Словник основних категорій по макроекономіці.

Абсобція – частина валового внутрішнього продукту, що реалізується вітчизняним домашнім господарствам, фірмам і уряду даної країни.

Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори – механізми, які дозволяють зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики.

Автономне споживання та заощадження — споживання та заощадження, які не залежать від післяподаткового доходу.

Автономний попит - попит, що не залежить від зміни рівня доходу.

Автономні інвестиції - інвестиції, які здійснюються при фіксованому національному доході, тобто при незмінному сукупному попиті на блага.

Агрегат – сукупність  специфічних економічних одиниць, які складають одне ціле.

Агрегат грошовий – показник кількості грошей; групування фінансових активів за степенню ліквідності.

Агрегація – спосіб створення сумарних показників з одиничних.

АД = Со+Їо+с/ - лінія функції  запланованих  витрат. Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схильністю до споживання (),  тобто чим схильність вища,  тим нахил  до  осі  більший.

Адаптаційний кредит – кредит комерційного банку з Центрального, який надається з метою приведення у відповідність резервів з визначеною Центральним банком нормою.

Адаптаційні фінансові пільги - пільги планово-збитковим малозабезпеченим підприємствам на строк, передбачений програмою, з метою їхнього фінансового оздоровлення.

Аккомодаційна політика – економічна політика, направлена на пом’якшення наслідків шоків в економіці, послаблення їх руйнівної сили.

Акселератор – коефіцієнт, який показує кількісне співвідношення приросту інвестицій даного року до приросту національного доходу минулого. Це коефіцієнт, який визначає скільки одиниць додаткового основного капіталу необхідно затратити на одиницю додаткового обсягу виробництва продукції. ;.

Аналіз ex ante – це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепції.

Аналіз ex post – це аналіз, що базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результати досягла.

Асигнування - видача грошових засобів із держбюджету на утримання підприємств і установ.

Базовий індекс цін - індекс, який характеризує зміну цін за певний період часу, використовуючи товарну структуру ВНП визначеного базового року. о – базовий рік; t – поточний рік; - обсяги виробництва в базовому і t – му році; - ціна в базовому t – му році.

Базовий рік — рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід тощо).

Баланс руху капіталів – частина платіжного балансу країни, в якій відображається ввіз в країну та вивіз з неї довгострокових та короткострокових капіталів.

Безробіття - соціальне-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята в суспільному виробництві.

Безробіття очікування – виникає в результаті перевищення рівня реальної заробітної плати над її рівноважним значенням.

Біологічна ставка процента – у теорії економічного зростання значення ставки процента, що виникло в ситуації, коли з усіх можливих шляхів збалансованого зростання вибирають такий, за якого досягають і підтримують найвище споживання на душу населення. У цього варіанта збалансованого зростання гранична продуктивність капіталу дорівнює постійному, визначеному з зовні темпу зростання робочої сили.

Боргове фінансування бюджетного дефіциту – позика грошей у населення шляхом випуску облігацій державного займу.

Буферний запас – запас предметів споживання з метою зглажування цінових коливань на основні споживчі товари. Для пом’якшення коливань цін використовують продаж товарів із запасу, коли ціни на товари високі, і покупки товарів, коли ціни на товар низькі.

Бухгалтерський облік - це безперервна документальна реєстрація господарських операцій як з товарно-матеріальними, так і з грошовими цінностями, яка базується на принципі подвійного рахунку, ведені рахунків та складанні бухгалтерських балансів.

Бюджет – грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.

Валовий внутрішній продукт  (ВВП) – поточна вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в економіці країни за певний проміжок часу всіма факторами виробництва в межах національної економіки.

Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Валовий національний продукт (ВНП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг,  створених факторами виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни, в тому числі за межами країни.

Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту.

Валові приватні інвестиції - сума всіх інвестиційних товарів, які призначені для заміщення основного капіталу, який був спожитий на протязі року і чистих добавок до обсягу капіталу в економіці, тобто це сума величини заміщення і приросту інвести­цій.

Валютний курс – ціна однієї валюти в одиницях іншої. Курси усіх вільно конвертованих валют визначають, як і будь яку іншу ціну, попитом  і пропозицією на тому ринку, на якому їх продають, тобто на валютному ринку. Зазначений попит та пропозицію визначають платіжним балансом країни – наявністю в ньому активного або пасивного сальдо.

Варант –документ, що дає його власникові право на придбання частки акціонерного капіталу. Ця операція аналогічна до придбання довгострокового опціону, проте варанти випускаються компанією на нову емісію акцій, тоді як опціон заключається на вже випущені в обіг цінні папери.

Вартісне зростання - економічне зростання виміряне у вартісному виразі. Застосовується часто, але не завжди може виключити вплив інфляції.

Вартість захисту  - захист внутрішньої економіки за допомогою тарифів, квот або інших обмежень викликає витрати в економіці, які набирають двох форм: національного розміщення ресурсів і деформації структури споживання. Перша форма характеризується зниженням граничного продукту факторів виробництва у грошовому виразі, а друга – втратою надлишку споживача.

Верифікація – перевірка, підтвердження дійсності інформації, цілей, моделей. Верифікація інформації здійснюється методами віртуального і логічного контролю. Верифікація цілей забезпечує ефективність системи управління. Верифікація моделей зводиться до співставлення результатів з відповідними показниками дійсної поведінки об’єкта економічного розвитку.

Верхня межа – верхнє обмеження зростання виробництва в теорії економічного циклу. Верхня межа досягається, коли всі фактори виробництва використовуються на рівні їхніх максимальних виробничих можливостей. Ресурси таких факторів можуть збільшуватися так, що верхня межа з часом буде підніматися.

Видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають в наслідок розподілу фонду грошових  коштів держави та його використання за галузевим, цільовим та територіальним призначенням. Видатки бюджету проявляються через конкретні види витрат, кожний з яких може характеризуватися в якісному та кількісному аспектах.

Вилучення – будь - який дохід вилучений з кругообігу доходів і тому не доступний для поточного придбання товарів і послуг. У простій моделі доходи-витрати вилучення посилюються дією мультиплікатора, в результаті чого відбувається кратне скорочення національного доходу. До вилучень звичайно відносять заощадження, оподаткування й імпорт.

Вимушені заощадження – форма заощаджень, що утворилися внаслідок того, що споживачі не можуть витратити гроші на бажані споживчі товари просто через недоступність цих товарів.

Вирівнювання доходів – один з напрямків державної соціально-економічної політики, задача якої – узгодження розбіжностей в розподілі національного продукту, особистих доходів і майна. Кінцевою метою вирівнювання доходів є зняття протиріччя між класами та групами суспільства, його стабільність, створення бази для формування розвитку економічно їактивності середнього класу.

Виробничі коефіцієнти в моделі макроекономічної рівноваги Леона Вальраса – показують скільки окремих виробничих послуг потрібно затратити при даній техніці на виробництво одиниці предметів споживання.

Виробнича функція Кобба-Дугласа - функція, що визначає взаємозамінність праці і капіталу. Виведена в кінці 20-х років американськими вченими: економістом П.Дугласом і математиком Х.Коббом. Функція має вигляд :

Р= f (К,L), тобто

Р= в де

Р - обсяг сукупного виробництва;

L - витрати праці;

К- капітал;

- степеневі коефіцієнти, де

в - коефіцієнт розмірів, який залежить від використаних одиниць виміру. Степеневі коефіцієнти  і  відображають еластичність Р щодо збільшення кожного з факторів, або іншими словами, значущість зростання фактора для зростання продукту.

Функція Кобба-Дугласа базується на припущені про спадаючу граничну віддачу ресурсів та постійність коефіцієнта еластичності виробництва по затратам ресурсів. Модифікована функція Кобба-Дугласа включає вплив технічного прогресу.

Виробничий ефект тарифу  - скорочення добробуту внаслідок  переключення споживчого попиту з більш дешевої імпортної продукції на більш дорогу вітчизняну.

Витіснення – падіння приватного споживання або інвестицій у результаті зростання державних видатків. В економіці з повним використанням ресурсів зростання державних витрат викликатиме компенсаційне падіння приватних інвестицій.

Витрати - випуск – метод економічного аналізу, за якого економіка може бути подана у вигляді набору лінійних виробничих функцій, що описують взаємозв’язки всіх секторів. Виробнича система може бути подана в такому вигляді:

 - випуск і-го сектору економіки;

 - виробничий коефіцієнт, що показує кількість і-го продукту, використаного у виробництві однієї одиниці j – продукту;

 - кінцевий попит на і-тий продукт.

