Тема 7. Операційна система Windows 95/98: Налаштовування

Операційна система Windows 98 (Windows 95) дозволяє налаштувати її параметри у відповідності з потребами та вподобаннями користувача. Налаштовувати можна дуже багато параметрів, але частина їх потребує достатньої кваліфікації користувача. Неправильні значення таких параметрів можуть привести до розладнання роботи операційної системи, втрати даних і інших неприємних наслідків. Тому, не слід змінювати вже встановлені значення параметрів операційної системи, не знаючи точно, до чого це може призвести. Нижче описано, як налаштовувати ті параметри, зміна яких не призведе до якихось катастрофічних наслідків, і які стосуються, більшою частиною, інтерфейсу користувача з операційною системою. ПАНЕЛЬ УПРАВЛІННЯ

Управляти виглядом екрану, а також функціонуванням Windows 95/98 можна за допомогою Панели управления. Панель управления є папкою, яка містить невеликі програми або ярлики [1] , які вказують на системні папки, для встановлення різноманітних параметрів операційної системи.

 Щоби відкрити Панель управления, потрібно вибрати кн.ПускÞНастройкаÞПанель управления або Мой компьютерÞПанель управления. На екрані відкривається вікно

 Число різних значків в папці Панель управления залежить від конфігурації операційної системи. Крім того, деякі програми можуть додавати свої власні значки в цю папку. Як правило, в папці Панель управления завжди є:

·                 Система. Використовується для отримання інформації про ресурси даного комп’ютера (тип мікропроцесора, розмір оперативної пам’яті тощо). Подвійне клацання на цьому значку, відкриває діалогову панель Свойства, яка має декілька закладок (Общие, Устройства, Профили оборудования, Быстродействие). Цю діалогову панель слід використовувати лише з інформативною метою, зокрема при пошуку несправностей. Внесення змін в встановлені значення параметрів, швидше за все, призведе до погіршення роботи комп’ютера. Якщо якийсь пристрій несправний або для нього встановлено невідповідний драйвер, то на закладці Устройства, біля значка з його іменем буде стояти знак оклику, наприклад: .

·                 Дата и время. Дозволяє встановлювати системну дату і час. Системна дата – дата встановлена на календарі комп’ютера. Вона відлічується автоматично завдяки акумулятору, що вбудований в комп’ютер. Аналогічно системний час. Потреба змінювати дату і час виникає при перевезенні комп’ютера з одного часового поясу в інший або при заміні внутрішнього джерела живлення.

·                 Звук. Призначений для вибору так званих звукових схем – наборів звуків, що відповідають певним подіям. Після подвійного клацання на цьому значку на екран виводиться діалогове вікно

В полі События виділяємо подію, клацнувши на ній мишею, а в полі Файл вказуємо ім’я файла, що містить потрібний звук. Якщо файл знаходиться не в системній папці Windows, то його місцезнаходження можна вказати, скориставшись кнопкою Обзор. Windows містить декілька звукових схем, для супроводу подій: Стандартные звуки Windows, Схема "Джунгли" та інші. Встановити їх можна скориставшись полем Схемы. Можна створити свою звукову схему на основі звукових файлів, що є Windows, або на основі власних.

·                 Клавиатура. Використовується для встановлення швидкісних параметрів клавіатури (швидкість повтору символів, частоту мерехтіння курсору), а також для вказівки способу перемикання розкладок клавіатури. Діалогова панель містить віконце Отображать индикатор языка на панели задач. Зняття позначки в цьому віконці призводить до того, що індикатор розкладки клавіатури зникає з панелі задач і навпаки.

·                 Мышь. Використовується для встановлення різних параметрів миші (чутливість миші, розмір та вид вказівника, наявність шлейфу за вказівником тощо).

·                 Модемы. Використовується для конфігурування модемів. Конфігурування модему включає в себе вказівку максимальної швидкості пересилки даних, порт вводу/виводу, до якого приєднаний модем (com1 або com2), тип набору телефонного номеру (тоновий чи імпульсний), тип модему та деякі інші параметри.

·                 Принтеры. Ця папка використовується для встановлення та конфігурування принтерів. Розкрита папка Принтеры зображена на нижче:

 В папці відображені значки встановлених принтерів, точніше значки драйверів – програм, що управляють їх роботою. Один з принтерів використовується за замовчуванням. Це значить, що друк без вказівки принтера буде здійснено за допомогою принтера встановленого за замовчуванням. В папці піктограма принтера, який використовується за замовчуванням помічена чорним кружком, в якому знаходиться позначка – "галочка". Вгорі, на снепшоті, це принтер HP DeskJet. Для того, щоби назначити інший принтер для використання за замовчуванням, достатньо клацнути мишею на правій клавіші миші і з контекстного меню, яке з’являється вибрати пункт Использовать по умолчанию.

