Тема 5. Операційна система Windows 95/98:

Основні відомості

Операційна система Windows 95 прийшла на зміну операційній системі MS-DOS та інтерфейсним системам Windows 3.1 і Windows for Workgroups 3.11. В кінці 90-х років з’явилась операційна система Windows 98, яка є, по суті, більш вдосконаленим варіантом Windows 95. Зовні (за виглядом елементів екрану), Windows 95 і Windows 98 мало чим різняться. Тому, користувачу не потрібно адаптуватись до Windows 98, якщо в нього є досвід роботи з Windows 95[1]. Далі в тексті, в силу близькості інтерфейсу операційних систем Windows 95 і Windows 98, вони будуть позначатись як Windows 95/98.

Особливостями Windows 95/98 є:

§ простота запуску та завершення роботи з програмами. Для запуску достатньо клацнути мишею на піктограмі потрібної програми або на її назві в списку програм. Для завершення роботи з програмою, достатньо клацнути на кнопці Закрыть;

§ наявність вбудованої графічної оболонки, яка дозволяє візуалізувати виконувані дії;

§ об’єктна орієнтованість;

§ автоматичний пошук та настроювання нового обладнання приєднаного до комп’ютера, що значно спрощує його експлуатацію;

§ значна кількість стандартних програм;

§ однотипність управляючих елементів, а також піктограм, з іншими програмами (зокрема, з програмами пакету MS Office);

§ підтримує роботу зі значною частиною програмам, які розроблені для роботи в середовищі MS-DOS і Windows 3.1;

§ багатозадачність (одночасне виконання декількох програм);

§ підтримка роботи комп’ютера в мережі. Робочий стіл

При вмиканні комп’ютера автоматично завантажуються ядро операційної системи (головні програми, що постійно під час сеансу роботи знаходяться в оперативній пам’яті і управляють всіма процесами). Після завантаження екран комп’ютера набуває вигляду:

 Екран монітора, після завантаження Windows, називається Робочим столом. Робочий стіл зображено вгорі на снепшоті[2]. Зразу ж відмітимо, що користувач може змінювати вигляд Робочого столу у відповідності зі своїми уподобаннями та задачами, тому вигляд реального Робочого столу може відрізнятись від наведеного вище.

 Вгорі, ліворуч, знаходяться піктограми[3] Мой компьютер, Мои документы, Корзина. Внизу Робочого столу знаходиться Панель задач. На Панелі задач, ліворуч, знаходиться кнопка Пуск (далі будемо також писати скорочено – кн.Пуск). Праворуч знаходиться індикатор розкладки клавіатури та годинник. Індикатор розкладки клавіатури вказує розкладку[4], яка встановлена в даний момент. En – англійська, Uk – українська, Ru – російська. На Робочому столі знаходиться також вказівник миші, у вигляді стрілки (на снепшоті вказівник відсутній).

Запуск програм

 Як було вже сказано (див. Тема04. Програмне забезпечення), головна задача[5] операційної системи (з точки зору користувача) – дозволити користувачу здійснювати запуск програм. Запустивши програму, користувач підготовлює за допомогою неї документ, після чого, документ записується на диск для збереження, відправляється на принтер або інший пристрій виводу. Якщо не потрібно підготовлювати інший документ, то роботу програми завершують.

Звичайно, є програми, робота з якими не підпадає під цю схему, наприклад, ігри, але в загальному випадку, робота з програмами здійснюється саме описаним вище чином.

 Запуск програм в Windows виконується дуже просто. Клацаємо мишею[6] на кнопці Пуск З’являється меню:

В меню вибираємо пункт Программы. На екран виводиться меню зі списком програм, які встановлені на комп’ютері:

Клацаючи мишею на потрібній програмі, ми, тим самим, запустимо її на виконання. Крім назв програм, меню містить назви груп програм, наприклад, Стандартные. Біля назв груп стоять значки . Встановивши вказівник миші на такому значку або клацнувши на ньому, ми побачимо список програм, що входять у дану групу. Так, вибравши пункт Стандартные, ми одержимо:

 Як видно з наведеного снепшоту, група Стандартные містить також інші групи, наприклад, групу Служебные. Об’єднання програм в групи зроблено з метою їх впорядкування. Дійсно, набагато швидше добратись до програми, вибиравши потрібну групу програм, а далі – вибрати саму програму з невеликої кількості програм, що входять до групи, ніж відшукувати її у довжелезному списку всіх встановлених на комп’ютері програм.