Таким чином, загальний випуск і-того сектора розподіляється на частини, одна з яких використовується при виробництві всіх інших товарів (проміжний продукт), а інша – для кінцевого споживання.

Відкрита інфляція - характеризується постійним зростанням цін та дією механізму адаптивних інфляційних очікувань.

Відплив капіталу – чиста величина іноземних активів і позик, виданих іноземним позичальникам фінансовими посередниками країни.

Вільна торгівля – політика невтручання держави в міжнародну торгівлю, за якої міжнародна торгівля здійснюється відповідно до міжнародного поділу праці і теорії порівняльної переваги. Така політика веде до найефективнішого розподілу ресурсів у світовому масштабі і максимілізації світового прибутку.

Вільний ринок – ринок, на якому не здійснюється державне втручання і безперешкодно діють сили попиту і пропозиції.

ВНП - розрив - різниця між фактичним та потенційним ВНП. Розрив -ВНП=

Внутрішній державний борг -  заборгованість держави своїм власним громадянам (які тримають внутрішні державні облігації).

Внутрішній дефіцит бюджету – це загальний дефіцит бюджету мінус зовнішній дефіцит.

Внутрішній лаг – затримка в часі між моментом установлення необхідності в діях і моментом їхнього здійснення, тобто проміжок часу між моментом економічного шоку та моментом прийняття заходів економічної політитки. Внутрішній лаг може бути поділений на три складові: лаг виявлення, лаг рішення, лаг дії.

Внутрішня конвертованість “м’яких” валют – можливість для резидентів даної країни обмінювати без обмеження вітчизняну валюту на іноземну за курсом, установленим центральним банком, причому використання іноземної валюти обмежено операціями з поточних рахунків.

Втеча від грошей – це поняття відноситься до переведення багатства з грошової форми у форму активів, що приносять процент, спричиненого сподіванням на підвищення цін або падіння процентної ставки.

Вторинна зайнятість - додаткова зайнятість зверх основної роботи або навчання.

Галопуюча інфляція - підняття цін від 10% до 200% в рік.

Галузева структура заробітної плати – ранжування середніх рівнів оплати праці різноманітних груп працівників відповідно до галузей економіки, в яких вони працюють.

Гарант – особа або організація, що погодилась нести весь ризик або частину його в обмін на оплату, яку називають страховою премією. Емісійні доходи також гарантують випуск нових акцій і у разі, якщо всі акції не будуть розміщені гарант має придбати частину емісії, яка залишилася.

Гарантований темп зростання в моделі економічного зростання Харрода – темп зростання, що забезпечує динамічну рівновагу, тобто повне використання виробничих можливостей, але повна зайнятість при цьому досягається не завжди. При гарантованому темпі зростання наблюдається використання всього приросту капіталу. 

“Гарячі” гроші – якщо в країні встановилася сприятлива ставка процента, то це залучає гроші з-за кордону, які, проте згодом можуть піти з країни, якщо в іншій країні виникнуть сприятливі умови. Уряди звичайно з обережністю ставляться до відносного поліпшення платіжного балансу і зміцнення валютного курсу внаслідок припливу “гарячих” грошей, оскільки він може бути дуже короткостроковим.

Гіперінфляція - процес різкого знецінення грошей, викликане кризою системи грошового обігу і проявляється в безперервному і швидкому зростанні цін, яке складає 10% в місяць і більше

Гіпотеза ефективного ринку – твердження, що акції на фондовій біржі є найкращою доступною оцінкою їхньої реальної цінності, оскільки на фондовій біржі існує ефективний механізм ціноутворення. Існує три рівні ефективності. До першого рівня відносять ринки зі слабкою формою ефективності, тобто ринки, на яких поточні зміни цін на акції не залежать від попередніх змін. Друга, напівсильна  форма ефективності, існує тоді, коли ціни на акції цілком відбивають усю доступну для публіки інформацію. Третя сильна форма ефективності ринків, існує тоді, коли ціни на акції враховують усю інформацію, як доступну для публіки, так і ні.

Гіпотеза ефективного важеля – твердження проте, що політика доходів не тільки створює ефекти зсуву в процесі встановлення заробітної плати, а й може також змінити нахил кривої Філліпса, тобто може змінювати ступінь впливу факторів, які визначають заробітну плату, та швидкість зміни.

Гіпотеза ефекту зсуву – твердження, що політика доходів може викликати зсув кривої Філліпса ліворуч, що викликає зниження ставок заробітної плати і/або цінову інфляцію при даних значеннях їхніх детермінантів, головним чином рівня безробіття. Для перевірки цієї гіпотези звичайно використовують метод моделювання.

Гнучка заробітна плата - зміна ставок заробітної плати в залежності від динаміки економічних показників розвитку країни в цілому (ВНП, продуктивність праці.).

Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.

Градуалізм – підхід до політики економічного розвитку, який припускає, що розвиток становить поступовий, повільний і стійкий процес, і тому впроваджувані політичні заходи повинні мати такий самий характер.

Границя виробничих можливостей – це графічне зображення взаємозв’язку потреб та виробничих можливостей, тобто це графічна ілюстрація того факту, що національна економіка повністю реалізує свій потенціал і не може збільшувати виробництво одного товару не обмежуючи виробництво іншого. Таким чином, границя виробничих можливостей показує економічний вибір суспільства.

Гранична норма трансформації – чисельне значення кута нахилу кривої виробничих можливостей.

Гранична податкова ставка - це відношення приросту виплачуваних податків до приросту доходу.

Гранична схильність до заощадження – частка приросту доходу, яка іде на заощадження, тобто відношення будь-якої зміни заощадження  до зміни  доходу, що викликало зміну заощадження. S`=.

Гранична схильність до споживання - частка приросту доходу, яка іде на споживання,  тобто відношення будь-якої зміни  споживання до тої зміни величини доходу, яка зумовила зміну споживання. C` =.

Гранична схильність до імпорту – зміна імпорту в результаті зміни доходу на одиницю.

m – імпорт;

 - гранична схильність до імпорту;

Y – дохід.

Гранична схильність до оподаткування – зміна надходжень податків у результаті зміни доходу на одну одиницю.

Грошова маса - це сукупність всіх грошових засобів, що знаходяться в суспільстві в готівковій і безготівковій формах.

Грошовий мультиплікатор - відношення грошової маси до грошової бази (гроші центрального банку).

де

 - грошовий мультиплікатор;

М - грошова маса;

H - грошова база.

Грошовий мультиплікатор (МР) – коефіцієнт, який показує на скільки зміниться обсяг грошової маси при зміні грошової бази

Грошовий попит – потреба в певному запасі грошей, що визначається як кількість платіжних засобів, які населення бажає отримати в ліквідній формі, тобто в формі готівкових грошей та чекових депозитів. MD

Грошовий ринок - ринок, на якому попит на гроші і їх пропозиція визначають рівень процентної ставки, "ціну" грошей.

Грошовий ринок – це ринок коротко строкових кредитних операцій, на якому попит на гроші та їх пропозиція визначають рівень процентної ставки.

Грошові агрегати – це особливе поєднання фінансових активів, які є вимірниками обсягу та структури грошової маси.

Грошово – кредитна політика – сукупність монетарних заходів, за допомогою яких Центральний банк впливає на параметри рівноваги грошового ринку – пропозицію грошей і процентну ставку.

Дельфійський метод – метод експертної оцінки майбутнього, тобто експертного прогнозування. Суть метода полягає в організації систематичного збору експертних оцінок – висновків спеціально підібраних експертів, їх математично-статистичної обробки, корегування експертами своїх оцінок на основі кожного циклу обробки.

Демографічна пастка – (це явище називають “пастка рівноваги низького рівня”) – в економіці з дуже низьким рівнем доходу на душу населення може виявитись, що темп зростання населення перевищує темп зростання реальних доходів.

Демпінг – збут імпортної продукції по цінах, , які нижчі внутрішніх ринкових цін  країни- виробника.

Деномінація - зміна номінальної вартості грошових знаків і обмін їх на укрупнені грошові одиниці з одночасним перерахунком у тому ж співвідношенні цін, тарифів, зарплати тощо.

Депозитний .мультиплікатор () - коефіцієнт обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів (r) і показує у скільки разів комерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу. .

Депозити – це грошові кошти, вкладені в комерційні банки в готівковій чи безготівковій формі.