 Папка містить значок Установка принтера, за допомогою якого запускається майстер встановлення принтера. Майстер встановлення використовується при під’єднанні нового принтера до комп’ютера, а також, в тому випадку, коли є необхідність встановити новий драйвер. Ситуація з встановленням нового драйвера виникає з появою нових програм. Наприклад, драйвер струменевого принтера DeskJet фірми Hewlett-Packard не дозволяє здійснити 100% підтримку друку документів програми MathCAD. Фірмою Hewlett-Packard розроблено вдосконалений драйвер, який дозволив усунути проблеми з друком. Фірма розмістила його на своїй Web-сторінці в Інтернеті, звідки його може переписати безкоштовно кожний бажаючий. Для того, щоби встановити отриманий через Інтернет драйвер його необхідно встановити.

 Встановлення принтера за допомогою майстра здійснюється в декілька кроків. Після запуску майстра з’являється діалогова панель:

 Вона просто інформує про призначення цієї програми. Після клацання на кнопці Далее, виводиться нова панель, з двома вікнами зі списками:

В вікні Изготовители потрібно вказати (шляхом вибору зі списку) фірму-виробника принтера, а в вікні Принтеры – марку принтера. Якщо принтер комплектується власними драйверами на дискеті, то слід вставити дискету в накопичувач, після чого клацнути на кнопку Установить с диска.

Після клацання на кнопці Далее виводиться нова діалогова панель, на якій потрібно вказати порт, до якого під’єднується принтер. В більшості випадків це порт LPT1:.

 Після натискання кнопки Далее, треба ввести назву встановлюваного принтера і вказати, чи встановлювати даний принтер за замовчуванням. На наступному (останньому) кроці пропонується надрукувати пробну сторінку (від чого можна і відмовитись). Принтер встановлено.

·                 Шрифты. Папка містить шрифти (тобто файли шрифтів), що встановлені. За допомогою цієї папки можна встановлювати нові шрифти, переглядати список встановлених шрифтів, видаляти шрифти. Шрифти TrueType [2] помічаються в списку значком TT, принтерні шрифти – значком принтера, а екранні – значком А. Щоби переглянути зразки шрифту, потрібно виділити потрібний файл шрифту в списку і з головного меню папки Шрифты вибрати ФайлÞОткрыть.

·                 Мультимедиа. Дозволяє управляти різноманітними параметрами пристроїв мультимедіа, які встановлені на комп’ютері (налаштовувати пристрої для запису і відтворення звуку, розмір зображення).

·                 Пользователи. Є майстром для налаштування комп’ютера для його використання декількома користувачами. Якщо комп’ютер використовують декілька користувачів, то кожен з них може вносити зміни, як у вигляд Робочого столу, так і меню кнопки Пуск. При цьому виникають очевидні незручності: один користувач розмістив потрібні йому ярлики програм і документів на Робочому столі, а другий – перемістив їх в інше місце або взагалі видалив їх, вважаючи непотрібними. Усунути таку ситуацію дозволяє присвоєння користувачам імен (логінів) та паролів за допомогою майстра Пользователи. При вході в Windows, після вводу імені і пароля, операційна система відновлює вигляд Робочого столу (і інші параметри) встановлені працюючим в даний час користувачем. Таким чином, кожний користувач має змогу по-своєму налаштовувати Робочий стіл, не остерігаючись, що інший користувач їх змінить.

·                 Пароли. Призначення – для зміни паролів користувачів та встановлення режимів доступу.

·                 Экран. Дозволяє встановлювати вигляд Робочого столу, кольорову гамму та роздільну здатність екрана монітора. Діалогова панель має декілька закладок. Закладка Фон (на снепшоті нижче вона має англійську назву Background) дозволяє задати фоновий узор Робочого столу – "вкрити скатеркою" Робочий стіл. Фоновий малюнок можна задати свій, вказавши його за допомогою кнопки Обзор (Browse).

 Закладка Заставка дозволяє задати одну з заставок. Заставки раніше називались захисниками екрана (Screensavers). Коли монітори були менш досконалі, статична картинка на екрані приводила до вигоряння люмінофору. На екрані такого монітору видні контури випалені статичним зображенням. Заставка являє собою програму, що виводить динамічну картинку на екран, якщо певний час не натискались клавіші клавіатури і не рухали мишею. Сучасні монітори не страждають вказаним недоліком, тому і відпала необхідність захищати монітор. Заставки використовують для персоніфікації комп’ютера, а також для того, щоби закрити Робочий стіл, якщо потрібно відійти від комп’ютера, від сторонніх очей. В останньому випадку слід задати пароль (див. снепшот нижче). Заставка, для якої не був заданий пароль, зникає з екрана при натисканні на будь-яку клавішу або від переміщення миші. Якщо був вказаний пароль, натискання клавіш або рух мишею призводить до появи вікна для вводу пароля. Ввід правильного пароля забере заставку з екрану.

 Закладка Оформление дозволяє задати кольори елементів вікон, шрифти, які використовуються для повідомлень, меню і т.д., розміри елементів. Для задання параметрів того чи іншого елемента, можна його вибрати зі списку Элемент або просто клацнути мишею на зображенні елемента в вікні, що знаходиться на цій закладці (вгорі).