 Меню, подібне до меню кнопки Пуск, коли вибір пункту меню призводить до появи нового меню, називається каскадним меню.

Вікна При запуску програми на екрані їй відводиться прямокутна ділянка, яка використовується програмою для вводу даних та виводу результатів роботи – вікно програми. Одночасно на панелі задач з’являється кнопка, що відповідає відкритому вікну, отже, запущеній програмі. Ці кнопки знаходяться праворуч кнопки Пуск.

Всяке вікно має стандартні елементи оформлення: границі, рядок заголовка, рядок меню, піктограму системного меню, кнопки для управління вікном, лінійки прокрутки.

Нижче зображено вікно, яке відкривається при запуску програми Блокнот:

 

Піктограма системного меню знаходиться в рядку заголовка зліва (в лівому верхньому кутку вікна). В наведеному вище прикладі на піктограмі зображено блокнот. Якщо клацнути на ній мишею, то з’являється меню, за допомогою пунктів якого можна управляти положенням та розмірами вікна. Доступ до системного меню з клавіатури здійснюється натисканням комбінації клавіш Alt+Space (Space – це клавіша Пропуск).

В рядку заголовка виводиться назва програми і ім’я документа, який нею відкритий В прикладі, - Безымянный – це ім’я документа (при відкритті програми Блокнот, вона створює новий документ, якому присвоює таке ім’я), а Блокнот – ім’я програми.

Праворуч, в рядку заголовка знаходяться три кнопки управління вікном. Перша зліва кнопка  називається кнопкою згортання вікна (кн. Свернуть). При згортанні вікна воно зникає з поверхні робочого столу, але його кнопка на панелі задач залишається. Програма, вікно якої згорнуто, продовжує виконуватись, але в не пріоритетному режимі. Щоби відновити вікно на екрані, достатньо клацнути мишею на кнопці програми на панелі задач. Наступна кнопка має різні назви (і на ній зображені різні малюнки) в залежності від ситуації. Якщо вікно програми не займає весь екран, то кнопка має вигляд і призначена для розгортання вікна на весь екран. Її називають в цьому випадку кнопкою розгортання вікна (кн. Развернуть). Якщо вікно вже розгорнуте на весь екран, то кнопка має вигляд і призначена для відновлення розмірів вікна, які воно мало до розгортання на весь екран. В цьому випадку її називають кнопкою відновлення вікна (кн. Восстановить). Нарешті остання, сама права кнопка призначена для закриття вікна, отже для завершення роботи програми. Вона називається кнопкою закриття вікна (кн. Закрыть).

 Для того, щоби перемістити вікно в інше місце робочого столу, потрібно захопити мишею[7] заголовок вікна і перетягнути його в потрібне місце.

Змінити розміри вікна можна встановивши вказівник миші на границю вікна (праву чи нижню) так, щоби він набув вигляд двонапрямленої стрілки ( або відповідно). Після цього захопивши мишею границю вікна, потрібно переміщувати її в одному з напрямків, що вказуються стрілкою. Отже, щоби змінити ширину вікна, потрібно переміщувати праву його границю, а щоби змінити висоту ­– нижню. Можна також одночасно змінити і ширину, і висоту. Для цього потрібно захопити мишею правий нижній кут вікна, коли вказівник набуде вигляду, і переміщувати його в відповідному напрямку. При запуску декількох програм відповідно відкривається декілька вікон і з’являється декілька кнопок на панелі задач. Лише одне з відкритих вікон є активним. Активне вікно завжди знаходиться поверх інших вікон і натискання на клавіші клавіатури призведе до появи літер (знаків) саме в цьому вікні. Активне вікно є пріоритетним – для роботи з програмою, яка відповідає цьому вікну, процесор виділяє більше часу ніж для роботи з іншими. Колір заголовка активного вікна відрізняється від кольору заголовків неактивних вікон – він має синій колір, а в неактивних вікон - коричневий. Втім, кольори заголовків активного та неактивних вікон користувач може настроювати сам. Щоби зробити неактивне вікно активним, достатньо клацнути мишею на відповідній кнопці на панелі задач або в будь-якій точці цього вікна.