Депресія – період в економічному циклі, під час якого безробіття надзвичайно високе та спостерігається значне недовикористання виробничих потужностей підприємств, низький обсяг виробництва та інвестицій.

Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за мінусом бюджетних надлишків.

Державні видатки – витрати пов’язані з діяльністю держави, які поділяються на чотири категорії:

а) споживання в державному секторі (зарплата робітників державного сектора, платежі за товари, що купуються для поточного споживання) – С,G;

б) трансфертні платежі - ;

в) проценти з державного боргу  - N;

г) державні інвестиції -  

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законодавством України внесків юридичних осіб не залежно від форм власності  та внесків громадян.

Дефініційні функції виражають залежності, які виходять з означення економічних явищ. Наприклад, сукупний попит на ринку благ (<Y< закордону з попиту та (<G

Y= C+I+G+Ne

Дефлювання – процес коригування валового національного продукту номінального з урахуванням дефляцій.

Дефлятор ВНП - індекс цін, який виражає відношення номінального ВНП до реального ВНП. Деф.ВНП=. Коефіціент, який розраховується для перерахунку економічних показників, обчислених в грошовому виразі, з метою приведення їх до рівня цін попереднього періоду.

Дефляція - скорочення грошової маси в обігу з метою зниження цін, шляхом збільшення оподаткування працюючих, підвищення облікової ставки центрального банку, обмеження кредитних операцій банку.

Дефолт – невиконання зобов’язань, відмова від сплати боргу.

Децильний коефіцієнт - співвідношення між середніми доходами 10% найбільш високооплачуваних громадян і середніми доходами 10%  найменш  забезпечених. Показує диференціацію населення по доходах.

Диверсифікація валютних резервів – політика держави, банків та транснаціональних корпорацій направлена на регулювання  структури валютних резервів шляхом включення в їх склад різних іноземних валют  з метою забезпечення міжнародних розрахунків і захисту їх від валютних ризиків.

Динамічна макроекономічна рівновага – відображає відповідність елементів, частин і сфер економічної системи в умовах розширеного відтворення.

Динамічна рівновага - економічна рівновага,  яка відображає відповідність елементів, частин і сфер системи в умовах, коли її загальні розміри безперервно змінюються.

Динамічний мультиплікатор - мультиплікатор, який враховує час, що проходить між послідовними споживчими витратами і часом, який відділяє первісне інвестування від кінцевого збільшення національного доходу.

Дискреційна фіскальна політика – система заходів, що передбачає зміни в доходах та витратах державного бюджету з метою досягнення макроекономічної рівноваги в умовах повної зайнятості та відсутності інфляції. Дана політика використовується державою для протидії циклічним коливанням.

Додана вартість - різниця між валовим випуском продукції господарських одиниць і величиною проміжного споживання.

Домашні господарства – економічні агенти, діяльність яких направлена на задоволення власних потреб.

Дотації – вид державної грошової допомоги організаціям, підприємствам для покриття збитків з метою підтримки.

Дохід розпорядження - дохід, що перебуває в особистому роз­порядженні домашніх господарств, який обчислюється як різниця між особистим доходом та індивідуальними податками, які склада­ються із прибуткових податків, податку на особисте майно, подат­ку на спадок. ДР = ОД – Т.

Екзогенні змінні – це зміні, які модель бере як дані.

Економічна політика – цілеспрямований вплив держави на виробництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.

Економічна рівновага - стан економічної системи, при якому забезпечується балансова ув’язка ресурсів і цілей господарської діяльності суспільства, достатня співмірність елементів і параметрів його функціонування, відома відповідність інтересів основних учасників відтворювального процесу.

Економічна система – це специфічний організований і сформований своєрідний механізм, який поєднує в собі сукупність усіх компонентів (елементів, ланок) економіки ( галузі, підприємства, індивідуальні господарства, людей, що стоять за ними), природне середовище і виробничі відносини.

Економічне зростання - реальний приріст обсягу національного продукту в результаті кількісного збільшення  або якісного  покращення  факторів виробництва.

Економічні операції СНР - операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю.

Економічний експеримент - це суб’єктивне втручання в хід досліджуваного процесу як в реальному житті, так і в штучно створених умовах.

Економічно-активне населення - включає осіб найманої праці, зайнятих на підприємствах різних організаційно-правових форм державного і недержавного секторів економіки; самостійних робітників і підприємців; незайняте працездатне населення, що шукає роботу (включаючи безробітних).

Експертні оцінки – логічна викладка спеціалістів (фахівців), відносно того, чи іншого економічного  процесу або ж наслідків його дії. 

Екстенсивний тип економічного зростання - реальний приріст обсягу національного продукту внаслідок кількісного збільшення використаних факторів виробництва.

Екстернальні економічні теорії - теорії, які вбачають причину економічних циклів в коливаннях факторів, що лежать за межами економічної системи: в сонячних плямах; війнах; революціях і політичних діях; в темпах зростання населення, його міграції; в наукових відкриттях та нововведеннях.

Емісійне фінансування бюджетного дефіциту – позика грошей у Центрального банку, яка скорочує економічної активності приватного сектору, але призводить до збільшення грошової маси в обігу.

Ендогенні зміні – це зміні, які модель намагається пояснити.

Ефект витіснення – виникає через підвищення ринкових процентних ставок у випадку фінансування бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів.

Ефект імпортних закупок - при підвищенні рівня цін в даній країні ефект імпортних закупок приводить до зменшення сукупного попиту на вітчизняні товари та послуги і навпаки.

Ефект Олівера-Танзі – навмисне затягування платниками податків строків внесення податкових відрахувань в державний бюджет в умовах підвищення рівня інфляції.

Ефект процентної ставки - траєкторія кривої сукупного попи­ту визначається впливом змінного рівня цін на відсоткову ставку, а відповідно і на споживчі витрати та інвестиції. Тобто, підвищення рівня цін приведе до росту відсоткової ставки, а це викличе скорочення споживчих витрат і інвестицій.

Ефект реальних касових залишків - при більш високому рівні цін реальна вартість або купівельна спроможність нагромаджених фінансових активів, що знаходяться у населення, зменшиться.

Ефект Фішера – ефект, за яким визначається траєкторія руху процентної  ставки під впливом грошової маси та рівня інфляції. Збільшення інфляції на 1

Ефект Храповика - це асиметрія у графіку сукупної пропозиції, яка полягає в тому, що коли обсяг сукупного попиту розширюється, горизонтальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується, вниз відхиляється повільно, або взагалі не відхиляється.

Загальна економічна рівновага – стан економіки, при якому забезпечується балансова ув’язка ресурсів та цілей господарської діяльності суспільства, достатня співмірність елементів та параметрів його функціонування, відома відповідність інтересів основних учасників відтворювального процесу.

Загальна рівновага - економічна рівновага,  що описує стан системи на рівні народного господарства в цілому.

Загальний дефіцит бюджету – утворюється державними витратами, які перевищують державні доходи та субсидії.

Зайнятість населення - сукупність економічних, правових та соціальних відносин з приводу забезпечення працездатного населення робочими місцями.

Закон Л. Вальраса – загальна пропозиція кінцевих продуктів в грошовому виразі рівна загальному попиту на них, як суми доходів, що приносять всі фактори виробництва їх власникам.

Закон Оукена – коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то втрати ВВП будуть становити 2,5%.

1) , де

Y – фактичний обсяг виробництва;

 - потенційний обсяг виробництва;

 - коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття;

U – фактичний рівень безробіття;

 - природний рівень безробіття;

2) , де

- фактичний обсяг виробництва в поточному і попередньому роках;

 - фактичний рівень безробіття в поточному і попередньому роках.

Закон Парето - показує залежність між величиною доходу та числом осіб, що його отримують, тобто, якщо розподіл низьких доходів часто змінюється, то при досягненні більш високого рівня він стає стабільним. Закон підтверджує, що соціальна стабільність є наслідком високого рівня добробуту населення.

Закон спадаючої ефективності – кожний додатковий приріст одного з факторів виробництва при сталості інших факторів веде до спадаючого приросту продукту.

Закон спадаючої корисності – по мірі споживання нових порцій одного і того ж продукту, його загальна користь зростає сповільнено ( по мірі задоволення загальних потреб).

Закон спадаючої продуктивності факторів виробництва – поступове зменшення продуктивності того чи іншого фактора виробництва призводить до врівноваження ціни і прибутку від продукції, отриманої за рахунок застосування додаткової одиниці даного фактору. Тобто, при незмінних  технічних умовах збільшення на одиницю витрат одного з факторів, при постійності інших, веде до спадаючої віддачі факторів виробництва.

