Розділи

Тема 9

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· засоби навчання як компонент системи навчання

· класифікація засобів навчання

· дидактичні можливості окремих видів засобів навчання

· перспективи розвитку засобів навчання: комп’ютерна телекомунікація

· умови ефективного використання засобів навчання

· комплексне методичне забезпечення навчання професії

Основні терміни теми: засоби навчання, навчально-наочні посібники, вербальні засоби навчання, спеціальне обладнання, технічні засоби навчання

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Засоби навчання як компонент системи навчання

Для підвищення якості підготовки фахівців істотне значення має рівень розвитку навчально-матеріальної бази. Широке впровадження в навчальний процес сучасних засобів навчання дає можливість організувати навчально-пізнавальну діяльність студентів на більш високому рівні, підвищити інтенсивність праці викладачів і студентів. Уміле застосування засобів навчання дозволяє значно збільшити частку самостійності студентів, розширити можливості організації на уроці їхньої індивідуальної і групової роботи, розвивати розумову активність і ініціативу при засвоєнні робочого матеріалу.

Засоби навчання як складова частина матеріально-технічного оснащення навчального закладу являють собою сукупність предметів, що містять у собі навчальну інформацію чи виконують тренувальні функції і призначені для формування в студентів знань, умінь і навичок, керування їх пізнавальною і практичною діяльністю, усебічного розвитку і виховання.

У правильно організованому навчальному пізнанні студентам надана можливість почуттєвого сприйняття досліджуваних явищ і об'єктів, що не завжди можуть бути безпосередньо відтворені в навчальному процесі. За допомогою засобів навчання (малюнка, картини, схеми, моделі) у свідомості студентів запам'ятовуються образи цих явищ і об'єктів. Спираючись на наочні образи, викладач підводить студентів до усвідомлення сутності явищ і об'єктів. Такий підхід зв'язаний з абстрактним мисленням, з використанням абстрактних понять. При цьому наочні образи забезпечують зв'язок мислення з досліджуваними об'єктами, явищами, поставляють мисленню необхідну інформацію, допомагаючи розкрити внутрішні властивості явища, об'єкта.

Застосування засобів навчання дає більш точну інформацію про досліджуване явище, об'єкт, процесі і тим самим сприяє підвищенню якості навчання. З їхньою допомогою навчання стає більш наочним, що робить доступним самий складний навчальний матеріал.

Засоби навчання впливають на емоції студентів, активізують їх. Активізація виявляється як безпосереднє інтенсивне переживання учня, що додає певну спрямованість його мисленню, служить стимулом його діяльності, джерелом впевненості в правильності обраного шляху. Тому засобу навчання потрібні не тільки для рішення навчальних задач, але і для зміцнення інтересу до навчальної роботи, розвитку пізнавальної активності. Стимуляція пізнавальних інтересів викликається насамперед новизною засобів навчання.

Нарешті, роль засобів навчання складається в інтенсифікації праці викладачів, що дозволяє підвищити темп вивчення учнями навчального матеріалу, широко спираючись на їхню самостійну роботу.

Класифікація засобів навчання

Види засобів навчання досить різноманітні, на їхнє вдосконалювання впливає розвиток науки і техніки. В останні роки одержали поширення такі нові засоби навчання, як тренажери, навчальне телебачення, автоматизовані навчальні системи (АНС), комп'ютерна техніка й ін.

У педагогічній літературі використовуються різні класифікації засобів навчання. В залежності від форми організації пізнавальної діяльності студентів розрізняються засоби для індивідуальної і для фронтальної роботи, в залежності від виконуваних засобами функцій – на інформаційні, контролюючі, тренувальні і т.д.

На правильний вибір засобів навчання викладачами найбільше орієнтує класифікація по сукупності двох ознак: поставленій дидактичній задачі і способу її реалізації.

Відповідно до названих ознак виділяють наступні групи засобів навчання:

٭ навчально-наочні посібники

٭ вербальні засоби навчання

٭ спеціальне устаткування

٭ технічні засоби навчання (ТЗН)

Навчально-наочні посібники

Навчально-наочні посібники - це сукупність засобів навчання, призначених для демонстрації студентам і забезпечуючих формування в них конкретних образів предметів і явищ дійсності. Усі ці засоби можуть пред'являтися без допомоги технічних засобів.

Навчально-наочні посібники по способі відображення об'єкта вивчення поділяються на натуральні, образотворчі і знакові.

Натуральні посібники являють собою зразки об'єктів навколишнього середовища як природного (гербарії, колекції мінералів, опудала тварин і ін.), так і штучного (деталі, машини, прилади, інструменти) походження. Вони дають об'ємне представлення про предмети.

Образотворчі посібники дають зображення досліджуваного об'єкта. Вони можуть бути площинними (плакати, малюнки, фотографії), об'ємними (статичними: моделі, макети, муляжі і т.д.; динамічними: діючі моделі, динамічні плакати, стенди).

Знакові посібники підрозділяють на схематичні (креслення, схеми) і символічні (формули, графіки, діаграми). Знакові наочні приладдя зображують основні принципово важливі елементи явища, об'єкта, процесу.

Уся ця група засобів навчання використовується для ілюстрації, доповнення, деталізації навчального матеріалу, для акцентування уваги на окремих положеннях навчальних питань, а також для узагальнення і систематизації засвоєної інформації.

Вербальні засоби навчання

До вербальних (словесних) засобів навчання відносять навчальну й навчально-методичну літературу, словники, інструкційні карти, дидактичні матеріали.

Дану групу засобів застосовують у навчальному процесі для поглиблення знань і умінь студентів, для самостійного вивчення ними навчального матеріалу, виконання практичних завдань.

Спеціальне устаткування

Спеціальне устаткування охоплює сукупність предметів, що орієнтують студентів на практичну діяльність. До них відносяться знаряддя і засоби праці, застосовувані в професійній діяльності фахівця і використовувані в навчальних цілях, лінгафонні кабінети, тренажери, засоби для проведення лабораторних і практичних робіт. Цю групу засобів викладач використовує при поясненні як демонстраційного устаткування для ілюстрації, доказу теоретичних положень. Особливі переваги спеціального устаткування має для формування практичних професійних умінь.

