13.5 Аналіз процесу зміни економічної кон’юктури.

Нехай в певний момент часу величина в-го доходу рівна y0, тоді інвестиції є більшими за заощадження і на ринку виникне дефіцит як стимул до росту в-ва. Коли доход зросте до рівня yc тоді встановлюється стійка рівновага і якщо такий стан кон’юктури збережеться надовго , то на основі підвищення добробуту збільшаться заощадження і крива S зміститься вгору, одночасно крива І внаслідок наближення обсягів капіталу до оптимальних почне зміщуватися вниз, зустрічний рух кривих І і S приведе до суміщення точок В і С.

       Зміщення кривих І та S у фазі піднесення.

В результаті зміщення кривих І та S короткострокова рівновага із стійкої перетворюється на нестійку. Як тільки величина y<yb,c, то заощадження стануть перевищувати інвестиції S>I і через виниклий надлишок на Рблаг в-во почне скорочуватися, поки економіка не досягне нової короткострокової стійкої рівноваги в точці А при низькому рівні економічної активності. При такій економічної кон’юктурі розмір S почне скорочуватись, що відобразиться зрушенням кривої S вниз. Крим того, як що на протязі років обсяг в-ва збережеться на низькому рівні, то запаси готової продукції поступово скоротяться, виникне дефіцит благ і це послужить сигналом до розширення в-ва і збільшення попиту на інвестиції. Крива І почне зміщуватись вгору. В результаті зустрічного руху кривих S та І сумістяться точки А та В.

     Зміщення кривих S та І у фазі пожвавлення

В точках А і В рівновага не стійка, отже при пожвавленні економіці обсяги в-ва будуть перевищувати рівень А і В: y>yAB. На Рблаг виникне дефіцит, якій буде подолано, коли y=yC. Таким чином, пройшовши через кон’юктурні ціни, економіка стабілізується не деякий час в умовах високої економічної активності. З часом крива S почне рух вгору при одночаснім зміщенні кривої І вниз і, це ознаменує початок чергового економічного циклу.

Модель Крафта-Вайзе і модель Гудвіна

В моделі Крафта-Вайзе виникнення кон’юктури коливань в економіці пояснюється зміною стратегії поведінки макроекономіческих суб’єктів. Оскільки при визначенні варіантів поведінки суб’єкта спираються на свої прогнози відповідних реакцій контрагента, бо в цій моделі використовується системні теорії ігор. Нехай суспільство складається із 8 макроекономічних суб’єктів: підп-ців і дом. Госп-в. Останні на ринку праці представлені профспілками. Зміни економічної стратегії підприємців зводиться до переходу від великого обсягу інвестицій І+ до малого , і назад. Профспілка, виходячи із текучої кон’юктури і оцінюючи перспективи, повинна прийняти рішення: вимагати у даний час високу w+ чи низьку w- ставку заробітної плати. В залежності від обраної кожним суб’єктом стратегії поведінки в економіці виникає одна з ситуацій.

Ситуація  І  (J+w-) виникає тоді, коли профспілка згодна на низьку ставку заробітної плати, підприємець робить великі інвестиції.

В таких умовах зайнятість буде дуже високою (надлишковою), тому фонд заробітної плати буди більшим, не дивлячись на низьку ціну праці. Великий фонд оплати праці і висока інвестиційна активність створюють великий сукупний попит на ринку благ, що разом з низькими видатками на одиницю праці забезпечує підприємцям великий прибуток.

Ситуація І з часом має перейти в ситуацію ІІ, оскільки умови сприяють підвищенню ціни. Коли ставка заробітної плати досягне максимуму  w= , тоді в економіці встановиться повна зайнятість.

Доля праці в НД досягає максимуму. В наслідок збільшення витрат на оплату праці прибуток буде невеликий. Оскільки обсяг інвестицій великий, то обсяг прибутку, який виплачується на дивіденди, будуть дуже маленькими. Це може послугувати причиною переходу економіки у ситуацію  ІІІ  чи  ІV.

Якщо при низький інвестиційній активності підприємців профспілка згідна на низьку ставку заробітної плати, то складеться ситуація  ІІІ,  яка характеризується наступними ознаками. Неповна зайнятість, оскільки сукупний попит нижчий нормального через малий обсяг інвестицій. Наявність кон’юктурного безробіття разом з низькою ставкою  заробітної плати знижує частку праці в НД до мінімуму. Прибуток відповідно збільшується і більша його частина розподіляється на дисиденти. Якщо при малих обсягах інвестицій профспілка добивається високої оплати праці (ситуація  ІV (J-w+), то безробіття стає величезним, зайнятими залишаються лише найбільш кваліфіковані робітники. В цьому випадку і фонд заробітної плати і прибуток будуть невисокими, оскільки в ний НД невеликий.