Закони Енгеля - якісні моделі поведінки, тобто середні моделі видатків людей з різними рівнями доходів, які будуються на базі вивчення бюджетів сімей.

Залікова ставка відсотка - це відсоткова ставка, під яку Центральний банк виділяє кредити комерційним банкам. Її розміри визначає держава, але кінцева величина формується під впливом попиту на гроші.

Заощадження – частина доходу домашніх господарств, яка не іде на купівлю товарів  і послуг та оплату податків, а вкладається в фінансові ринки у вигляді акцій, облігацій, цінних паперів та ін.

Заплановані витрати – сума, яку суб’єкти економічної системи мають намір потратити на купівлю товарів та оплати послуг. Заплановані витрати (АД) відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над  реалізованою і навпаки

Захищений паритет процентних ставок – в режимі гнучкого курсу валют ситуація, коли ставки процента двох країн підтримують рівними за допомогою знижок або надбавок до форвардного валютного курсу.

Збалансована інфляція - ціни різних товарів незмінні відносно одне одного {незбалансована - ціни різних товарів постійно змінюються по відношенню один до одного і в різних пропорціях).

Збалансоване економічне зростання – в теорії економічного зростання динамічний стан економіки, коли всі реальні показники зростають постійним темпом.

Зміна реального доходу - показник рівний різниці між змінами номінального доходу і зміни рівня цін.

Зобов’язання держави по видаткам – це перенесені на майбутнє витрати бюджету, що не враховуються в поточному бюджеті, і які виникають в наслідок приватного державного субсидіювання імпорту або надання державних гарантій по платежах.

Зовнішній дефіцит бюджету – зовнішні видатки держави мінус державні надходження від зовнішніх джерел.

Зовнішній лаг – проміжок часу між реалізацією макроекономічної політики й отриманням нею повного ефекту.

Золота точка експорту – в умовах золотого стандарту валютний курс, при якому вигідно вивозити золото. Обмінний курс валют країн, в яких гроші прямо або опосередковано обмінюються на золото і в яких існує свобода його вивозу або ввозу, може коливатися навколо валютного паритету лише в певних границях, які називаються золотими точками.

Золота точка імпорту – мінімальний розмір валютного курсу, по якому може бути придбана валюта для здійснення зовнішньоекономічних операцій, або для таких операцій необхідно мати золото.

Зона вільної торгівлі – регіональне об’єднання країн, в рамках якого здійснюється неоподаткована торгівля, що призводить до розширення внутрізональної торгівлі, конкуренції,  долається низький рівень економічного розвитку района і підвищується його роль  в загальному зовнішньоекономічному обороті країни.

Імпортована інфляція - виникає у випадку підвищення цін на товари, що імпортуються, при умові твердого валютного курсу.

Інвестиції - економічні ресурси, що направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

Інвестиційна пастка – виникає, коли попит на інвестиції абсолютно нееластичний по процентній ставці. При цьому, в якій би області лінії LM не встановилась початкова рівновага на ринку благ, грошей та цінних паперів зрушення кривої LM не змінить обсягу реального національного продукту.

Інвестиційний попит - попит підприємців на засоби вироб­ництва для відновлення зношеного капіталу і збільшення реального  капіталу.

Індекс вартості життя - це показник для розрахунку життєвого рівня населення, який відображає зміну цін і тарифів фіксованого набору товарів і послуг, що споживає середній житель країни.

Індекс випереджаючих індикаторів – індекс, що забезпечує необхідну інформацію про можливі коливання економіки і включає наступні показники : середня продовженість робочої неділі; первинні заявки на отримання стаховки по безробіттю; нові замовлення на поставку споживчих товарів; ціни ринку акцій; контракти і замовлення на нові машини і обладнання; кількість ліцензій на будівництво житла; виконання замовлень на постачання матеріалів та комплектуючих виробів; зміни портфеля замовлень на товари довгострокового використання; зміни цін на деякі види сировини; пропозиція грошей; індекс споживчих очікувань.

Індекс Доу-Джонса – це показник стану ринку акцій, який використовується як метод прогнозування курсу акцій на зарубіжних фондових біржах. Обчислюється як середня арифметична щоденних котирувань (курсів) акцій певної групи компаній на момент закриття біржі.

Індекс Насдак – індекс позабіржового ринку, який щоденно публікується Національною асоціацією продавців цінними паперами і базується на її котируваннях(США).

Індекс реальних доходів - показник, що виражає співвідношення між індексом номінальних доходів і індексом цін виражений в процентах.

Індекс споживчих цін - ціновий індекс,  який показує  зміну вартості набору фіксованого  кошика споживчих товарів за певний період часу (як правило, за рік). СЦ=

Індекс цін виробника - індекс цін, за допомогою якого вимірюється ціни товарів в момент їх першого продажу в торгівлі.

Індекс цін Ласпейреса – індекс розрахований для незмінного набору товарів. Вагами виступає товарна структура виробництва базисного періоду, тому зміни у виробництві та проживанні, пов’язані з НТП не враховуються; <<;

де – обсяг виробництва і- тої продукції в базовому періоді.

 – ціна і-тої продукції базового і поточного періодів.

Індекс цін Пааше – індекс розрахований для змінного набору товарів. Індекс Пааше дещо занижує зростання рівняцін в економіці, так як не враховує динаміку структури ВНП, але враховує її в поточному році. .

– ціна і-тої продукції базового і поточному році.

де  – обсяг виробництва і- тої продукції в поточному році.

Індекс цін Фішера – середнє геометричне індексів цін Ласпейреса і Пааше.

Індуційовані інвестиції - інвестиції, причиною здійснення яких є стійке зростання попиту на товари та послуги в результаті зростання національного доходу. , де - акселератор; - національний доход t-1 та t-2 років.

Інституційні одиниці - це економічні одиниці або спіль­ності, які можуть самостійно мати активи і відповідати за своїми зобов'язаннями.

Інституціональні функції –  це функції, які зображують інституціонально встановлені залежності між параметрами моделі. Наприклад, сума податкових надходжень (Т) є функцією від доходу  (Y) та податкової ставки (t), яку встановлює відповідний інститут: Т = ƒ (t, Y), T = t*Y.

Інтенсивний тип економічного зростання - збільшення виробничого потенціалу шляхом якісного покращення факторів виробництва, тобто вдосконалення техніки і технології та підвищення кваліфікації робітників.

Інтернальні економічні теорії - теорії, які звертають увагу на механізм внутрі самої економічної системи, що дає імпульс самовідновлювальному економічному циклу.

Інфлювання - процес коригування номінального ВНП з ураху­ванням інфляції, тобто збільшення грошового виразу ВНП з урахуванням динаміки цін.

Інфляційна рецесія - зниження обсягів виробництва при зростанні цін і зростанні безробіття.

Інфляційна спіраль попиту - зростання цін веде до ще більшого зростання цін

Інфляційна спіраль пропозиції - інфляційна спіраль, що починається з зростання заробітної плати.

Інфляційний податок - це втрата капіталу власниками грошових коштів внаслідок інфляції. Інфляційний податок сплачується автоматично домашніми господарствами, оскільки із зростанням цін вони витрачають більше своїх грошових коштів.

, де

ІТ – інфляційний податок;

 - рівень цін у t-му році;

 - рівень цін у (t-1)-му році;

 - пропозиція грошей у t-му році.

Інфляція - дисбаланс попиту та пропозиції, що проявляється у зростанні цін на товари і фактори виробництва.

Інфляція попиту - інфляція, викликана підвищенням цін із сторони ,господарських агентів у відповідь на зростання цін, виникає при зростанні сукупного попиту.

Інфляція пропозиції - інфляція, викликана зростанням цін із сторони агентів для покриття більш високих витрат. Джерелом інфляції пропозиції є зростання витрат на одиницю продукції.

Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати ) для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня повної зайнятості.

Казначейський вексель – це цінний папір, що є короткотерміновим (на 3, іноді – 12 місяців) зобов’язанням держави викупати вексель за ціною, вищою ніж ціна продажу.

Квазісубсидії центрального банку – це діяльність центрального банку, яка стосується бюджетних операцій уряду і фінансується за рахунок його власних доходів.