Технічні засоби навчання

Технічні засоби навчання (ТЗН) – технічні пристрої, за допомогою яких дається навчальна інформація і контролюється її засвоєння.

Самі ТЗН не містять інформації, вона знаходиться в носіях цієї інформації - слайдах, кінофільмах, магнітофонних стрічках і т.д.

По виконуваних педагогічних функціях ТЗН поділяються на три групи: технічні засоби інформації (аудіовізуальні); технічні засоби програмованого навчання і контролю знань (інформаційно-контролюючі); тренажерні.

Технічні засоби інформації широко використовують для формування нових знань. Вони полегшують передачу навчальної інформації, допомагають керувати увагою студентів, заощаджують час. Ефективні аудіовізуальні засоби при розгляді окремих фаз і етапів протікання явищ і процесів, при вивченні конструктивних особливостей об'єктів. Велику роль вони відіграють при показі пристроїв, послідовності етапів складання, налагодження малогабаритних об'єктів (точних механізмів, радіоапаратури), при вивченні громіздких і дорогих механізмів, багатокомпонентних технологічних процесів, процесів, що протікають дуже чи швидко дуже повільно, при розгляді виробничих ситуацій з моделюванням експериментальних умов (наприклад, при підготовці операторів, диспетчерів).

Використання аудіовізуальних засобів сприяє підвищенню науковості навчання, дозволяє студентам сприймати саму різноманітну інформацію про об'єкти і явища, що у навчальному закладі іншим шляхом засвоїти неможливо.

Таким чином, засоби навчання, будучи основою почуттєвого сприйняття студентів, служать опорою в пізнанні, забезпечують передачу навчальної інформації, ілюструють і підтверджують сформульовані теоретичні положення і висновки.

Тренажери застосовуються для практичного навчання, причому вони створюються для формування умінь порівняно вузького призначення: виконувати правила дорожнього руху, орієнтуватися у визначеній ситуації (для наладчиків автоматичних ліній, апаратників хімічного, металургійного виробництва), при підготовці до роботи на складному дорогому устаткуванні як в оптимальному режимі, так і з відхиленнями від нього.

За допомогою тренажерів зважуються цілком визначені задачі, тому їхнє використання в навчальному процесі найменш гнучке в методичному відношенні.

Дидактичні можливості окремих видів засобів навчання

Вибір засобів навчання в кожнім конкретному випадку залежить від цілей і задач, змісту навчання, закономірностей навчального процесу, пізнавальних здібностей студентів, використовуваних організаційних форм і методів навчання, а також від дидактичних можливостей самих засобів навчання.

Застосування засобів навчання повинне забезпечувати краще рішення навчально-пізнавальних і виховних задач.

Навчально-наочні посібники. Натуральні посібники дають конкретне цілісне представлення про об'єкти. Наприклад, викладач демонструє студентам коробці передач визначеного верстата. Однак принцип дії за допомогою цього об'єкта важко пояснити, тому необхідно після загального пред'явлення натурального об'єкта за допомогою креслень і схем пояснити, як конкретно працює коробки передач.

Макети і технічні моделі дозволяють студентам познайомитися з реальним об'єктом. Їх конструюють так, щоб найбільш значимі компоненти чи конструкції принцип дії можна було б наочно представити. Макети, як правило, менше натуральних об'єктів, тому їх зручніше використовувати в навчальному процесі.

На фотографіях і малюнках реальні об'єкти представлені в одній площині. У навчанні більш продуктивними виявляються малюнки, тому що як наочний матеріал вони мають значні переваги: за допомогою малюнка можна показати властивості предмета роздільно від цілого, відокремити істотне від несуттєвого, показати найбільш типові риси об'єкта. На малюнках об'єкт зображують схематично, спрощено, підкреслюючи те, що важливо для пізнання. Фотографії і малюнки використовують, якщо натуральні об'єкти відсутні, мають великі чи розміри дуже складні (великі машини, агрегати і т.д.), а також якщо об'ємний об'єкт дуже важко вивчити (наприклад, робота двигуна).

У залежності від умов навчального процесу фотографії і малюнки, пропоновані студентам, можуть бути узяті з книг; їхньої функції можуть виконувати таблиці, діапозитиви, діафільми. По фотографіях і малюнкам учні можуть складати опису, робити висновки, аналізувати виробничі ситуації.

Перераховані засоби навчання мають досить низький рівень абстракції, тому вони найбільш доступні для сприйняття. Разом з тим вони перевантажені другорядними для навчального пізнання матеріалом, що відволікає увага студентів від суті. При використанні образних посібників задача викладача полягає в акцентуванні уваги на найбільш значимих деталях наочного матеріалу.

Технічне креслення передає точно, у виді символів, істотні просторові ознаки об'єкта (розміри, зовнішній вигляд і т.д.). По суті, креслення є умовним зображенням. Об'єкт показують у різних проекціях, у розрізі для створення у свідомості студентів образа об'єкта з усіма його просторовими властивостями. Щоб це відбулося, студентам необхідно мати досить високий рівень просторових представлень. Креслення можна читати, тільки маючи спеціальні знання й уміння.

Графіки і діаграми застосовують для наочного показу кількісних і тимчасових залежностей. За допомогою графіків можна представити сутність і характер досліджуваного явища, у стиснутій, конкретній і зрозумілій формі вказати абстрактні взаємозв'язки (наприклад, функціональні залежності). Діаграми використовують для порівняння однакової ознаки декількох об'єктів.

Схеми показують головне в об'єкті, зовнішня подібність із самим об'єктом на них відсутня чи зведена до мінімуму. Особливе значення вони мають для засвоєння навчального матеріалу. Схема завжди являє собою єдине ціле, у ній не повинно бути нічого зайвого, тому при сприйнятті схем у пам'яті студентів актуалізується саме істотне. Схеми допомагають конкретизувати абстрактні поняття і явища, різноманітити методи і прийоми передачі стиснутої навчальної інформації.

