміну); складіть заявку на матеріали і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, розрахуйте потребу в автотранспорті: визначте марку, тип, вантажопідйомність, кількість автомобілів (виходячи з потреби бригади на зміну в матеріалах – див. таблиці); складіть заявку на автотранспорт і разом з розрахунками передайте на узгодження начальнику дільниці, визначте причини недовиконання бригадою планового завдання; підготуйте коротку доповідь для виступу і захисту своїх пропозицій; візьміть участь у нараді.

II. Начальнику дільниці: ознайомтеся з вихідними даними; зберіть у майстрів заявки на матеріали і автотранспорт з розрахунками, перевірте їх; підготуйте коротку доповідь для пропозицій і захисту їх; візьміть участь у нараді; після визначення рішення складіть узагальнену заявку на матеріали і транспорт, підготуйте план заходів щодо виконання виробничих завдань.

Розрахункові дані

Визначення потреби в матеріалах здійснюється на основі виробничих норм, зазначених у табл. 1.

Розрахунок потреби в автотранспорті здійснюється на основі технічних показників бортових автомобілів (табл. 2) і автосамоскидів (табл. 3) залежно від кількості рейсів автомашин за зміну і від відстані перевезень (табл.4).

Показники є основою для оцінки суддів, однак вони можуть удосконалюватись залежно від особливостей і умов гри.

Таблиця 1

 

Види робіт	Одиниця виміру	Норми витрат матеріалу на одиницю роботи
Поліпшене штукатурення, Облицьовування стін керамічною плиткою Укладення монолітних залізобетонних фундаментів Цегляна кладка стін	100 м2 1м2 1м3 1 м3	2,2 м3 цементно-вапняного розчину 1м2 керамічної плитки і 0,015 м3 цементного розчину 1м3 важкого бетону 0.4 тис. шт. цегли – звичайної глиняної (0,25 м3 цементно-глиняного розчину)

 

Таблиця 2

 

Види матеріалів	Марка бортового автомобіля і його вантажопідйомність
	ГАЗ-52 (2,5 т)	ГАЗ-53-А (4 т)	ЗІЛ-130 (5т)
Цегла глиняна, тис. шт. Цегла глиняна на піддонах (по 225 цеглин) – кількість піддонів, шт. Плитка фасадна, м3 Бетон у цебрах об'ємом 0,5 м3 (кількість цебрів, шт.)	0,8 3 75 2	1,0 5 160 3	1,5 7 250 4
Таблиця 3
Показник	Марка автосамоскида і вантажопідйомність
	ГАЗ-93-Б (2,55 т)	ГАЗ-53-Б (3,5 т)	ЗІЛ.555 (4,5 т)
Об'єм бетонної суміші, що перевозиться, м3 Об'єм розчинної суміші, що перевозиться, м3	0,8 1,2	1,4 1,8	1,8 2,5

 

Таблиця 4

 

Відстань перевезення, км	2	4	6	8	10	15	20	40
Кількість рейсів за зміну	28	14	12	10	7	5	4	2

 

Процес гри

Гра проходить у три етапи.

І. На підготовчому етапі ведучий (майстер групи) знайомить учнів із структурою, змістом і метою гри, а також із функціональними обов'язками її учасників. Потім учням пропонується самим розділитися на ігрові команди (виробничі бригади) за кількістю ролей, обрати керівників бригад. Бригадир має розподілити обов'язки між тими, хто оформляє розрахунки і пропозиції, доповідачами та ін., організувати виконання завдань, розв'язувати суперечності між членами бригади. Ведучий видає учасникам вихідні і розрахункові дані, таблиці, завдання, знайомить із системою стимулювання, визначає строки роботи.

II. На ігровому етапі учасники готуються до виробничої наради і проводять її. Готуючись до наради, учасники аналізують ситуацію, виконують необхідні розрахунки і узгодження, визначають причини невиконання завдань, розробляють варіанти своїх пропозицій і обґрунтовують їх. Річ у тому, що всі закладені дані передбачають, що бригади не зможуть повністю виконати план з різних причин. Бригади № 1, 2, 3 – у зв'язку з недопоставкою необхідних матеріалів, а бригада № 4 – через те, що трьох мулярів треба буде використати не за фахом (на вантажно-розвантажувальних роботах). Розв'язками цих ситуацій у першому випадку будуть вимоги про допоставку матеріалів у потрібній кількості, а в другому – доставка автомобілем цегли у піддонах, що не потребує вантажників.

Після доповідей бригад про виконання завдань проводиться виробнича нарада. Відкриває її начальник дільниці. Він стежить за черговістю повідомлень майстрів виробничих бригад про хід робіт і прийняті рішення, підсумовує інформацію, вносить свої пропозиції, які активно обговорюються всіма учасниками, після чого приймається остаточне рішення.