Кейнсіанська модель економічного зростання - обсяг і динаміку національного доходу Кейнс пов'язував з рухом споживання та нагромадження. Для всіх моделей кейнсіанського напрямку характерна залежність між заощадженнями і інвестиціями, яка може бути виражена наступним чином:

Тпр. - теми приросту національного доходу; НД і НД - відповідно приріст та повна величина національного доходу; 

ФН - фонд нагромадження;

- норма нагромадження в національному доході ;

 - капіталомісткість приросту національного доходу.

Якщо позначити = Ек.в. (ефективність капіталовкладень), то можна написати: 

тобто приріст національного доходу залежить від норми нагромадження та ефективності інвестицій.

Кейнсіанська теорія недостатнього попиту - сукупний попит у суспільстві керує обсягом виробництва, а отже, і попитом на робочу силу. Таким чином, безробіття виникає через недостатній попит.

Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

“Кейнсіанський хрест” - спрощена модель рівноваги (без урахування ролі держави).

Мод ель базується на умовах:

1. Y = АД - загальна умова рівноваги, де

Y - дохід;  АД - сукупний попит.

2. АД = С+I - структура сукупних витрат

(C - споживчі витрати; I - інвестиційні витрати)

3. С = Со+с' Y - функція споживання.

 - автономне споживання;

- гранична схильність до споживання;

4. Оскільки у моделі приймається, що ставка процента є стала величина., то функція інвестицій має вигляд , де

- автономні інвестиції.

5.  а .

"Кейнсіанський хрест" є поєднанням на одному  графіку двох ліній, одна з яких відображає ідеальний  стан  повної відповідності фактичних і запланованих витрат,  а друга - запла­новані витрати.

Заплановані витрати (AD) відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою і навпаки.

Y= АД – лінія, яка фіксує відповідність фактичних і запланованих витрат.

- лінія функції запланованих витрат. Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схильністю до споживання (), тобто чим схильність вища, тим нахил до осі більший.

Ео - точка рівноваги на товарному ринку.

Кінцевий продукт - це частина ВВП, що остаточна виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення витрачених засо­бів виробництва.

Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Класична теорія “цінової рівноваги” - характеризує безробіття занадто високою заробітною платою, тобто, якщо остання піднімається вище рівня, коли всі ті, хто шукає знаходить роботу, то виникає надлишок пропозиції на ринку праці, тобто безробіття.

Коефіцієнт втрат – коефіцієнт, який показує скільки відсотків реального річного обсягу випуску продукції необхідно принести в жертву, щоб знизити інфляцію на один процентний пункт.

Коефіцієнт Джині - показник концентрації доходів населення, який дозволяє кількісно оцінити степінь нерівності в розподілі доходів, чим вища нерівність в суспільстві, тим він ближче до одиниці.

Коефіцієнт зростання - коефіцієнт, що характеризує динаміку економічного зростання і визначається відношенням ВНП звітного року до ВНП базового року.  

Коефіцієнт ліквідності – коефіцієнт, що характеризує платоспроможність фірми, її можливість повертати отримані позики.

Коефіцієнт монетизації економіки -  відношення широких грошей, що включають наряду з грошовим агрегатом М2 валютні депозити національних банків до валового внутрішнього продукту. Від величини коефіцієнта монетизації економіки залежать можливості держави отримувати позики на внутрішньому фінансовому ринку

Коефіцієнт переваг ліквідності – показник, що описує відношення запасу касових залишків до величини номінального доходу  , де

к – коефіцінт переваг ліквідності даного суб’єкту;

КЗ - оптимальний обсяг касових залишків даного суб’єкту;

Р – рівень цін;

- реальних дохід економічного суб’єкту.

Консоль – це державний цінний папір з низькою ліквідністю, щодо якого держава не гарантує викупу. Однак власникові консолі гарантується щорічна фіксована сума доходу. Консоль може бути у будь який час продана на ринку, але ніхто напевне не знає, якою буде її продажна ціна у конкретний час.

Концепція гнучкого ринку праці - передбачає існування мобільності праці дистанційної гнучкості, гнучкої зайнятості, функціональної гнучкості та гнучкої системи оплати праці і дозволяє додатково за допомогою різних нестандартних систем організації праці та контрактів використовувати штатний персонал, зайнятий неповний робочий день, сезонних, поденних та інших подібних працівників, а також працюючих вдома.

Итна мультиплікація – процес емісії кредитних засобів в рамкахсистеми комерційних банків.

Кредитні або депозитні гроші – це засоби обліку, які виступають борговими зобов’язаннями депозитних інститутів, безготівкові гроші. Вартість депозитних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Кредитні ресурси комерційних банків – це обсяг фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні комерційних банків і можуть бути надані суб’єктам господарювання у формі банківських кредитів.

Крива IS – визначає рівновагу товарного ринку і виражає таку комбінацію процентних ставок і рівнів виробництва, при якій товарний ринок врівноважується.

Крива Лафера – показує зв’язок між податковими ставками та обсягом податкових надходжень і виявляє таку податкову ставку (від нульової до 100%), при якій податкові надходження досягають максимуму

Т – податкові надходження;

t – податкова ставка;

 - податкова ставка, при якій податкові надходження максимальні.

Крива LM – визначає рівновагу грошового ринку, тобто комбінацію процентних ставок та рівнів доходу при якій грошовий ринок врівноважується (грошовий попит рівний грошовій пропозиції).

Крива Лоренца – крива, що характеризує ступінь рівності (нерівності) в розподілі доходів між сім’ями (населенням) в економічній системі.

Крива Оукена – показує оберненопропорційну залежність між рівнем безробіття та обсягом національного виробництва.

Критерій Калдора-Хікса – модифікація принципа оптимальності по Парето. Ствердження про те, що перехід від одного стану економічної системи до іншого підвищує загальний добробут, якщо ті хто виграє при такому переході можуть компенсувати програш людей в худшому положенні.

«Критика Лукаса» - традиційні методи аналізу економічної політики не може адекватно відобразити вплив політичниз змін на економічні очікування.

Ланковий індекс цін – характеризує зміну цін між двома суміжними періодами, при цьому в якості важелів використовують товарну структуру ВНП першого з двох досліджуваних періодів..

Ліквідність цінних паперів – степінь перетворення цінних паперів в готівку.

Макроекономічне регулювання - макроекономіка, що має справу зі суб’єктивними думками рекомендаційного характеру в формі теорій, концепцій, моделей, спрямованих на вирішення певних проблем в розвитку національної економіки, на формування способів досягнення цілей і пріоритетів економічної політики.

Макроекономічний аналіз – макроекономіка, що виконує пізнавальну функцію (вивчає стійкі зв’язки й залежності властиві національній економіці).

Макроекономічні моделі – це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.

Модель Баумоля - Тобіна – модель попиту на гроші, відповідно до якої люди визначають розміри необхідної суми готівки порівнюючи збитки у вигляді недоотриманих на цю суму банківського відсотка і вартісної оцінки економії часу від більш рідких відвідувань банку.

Модель IS-LM – модель товарно-грошової рівноваги, за якою визначається така комбінація процентних ставок і рівнів доходів, які врівноважують товарний і грошовий ринок.

Модель ділового циклу Самуельсона - Хікса - відображає закономірності, пов’язані з хвилеподібним характером економічного розвитку. Механізм коливання економічної кон'юнктури пояснюється в моделі виходячи із ефекту акселератора та мультиплікатора.

Дана модель представлена формулою:  

де Y- національний дохід в t-му році;

- коефіцієнт акселерації ; - національний дохід в (t-1)-му році;

 - національний дохід й (t-2)-му році;

 - автономні інвестиції t-му році.

У даній формулі відображаються обидві сторони залежності між національним доходом і інвестиціями.

Модель економічного зростання Євсея Домара - динамічна збалансованість попиту та пропозиції визначається динамікою капіталовкладень, так вони одночасно створюють і нові потужності і нові прибутки .Домар запропонував рішення системи рівнянь:

І. Рівняння пропозиції.  де  - приріст виробництва;  І – чисті інвестиції; - середня продуктивність капіталовкладень;

ІІ. Рівняння попиту.  де М - величина попиту;

- приріст капіталовкладень ;

- середня схильність до збереження, обернена величина, якої визначає величину мультиплікатора.

III. Рівняння попиту та пропозиції.

Модель економічного зростання Харрода-Домара аналізує довгостроковий період стійкого економічного зростання (динамічна рівновага), теоретично обґрунтовуючи стійкі темпи зростання ринкової економіки.

Модель описується диференційним рівнянням:

у = су + y'/ Е + С, що виражає фінансовий баланс в системі в даний момент часу.