Студентам особливо корисно складати схеми колективно під керівництвом викладача. Це полегшує аналіз взаємозв'язків між явищами. В окремих випадках учні можуть складати схеми самостійно.

Для схематичного зображення того чи іншого навчального матеріалу служать таблиці. Вони дають можливість побачити в чіткій і компактній формі його структуру, легше запам'ятати і відтворити побачене в пам'яті.

Таблиці, схеми, графіки, креслення викладач використовує, як правило, при поясненні навчального матеріалу і при його закріпленні. Ці наочні приладдя можуть бути представлені в двох варіантах: один (повний) служить для пояснення, а іншої (із пропусками, незаповненими місцями) – для перевірки засвоєного; в останньому випадку учень повинен відновити пропущене.

Особливо слід зазначити роль класної дошки - давно застосовуваного і випробуваного засобу навчання, що зберігає своє значення і в даний час. Цінність її в тім, що запису, креслення, замальовки можна робити на ній послідовно в процесі роботи викладача і студентів, створювати умови для установлення внутрішніх логічних зв'язків і залежностей, помилки легко усувати, способи рішення пізнавальної задачі варіювати.

Дошка використовується як для пояснення нового матеріалу, так для організації самостійної роботи студентів, оформлення індивідуальних відповідей при перевірці знань і умінь. Для більш повного використання можливостей класної дошки Застосовують дошки зі збільшеною поверхнею (за рахунок верхньої, нижньої чи бічної стулок), магнітні, переносні дошки, власники плакатів і таблиць на дошці.

Вербальні засоби навчання. Серед них особлива роль належить навчальній літературі для студентів, що є найважливішим Джерелом знань, а разом з тим і засобом, що стимулює Пізнавальний інтерес, самостійне пізнання, активність студентів. Як показують спостереження, самостійна робота з підручником на заняттях проводиться недостатньо часто. Тільки регулярно використовуючи підручник у процесі самостійної роботи, можна придбати загальні навчальні уміння (правильно читати текст, знаходити відповідь на питання, складати план, тези, таблиці, схеми), логічні уміння (виділяти головну думку, проводити порівняння і докази, установлювати причинно-наслідкові зв'язки), предметні знання.

Для оволодіння методикою самостійної роботи з підручником студентів необхідно навчити користатися довідковим і методичним апаратом книги, звертати увагу на ілюстративний і графічний матеріал, доцільність шрифтових виділень тексту.

Дидактичні матеріали - вид засобів навчання, що одержали досить широке поширення в останні роки. За своїм характером вони дуже різноманітні і можуть виступати як самостійне джерело знань, на основі яких , протікає пізнавальний процес, а можуть служити підмогою іншим засобам навчання (підручнику, додатковій літературі, навчальним кінофільмам, навчальному телебаченню й ін.).

Дидактичні матеріали дають можливість більш раціонально використовувати час, диференціювати процес навчання, здійснювати оперативний контроль знань і умінь, коректувати навчальну діяльність студентів.

Найбільш доступним і мобільним дидактичним матеріалом є картки, на які заносяться питання, задачі, вправи, зразки рішення задач, алгоритмічні і неалгоритмічні вказівки. Ці завдання можуть бути представлені як у текстовій формі, так і у виді малюнків, схем, діаграм і т.д. Часто завдання диференціюються по ступені складності.

Аудіовізуальні засоби навчання

Аудіовізуальні засоби навчання за характером пред’явлення навчальної інформації поділяються на екранні, звукові, екранно-звукові.

Серед них найбільш поширені діапроектор, графопроектор, епіпроектор, кінопроектор, лінгафонні пристрої.

Діапроектор призначений для проектування на екран напівпрозорих об'єктів – кадрів чи діафільму діапозитивів (слайдів). Усі діапроектори, що випускаються в дійсний час, вимагають повного чи часткового затемнення аудиторії, тому вони, як правило, використовуються при організації усної роботи студентів чи усного пояснення викладача.

Графопроектор використовується для демонстрації зображень, нанесених на прозору плівку, показу транспарантів (або з готовим, або з незавершеним зображенням), об'єктів, укладених у прозору (скляну, пластмасову) форму. Графопроектором можна користуватися в незатемненому чи частково затемненому приміщенні, що розширює сферу його застосування в навчальному процесі.

Епіпроектор призначений для демонстрації на екрані непрозорих плоских зображень, малюнків, креслень, схем, фотографій, сторінок рукописів. У епіпроектора великий розмір кадрового столу, і це дозволяє використовувати як джерело інформації всілякі зображення.

Кінопроектор застосовують для демонстрації кінофільмів, телевізори – для прийому телепередач, магнітофони – для запису і відтворення звукової інформації, електропрогравачі – для відтворення звуку з грамплатівок.

Лінгафонні пристрої призначені для організації індивідуальної, групової і фронтальної роботи за допомогою радіопередач, звукозапису, екранних посібників, роздавального матеріалу.

В останні роки широке поширення одержали автоматизовані класи з пультами для студентів і викладача - автоматизовані навчальні системи на базі ЕОМ і мікропроцесорної техніки.

До екранних засобів відносяться навчальні діафільми, серії діапозитивів (слайдів), транспаранти для графопроектора, неозвучені кінофільми різних типів, матеріали для епіпроекции.

За допомогою діафільму можна розповісти про досліджуваний чи об'єкт явищі. Кадри діафільму розташовуються в строгій відповідності з логікою викладу навчального матеріалу. Хоча діафільми відносяться до статичних екранних носіїв інформації, зміна кадрів передає динаміку явища, при цьому ракурс показу явища, об'єкта вибирається так, щоб можна було виділити найважливіше для вивчення.