Слід зауважити, що на нараді необхідна дискусія, бо інтереси бригад переплітаються і подекуди суперечать один одному, особливо з питань автотранспорту. Якщо з питань недопоставки матеріалів рішення одне – збільшити їх кількість до необхідної, то з питань автотранспорту їх може бути кілька:

1) виділити додатковий автотранспорт;

2) замінити запропоновані машини на інші марки;

3) організувати роботу бригад у різні зміни, а роботу транспорту – в дві зміни, що потребує збільшення лише кількості водіїв, а не машин;

4) використання при перевезенні бетону бортових автомобілів, що перевозять бетон у цебрах об'ємом 0,5 м³.

Оптимальним рішенням буде такий розподіл автотранспорту, що виключає простої бригад при мінімальних простоях автомашин, бо останні ведуть до зростання затрат на перевезення.

III. На цьому етапі учні – члени бригад визначають, як обладнати робоче місце, як оптимально організувати свою роботу, щоб виконати денне завдання.

Підсумок – аналіз і оцінка результатів гри. Арбітри підводять підсумки, судді оцінюють результати роботи бригад, фіксують успіхи і помилки, визначають особисті і командні місця. В обговоренні бере участь уся група (табл. 5).

Таблиця 5 - Система стимулювання учасників гри (в балах)

 

Показники	Бали
	Премія	Штраф
Повне і правильне виконання завдань Виконання завдань з окремими помилками Невиконання завдань Активне обговорення рішень, істотні зауваження, доповнення, виступи Порушення ігрової дисципліни	+6 від +4 до +2 0 +2	0 -2

 

Дидактична гра “Звіт-диспут”

Подаємо варіант дидактичної гри, яка проводиться замість вступного інструктажу під час навчання водіння агрегатів (тема «Робота на агрегатах для рядового посіву зернових і зернобобових культур»).

На першому етапі – актуалізації знань, умінь і навичок для роботи на полігоні або в навчальному господарстві – можна провести на уроці дидактичну гру «Звіт-диспут». Вона допомагає актуалізувати теоретичні знання і первинні інтелектуальні вміння учнів, необхідні для подальшого формування умінь і навичок водіння. Викладач або майстер може запропонувати учням виконати вдома необхідні для сівби теоретичні розрахунки (за конкретними даними, які він повідомляє):

1) опір сівалки (через ширину її захвату, масу і питомий опір);

2) коефіцієнт (%) використання тягового зусилля трактора (через опір сівалки і тягове зусилля трактора);

3) кількість насіння – норма висіву його (через ширину міжрядь, кількість сошників, діаметр колеса і число його обертів) та інші розрахунки.

Перед початком першого інструктажу з теми проводиться гра. Ведучий (викладач або майстер) повідомляє її умови. Викликаний учень записує на дошці зроблений ним розрахунок. Решта учнів порівнюють записане із своїми розрахунками і ставлять йому запитання незалежно від того, вважають вони запис правильним чи ні.

Вимоги до правильної відповіді такі:

٭ вибір правильного варіанта розв'язання; науково-технічне і технологічне обгрунтування його; вміння доводити свою думку;

٭ вміння варіювати у процесі полеміки, змінюючи свою точку зору відповідно до зауважень учнів та обґрунтовуючи новий варіант.

Ведучий не повинен втручатись у полеміку, що розгортається між учнями. Його завдання – загострити її, залучити до обговорення якомога більше учнів. Розглядаються всі можливі варіанти, і лише потім визначається правильний. Оцінку ведучий пропонує визначити всій групі. Як показує досвід, вона виявляється нижчою, ніж учень заслужив, і ведучому доводиться пояснювати, чому її треба підвищити.

Першим бажано викликати до дошки найкраще підготовленого учня. Звичайно активність учнів зростає уже з другого виклику. Сильним учням ведучий пропонує допомогти своїм товаришам, які відчувають труднощі.

Вимоги до учнів – учасників полеміки: вміти спростувати відповідь; дати правильний, на їх погляд, варіант і обгрунтувати його; тактовно виправляти товариша і т. д.

Дидактична гра “Дія з попереднім коментарем”

Доцільно також передбачити дидактичні ігри або вправи на побудову науково-технологічних обгрунтувань дій і варіантів вибору запропонованих учнями розв'язань. Прикладом такої гри може бути «Дія з попереднім коментарем», у процесі якої, повідомляючи про певну систе­му дій, учень перед кожною новою дією коротко нагадує її обгрунтування. Наприклад, у грі на матеріалі теми «Підготовка двигуна до пуску» перед вимогою «Прикрити повітряну і трохи відкрити дросельну заслінку карбюратора» учень випереджує: «Щоб збагатити запалювальну суміш...» (і далі – вимоги). Це скорочене обгрунтування може бути деталізоване при наявності в учнів запитань у ході диспуту-обговорення.

Такого типу ігри можливі з усіх підготовчих робіт технічного огляду машин, механізмів, перевірки їх робо­чого стану і регулювання всіх діючих систем. Перелік і послідовність виконання цих робіт викладені в інструкційно-технологічних картах щодо проведення щоденного технічного огляду машин і механізмів та в навчальних наочних посібниках. Тому основою проведення гри для учнів-ведучих, обліковців і суддів буде саме така карта і наочність.