 Закладка Настройка дає змогу задати кількість кольорів, які відображатимуться на екрані, а також роздільну здатність. Остання встановлюється переміщенням повзунка.

· Язык и стандарты. Використовується для встановлення способів відображення дати, часу, грошової одиниці, чисел.

· Установка и удаление программ. Використовується для встановлення або видалення прикладних програм, компонент Windows, а також для створення завантажувального диску.

· Установка оборудования. Здійснює запуск майстра для пошуку та настроювання нових пристроїв, приєднаних до комп’ютера. ЯРЛИКИ

Папки, зокрема Рабочий стол, крім файлів та інших папок, можуть містити спеціальні файли - ярлики об’єктів. Ці файли відображаються на екрані у вигляді значків – піктограм. Приклад ярлика програми WinZip:

 Від піктограми об’єкта піктограма ярлика відрізняється тим, що містить позначку  внизу зліва піктограми. Ця позначка вказує, що піктограма є ярликом.

Ярлик вказує на якийсь певний об’єкт – папку, документ або програму. Клацання (подвійне) мишею на ярлику призводить до розкриття папки, відкриття документу або запуску програми, якщо ярлик вказує на папку, документ, програму відповідно.

Ярлики використовують для швидкого доступу до потрібного об’єкта (папки, документа, програми). Припустимо, що ми часто застосовуємо графічний редактор Paint. Здійснювати всякий раз вибір кн.ПускÞПрограммыÞСтандартныеÞPaint для його запуску, швидко набридає, і, до того ж , займає деякий час. Для прискорення доступу до програми (її запуску) можна створити для неї ярлик і розташувати його на Робочому столі. Після створення ярлика, для запуску редактора Paint, достатньо двічі клацнути на ньому мишею.

З часом, кількість ярликів на Робочому столі зростає. Їх число збільшує сам користувач, прагнучи мати під рукою швидкий доступ до потрібних об’єктів, а також програми, – при їх інсталяції на комп’ютер, в більшості випадків, розміщують свої ярлики на Робочому столі. Із зростанням кількості ярликів, стає важче відшукувати потрібний. Крім того, велика їх кількість на Робочому столі помітно сповільнює роботу комп’ютера, особливо якщо він не має достатніх ресурсів пам’яті. Щоби уникнути цього, потрібно створити папку (або декілька) на Робочому столі, в яку перемістити ярлики.

Створити ярлик можна в декілька способів. Наведемо два способи створення ярликів:

1) Клацнути правою клавішею миші на об’єкті, для якого потрібно створити ярлик. На екран виводиться контекстне меню, що містить пункт Создать ярлык. Після клацання мишею на цьому пункті меню, в папці, де знаходиться об’єкт, буде створено ярлик. Ярлик потрібно перемістити на Робочий стіл чи в інше місце, де він має зберігатись. Переміщення здійснюється так само, як і переміщення файла [3] .

2) Можна створити ярлик, переміщуючи об’єкт за допомогою миші в папку, де потрібно розташувати ярлик, або на Робочий стіл. При переміщенні потрібно утримувати натиснутою праву клавішу миші. Після завершення переміщення і відпускання клавіші миші на екрані з’являється меню, одним з пунктів якого є Создать ярлык. Вибравши цей пункт, ми, тим самим, створимо ярлик в тому місці, куди здійснили перетягування.

Крім вказаних способів є ще, звичайно, і інші.

 Після того, як ми створили ярлик і помістили його в потрібне місце, можна змінити його піктограму. Для цього треба клацнути правою клавішею миші на ярлику і в контекстному меню вибрати пункт Свойства. На екрані відкривається діалогове вікно Свойства, яке має вигляд:

Інформація, записана в полях Объект, Рабочий каталог, Быстрый вызов, Окно для інших ярликів буде, зрозуміло, іншою. Для зміни піктограми потрібно клацнути на кнопці Изменить значок. На екрані відкривається вікно Изменение значка

,

яке містить різноманітні піктограми. Для встановлення потрібного значка достатньо двічі клацнути мишею на ньому. Після цього знову повертаємось до вікна Свойства. Клацаємо мишею на кнопці ОК і піктограму (значок) змінено!

 Якщо наведені у вікні піктограми нас не влаштовують, можна створити свою власну. Для цього слід скористатись одним з редакторів для створення піктограм (наприклад, IconEdit). Щоби встановити свою, вже створену, піктограму, потрібно в вікні Изменение значка клацнути на кнопку Обзор, після чого, в вікні, яке відкриється, вказати місцезнаходження значка.

[1] Про ярлики див. нижче.

[2] Шрифти типу TrueType є шрифтами, розмір яких можна змінювати без втрати якості.

[3] Ярлик, власне, і є файл. Він має розширення lnk і містить інформацію про те, де знаходиться об’єкт на який він вказує.