Діапозитиви надають викладачу більше можливостей для самостійного вибору методики роботи з екранним матеріалом. Їхній показ можна сполучити, наприклад, з експериментом, лабораторною роботою чи використовувати вибірково.

Діафільми і слайди дозволяють викликати і закріпити інтерес до навчальної теми, ілюструвати пояснення навчального матеріалу, сформулювати умови навчальної, пізнавальної задачі, узагальнювати і систематизувати навчальний матеріал.

За допомогою діафільмів і діапозитивів учні знайомляться з репродукціями картин художників, малюнками, фотографіями, графіками, діаграмами, кресленнями, картами, таблицями, зміст яких не вимагає тривалого, постійного вивчення.

Діафільми і слайди використовуються для викладу нового матеріалу під час лекції, для бесіди по переглянутим кадрам, переказу (колективного, індивідуального) змісту чи діафільму його фрагмента.

Навчальні діапозитиви містять пізнавальні завдання, що можуть бути виконані або усно, або в процесі самостійної роботи. Пізнавальні завдання звичайно спрямовані на спостереження за зображенням, зіставлення об'єктів, порівняння даних. Виконання завдань може носити форму усного чи письмового викладу, запису ходу рішення задачі, формули, побудови креслення. Можна доручити студентам виконання невеликих творчих робіт, побудованих на матеріалах спостережень, складання усних і письмових текстів на основі змісту чи діафільму серії діапозитивів. Доцільно використовувати такі види самостійних робіт, як складання плану і проведення експерименту відповідно до матеріалу діафільму, підготовка підписів (субтитрів) до кадрів.

Транспаранти застосовують для роботи з графопроекторами. Найбільш простий спосіб використання транспарантів - демонстрація нанесених на них зображень і робота над цими зображеннями (дописування формул, вставка пропущеного в таблиці, схемі, кресленні).

Для демонстрації поетапної зміни явища, об'єкта широко використовують накладні транспаранти. Це серія аркушів-транспарантів, які можна комбінувати. З їхньою допомогою вводять навчальну інформацію порціями, по етапах розвитку події, явища, об'єкта. Викладач керує зображенням, чи накладаючи знімаючи транспаранти, виділяючи окремі частини транспаранта, акцентуючи на них увага студентів. Накладні транспаранти дозволяють представити зорово абстрактні і систематичні структури вроздріб і цілісно.

Метод накладення забезпечує активну участь студентів у процесі пізнання. Вони можуть спостерігати конкретні факти, явища і розвиток досліджуваних процесів, одержувати вихідний матеріал для абстрактного мислення, будувати алгоритми.

Транспаранти використовують як мотиваційний засіб, що викликає інтерес до досліджуваної теми. Це може бути досягнуто демонстрацією схематичного плану уроку, доповненого коротким поясненням його мети. Для організації самостійної роботи застосовують транспаранта-інструкції. Самостійна робота студентів із транспарантами може включати перемальовування їхній чи креслення графіків, схем.

Транспарантами користаються при перевірці й оцінці знань і умінь студентів. Для цього частина зображення прикривають непрозорою заслінкою, потім переміщають її, відкриваючи відповіді. Особливо легко організовувати за допомогою транспарантів оперативну перевірку засвоєння робочого матеріалу. На екран чи класну дошку проектуються завдання по варіантах. Після закінчення роботи на екрані демонструють правильні відповіді й учні порівнюють їх зі своїми. Така форма контролю носить навчальний характер і забирає незначний час.

Звукові засоби - навчальні радіопередачі, магнітофонні і грамзапису – мають широкі можливості для навчання.

За цілями і дидактичним призначенням передачі навчального радіо, звукозапису можна умовно розділити на мотиваційно-пізнавальні (створюють певний емоційний настрій, викликають інтерес до обговорюваного і спонукають до самостійної діяльності); проблемні (створюють умови для виникнення проблемної ситуації й активізації пізнавальної діяльності); навчальні (виступаючі як джерело нових знань); узагальнено-повторювальні (подають у концентрованій формі і під новим кутом зору найбільш істотне в досліджуваному матеріалі); ілюстративні (пояснюють і доповнюють матеріал підручника, діапозитиви, розповідь викладача, відповіді студентів).

Звукові засоби, що містять нові зведення, яскраві факти, роблять процес навчання максимально насиченим, впливають на глибину і міцність запам'ятовування навчального матеріалу. Їх використовують для відтворення виступів учених, конструкторів, фахівців, зайнятих у тій області знань, який опановують учні. Це позитивно впливає на формування особистості студентів, особливо їхньої мотиваційної сфери.

Важлива особливість застосування звукових засобів пов'язана з формуванням технічного слуху. Шум працюючої техніки служить джерелом діагностування її стану, виявлення можливих несправностей, запобігання аварійних ситуацій.

Специфіка звукових засобів вимагає ретельного добору мовних засобів.

Магнітофонні записи і грамзаписи дозволяє студентам зосередити увагу на змістовній стороні оповідання, не вдаючись у деталі.

Щоб використання звукових засобів було ефективним, необхідно виходячи зі специфіки сприйняття звучного слова правильно визначити їхнє місце в системі навчальних занять по темі і на конкретному уроці, врахувати особливості досліджуваного програмного матеріалу, а також зміст і форму звукозапису. Викладачу варто знати зміст звукозапису і у вступному слові підготувати студентів не тільки до сприйняття нового для них змісту, але і до логіки його побудови і викладу. Не менш важлива і робота над прослуханим.

Для забезпечення поетапного засвоєння нового матеріалу доцільно до прослуховування звукозапису сформулювати питання, на які їм необхідно відповісти після його завершення.

Особливий вид звукозаписів, що отримали в останні роки поширення, - магнітофільми. Використовуючи матеріали радіо, телебачення, грамзапису, викладачі складають спеціальні композиції на визначені теми програми в повній відповідності з цілями заняття. Такий магнітофільм, як особливий засіб навчання, має ряд переваг перед радіопередачами, грамзаписами, тому що він підлеглий цілям і задачам конкретного уроку, враховує рівень підготовленості студентів і відповідає творчим здібностям самого викладача.