Дидактична гра типу “Естафета”

Дидактична гра типу «Естафета» проводиться на такому матеріалі, що дозволяє кожному учневі виконати будь-яку одну дію – складову певної системи дій. Наприклад, при вивченні теми «Підготовка до роботи гусеничного трактора з причепом» учні виконують 3 складові завдання: підготовку трактора до роботи; підготовку причепа; складання агрегату, яке, в свою чергу, включає кілька складних операцій: з'єднання причепа з гідросистемою трактора; встановлення головного гальмового циліндра на трактор і з'єднання електропроводу причепа з розеткою на тракторі. Тому в грі можуть брати участь 5-6 учнів, які один за одним виконують у певній послідовності чергову систему дій.

В організованому, професійному цілеспрямованому навчанні важливо показати не тільки правильні, а й помилкові дії та відповідні сигнали і навчити учня уникати їх або оперативно виправляти з метою попередження аварій. Для цього доцільно використовувати спеціальні пристрої, що сигналізують учневі про помилку, а коли він її не виправить – і про аварію (навчально-імітовану), яку він зробив. Таке навчання самоконтролю за допомогою пристроїв дає змогу в 2-3 рази швидше зменшити ймовірність помилки в процесі навчання праці, про що свідчать дослідження з підготовки механізаторів в екстре­мальних умовах діяльності.

Дидактичну гру «Естафета» доцільно застосовувати під час виконання завдань, що містять багато послідовних складних операцій. Наприклад, відпрацьовуючи вміння і навички учнів для роботи з підготовки до збирання врожаю зернових і зернобобових культур, ведучий пропонує кожному члену ланки (підгрупи) почергово виконувати одне технологічне регулювання для заданої умови роботи:

1) виставити копіювальне обладнання жатки;

2) відрегулювати висоту зрізу;

3) відрегулювати кут нахилу платформи жатки;

4) відрегулювати мотовило відносно різального апарата;

5) відрегулювати підбирач валків на низькій (або високій) і рідкій (або густій) стерні тощо. В естафеті беруть участь всі учні групи.

Для оперативної перевірки якості виконання робіт педагог дає обліковцям точні розрахункові дані (кут нахилу, розмір допусків тощо).

Дидактична гра “Змагання”

Під час гри «Змагання» учні по черзі виконують увесь комплекс дій з під'їзду на тракторі і зчеплення агрегату, а обліковці і судді дають оцінку якості і відносного часу виконання дій підгрупою. Наприкінці гри визначають групу – переможця за балами якості і відносним часом виконання.

Ще на початку гри ведучий майстер пояснює, що головним критерієм є якість виконання роботи. Виробнича необхідний час поки що не вводиться в обов'язковий критерій.

Якщо гра передбачає аварійні ситуації, враховують кількість спроб, які довелось виконати, щоб досягти безпомилкової дії. Так поступово у кожного учня формується вміння вибирати сигнали, що відповідають певній виробничій дії, і виконувати їх спочатку шляхом самоконтролю, а потім – в міру автоматизації навички і вміння – не стільки окремі дії, скільки сам остаточний результат їх в цілому. Цей підхід до вироблення більш складного уміння в учнів ПТУ є основою для формування фахових умінь і навичок і, як результат, упевненості в своїх силах через результативність своєї діяльності в імітовано екстремальних умовах дидактичних ігор.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Інноваційним методом проведення уроків в умовах ПТО є ділова гра – моделювання виробничої або соціальної діяльності людини. Ділові ігри поділяються на дослідницькі, виробничі і навчальні. Найбільшого поширення в ПТО отримали навчальні ділові ігри.

Навчальні ділові ігри класифікують за різними ознаками. Широке використання в теоретичній та практичній підготовці учнів ПТУ отримали ігри, що моделюють окремі аспекти професійної діяльності чи виробничі ситуації: дидактичні ігри, ігри-вправи, сюжетно-рольові, імітаційні, операційні ігри, ігри-змагання.

Процедура ділової гри складається з п’яти етапів: організаційно-підготовчого, вивчення ситуації, проведення гри, попереднього аналізу й оцінки.

Література для самоосвіти

1. Терещенко Ю.І. Активні методи тредової підготовки. Посібник. – Рівне, 1991. – 88 с.

2. Долженко О.В. Сучасні методи і технології навчання у технічному вузі. – М.: Вища школа, 1990. – 90 с.

3. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін., За ред. Н.Г. Ничкало. – 2-ге вид., допов., – К.: Вища шк., 1994. – 383 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке ділова гра?

2. На які три категорії поділяються дидактичні ігри за цілями?

3. За якими ознаками поділяють навчальні ділові ігри?

4. Дайте коротку характеристику ігор-вправ.

5. Яке призначення рольових ігор?

6. В чому особливість імітаційних і операційних ігор?

7. Назвіть основні етапи навчальної гри і коротко розкрийте суть кожного з них.