у - загальна кількість продукції в грошовій формі;

су - частина витрат (с  1), наприклад споживання;

у '/Е - коефіцієнт, що характеризує приріст продукції до капітальних вкладень, що викликали цей приріст;

С - незалежні від y витрати.

Модель Манделла – Флемінга – модель рівноваги трьох ринків: грошового, товарного і світового.

Модель включає рівняннями рівноваги товарного ринку (Y , грошового ринку  та світового ринку (i = i)

Мотив перестороги - мотив збереження грошей як корисного ресурсу купівельної здібності, щоб мати в майбутньому можливість здійснювати незаплановані витрати.

Мультиплікатор - коефіцієнт, який показує залежність зміни доходу від зміни інвестицій .

Мультиплікатор державних витрат () – числовий коефіцієнт, який показує наскільки зміна державних витрат може змінити сукупні доходи 

 - зміна доходу;

 - зміна державних витрат.

 - гранична схильність до споживання;

t – податкова ставка.

Мультиплікатор зайнятості - співвідношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості населення.

Мультиплікатор збалансованого бюджету – числовий коефіцієнт рівний одиниці, який характеризує рівність збільшення державних витрат податків і доходів.

Надлишкові резерви комерційних банків – запас готівкових резервів комерційних банків, що перевищують обов’язкові резерви.

Народногосподарський облік - це організований та система­тично здійснюваний процес збору і аналізу інформації у всіх лан­ках народного господарства.

Національний дохід - знов створена вартість в країні, тобто це різниця між ЧНП і непрямими податками на бізнес. НД = ЧНП – п

Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за посередництвом, яких здійснюється реалізація товарів та послуг, оббіг капіталу, купівля-продаж робочої сили.

Наявне безробіття – працездатне населення, яке не працює, але шукає роботу і зареєстровані на біржі праці і тому враховується офіціальною статистикою.

Недискреційна фіскальна політика (система вмонтованих стабілізаторів) – фіскальне законодавство, спрямоване на автоматичне пом’якшення коливань сукупного випуску та зайнятості. Його мета – вмонтувати в економіку механізми, які впливають наступним чином:

а) послаблюють коливання виробництва і зайнятості;

б) без спеціальних урядових рішень при спаді, стимулюють економічну кон’юнктуру шляхом збільшення бюджетного дефіциту, а при піднесені – стримують шляхом збільшення бюджетних надлишків.

Нейтральність грошей – економічна ситуація, в якій реальне значення економічних показників не залежить від кількості грошей в обігу.

Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці.

Неповна зайнятість - це зайнятість певної особи або протягом неповного робочого часу, або з неповною оплатою, або з неповною ефективністю.

Непрямі податки – податки, які фірми включають у витрати виробництва і які, перекладаються на споживача шляхом підвищення цін на товари та послуги. Сюди входять: податки з продаж, ліцензійні платежі, акцизні та митні збори, податок на додану вартість.

Номінальна ставка відсотка - це відсоткова ставка, що вира­жена в грошовій формі по поточному курсі.

Номінальний ВНП - це показник, що відображає обсяг вироб­ництва в ринкових цінах, що склалися на момент створення даного обсягу продукції, й обчислений у національній валюті за її поточним курсом. Тобто номінальний ВНП дає грошову оцінку виробленої продукції.

Номінальний дохід - кількість грошей, які людина отримує у вигляді зарплати, ренти, процента або прибутку.

Норма мінімальних банківських резервів (r) – встановлена Центральним банком частка залучених на вклади коштів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати в формі резервів. де

Rres – обсяг обов’язкових резервів;

Dep – обсяг депозитів до запитання.

Норма надлишкового резервування вкладів – частка вкладів, яку комерційні банки вважають необхідним зберігати у вигляді надлишкових резервів.

, де

er – норма надлишкового резервування;

Eres – обсяг надлишкових резервів;

Dep – обсяг депозитів до запитання.

Обов’язкові резерви – це частина суми депозитів, яку комерційні банки мають зберігати у вигляді безпроцентних вкладів в Центральному банку.

Оперативний облік - здійснює спостереження за господарською діяльністю і базується на складанні первинної інформації.

Операції на відкритому ринку – купля – продажа цінних паперів центральним банком країни з метою розширення або скорочення грошової пропозиції. Операції на відкритому ринку поділяються на динамічні та захисні. Динамічні – спрямовані на зміну банківських резервів з метою впливу на розвиток економічної системи та забезпечення економічної стабільності. Захисні – направлені на компенсацію небажаних змін у структурі банківських резервів.

Операційний дефіцит бюджету – загальний дефіцит бюджету мінус інфляційна частка процентних платежів.

Оптимальний тариф – такий рівень тарифної ставки, який принесе їй найбільший прибуток.

Особистий дохід – показник, який визначається вирахуванням із НД внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорацій, нерозподілених прибутків корпорацій та додаванням суми трансфертних платежів.

Особистий розподіл доходу - розподіл грошового доходу сус­пільства між окремими домашніми господарствами.

Очікувана інфляція - інфляція, яка може прогнозуватися з достатньою степеню надійності.

Парадокс ощадливості – зростання заощаджень без відповідного виробництва і інвестицій призводить до зниження рівноважного рівня реального національного доходу, і як наслідок зниження заощаджень.

Пастка ліквідності – умови на грошовому ринку, при яких ставка процента близька до мінімальної, тому навіть при збільшенні реальної каси домашні господарства не бажають купувати цінні папери.

Первинна зайнятість - це основна зайнятість по основному місці роботи.

Первинний дефіцит бюджету – різниця між величиною загального дефіциту і сумою всіх процентних платежів.

Перманентний доход – це доход, що очікується споживачами за довгостроковий проміжок часу.

Планові витрати – сума, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та послуг.

Платоспроможний попит - потреба в товарах, забезпечена грошовими засобами споживача.

Поведінкові функції – функції. Що виражають переваги, які склалися в суспільстві. Прикладом може бути функція споживання домашніх  господарств від доходу: С = С(Д).

Повна зайнятість - це діяльність на протязі повного робочого дня, яка приносить дохід.

Повторний розрахунок - більш як одноразове врахування вар­тості одного і того ж товару (послуг) при вимірі обсягу національного виробництва, який виникає при включенні в нього вартості проміжних товарів.

Податки – це частина доходу, що сплачується фірмами домогосподарствами у розмірі встановленому законом.

Податковий мультиплікатор () – числовий коефіцієнт , який показує вплив податків на обсяг виробництва 

 - гранична схильність до споживання.

 - зміна доходу;

 - зміна податкових надходжень.

Податково-бюджетна (фіскальна) політика< – це заходи уряду, спрямовані на забезпечення макроекономічної рівноваги в умовах повної зайнятості та економічного зростання при виробництві не інфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету.

Податкова ставка (t) – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування .

Податкові пільги – зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків окремих підприємств або виробництв залежно від їхнього профілю, характеру виробленої продукції і виконаних робіт, використаної робочої сили, зони розміщення.

Подоходна функція споживання - функція, яка відображає фор­мування доходів. В ній зафіксовані як моменти розподільчих так і перерозподільчих відносин (податки). Вона має вигляд ƒ, де Y – дохід; - дохід від праці; - дохід від капіталу; - дохід від власності; Т- податки.

Позичковий потенціал комерційного банку – максимально можливий обсяг позики, який може видати комерційний банк при існуючому обсязі вкладів і нормі обов’язкового резервування. Позичковий потенціал комерційного банку рівний обсягу надлишкових резервів банку.

Політика бюджетної експансії – підвищення сукупного попиту в результаті збільшення державних витрат на товари та послуги, зменшення чистого обсягу податкових надходжень.

Політика дешевих грошей – монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності.

Політика дорогих грошей – монетарна політика, спрямована на підвищення відсоткової ставки з метою стримання ділової активності.

Політика таргетування грошової маси (від англ. <TARGET< b мета)< ціль, –>– не дискреційна грошово-кредитна політика в монетариській концепції, яка базується на монетарному правилі. Монетарне правило: для підтримання стійкого економічного зростання при повній зайнятості та стабільних цінах довгостроковий темп зростання грошової маси має співпадати з довгостроковим темпом зростання потенційного ВВП за відрахуванням темпів зростання швидкості обігу грошей.

Помірна інфляція - ціни зростають не більше як на 10% в рік, при цьому зберігається стабільність, вартість грошей не змінюється.