Найпростіший вид магнітофільму – 3-7-хвилинний фрагмент чи радіопередачі грамзапису. Як правило, його основу складає документальний запис - репортаж з місця події, виступ суспільного діяча, робітника, ученого, фахівця визначеного профілю, фонограма природних і технічних шумів, звуків. Такий магнітофільм розрахований на конкретний зміст навчального заняття і використовується як звукову ілюстрацію до пояснення викладача, а також як матеріал для постановки і рішення визначеної проблеми.

Екранно-звукові засоби - навчальне кіно, навчальне телебачення, відеозапис, озвучені діафільми - займають особливе місце в силу своєї специфіки. На відміну від слова вчителя, об'ємних, друкованих і інших посібників ці засоби передають навчальну інформацію різних форм і видів, дозволяють спостерігати динаміку процесів живої природи, техніки, виробництва, побачити невидиме неозброєним оком.

У професійному навчанні екранно-звукові засоби мають особливі можливості при розгляді конструктивних особливостей і роботи машин і механізмів, змін властивостей, структури і функцій, що відбуваються в сировині і матеріалах при їхній обробці, при вивченні різних технологій, показі спеціальних методів дослідження властивостей речовин і матеріалів.

Приналежність екранно-звукових засобів до мистецтва є основою їхнього емоційного впливу на студентів. Їхні виразні особливості – монтаж, зміна планів, ракурсів, ритм – допомагають виділити головне, установити зв'язку між явищами, узагальнити інформацію і зробити висновки. Документальна основа екранно-звукових засобів підвищує довіру й увагу студентів до їхнього змісту.

Завдяки своїй емоційності кіно має величезну силу виховного впливу, створює ефект причетності, співпереживання. З його допомогою можна роз'яснити складні світоглядні проблеми, розкрити зв'язки, сутність законів і явищ природи.

Використання кіно на заняттях не вирішує проблеми економії навчального часу: як правило, показ фільму вимагає більше часу, чим звичайний виклад матеріалу викладачем.

У навчальній практиці використовують показ повнометражного фільму чи кінофрагментів. Цілісний фільм, як правило, присвячується єдиній, досить великій темі і складається з однієї чи декількох частин. Основне його призначення - виклад чи узагальнення матеріалу. Звичайно перша і наступна частини містять матеріал для самостійних спостережень, а у заключної – дається наукове узагальнення фактів. Такі фільми краще використовувати в момент вивчення теми.

Кінофрагмент являє собою мікрофільм з часом демонстрації від 2 до 5 хв., що містить навчальний матеріал по дуже вузькій темі. Він може бути застосований і при вивченні нового матеріалу, і при його узагальненні, і для створення проблемної ситуації. Найбільше часто кінофрагменти використовують у процесі викладу як ілюстративний матеріал для підтвердження тільки що висунутих основних положень. При використанні кінофрагментів з такою метою студентам потрібні лише незначні пояснення і питання, що акцентують увагу на суті явища, що переглядається.

Кінокільцівка являє собою склеєну в кільце невелику стрічку, за допомогою якої можна показати циклічний процес. Вона зручна і при поясненні матеріалу, і при його повторенні, і при самостійних відповідях і повідомленнях.

Сучасні навчальні фільми звичайно супроводжує дикторський текст, що не повторює те, що показується на екрані, а доповнює, деталізує зображення, керує переглядом. Тому викладачу необхідно добре знати текст, щоб у ході чи перегляду після нього не повторювати того, що учні чи побачили побачать на екрані.

Варіанти використання кінофільмів різноманітні. На вступних заняттях кінофільми показують для створення мотивації навчальної діяльності студентів. Перед демонстрацією фільму чи кінофрагмента викладач називає тему і рекомендує уважно поставитися до змісту кінострічки. Наступну бесіду починає з питань, закладених у тексті фільму, з розмови про навчальну тему. Сприйняття такого фільму не слід ускладнювати особливими завданнями, але надалі в процесі роботи над темою необхідно нагадати окремі епізоди картини, частини тексту.

Виклад нового матеріалу за допомогою навчального фільму можна здійснювати по-різному. Якщо фільм містить матеріал для спостереження, випливає до перегляду за допомогою питань дати студентам визначену установку на його сприйняття. Питання повинні органічно входити в пояснення викладача. Можна запропонувати студентам план теми заняття і завдання - визначити, на які питання плану є відповідь у фільмі. У тих випадках, коли фільм застосовують як наукове джерело, важливо, щоб студенти виконали завдання, що складається з підготовки варіантів обробки нової інформації. Це можуть бути такі варіанти: як скласти короткий чи опис конспект матеріалу фільму; заповнити чи таблицю скласти схему по змісту фрагмента; скласти план (короткий чи докладний) фільму; розробити варіант чи експерименту демонстраційного досвіду по матеріалі кінострічки; порівняти зміст фільму з матеріалом відповідної статті підручника; написати виклад, рецензію, скласти відзив на фільм.

Урок із застосуванням кіно має й організаційне значення. Так, під час демонстрації кінофільму практично виключається утручання викладача в процес перегляду, він лише окремими репліками націлює увагу студентів. Недоцільні які-небудь письмові завдання в ході перегляду, навіть якщо приміщення напівзатемнене. Після зупинки кінопроектора і включення світла студентам протягом 2-3 хв. необхідно надати час для адаптації до нових умов роботи: не можна відразу переходити до читання, проведенню лабораторних робіт.

Навчальне телебачення і телезапис різноманітні за дидактичним призначенням, метою і формою викладу навчального матеріалу. Їх використовують на заняттях для стимулювання, активізації пізнавальної і мовної діяльності, викладу нової навчальної інформації чи її пояснення, узагальнення та систематизації знань і умінь. Телебачення і телезапис – оперативне джерело новітньої інформації.

