Узагальнення

Логіка, як наука, нова і незвідана для студента. Вона не тільки дає уявлення про мислення, його основні форми, але і задає методологічні основи самого мислення як процесу, веде до усвідомлення суто людського способу пізнання світу, себе. Слід пам’ятати, що мислення вивчають різні науки: філософія, фізіологія, психологія, педагогіка тощо. Іншими словами, мислення є об’єктом багатьох наук, відрізняючись у кожній з них своїм предметом, змістом.

Логіка, як наука, належить до так званих загальних наук, тобто вона може бути складовою інших наук, що робить її подібною до математики, фізики, біології, хімії тощо. Таким чином, опановуючи науку логіку, Ви опановуєте досягнення передової людської культури мислення. Отже, поряд з основними категоріями, такими як “мова логіки”, “об’єктна мова”, “метамова”, “міркування”, “формалізація” тощо, постають такі поняття як “людина”, “мислення”, “свідомість” та ін.

Питання для самоконтролю

1. Визначення логіки як науки.

2. Логіка як поняття.

3. Історичні етапи розвитку логічного знання.

4. Традиційна (аристотелівська) логіка.

5. Математична (символічна) логіка.

6. Сучасна формальна логіка.

7. Поняття формалізованої мови.

8. Метамова.

9. Об’єктна мова.

10. Логічна семантика.

11. Логічний синтаксис.

12. Логічні та нелогічні терміни.

13. Логічна прагматика.

14. Метод формалізації та його роль у фаховому знанні.

15. Значення логіки для фахівця.

16. Абстрактне мислення.

17. Знак, види знаків. Семіотика.

18. Денотат, змисл, знак: їх співвідношення.

19. Семіозис як знаковий процес.

20. Логічна форма міркування.