Попит закордону - це попит на блага певної країни, який залежить від співвідношення цін на вітчизняні та закордонні товари і обмінного курсу національних валют, тобто від реальних умов обміну.

Попит на працю – обсяг попиту на ресурси праці всього народного господарства країни при будь-якій ціні цих ресурсів.

Постійна віддача від масштабу – виробнича функція має постійну віддачу від масштабу, якщо збільшення всіх факторів виробництва на певний відсоток спричиняє приріст обсягу продукції на той самий відсоток.

Потенційний ВНП - показник, що характеризує виробничі мож­ливості економіки за тривалий час, тобто максимальну кількість товарів та послуг, що їх може виробляти економіка за стабільних цін.

Поточний бюджетний дефіцит (надлишок) – утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків.

Правило величини 70 - дозволяє швидко підрахувати кількість років для подвоєння рівня цін. Для цього необхідно 70 розділити на темп річного збільшення рівня цін (%).

Правило ікс-відсотка – основний грошовий закон монетаризма. Правило описується рівнянням : Ms = Ma = Pa +Y , де

Ms – середньорічний темп зростання пропозиції грошей;

Ma – темп зростання попиту на гроші;

Pa – рівень очікуваної інфляції;

Y – показник очікуваних змін національного доходу.

Правило монетаристів – держава повинна підтримувати темп зростання грошової маси на рівні середніх темпів зростання реального ВВП, тоді рівень цін в економіці буде стабільним.

Прайм-рейт ставка відсотка - відсоткова ставка, під яку комерційні банки видають кредити всім споживачам.

Працедефіцитний ринок - при повній зайнятості попит перевищує пропозицію в результаті чого виникає інфляційний розрив, що призводить до підвищення рівня цін та розвитку інфляції.

Працездатне населення - населення працездатного віку від 10 до 60 років.

Праценадлишковий ринок - при повній зайнятості попит відстає від пропозиції та виникає дефляційний розрив. Підприємства скорочують виробництво, пристосовуючись до відстаючого попиту.

Предмет макроекономіки – дослідження сутності, результатів та наслідків спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства. Вивчення механізму функціонування економічної системи в цілому.

Приплив капіталу – потоки грошових одиниць, які направляться «всередину» економічної системи, що виникають в результаті чистих закупок активів іноземними споживачами і чистих займів, зроблених у іноземних фінансових посередників.

Природний рівень безробіття – визначається в результаті усереднення фактичного рівня безробіття в країні за попередні 10 і наступні 10 років (використовуються прогнозні оцінки з урахуванням ймовірної динаміки очікуваного рівня інфляції). Природній рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного та структурного безробіття.

Природний темп зростання в моделі економічного зростання Харрода – такий темп зростання, при якому рівень інвестиційних витрат достатній для забезпечення робочими місцями всього приросту трудових ресурсів. Це максимальний приріст, що допускається зростанням активного населення і техїнічним прогресом.

Приховане безробіття – працездатне населення, яке не працює, шукає роботу, але не реєструється на біржі праці і тому не враховується офіційною статистикою. Працездатне населення, яке працює неповний робочий день або неповну робочу неділю.

Прогресивний податок – це податок при якому середня ставка податку підвищується із зростанням доходу.

Прожитковий мінімум – вартість мінімально необхідних витрат на споживання.

Пропозиція – кількість товарів, що реалізується виробниками на ринку.

Пропозиція грошей – вся сукупність фінансових коштів, що обертаються на ринку;

MS = M( H, r, B (i), d (i) ), де

MS – грошова пропозиція;

M- грошовий мультиплікатор; 

H – грошова база;

r – норма мінімальних  банківських резервів;

B(i) – надлишкові резерви комерційних банків;

d(i) – коефіцієнт депонування.

Пропозиція праці – обсяг пропозиції ресурсів праці всієї чисельності робітників країни при будь-якій можливій цілі на них.

Пропорційний податок – податок, при якому середня ставка податку залишається незміною не залежно від розмірів доходу.

Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів.

Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання.

Реальна ставка відсотка – відсоткова ставка без урахування інфляції. r = i-П, де П- рівень інфляції; r – реальна ставка відсотка; і – номінальна ставка відсотка;

Реальний ВНП - це показник ВНП, скорегований з урахуванням інфляції або дефляції. .

Реальний дохід - визначається кількістю товарів та послуг, які купують на суму номінального доходу.

Реальні гроші (споживча здатність грошей) - це кількість товарів і послуг, які можна купити за грошову одиницю.

L – реальні грошові залишки;

Y – сукупний дохід;

і – процентна ставка;

k – коефіцієнт еластичності попиту;

h – коефіцієнт еластичності попиту на гроші по проценту;

Регресивний податок – це податок, при якому середня ставка податку знижується по мірі зростання доходу.

Реінвестиції – капіталовкладення, джерело та об’єкт яких співпадає. При цьому класифікація джерел та об’єктів вкладень проводиться довільно в залежності від цілі дослідження. При формуванні платіжного балансу під реінвестуванням розуміють повторні або додаткові вкладення іноземного капіталу.

Реструктуризація боргу – перегляд термінів виплати відсотків по позикам і/або погашення основної суми боргу.

Рефінансування – випуск нових позик для того, щоб розрахуватися з власниками облігацій старої позики.

Рецесійний розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВНП до не інфляційного рівня повної зайнятості.

Рецесія зростання - ситуація, при якій реальний обсяг виробництва розширюється, але в об'ємі недостатньому для того, щоб стати перешкодою до, підвищення норми безробіття вище її природного рівня.

Ринок робочої сили – система економічних відносин між суб’єктами економіки з приводу купівлі-продажу трудових послуг, які пропонуються найманими працівниками за цінами що складаються під впливом співвідношення попиту та пропозиції.

Ринок товарів та платних послуг – система економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів та послуг.

Рівень безробіття - співвідношення долі офіційно зареєстрованих безробітних до загального числа людей, які можуть і бажають працювати.   

Рівень доларизації грошового обігу (Р) – це відношення валютної частини грошової маси до її загальної величини, яке вказує за рахунок чого формується грошова маса країни, а також на ступінь впливу державних інститутів, головним чином НБУ, на процес формування грошової маси в обігу.

Рівень життя населення - забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними та духовними благами, певний рівень задоволення потреб людей цими благами.

Рівень зайнятості – частка зайнятих в складі робочої сили, виражена у відсотках.

e =

e – рівень зайнятості;

E – кількість зайнятих;

L – робоча сила;

U – кількість безробітних.

Рівень монетизації (Р), або коефіцієнт насиченості економіки грошима, - це відношення грошової маси до рівня виробництва у кінцевих цінах

Рівновага на грошовому ринку - рівність між грошовим попитом та грошовою пропозицією (Е) і виражається кривою LМ.

Рівновага на грошовому та товарному ринках - виражена точкою Е, в якій норма процента і рівень сукупного доходу такі, що населення володіє всією грошовою масою, а намічений обсяг витрат дорівнює сумарному випуску.

Рівноважний ринок праці - коли при повній зайнятості попит врівноважений пропозицією.

Робоча сила – сукупність зайнятих та безробітних.

Сеньйораж (SE) - це дохід, який отримує уряд внаслідок монопольного права друкувати гроші. Сеньйораж може бути визначений купівельною спроможністю грошей випущених в обіг за даний період. Сеньйораж виникає на фоні перевищення темпів зростання грошової маси над темпами зростання ВНП, що призводить до підвищення середнього рівня цін , де

 - грошова маса t, t-1 років;

 - рівень цін.

Середня схильність до заощадження – виражена у відсотках частка будь-якого загального доходу, що використовується на заощадження .

Середня схильність до споживання – виражена у відсотках частка споживання у доході.

Система національних рахунків - це комплексна балансова модель, яка дає можливість скласти цілісну картину руху суспільно­го продукту у формі доходу, характеризувати міжгалузеві зв’язки, фінансові і розподільчі потоки. Національні рахунки описують конкретний механізм функціонування економіки.

Соціальний захист – функція держави по забезпеченню основних соціальних прав людини на основі міжнародних та національних норм.

Спекулятивний мотив збереження грошей - це мотив збереження грошей, який виникає з невідомої майбутньої ринкової вартості інших фінансових активів і бажання уникнути втрат.

Споживчий попит – платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари та послуги.

Споживчий ефект тарифу – скорочення добробуту внаслідок вимушеного зниження споживання.