Педагогічний ефект навчальної передачі залежить від реалізації можливостей телебачення. Телепередачі використовують для показу нових досягнень науки і техніки, ознайомлення з який передбачене програмою; розкриття навчального, матеріалу за допомогою висококваліфікованих фахівців; показу синтезу багатьох явищ; введення в навчальний курс нових розділів і тим, ще недостатньо відомих викладачу; на вступних заняттях, коли треба з особою силою мотивувати наступну навчальну діяльність; для узагальнення навчального матеріалу.

Характерний для теоретичного навчання навчальний матеріал - формули, графіки, схеми, тексти - за допомогою телебачення, відеозапису лише продуціюється, хоча при цьому можуть бути використані різні можливості мови телебачення: мультиплікація, укрупнення деталей зображень, графічні прийоми, спеціальні ефекти. Коштовно те, що телебачення дозволяє наочно моделювати ідеальні дії, наприклад послідовне перетворення геометричних форм.

Особливо успішно навчальне телебачення і відеозапис використовують для демонстрації практичної діяльності фахівця. На навчальному занятті викладачу варто домогтися відповідності методики свого пояснення навчального матеріалу тій методиці, що прийнята в телевізійній передачі, відеозаписі. Викладач повинний добре знати зміст і структуру телефільму, відеозапису, визначати характер роботи з їх матеріалу. У процесі підготовчої роботи з групою до передачі викладач повинний точно і ясно сформулювати мету передбачуваного перегляду, показати шляху самостійної обробки матеріалу фільму, нагадати раніше вивчений матеріал, актуалізувати опорні знання.

Виклад нового матеріалу за допомогою відеозапису дає викладачу великі можливості навчити студентів спостерігати за явищами і подіями, виділяти головне, спонукати до зіставлення побаченого чи почутого з уже відомими факторами. Це досягається вільним регулюванням зображення, застосуванням стоп-кадрів, повторів.

Велика увага при використанні телебачення повинне приділятися узагальненню зведень, отриманих з його допомогою. Це можуть бути: бесіда з акцентуванням на головних моментах змісту; самостійна робота студентів (наприклад, викладач пропонує студентам скласти план сприйнятої інформації, заповнити таблицю, виконати креслення, скласти схему); творчі роботи студентів (твору, рецензії). Після перегляду фільму можлива самостійна робота з підручником, тому що читання відповідного розділу підручника допомагає краще засвоїти, зрозуміти нову інформацію. Можна запропонувати самостійно ознайомитися з додатковою літературою, іншими джерелами інформації.

Відеозапис використовують і для поточного контролю, коли, наприклад, її демонструють без звуку і субтитрів і учні самостійно коментують побачене, аналізують власну діяльність.

Перспективи розвитку засобів навчання: комп’ютерна телекомунікація

В останні роки винятково швидко розвиваються інформаційно-обчислювальна і телекомунікаційна техніка й інформатизація освіти.

До числа засобів, що претендують на корінне перетворення освітнього процесу, варто віднести різноманітну комп'ютерну й інформаційну техніку і технології.

На відміну від традиційних освітніх технологій інформаційна технологія має предметом і результатом праці інформацію, а знаряддям – комп'ютер.

Організація інформаційних процесів у рамках інформаційних освітніх технологій припускає виділення таких базових процесів, як передача, обробка, організація збереження і нагромадження даних, формалізація й автоматизація знань, і обумовлює поява досконала нових засобів навчання. Можна виділити такі нові засоби:

- комп'ютерні навчальні програми, що включають у себе електронні підручники, тренажери, тьюжери, лабораторні практикуми, тестові системи;

- навчальні системи на базі мультимедіатехнологій, побудовані з використанням персональних комп'ютерів, відеотехніки, нагромаджувачів на оптичних дисках;

- інтелектуальні і навчальні експертні системи, використовувані в різних предметних областях;

- розподілені бази даних по галузях знань;

- засобу телекомунікації, що включають у себе електронну пошту, телеконференції, локальні і регіональні мережі зв'язку, мережі обміну даними і т.д.;

- електронні бібліотеки.

Інформаційно-комп'ютерні засоби можуть забезпечити реальну можливість підвищення ефективності педагогічної діяльності. Вони здатні не тільки внести корінні перетворення в саме розуміння категорії «засіб» стосовно до процесу навчання, але й істотно вплинути на цілі, зміст, організаційні форми, методи навчання, виховання і розвитку, що навчаються в навчальних закладах будь-якого рівня і профілю.

Застосування комп'ютерів ефективне на всіх стадіях педагогічного процесу: на етапі пред'явлення навчальної інформації студентам; на етапі засвоєння навчального матеріалу в процесі інтерактивної взаємодії з комп'ютером; на етапі повторення і закріплення засвоєних знань і умінь; на етапі проміжного і підсумкового контролю і самоконтролю досягнутих результатів навчання; на етапі коректування самого процесу навчання і його результатів шляхом удосконалювання дозування навчального матеріалу, його систематизації.

Разом з тим використання комп’ютерів у навчанні не повинне витиснути підготовку фахівців у реальному предметному напрямку, тобто не припустима заміна реальних фізичних явищ тільки модельним (віртуальним) представленням їх на екрані комп'ютера.

Рекомендується застосовувати наступні організаційні моделі навчальної взаємодії учнів із засобами комп'ютерної техніки: класно-урочну, проектно-групову, індивідуальну діяльності.

Класно-урочна модель характеризується тим, що комп'ютерами обладнані всі робочі місця студентів, а також робоче місце викладача. Взаємодія з комп'ютером, як правило, організовано таким чином, що всі студенти виконують однотипні чи просто однакові дії. Задача викладача в цьому випадку спрощується, він ставить проблему, показує, як неї вирішувати, і контролює процес.

Проектно-групова модель характеризується тим, що група студентів вирішує загальну навчальну задачу (розробляє проект) за допомогою оволодіння визначеними знаннями. Проектна діяльність має на увазі наявність різних ролей в учасників. Комп'ютер використовується в міру необхідності відповідно до розширення ролей між студентами. Для 6-8 проектних груп досить 2-3 комп'ютерів, щоб забезпечити роботу всієї навчальної групи. Така організаційна модель ускладнює роботу викладача, особливо оцінку навчальних досягнень кожного окремого студента.

