Технологічний детермінізм
Загальна характеристика теорій технологічного детермінізму
Науково-технічна революція вважається головним фактором еволюційного оновлення суспільства. Наука і техніка-автономні сили, що визначають характер економічного і соціального розвитку.
Економічне зростання ототожнюють з економічним прогресом, а останній-з суспільним прогресом.
Джерелом економічного прогресу є крупні корпорації, а носієм нової системи цінностей-“техноструктура”.
Якісний аналіз щодо характеристики економічних систем не застосовується.
З позиції технократизму розглядаються економічні кризи, безробіття, заробітна плата і зрушення у соціальній структурі суспільства.
Представником є Уолт Ростоу (“Стадії економічонго зростання” (1960), “Політика і стадії зростання” (1971) ).
Він виділяє в історичному розвитку людського суспільства п’ять стадій:
· традиційне суспільство;
· перехідне суспільство;
· стадія підйому;
· стадія швидкого зростання;
· століття високого массового спожівання.
Сучасне йому суспільство називає століттям високого массового споживання.
У подальших дослідженнях доповнює дану періодизацію шостою стадією-етапом пошуку шляхів якісного поліпшення умов життя людини і називає її стадією якості життя.
Джон Кеннет Гелбрейт (народився у 1909р.). Американський економіст, радник президента США Кеннеді.( "Нове індустріальне суспільство" (1969); "Теорії та цілі суспільства" (1973).
Формулює модель нового індустріального суспільства, для якого є характерним:
Основа розвитку суспільства в умовах НТР - інститут крупних корпорацій , “плануюча система”.
Переміщення реальної влади в корпораціях від власників капіталу до техноструктури, яку складає інженерно-технічний персонал.
Зміна цільового спрямування виробництва з максимізації прибутку до підтримання постійного економічного зростання.
Наявність проблем макроекономічного характеру (неефективність використання ресурсного потенціалу, інфляція, мілітаризація), що знижують регулюючу роль ринкового механізму і потребують планування.
Л. Хейлбронер. Економіст. Праці -"Майбутнє як історія” (1959);
"Межі американського капіталізму" (1966); "Між капіталізмом і соціалізмом" (1970).)
Відстоює ідею регульованого, розвитку і суспільного прогресу, який пов'язує з адаптаційною перебудовою інституціональної системи.
Адаптаційний механізм має бути побудованим за принципом соціальної згоди. Функції побудови останнього мають бути покладені на державу.
Державна практика перебудови інституційної системи знаходиться
під впливом соціально-економічної нестабільності. Тому необхідно забезпечити:
-стаціонарне економічне середовище;
-гуманізм в розподілі праці і організації виробництва, вибір відповідної техніки та технології;
-розширення використання методів та інструментів планування.
Д. Белл Соціолог. (“Кінець ідеології” (1960), “Перехід до постіндустріального суспільства” (1973) ).
Доводить, що під впливом науково-технічної революцїї вїдбувається автоматичне порушення капіталістичних устоїв нового соціально-економічного типу суспільства постідустріального суспільства. Для останнього характерно:
-відхід традиційної приватної власності на засоби виробництва і капітал на другий план. Пріоритет отримують інформація та теоритичні знання та відповідні їм форми власності;
-заміна машинної технології на інтелектуальну, вихід на передній план проблем організації науки, а не корпоративного капіталу;
-виникнення безкласової спільноти людства на основі високих знань і кваліфікації.
О.Тоффлер Соціолог. Праці - “Шок майбутнього” (1970), “Третя хвиля” (1981), “Передбачення і перспективи” (1988)).
Визначає, що бурхливий розвиток науки і техніки ("суперіндусгріальна" революція) здійснює в сучасних умовах перехід до "суперіндустріального" суспільства, в якому:
-посилюється "ефемеризація" -темп оновлення явищ повсякденного
життя;
-самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею - поділ суспільства на класи;
-настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності.
Формує теорію суспільства "третьої хвилі" як варіанту інформаційного суспільства, для якого характерно:
-наявність нової енергетичної і технічної бази розвитку інформацї;
-поліпшення умов праці;
-всебічна влада корпорації;
-зниження регулюючої ролі держави.
25 26 27 28 29 30 Наверх ↑