В систематизованому вигляді кон’юктурні характеристиці чотирьох перерахованих станів економіці подані у таблиці:

Кожний з макроекономічний суб’єктів ранжирує можливі ринкові ситуації у відповідність до своєї функції корисності. Припустимо, що в даний момент підприємці вище за все ставлять інтереси акціонерів і тому їх переваги виражаються так

U0u: III > I > IV > II.

Це означає що підприємці найперше значення надають розміру прибутку.

Припустимо, що профспілка розставив 4 можливих варіанти ринкової кон’юктури у такій послідовності  U0n: II > I > IV > III, тобто профспілка головну увагу звертає на частку праці в НД. Кожній із сторін відомі предпочтенія іншої сторони.

В цих умовах профспілка мислить так. Якщо погодиться на низьку ставку зарплати, то з 8 можливих в економіці станів  І і ІІ  підприємці оберуть стан  ІІІ, а при вимогах високої ставки заробітної плати підприємцям прийдеться обирати між  ІІ і ІV  станом і вони зупиняться на  ІV. Відповідно від рішення профспілки залежить виникнення в економіці ситуації  ІІІ чи ІV. При  ІV стані ситуація буде характеризуватися великим безробіттям і скороченням обсягу реалізації капіталу через недостатнє інвестування.

Довгочасне перебування в такій ситуації може побудити профспілку змінити систему своїх переваг. Тепер вони будуть орієнтуватися і на заробітну плату і на рівень зайнятості. Тоді школа цінностей профспілки змініться   U1н : I > II > III >IV.

Це зміна зображена у таблиці:

Оскільки підприємці не змінили переваг, то профспілка, як і раніше може обирати лише між станами  ІІІ і ІV. При новій системі вона обере стан  ІІІ, який і встановиться в економіці, оскільки при низькій ціні праці дивіденди будуть найбільшими при малих інвестиціях.

Внаслідок зниження ставки зарплати і приросту зайнятості у підприємців зростуть прибутки. В очікуванні під’йому економіки підприємці при виборі стратегії поведінки будуть спиратися на ріст інвестицій. Це змінить шкалу переваг так        

                U1u : II > III > II > IV.

Якщо віддати перевагу U1u з варіантів з низькою ставкою зарплати підприємці виберуть варіант  І, а в умовах високої ставки – варіант  ІІ. Відповідно, профспілці прийдеться обирати між ситуаціями  І і  ІІ. При перевагах U1u він вибере стан  І.

Антикризова політика.

Антикризова (кон,юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в період передкризового становища і запобігання розвитку економічних криз.

Двома основними періодами які повинні знаходитись під особливим контролем у цьому зв’язку є періоди депресії і буму

Характерні риси депресії:

· скорочення виробничих інвестицій;

· збільшення запасів;

· скорочення попиту на робочу силу;

· різке падіння норми чистого прибутку;

· падіння обсягу продажу;

· скорочення кількості нових заказів;    

· скорочення попиту на кредитні ресурси.     

Характерні риси пожвавлення:

· перехід до стійкого розширення виробництва;       

· зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);

· зростання попиту на сировину (метал, паливо, енергія і т. ін.);

· зростання попиту на робочу силу;       

· зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особистого споживання.

Характерні риси економічного буму:

· значний приріст виробничих інвестицій;      

· скорочення запасів;      

· різке зростання попиту на робочу силу;       

· значний приріст загального рівня цін.

Найважливіші заходи антикризової політики

В ПЕРІОДИ БУМІВ

В ПЕРІОДИ ДЕПРЕСІЇ

Грошово-кредитна політика

Збільшення облікової ставки

Зниження облікової ставки

Продаж  державних цінних паперів на відкритому ринку

Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку

Підвищення норми обов'язкових банківських резервів

Зниження норми обов'язкових банківських резервів

Фіксальна політика

Скорочення витрат держбюджету

Додаткові витрати держбюджету

Збільшення податкових ставок

Зменшення податкових ставок

Політика заробітної плати і тарифів

Зниження заробітної плати

Зростання заробітної плати

Політика державних інвестицій

Скорочення державного будівництва

Прискорення виконання інвестиційних програм