Проектно-групова модель ефективна навіть при обмеженій кількості комп'ютерів у навчальному закладі, тому що може ефективно використовуватися при організації самостійної позааудиторної роботи студентів.

Модель індивідуальної діяльності щонайкраще реалізується при наявності домашнього комп'ютера, однак може застосовуватися, якщо 1-2 комп’ютери встановлені, наприклад, у бібліотеці навчального закладу.

Дана модель дозволяє освоїти комп'ютер як інструмент, знаряддя праці, використовувати програмні засоби, що втілюють у життя штучні середовища шляхом створення віртуальної реальності, застосування тренажерів.

Модель індивідуальної діяльності створює умови для керування власною інформацією, коли в результаті роботи з комп'ютером користувач накопичує матеріали, що вимагають спеціальної уваги до організації їхнього збереження і відновлення.

Комп’ютер значною мірою знижує трудомісткість оформлення створюваних текстів. При гарному оволодінні комп’ютером студент може бути поставлений у ситуацію творчості.

Проектно-групова й індивідуальна моделі є найбільш перспективними, тому що дозволяють інформатизувати навчальний процес і досягають цієї мети з незначними витратами сил і часу.

Умови ефективного використання засобів навчання

Перш ніж застосувати той чи інший засіб навчання, потрібно виділити навчальний матеріал, при вивченні якого можливо і доцільне використання цього засобу. У конкретній навчальній ситуації необхідно установити, чи сприяє використання засобу навчання засвоєнню учнями знань і умінь по навчальній темі, досягненню навчальної мети, вихованню, активізації розумової діяльності. При підборі засобу навчання вирішують: потрібно чи демонструвати на навчальному занятті чи фільм корисніше скласти таблицю; чи відволікає емоційний вплив фільму від його змісту; немає чи у фільмі матеріалу, не пов'язаного з навчальною темою; чи допомагає застосування ТЗН досягненню мети уроку і рішенню основних методичних задач навчання, чи сприяє наочність вихованню в студентів позитивного відношення до праці, самостійності й активності, розвитку творчого мислення.

Важливо також визначити момент подачі засобу навчання на навчальному занятті, який найбільше відповідає логіці навчально-пізнавального процесу. У максимальному ступені варто враховувати послідовність вивчення навчального матеріалу: використовуваний засіб повинний логічно доповнювати й ілюструвати як на початку, по ходу, так і наприкінці викладу теми. Передчасне ознайомлення з навчальною інформацією (попереднє вивішування плакатів і т.д.) чи пред'явлення великого обсягу інформації за допомогою декількох посібників одночасно неприпустимо, тому що знижує ефективність їхнього застосування.

Наприклад, велика кількість наочного приладдя і ТЗН в конкретних видах навчальної діяльності – досить серйозна проблема. Зорове сприйняття є, власне кажучи, лише початком засвоєння. Знання, уміння і навички в студентів можуть бути сформовані тільки в результаті їхніх активних зусиль, дій. Тому будь-яка наочність на навчальному занятті неефективна, якщо вона не супроводжується пізнавальною діяльністю студентів. Звідси випливає, що необхідно ретельно продумати, як використовувати наочний матеріал у конкретній навчальній роботі, як активізувати і направити пізнавальну діяльність студентів у процесі їхньої підготовки до сприйняття наочних засобів, а також після перегляду навчального кіно, телепередачі, відеозапису, прослуховування магнітофонної чи грамзапису.

Щоб дидактичний засіб приніс необхідний ефект при педагогічно правильному його застосуванні, воно повинне відповідати ряду визначених дидактичних вимог, насамперед відповідати задачам підготовки фахівця. Подана за допомогою засобів навчання інформація повинна відповідати сучасним науковим знанням і узгоджуватися зі змістом навчальної програми і підручника.

Інформація, передана за допомогою засобів навчання, повинна бути доступної. Приступність виявляється не в спрощеному викладі, а в тих чи інших особливостях подачі навчальної інформації, що враховують досвід, коло інтересів і рівень знань студентів.

При узагальненні і закріпленні знань необхідно використовувати принципово інші види наочності, чим ті, котрі були застосовані при актуалізації знань. Як правило, вони повинні бути більш концентрованими й узагальнюючими, що часто охоплюють представлені раніше окремо засобу наочності. Ці засоби передають ту ж інформацію, але в більш великих блоках (наприклад, що узагальнюють схеми).

Кількість використовуваних засобів, особливо екранно-звукових, на одному навчальному занятті повинне бути досить обмеженим. Це порозумівається тим, що їхнє надмірне використання веде до перевтоми студентів. За даними медичних досліджень, для збереження працездатності студентів рекомендується застосовувати на одному занятті не більш двох-трьох екранних засобів.

При використанні ТЗН необхідно також враховувати їхня відповідність інженерно-технічним вимогам. У цілому про раціональність і ефективність застосування засобу навчання можна судити по тому, чи дозволило воно зробити доступним для сприйняття студентів важкий матеріал, що не сприймався іншим способом; чи дало можливість розширити представлення про досліджуване явище, глибше зрозуміти його сутність, чи активізувало пізнавальну діяльність студентів, чи сприяло подоланню стомлення, чи дозволило збільшити обсяг тренувального матеріалу, винесеного на навчальне заняття, чи допомогло оперативно здійснити поточний контроль за засвоєнням знань, чи сприяло розвитку пізнавальних інтересів студентів.

Успішність використання засобів навчання значною мірою залежить від професійної підготовленості викладача. Умінню використовувати засобу навчання треба повсякденно і наполегливо учитися.

