Інституціоналізм

Інституціоналізм - це напрямок економічної думки, який не зупиняється на дослідженні чисто економічних відносин, а вводить до аналізу цілий комплекс умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розгля­дається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської ор­ганізації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стерео­типи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

 Історичні умови:

 1. Інтенсивний характер процесів концентрації та централізації капіталу в США та виникнення на цій основі монополістичних угрупо­вань в промисловості і банківській сфері;

2. Посилення ролі фінансового капіталу.

 3. Зміна соціальної структури суспільства:

 - формування і зростання середнього класу;

 - розорення дрібних та середніх господарств ;

4. Загострення соціальних суперечностей.

Особливості економічних поглядів:

Незадоволеність "нежиттєздатністю" висновків класичної і неокла­сичної теорії, особливо, статичним характером ортодоксальної теорії цін.

 Прагнення до створення інтегральної економічної теорії, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію. Міждисци­плінарний підхід до вивчення економічних явищ.

 Відмова від емпіризму в економічній науці. Потяг до детальних кількісних досліджень.

 Предметом вивчення є роль Суспільних інститутів в економічному житті суспільств, а також мегатенденції розвитку людства. 

 Методи дослідження: 

-історико-генетичний;

-психологічний; 

-описово-статистичний; 

-правове трактування економічних процесів; 

-математичні методи; 

-макроекономічний аналіз. 

 Основні течії: 

1. Ранній: 

- соціально-психологічний (Т. Веблен); 

- соціально-правовий (Д. Коммонс); 

- кон'юнктурно-статистичний (У. Мітчел); 

2. Повоєнний: 

- трансформаційний (Г. Мінз, А. Берлі, Дж. М. Кларк, С. Куз-нець); 

-інституційно-соціолоґічний(Ф.Перу); 

3. Сучасний: 

- технологічний детермінізм (У. Ростоу, Дж. К. Гелбрейт, І Р. Хейлбронер, О. Тоффлер, Д. Белл). 

Американський філософ, економіст, психолог і антрополог Торстейн Веблен (1857-1929) (“Теорія бездіяльного класу”, “Інженери та система цін”, “Властність відсутнього”) вважає: 

1. Предметом економічної науки "інституції"— інстинкти лю­дини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільноі психології (інстинкти самозбереження, суперництва та інше).

 2. Панівне положення корпорацій здійснює різнобічний суспільний і , психологічний Вплив на споживача (зростання цін, реклама, "показне споживання", і т. п.), примушуючи його приймати рішен­ня, вигідні крупним монопольним угрупованням, що призводить до зниження ефективності використаній у виробництві ресурсного по­тенціалу країни. Виходом з такої ситуації може слугувати перехід влади у суспільстві до інженерно-технічного персоналу, здатного перетворити економіку у систему, більш чутливу до дійсних потреб споживачів. 

Наступним представником є Джон Р. Коммонс (1862-1943). Економіст, психолог, лідер "Американської Федерації праці". ("Правові заіючаткування капіталізму" (1924); "Інституційна економіка" (1934); "Економіка колективних дій"(1950).

Він створив правовий варіант інституціалізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, що забезпечують функ­ціонування економічних відносин. Здійснив спробу доведення першості права над економікою. Визначив сутність капіталізму ринковими відносинами, що прояв­ляються у формах недосконалої конкуренції. Довів необхідність державного втручання у формі юридичних законів, що обмежують монополізм і прояви недобросовісної конкуренції. Еволюцію і прогрес суспільства пов'язав з соціальними конфлікта­ми, які необхідно усувати .мирним шляхом за допомогою юридич­них процедур. Метою останніх вважає забезпечення взаємопоро-зуміння і співробітництва бізнесу і найманої праці.

Уеслі Клер Мітчелл (1874-1948). Економіст, статистик "Лекції про типи економічної теорії" (1935); "Цикли ділової активності" (1913).

1. Вважає, що економічні проблеми тісно пов'язані з неекономічними, . які зумовлюють поведінку і мотивацію діяльності людей у ; суспільстві. Зосереджує увагу на аналізі впливу неекономічних фак­торів на економіку.

 2. Акцентує увагу на необхідності посилення в економічних дослідженнях ролі статистичного аналізу і встановлення зако­номірних зв'язків між показниками.

 3. Створив концепцію безкризового економічного циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів державного регулювяння, основними з яких є:

-страхування безробіття; 

-індикативне планування;

-контроль над банківським кредитом