Об’єкти

 Робочий стіл є, звичайно, зображенням (малюнком) на екрані комп’ютера. Піктограми, кнопки, вікна є елементами цього малюнка. На відміну від звичайних елементів на звичайному малюнку, ці елементи можна переміщувати, змінювати їх розміри і т.п. Клацання на них мишею приводить до певних наслідків – запуску програм, розкриттю або навпаки, згортанню, вікон. Такого роду елементи малюнка називаються об’єктами. Внаслідок того, що інтерфейс операційної системи Windows 95/98 побудований на таких елементах, її називають об’єктно-орієнтованою операційною системою.

 В вікнах, що розкриваються при запуску програм або при клацаннях мишею на об’єктах, в свою чергу, містяться інші об’єкти. Серед них є об’єкти, що мають форму папки: . Такі об’єкти називаються папками. При клацанні на них мишею, розкривається вікно, в якому можна бачити вміст папки. Робота з папками цілком аналогічна роботі зі справжніми папками – їх можна переміщувати по поверхні робочого столу, передивлятись їх вміст, переміщувати документи з однієї папки в іншу і т.п. Папка може містити крім документів, інші папки. Деякі об’єкти також називаються папками, хоча мають вигляд, відмінний від наведеного вище. Це зокрема, Мой компьютер, Мои документы, Корзина та деякі інші. У вигляді папок Windows відображає каталоги дискових пристроїв. Але, не всяка папка є каталогом.

Папка Мой компьютер

 Подвійне клацання мишею на піктограмі Мой компьютер приводить до розкриття однойменного вікна:

 Як було сказано, Мой компьютер є папкою. В вікні знаходяться піктограми логічних дискових пристроїв комп’ютера (які також є папками), папки Принтеры, Панель управления, Удаленный доступ к сети і можливо ще деяких інших.

 Папка Мой компьютер містить піктограми (папки) всіх ресурсів комп’ютера: накопичувачів на гнучких та жорстких магнітних дисках, CD-ROM, принтерів і т.п. Клацаючи на піктограмі, що відповідає диску С:, ми, тим самим, розкриємо папку, в якій знаходяться всі файли і каталоги цього диска.

Папка Мои документы

 В папці Мои документы, за замовчуванням[8], програми зберігають створені ними документи. З часом їх число в цій папці зростає, що приводить до труднощів їх пошуку у великому списку. Тому, їх доцільно, час від часу, переміщувати в інші папки, з метою систематизації та впорядкування.

Корзина

Піктограма Корзина відповідає папці Корзина. Корзина служить для тієї самої мети, що і звичайна корзина для паперів в офісі – в неї "викидають" непотрібні документи та програми. Коли Корзина наповнюється, операційна система повідомляє про це і пропонує їх видалити остаточно. Не обов’язково очікувати нагадування операційної системи про необхідність очищення корзини. Документи викинуті в Корзину можна видалити з неї зразу після того, як вони потрапили в Корзину.

Щоби викинути документ чи програму в Корзину, необхідно їх просто перетягнути за допомогою миші з папки, де вони знаходяться, в Корзину. Для переміщення в Корзину документа можна також скористатись кнопкою Удалить  на панелі інструментів вікна папки.

Документ, що знаходиться в Корзині можна відновити. Для цього потрібно розкрити папку Корзина (двічі клацнувши на ній мишею), після чого виділити потрібний (з тих, що знаходяться в Корзині) документ, клацнувши на ньому мишею. Далі, клацнувши на пункті Файл головного меню, вибрати підпункт Восстановить. Можна, замість вибору з головного меню, клацнути на правій клавіші миші. При цьому з’являється контекстне меню[9]

з якого вибираємо пункт Восстановить.

Пункт Удалить з контекстного меню служить для видалення документа з Корзини. Після видалення документа з Корзини, в загальному випадку, його відновити вже не можна. Видаляти можна не тільки документи, а будь-які файли або папки. При видаленні потрібно бути обережним, оскільки видалення системних папок Windows (папок створених операційною системою для своїх внутрішніх цілей) може розладнати роботу операційної системи. Це саме стосується папок, створених іншими програмами. Слід завжди користуватись простим правилом – видаляти тільки те, що сам створив.

Призначення Корзини полягає в тому, щоби уникнути помилкового видалення файлів (папок). При помилковому видалені файли (папки) потрапляють в Корзину, з якої їх можна відновити.