Важливість дидактичних функцій засобів навчання робить актуальної проблему комплексного забезпечення ними процесу навчання. Звідси випливає необхідність розробки і створення сукупності засобів навчання до кожної навчальної програми предмета, до кожної теми і навчального заняття. Доцільно до навчальних програм у виді додатка мати перелік дидактичних засобів із указівкою теми їхнього застосування, тим більше що в галузі розробки і створення засобів навчання в даний час упорядкованості не спостерігається. Часто засоби навчання розробляються без опори на аналіз змісту і процесу навчання, без визначення найбільш раціонального місця їхнього застосування в конкретних умовах. Це приводить до того, що дидактичні засоби застосовуються безсистемно, а не як найважливіший компонент навчального процесу.

При створенні комплексу засобів навчання необхідно враховувати конкретні задачі навчання і виховання, характер і обсяг навчальної інформації, що підлягає засвоєнню, рівень розвитку студентів, їхній життєвий досвід. Дуже важливо в рамках цієї роботи проаналізувати зміст навчального матеріалу, виділити в ньому логічні «порції» і розробити для передачі кожної порції відповідну методику, визначити раціональні способи пред’явлення навчальної інформації, способи узагальнення, систематизації, повторення, закріплення навчального матеріалу, перевірки знань і умінь студентів.

Розробка дидактичних засобів і включення їх до складу комплексу вимагають обліку великої кількості факторів, що впливають на результативність педагогічного процесу. Основними факторами є відповідність компонентів комплексу змісту досліджуваного матеріалу, часткою методичним задачам, методам навчання, вимогам раціонального використання навчального часу.

Таким чином, кожен засіб навчання повинен бути оцінений з інформативної і функціонально-дидактичної сторони, тобто з погляду відповідності закладеної в ньому інформації тому матеріалу, вивчення якого передбачено програмою, і з погляду відповідності цієї інформації тим приватним методичним задачам, що зважуються при розкритті визначеного змісту.

Вибір видів засобів навчання на кожне навчальне заняття – процес індивідуально-творчий. Кожен викладач здійснює його з урахуванням знання змісту свого предмета, особливостей студентів, рівня їхньої підготовленості, відносини до навчального предмета.

По кожному предмету важко централізовано розробити і підібрати засоби навчання у відповідності зі специфікою і змістом кожної теми. Індивідуальний стиль роботи викладача і рівень розвитку студентів вносять свої корективи у використання цих засобів.

Комплексне методичне забезпечення навчання професії.

Комплексне методичне забезпечення – це оптимальна система навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідна для повного і якісного навчання предметам, професіям, спеціальностям у рамках часу, відведеного навчальним планом.

Комплексне методичне забезпечення містить у собі:

1. Навчальну документацію: навчальний план, навчальні програми, перспективний-тематичний план, плани уроків.

2. Засоби для учнів: підручник, навчальний посібник (при відсутності – конспекти лекцій), довідники, збірник задач, збірник завдань для виконання вправ і самостійних робіт, керівництво для виконання лабораторно-практичних робіт, комплекти інструкційно-технологічної документації і т.д.

3. Засоби для інженера-педагога: часні методики, методичні розробки по темах, методичні рекомендації, інформаційні матеріали про передовий педагогічний досвід і т.д.

4. Дидактичні засоби на урок: наочні посібники, ТЗН, роздаткові матеріали, демонстраційне устаткування, пристрої для контролю знань і умінь учнів.

5. Навчальне устаткування для виконання навчально-виробничих і лабораторно-практичних робіт. Його перелік залежить від професії, з якої проводиться навчання, і конкретизується в програмах відповідних навчальних дисциплін.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Засоби навчання як складова частина матеріально-технічного оснащення навчального закладу являють собою сукупність предметів, що містять у собі навчальну інформацію чи виконують тренувальні функції і призначені для формування в студентів знань, умінь і навичок, керування їх пізнавальною і практичною діяльністю, усебічного розвитку і виховання.

За поставленою дидактичною задачею і способом її реалізації виділяють наступні групи засобів навчання: навчально-наочні посібники, вербальні засоби навчання, спеціальне устаткування, технічні засоби навчання (ТЗН).

Вибір засобів навчання залежить від цілей і задач, змісту навчання, закономірностей навчального процесу, пізнавальних здібностей студентів, використовуваних організаційних форм і методів навчання, а також від дидактичних можливостей самих засобів навчання.

В зв’язку з швидким розвитком комп’ютерної техніки і програмного забезпечення новим перспективним засобом навчання стають комп’ютерні навчальні програми, навчальні системи на базі мультимедіатехнологій тощо.

Література для самоосвіти

1. Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и технологии обучения в средних специальных учебных заведениях: Учеб. пособие для преп. Учреждений сред. проф. образования. – М.: Мастерство, 2001. – 272 с.

2. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. / И.Ф. Харламов. – 7-е изд. – Мн.: Университетское, 2002. – 560 с.

3. Скакун В.А. Методика производственного обучения в схемах и таблицах: Метод. пособие. – М., 2001. – 175 с.

4. Основы профессиональной педагогики: Профпедагогика / Под ред. С.Л. Батышева и С.А. Шапоринского. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1977. – С. 51-79.

5. Професиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по пед. специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация “Професиональное образование”, 1997. – 512 с.

6. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. 3айчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992. – 383 с.

7. Справочник мастера производственного обучения: Учебное пособие / Ю.А. Якуба, А.В. Елистратов, О.Ю. Куракса, С.В. Куракса; под ред. Ю.А. Якубы. – М.: “Академия”, 2003. – 352 с.

8. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке засоби навчання?

2. Як класифікують засоби навчання?

3. Навчально-наочні посібники та дидактичні можливості їх використання.

4. Вербальні засоби навчання та дидактичні можливості їх використання.

5. Спеціальне устаткування та дидактичні можливості їх використання.

6. Технічні засоби навчання та дидактичні можливості їх використання.

7. Які перспективи розвитку засобів навчання?

8. Які умови ефективного використання засобів навчання?

9. Комплексне методичне забезпечення та його складові.

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29  Наверх ↑

Кращі книги