ТЕМА 4. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.

 1. Виникнення маржиналізму та його основні принципи.

 2. Кембріджська економічна школа і виникнення неокласичної теорії.

 3. Математична школа в політичній економії.

 Маржиналізм – з”явився у 70-80 р.р. ХІХ ст. Його родоначальниками стали К.Менгер з Австрії, В.С.Джевонс з Англії, Л.Вальрас з Швейцарії, які у своєму аналізі економічних явищ вперше почали застосовувати граничні величини (ціни, доходу, витрат, ресурсів, корисності, тощо). Трудові теорії вартості вони протиставляли теорію корисності, згідно якої величина мінової цінності виводиться з інтенсивності потреби. При цьому застосовувався граничний аналіз , який і дав назву новій течії економічної теорії.

 Маржиналізм (від французького marginal – грань , межа).

 Основні принципи маржиналізму:

1. Суб”єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;

2. Принцип раціональності економічної поведінки людей в умовах вільного підприємництва;

3. Принцип рідкісності (обмеженості) ресурсів;

4. Принцип функціонального аналізу;

5. Ідеологічна нейтральність аналізу економічних процесів.

 Австрійська школа.

 Професура Віденського університету.

 Карл Менгер (1840-1921)

 “Основи політичної економії”.

 У 70-х роках ХІХ ст. в Німеччині утворилася нова економічна школа, представниками якої були Г. Шмоллер (1838-1917), Л. Бринтано (1844-1931) і К. Бюхер (1877-1930). Досліджували соціальні проблеми та роль соціальних інститутів. Аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об’єднаної Німеччини.

 Найбільш вагомий внесок у розвиток маржиналізму зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки ХІХ ст. ЇЇ започаткували професори Віденського університету Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх фон Візер (1851-1926), Ойген Бем-Баверк (1840-1919).

 Фрідріх Візер (1851-1926)

 “Походження і основні закони господарської цінності”.

 Ойген Бем-Баверк (1851-1919)

 “Основи теорії цінності господарських благ”.

Австрійська школа виникає в 70-ті роки ХІХ століття і отримує назву — “маржиналізм” (від англ. “marginal” — граничний). Основні положення маржиналізму настільки відрізняються від уявлень класицизму, що ця терія була визнана переворотом в науці, який отримав надалі назву “маржиналістської революції”. Австрійська школа сформувала кардиналістський варіант теорії граничної корисності.

 Теорія цінності.

 Цінність товару формується суб’єктивним відношенням до нього людини і визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка задовольняє найменш начальну людську потребу.

 Теорія граничної корисності.

 Гранична корисність має тенденцію до зниження з насиченням потреби даним товаром.

 Теорія ціни.

 Ціна блага формується в результаті конкуренції виробника і споживача як рівнодіюча їхніх суб’єктивних оцінок корисності.

 Теорія альтернативних витрат.

 Витрати виробництва продукту залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати заради виробництва.

 Американська школа.

 Американська школа розповсюджує принцип маржинального аналізу на фактори виробництва і створює теорію граничної продуктивності факторів.

 Ждон Бейтс Кларк (1847-1938).

Прфесор економіки

 “Сутність економічної теорії”.

 Фактори виробництва і гранична продуктивність.

 Вартість товару створюється за допомогою чотирьох факторів:

 а) капіталу в грошах;

 б) капітальних благ (засобів виробництва і землі);

 в) підприємництва;

 г) праці робітників.

 Участь кожного фактора у створенні вартості визначається його граничною продуктивністю: величиною граничного продукта, під яким розуміється приріст продукції, одержаний у результаті збільшення використання даного фактора на одну одиницю при незмінній величині застосування всіх інших факторів.

2.Закон зниження граничної продуктивності

При незмінному рівні знань і техніки послідовне зростання одного з виробничих факторів на одиницю і незмінності інших веде до зниження приросту продукції.

3.Доходи

На кожен фактор покладена певна частка виробленого за його допомогою продукту. Ця доля залежить від граничної продуктивності фактора і становить його дохід.

Кембриджська школа.

Теорія Кембриджської школи стала систематизацією та узагальненням ідей пізньої класики австрійської школи. Започатковує неокласичний напрямок сучасної економічної думки.