Перемикання розкладки клавіатури

Для того, перемикання розкладки клавіатури (чи по простому – для зміни мови, на якій формується документ), слід клацнути мишею на індикаторі розкладки клавіатури. З списку розкладок (мов), потрібно вибрати необхідну, клацнувши на ній мишею:

 Розкладу клавіатури можна перемикати також за допомогою однієї з комбінацій клавіш: Ctrl+Shift або Alt+Shift. Яка саме комбінація перемикає розкладку – можна перевірити експериментально. Змінити перемикаючу комбінацію можна клацнувши на індикаторі розкладки правою клавішею миші. Вибравши з контекстного меню пункт Свойства, в вікні, що відкриється, ­– Свойства: Клавиатура (див. нижче), ­– вибрати потрібну комбінацію.

Отримання довідки

 Якщо при роботі з операційною системою виникають труднощі, можна скористатись вбудованим довідником. Для його виклику потрібно вибрати кн. Пуск Þ Справка. На Робочому столі відкривається вікно:

 Пошук потрібної інформації в довіднику можна здійснити в три способи: за змістом, вибором із списку ключових слів (за допомогою вказівника), а також за допомогою засобу автоматичного пошуку. Кожному з способів пошуку відповідає закладка довідника. Якщо комп’ютер під’єднаний до Інтернет, то потрібну інформацію можна також одержати зі служби інтерактивної технічної підтримки фірми Microsoft (розробника операційної системи Windows). Для цього достатньо клацнути на кнопці Справка Web на панелі інструментів, після чого, прочитати інформацію в віконці про те, як одержати потрібну довідку.

Завершення роботи

 Для завершення сеансу роботи потрібно вибрати кн.Пуск Þ Завершение работы. Після вибору цього пункту, Windows коректно завершує свою роботу, після чого виводить на екран повідомлення: Теперь питание компьютера можно отключить. Тепер можна вимкнути живлення системного блока та монітора.

 Слід пам’ятати, що перед завершенням роботи комп’ютера, потрібно завершити роботу кожної з запущених програм, не забувши, в разі необхідності, зберігши результати їх роботи.

 Деколи, з-за різних причин, може відбутись збій у роботі комп’ютера. Комп’ютер при цьому перестає правильно виконувати команди або виконувати їх взагалі. В такому випадку говорять, що "комп’ютер завис". Вихід з такої ситуації полягає у знятті програми (тобто завершенні роботи з нею) на якій відбулось "зависання". Для цього потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Alt+Del. На екран виводиться вікно Завершение работы программы:

 Слід вибрати програму, яка зависла, і клацнути мишею на кнопці Завершить задачу. Після зняття задачі (завершення роботи з програмою яка зависла), можна знову запустити її на виконання.

В деяких ситуаціях зняти задачу не вдається. Тоді потрібно перезавантажити комп’ютер, натиснувши кнопку Reset на передній стінці системного блоку.
 

[1] чого не скажеш про роботу з Windows XP. Нові піктограми, хоча й подібні до піктограм Windows95/98, все ж відрізняються. Дещо по-новому організовано меню кнопки Пуск. Тому, для тих, хто звик працювати з Windows95/98, це створює деякі незручності.

[2] Снепшот – копія (миттєвій знімок) екрану. Часто використовують також синонім –скріншот.

[3] Піктограми - невеликі малюнки на об’єктах, що пояснюють зміст або призначення останніх.

[4] Розкладка – відповідність між клавішами і літерами, які з’являються на екрані.

[5] Головна, але не єдина. Інша важлива задача – дозволити користувачу зберігати, впорядковувати і реорганізовувати свої програми і дані на зовнішніх носіях, тобто, здійснювати підтримку файлової системи.

[6] Нагадаємо, що клацання мишею значить клацання на її лівій клавіші.

[7] Див. Тема 03. Периферійні пристрої. Миша.

[8] Для виконання деяких операцій комп’ютеру часто потрібні значення додаткових параметрів. Якщо користувач не вводить (з різних причин) значення параметра, то комп’ютер це сприймає як ввід деякого, наперед заданого, значення. В такому випадку ми говоримо, що комп’ютер присвоює значення параметра за замовчуванням. В наведеному вище випадку, якщо користувач не вказує, в якій саме папці зберегти документ, то він буде збережений в папці Мои документы.

[9] Контекстне меню – це меню, що з’являється при клацанні на правій клавіші миші.