Стабілізаційна політика держави – політика направлена на пом’якшення коливань, викликаних шоками, та відновлення рівноважного обсягу виробництва і зайнятості на попередньому рівні.

Ставка рефінансування – це облікова ставка, за якою НБУ рефінансує комерційні банки і яка виступає основним інструментом регулювання процентних ставок і відповідно доступності кредитних ресурсів для субєктів господарювання та населення.

Ставка федеральних фондів -  відсоткова ставка, під яку комерційні банки видають кредити із власних резервних фондів. Її наявність свідчить про підвищення попиту на гроші, коли залучені кошти використані і потрібно звертатись до банківських резервів.

Стагфляція - ситуація в економіці, коли інфляція і безробіття супроводжується нульовим ростом або спадом обсягів виробництва.

Статистичний облік - це облік, який направлений на отриман­ня зведеної інформації, необхідної для аналізу господарської діяльності країни в цілому, окремих галузей та регіонів.

Статична макроекономічна рівновага – характеризує балансову ув’язку ресурсів і цілей господарювання відповідно до умов простого відтворення, коли зміни у співвідношеннях між різними елементами системи здійснюються в рамках стаціонарної економіки.

Статична модель мультиплікатора – модель мультиплікатора, яка показує миттєвий вплив інвестицій на величину сукупного доходу.

Стимулююча грошово-кредитна політика - грошово-кредитна політика спрямована на збільшення грошової маси за рахунок зниження норми мінімальних банківських резервів та облікової ставки і купівлі державних цінних паперів на відкритому ринку.

Стимулююча податково-бюджетна політика (фіскальна експансія) – фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду. В довгостроковому періоді політика зниження податків може призвести до розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу.

Стримуюча грошово-кредитна політика – грошово-кредитна політика, спрямована на скорочення грошової маси за рахунок збільшення облікової ставки та норми мінімальних банківських резервів і продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.

Стримуюча податково-бюджетна політика (фіскальна рестрикція) – політика стабілізації економіки в умовах надлишкового сукупного попиту, який виникає в наслідок циклічного підйому, за рахунок скорочення державних видатків і збільшення податків.

Структурне безробіття - це звільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії та спеціальності і пропозицію робочої сили на них.

Структурний бюджет – урядові видатки, надходження й дефіцити економіки, що функціонує при потенційному випуску продукції.

Структурний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).

Субвенції – вид державної грошової допомоги місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку.

Субсидії – вид державної грошової допомоги, яка надається організаціям, установам та населенню.

Сукупна пропозиція (AS) – сукупний реальний обсяг національного виробництва при кожному можливому рівні цін.

Сукупний попит (AD) – реальний обсяг національного виробництва, які споживачі, підприємства та уряд готові придбати при будь-якому рівні цін.

Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отримує суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окремих економічних суб'єктів.

Тариф – митний податок на імпорт.

Темп зростання - коефіцієнт рівний 

Темп інфляції - покачує ступінь знецінення грошей. Темп інфляції =

 - індекс цін t-го і (t-1)-го років.

Темп приросту - показник рівний темпу зростання мінус 100.

Теорія адаптивних очікувань - передбачає, що люди уявляють собі майбутнє на рівні минулого на базі якого вони формують свої плани. Тобто, дана теорія передбачає, що в короткостроковому плані може існувати альтернативність інфляції та безробіття, але в довгостроковому плані такої альтернативи немає.

Теорія високої заробітної плати - підвищення заробітної плати може викликати підвищення граничної продуктивності працюючих і підвищити зайнятість.

Теорія прискореної інфляції - в основі теорії лежить економічна система, що розвивається в періоди коли темп інфляції прискорюється або уповільнюється інакше, ніж в період стабільності. Основними компонентами теорії є – крива Філліпса; закон Оукена та номінальний національний дохід - як тактична мета грошово-кредитної політики.

Теорія раціональних очікувань - розглядає, попередній досвід лише в якості одного із багатьох факторів, що впливають на очікування господарських агентів. Тобто, формуючи свої майбутні очікування, суб'єкт повинен аналізувати не лише минуле, але й майбутнє.

Технічні функції – функції які характеризують технічну залежність. Наприклад, виробнича функція. Q = S

Торгова політика – відносно самостійний напрямок бюджетно-податкової політики уряду, пов’язаний з державним регулюванням обсягів зовнішньої торгівлі через податки, субсидії і прямі обмеження на імпорт або експорт.

Трансакційний мотив збереження грошей - мотив, що виникає від зручності їх використання в якості засобу платежу.

Трансфертні платежі – платежі, що виплачує держава малозабезпеченому населенню у вигляді субсидій дотацій різного роду допомоги.

Управління державним боргом – це сукупність заходів держави, пов’язаних з вивченням кон’юнктури на ринку позичкових капіталів, випуском нових позик, з виплатою процентів по займам, проведення конверсій (зміни умов доходності) та консолідацій (зміна строків) займів, визначених ставок процентів по державному кредиту, а також погашенням раніше випущених позик, строк дії яких скінчився.

Ускладнений депозитний мультиплікатор () –  коефіцієнт, що показує поведінку банків і населення на грошовому ринку і  враховує коефіцієнт депонування (відношення готівки до депозитів у населення).  , де

d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

r – норма мінімальних резервів комерційних банків.

Фактичний бюджет – реальні видатки, надходження і дефіцити за певний період часу.

Фактичний рівень захисту тарифу в галузі – величина (у відсотках ), на яку збільшується створена в цій галузі додана вартість одиниці продукції в результаті функціонування всієї тарифної системи.

Фондовий індекс цін – це усереднене(щодо деякої групи підприємств) значення вартості проданих сьогодні акцій, поділене на усереднене (щодо тієї ж групи підприємств) значення акцій, проданих вчора.

Фрикційне безробіття - тимчасове безробіття, пов'язане з добровольцям або вимушеним пошуком роботи.

Функціональний розподіл доходу - розподіл грошового доходу суспільства відповідно до функції, яку виконує отримувач доходу.

Функція грошового попиту М.Фрідмена.

MD - величина попиту на гроші;

P - абсолютний рівень цін;

 - номінальна норма відсотка по облігаціям;

 - ринкова вартість доходу по акціям;

p - темп зміни рівня цін в %;

y - загальний обсяг багатства, чистий прибуток від капіталу;

h - співвідношення між працею і іншими формами отримання доходу;

и - величина, що виражає особисті схильності та смаки господарюючих суб'єктів.

Функція заощадження - похідна від функції, споживання і по­казує відношення заощадження до доходу населення в їх русі.

; ;

;

;

 де

- гранична схильність до заощаджень;

S – заощадження;

- автономне споживання;

- гранична схильність до споживання;

Y- дохід.

Функція споживання - співвідношення споживчих витрат до доходу в їх русі.

;

С – споживання;

- автономне споживання;

- гранична схильність до споживання

Y- дохід.

Циклічний бюджет – показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, надходжень і дефіцитів, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду.

Циклічний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсяг виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань.

Циклічний дефіцит (надлишок) – дефіцит (надлишок) державного бюджету, викликаний автоматичним скорочення (збільшенням) податкових надходжень і збільшенням (скороченням) державних трансферів на базі спаду (піднесення) ділової активності.

Циклічне безробіття - звільнення робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто, кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, що веде до скорочення зайнятості та зростання безробіття. Циклічне безробіття =

Чинники автономного інвестування — чинники, які впливають на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чинники автономного споживання — чинники, які впливають на споживання залежно від післяподаткового доходу.

Чистий економічний добробут  - це скорегована міра національного обсягу виробництва, що враховує тільки споживання та інвестиції, які безпосередньо впливають на економічний добробут.

Чистий експорт  - різниці між величиною грошових надходжень по експорту і величиною грошових платежів по імпорту.

Чистий національний продукт - показник, за допомогою якого вимірюється загальний річний обсяг виробництва, який економіка в цілому може споживати не погіршуючи при цьому виробничих можли­востей майбутніх років. ЧНП= ВНП-А, де А- амортизація.

Чисті податки - різниця між податками, що сплачують домашні господарства та трансфертними платежами.

Чисті позики  - різниця між величиною нових займів і плате­жами за рахунок погашення позик, отриманих раніше.

Чисті приватні інвестиції - це інвестиції в основний капітал за мінусом суми амортизації.

Шоки пропозиції – пов’язані з різкими скачками цін на ресурси, зі стихійними лихами, що призводять до втрати частини ресурсів економіки і можливому зменшенню потенціалу, зміни законодавства.